16 пророцтв, які доводять, що Ісус – Месія. Частина 2, програма 3

Д-р Джон Анкерберг:

Д-р Уолтер Кайзер:

Д-р Даррелл Бок:

 

 

 

 

Копірайт 2014 АТРИ

Джон Анкерберг Показати

JAShow.org

 

KB14-2-3

 

16 пророцтв, які доводять, що Ісус – Месія. Частина 2, програма 3

 

+++

Диктор: Сьогодні в програмі «Шоу Джона Анкерберга”: чи давав Бог конкретні пророцтва про особливу особистість, яку звали Месією, за сотні років до Його приходу на землю? Які саме пророцтва дав Бог? У яких єврейських Писаннях можна знайти їх? Чи визнав єврейський народ, якому були адресовані ці пророцтва, про особливі обітниці, що вказують на прийдешнього Месію? У цій серії ми вивчимо шістнадцять пророцтв, даних єврейському народові, від Адама до Авраама, від Мойсея до Давида, від Ісаї до Даниїла і Захарії. Ми запитаємо: чи доводять ці чудові пророцтва, що Ісус – Божий Месія?

 

Мій перший гість – Уолтер Кайзер. Він – один з провідних богословів і вчених-біблеїстів цього часу, який знається на єврейських Писаннях в Америці. Доктор Кайзер – почесний президент у відставці і заслужений професор кафедри Старого Заповіту Богословської семінарії Гордона-Кануеллу (Гамільтон, штат Массачусетс). І другий гість – доктор Даррелл Бок. Він – один з провідних богословів і вчених-біблеїстів з новозаповітніх текстів. Він – старший професор з досліджень Нового Заповіту та Виконавчий директор у справах культури в Богословській семінарії Далласу, в Далласі, Техас. Приєднуйтесь до нас, і дивіться спеціальний випуск передачі «Шоу Джона Анкерберга».

+++

 

 

Доктор Джон Анкерберг: Ласкаво просимо на нашу передачу. Ми обговорюємо дивовижну тему: «чи свідчать месіанські пророцтва, записані в єврейському Писанні, про Ісуса, чи про когось іншого? Що вони кажуть? Чи маємо ми сприймати їх всерйоз?» Ми маємо в гостях двох дивовижних теологів. Доктора Уолтера Кайзера – почесного президента та професора Старого заповіту теологічної семінарії Гордона-Конвела в Гамільтоні, Масачусец. Він написав понад сорок книг. Також з нами доктор Дарел Бок, старший професор досліджень Нового заповіту та виконавчий директор департаменту культури в Далаській теологічній семінарії, яка розташована в Даласі, Техас. Він написав понад тридцять книг.

 

Докторе Бок, я почну з вас. Коли ми розгортаємо Біблію, то бачимо книги Старого заповіту, написані різними людьми. Коли протягом двох тисяч років писалися ці книги, Бог давав у них певні речі. Чому ми маємо ставитися до них серйозно? Я хочу, щоб ви дали короткий огляд для тих, хто не дивився наші попередні передачі.

Я хочу, щоб ви розповіли нам про головні моменти, про які ми розмовляли в минулих передачах, а потім ми перейдемо до нової теми.

 

Доктор Дарел Бок: До цих слів варто ставитися серйозно, бо вони торкаються важливої теми. Ось чому ми й зібралися тут. Чому я сиджу тут? Чому ви сидите тут? Чому ви дивитеся нас по телевізору? В чому сенс усього цього? Це просте запитання, яке часто вислизає від нас через різні перешкоди, які виникають на нашому шляху. Але час від часу варто зробити паузу, присісти й спитати в себе: «Чому я тут?» Бог розповідає нам, чому ми тут, чого Він хоче від нас, чому Він створив нас та що нам робити з усім цим.

Історія починається з Адама та Єви в третьому розділі книги Буття. Ми довідуємося, що хтось із насіння жінки – будь-яка людина – переможе силу зла. Потім ми довідуємося, що ця особистість походитиме з племен Симових. Це сказано в Бутті дев’ять. Далі ми переходимо до Буття дванадцять, де сказано про те, що Авраам створить народ, який стане Ізраїлем. У цьому народі мали з’явитися царі. Й не має значення, чи казав Бог про Ісака, чи про Якова – наголос робиться на те, що «з’явиться цар».

 

Після цього ми переходимо до книги Повторення закону вісімнадцять, де сказано про те, що ця особистість буде пророком, як Мойсей. Він буде пророком-лідером. Він чинитиме дивовижні справи. Він зустрічатиметься з Богом віч-на-віч і чинитиме великі дива та ознаки. Потім ми бачимо обітницю про конкретну династію Ізраїля, про династію Давида. Ісая каже нам, що цей цар буде Дивовижним Порадником та Князем миру. Псалом сто дев’ять, один каже, що цей цар сидітиме по правиці Бога. Він перебуватиме в Його присутності, виконуватиме Його волю, перебуваючи поруч із Богом. Усі ці речі вказують нам на піднесеного Месію. Ми змогли скоротити коло пошуків особистостей щодо цієї.

 

Але потім на нас чекає сюрприз – Ісаї п’ятдесят три. Це місце не входить до циклу традиційних читань. Цей текст відклали вбік, практично забули. Але люди мають згадати цей забутий текст, бо в ньому ми бачимо ключову ідею роботи Рятівника. Ми вже казали, що одне з головних запитань до цього тексту: «Звідки нам знати, що він каже про Месію?» Тут є лише слуга. Ми не бачимо Месію в цьому місці. Але ми розуміємо це завдяки другій частині цього уривка. У першій частині ми розмовляли про те, хто такий Рятівник. Це цар, сильна людина, яка принесе порятунок. Він мав стати Князем миру та Дивовижним Порадником. В першій частині книги Ісаї ми бачимо піднесену особистість. Але це друга частина історії. Й, якщо забути другу частину, то ми не зрозуміємо історію цілком.

Коли ми читаємо це місце, то бачимо Ісуса, який несправедливо страждає. Він не сказав ні слова. Це місце часто з’являється в Євангеліях. Там також сказано про те, що Його справа розглядалася багато разів і, як каже Луки двадцять три: «Він не винен. Я не знаходжу в ньому провини». Ми бачимо образ людини, яку посилають на смерть, хоч вона й не заслужила її. Саме про це й сказано в даному місці Писання. Коли ефіопський євнух зустрічається з Пилипом, він читає Ісаї п’ятдесят три, саме цей фрагмент. Ісус не заслужив смерті. Але, з іншого боку, якщо Він не заслуговував на смерть, то виходить, що Він був тим, ким Себе називав. І якщо це так, то ми маємо звернути увагу на те послання, яке Ісус приніс нам, на ту місію, яку Він виконував. Це пропозиція відновити взаємини з Живим Богом. Наше підключення від’єдналося й ми маємо підключити його назад, щоб возз’єднатися з Живим Богом через Того, Хто дав нам примирення. Він поніс наші гріхи, будучи безневинним, пережив незаслужену смерть. І завдяки тому, що Він зробив, ми можемо бути Його народом.

 

Ми бачимо цілком нову грань цієї особистості, яку навіть не припускали побачити, коли казали про піднесення, світ та все інше. Його підйом – це Його приниження. Його приниження – це страждання на хресті, смерть за гріх. Він став на наше місце, взяв наше покарання, поніс наш біль, забравши нас з-під удару. І через усе це Він простяг нам Свою руку любові. Ось яка історія Месії. Це історія любові. Історія любові, яка пояснює те, чому ми тут.

 

Анкерберг: Так. І це не просто казка, накшталт «трьох ведмедів». Це історична подія, яка записана в Писанні.

Бок: Бог прийшов і сказав нам: «Я розповім тобі, чому все це відбувається. Я розповім тобі, чому ти тут, у чому твоя суть та як ти пов’язаний зі Мною. Також Я розповім тобі про те, як ти можеш підійняти своє життя на геть новий рівень, щоб усе стало на свої місця».

 

Анкерберг: Ви казали про те, що ми просто співставляємо факти.

Ми дивимося на історичні події, які відбувалися з початку часів, з появи Адама та Єви. Далі ми бачимо певних людей, до яких Бог звертається й яким дає якусь інформацію. Перші з них одержують лише окремі частини головоломки й тому нам складно зрозуміти, що на нас чекає. Але згодом частин стає дедалі більше й більше. Розкажіть нам про ці факти.

Бок: Якщо порівнювати все це з пазлом, то ми не помилимося. Це пазл із тисячі часточок. І коли ти береш тільки перші, то думаєш: «Та що це взагалі таке? З чим воно пов’язане? Що це може бути?» Потім ми беремо ще триста шматочків і намагаємося прилаштувати їх. І тут, раптово, одна з них стає на місце. І тоді ми кажемо: «Схоже, я починаю бачити, що тут відбувається». Таємниця починає розкриватися просто на наших очах. Саме це й відбувається в Писанні. Ми бачимо пазл, який збирається на наших очах. І коли ми додаємо новий шматочок, то починаємо бачити, з чого ми починали та що ми маємо зараз. Цей процес ми називаємо прогресом об’явлення. В прогресі об’явлення ми бачимо дивовижний образ Божого плану, який стосується нас.

 

Анкерберг: Відмінний висновок. Я вражений тим, що ви змогли звести все це воєдино.

Доктор Кайзер, я б хотів порозмовляти з вами про інше пророцтво. Ми не просто витягаємо фрази з різних місць. Ні. Я кажу про іншого пророка, а точніше про пророка Єремію. Минулого разу ми розглядали пророцтва Ісаї. А тут ми бачимо іншу людину, яка в єврейському Письмі каже про одну важливу річ. І ці слова просто надихають мене. Я хочу вивести їх на екран, щоб усі могли прочитати їх. Це записано в Єремії двадцять три, п’ять – шість. Тут сказано: «Ось», – ми знову бачимо «ось», – «дні наступають, говорить Господь, і поставлю Давидові», – ми вже казали про царя Давида, – «праведну Парость». Саме про це ми й розмовлятимемо: Що або хто ця «праведна парость»? «і Цар зацарює, і буде Він мудрий». А наприкінці вірша сказано: «А це Його Ймення, яким Його кликати будуть: Господь праведність наша». або «Єгова, наша праведність». Тут багато слів, які ми рідко чуємо, наприклад, слово «парость», «насіння» та інше. Яка значимість цієї «парості»? Чому ми пов’язуємо слово «Парость» із Месією й навпаки?

 

Доктор Уолтер Кайзер: Джоне, в Писанні пророцтва про Месію п’ять разів представлені в прообразі «Парості» або «гілки». Це слово використовується як дієслово, що означає «пробиватися крізь землю, виростати й ставати паростями на дереві».

Ранні отці церкви полюбляли уявляти чотири образи Месії на підставі чотирьох різних місць. Про одне з них ми читаємо в Єремії двадцять три. Після цього воно повторюється в Єремії тридцять три. Тут Його називають паростю Давида, праведною паростю Давида. Бог каже, що підніме, дозволить пробитися цій праведній парості Давида. Він використовує тут дієслово, яке означає «пробиватися, зростати». Він каже, що ця парость судитиме справедливо та побожно. Саме так Матвій підносить Месію. Він має прийти в ролі Царя з династії Давида.

 

Далі ми переходимо до Ісаї два – «Того дня парость Господа». Фраза «парость Господа» вказує на джерело. В цьому випадку Сам Живий Господь є джерелом парості. І якщо Матвій казав: «Подивіться на Ісуса з династії Давида», як про це сказано в Другій книзі Самуїла сім та Першій Хронік сімнадцять, то тут ми бачимо щось інше. «Того дня» або в майбутньому, в останні дні, в «есхатон», «буде парость Господня красою та славою, плід же земний величністю та пишнотою для врятованих із Ізраїля». І тут ми бачимо саме те, про що сказано в Євангелії від Івана. Іван каже, що написав цю книгу та що «Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос», – Івана двадцять, тридцять один, – «і щоб, віруючи, життя мали в Ім’я Його!». Він не просто Цар. Він має Божественну природу. Він Рятівник усіх.

У Захарії три ми бачимо кілька цікавих віршів. Тут сказано: «Послухай но, Ісусе, великий священику, ти та ближні твої, що сидять перед тобою, бо вони мужі знаменні, бо ось Я приведу Свого раба Пагінця». І далі він каже про нього, як про людину. Якщо в попередньому місці, в Ісаї чотири, два наголос був зроблений на Його Божественну природу, то тут сказано про те, що Він – Бог і людина, людина на всі сто. Він з’явився в тілі й жив серед нас, коли народився дитиною у Віфлеємі.

І ще одне пророцтво, Джоне, записане в Захарії шість, дванадцять – тринадцять. «Так говорить Господь Саваоф, промовляючи: Оце», – і знову ми бачимо слово «оце, дивіться», – «муж, Цема ім’я йому, і зо свого місця виросте він», – тут ми бачимо як ім’я іменник, так і дієслово – «і збудує храма Господнього. І він збудує храма Господнього, і він буде носити величність, і сяде, і буде панувати на троні своєму». Тут ми бачимо щось нове. Якщо в Захарії три було сказано про людину, як про Нього сказано в Євангелії від Луки, то тут сказано, як у Євангелії від Марка, де сказано, що наш Господь Ісус прийшов не для того, щоб Йому послужили, а щоб Самому послужити – Марка десять, сорок п’ять – і віддати Своє життя для відкуплення багатьох.

 

Ми бачимо чотири образи Месії: Царя, Відкупителя багатьох, які вірують у Нього; людину, Бога та людину, яка має Божественну природу, Божого Посланця. Перша церква полюбляла проповідувати про це знову й знову. На підставі цих п’яти місць ми бачимо чотири образи Месії.

 

Анкерберг: Докторе Бок, я маю багато друзів-євреїв, які кажуть: «Так, тут сказано про Месію. Він має бути Давидовим сином, має бути царем». Але цей вірш, який ми читали, каже, що Його ім’я – Єгова, наша праведність. І це просто приголомшує. Що це насправді означає?

Бок: Ми розмовляємо про особистість, на якій стоїть Божа печатка. А коли ми дивимося на Нього самого, то бачимо Бога. Кілька місць указують нам на це. Згадаймо Псалом сто дев’ять, один, де сказано про те, що Він може сидіти праворуч Бога, виконувати Божий план просто звідти. Це один з тих прикладів, які ми бачимо. Також є й інше місце. І зараз ми перейдемо до нього, адже в ньому сказано про те саме. Це Даниїла сім, тринадцять – чотирнадцять. Тут ми бачимо людину, яка йде на хмарах. Ходити на хмарах – це ексклюзивне заняття. Тільки певна людина може пересуватися на хмарах. Ми не кажемо про якийсь чарівний килим або про людину з Близького сходу, яка має в руці чарівну лампу. Ми кажемо про того, хто пов’язаний з Божественною діяльністю. Бог керує небесами.

Бог сидить на хмарах. Бог керує творивом. І це місце, як і деякі інші, вказує нам на те, що перед нами не проста людина, а унікальна особистість.

 

Анкерберг: Ви маєте цілковиту рацію й ми ще порозмовляємо про це, коли докладніше розглядатимемо сьомий розділ Даниїла. Але зараз я б хотів спитати в тих, хто дивиться нас: «Коли ви дивитеся на Ісуса, коли читаєте про Ісуса, то який титул Він найчастіше використовував стосовно Себе в Євангеліях?» Є лише один титул, яким Він – і тільки Він – називав Себе вісімдесят один раз. І цей титул – «Син Людський». І в Даниїла сім, тринадцять ми читаємо про те, що комусь, схожому на Сина Людського, дана влада, слава та сила. Всі народи з усіх мов вклонялися Йому. Про кого Даниїл каже та чому Ісус так Себе називав? Ми перервемося ненадовго, а після перерви попросимо наших гостей дати відповіді на ці запитання. Залишайтеся з нами.

 

Анкерберг: Ми знову з вами. Ми маємо в гостях доктора Уолтера Кайзера та доктора Дарела Бока. Дареле, я б хотів, щоб ви прокоментували це пророцтво зі Старого заповіту.

Ми перейшли до сьомого розділу Даниїла. Даниїл –це ще один пророк, якого поважає єврейська громада. Він дещо каже в пророцтві. Ось його слова: «Я бачив у видіннях ночі, аж ось разом з небесними хмарами йшов ніби Син Людський, і прийшов аж до Старого днями». Хто це такий? «і Його підвели перед Нього. І Йому було дане панування й слава та царство, і всі народи, племена та язики будуть служити Йому. Панування Його панування вічне, яке не спиниться, а царство Його не буде зруйноване». Ми бачимо дивовижні слова, які сказані про Сина Людського. Поясніть нам це місце Писання. Як його варто інтерпретувати?

 

Бок: Це дуже важливе місце Писання. Я вважаю, що Ісаї п’ятдесят три, Псалом сто дев’ять та Даниїла сім – це три ключові місця, які розповідають нам про Месію. Фраза «Син Людський» звучить досить цікаво. Але вона лише означає, що це син людини, як син Карла, син Івана, син Давида – син людини. Таким чином, з одного боку ми бачимо, що тут сказано про людину. Але ця людина відрізняється від усіх інших. Вона рухається на хмарах. Вона приходить до Старого днями – до Бога. І Бог дає Йому владу, таку владу, що Йому починають уклонятися.

 

Часто, коли люди чують це місце, то кажуть: «Син Людський – це святі, Ізраїль». І справді, далі в цьому розділі цей термін стосується народу. Але лише тому, що цей народ пов’язаний з цією особистістю. Ми кажемо про царство, про Царя. В видінні ми бачимо інші народи та інших царів, які очолюють ці народи. Таким чином, коли ми кажемо про народ, ми не можемо забувати й про царя. І саме Йому всі вклоняються. Ніде в Писанні не сказано вклонятися Ізраїлю або іншим народам. Ми вклоняємося лише особистостям. І тут ми теж бачимо особистість.

Ісус прийняв цей титул і почав використовувати його в Новому заповіті. Це дуже цікаво. Люди гадали, що Ісус казав про Себе, як про Месію, як про Божого Сина, як про Давидового Сина. Вони згадують усі ці титули й гадають, що Він використовував їх один за одним. Але ні, ні й ще раз ні. Він використовував лише титул «Син Людський». І Він використовував його вісімдесят один раз. Він був так пов’язаний з Ісусом, такий священний для Нього, що в інших місцях Нового заповіту його навіть не використовували. Саме так Він намагався донести людям, хто Він такий. Я вважаю, що головна причина того – унікальна комбінація людської та Божественної сили та влади.

Ми бачимо унікальний зв’язок між цією особистістю, яка пересувається на хмарах, яка приходить до Старого днями й одержує від Нього владу. Вона пов’язує нас із Божим правлінням, відкриває нам Його план та програму, як про це сказано в Псалмі сто дев’ять, один.

Він сидить праворуч Бога. Це останній шматочок пазла, який стає на місце. І тепер ми розуміємо, в чому справа.

 

Анкерберг: Так. Уолтере, що найбільше здивувало вас у цьому місці Писанні?

 

Кайзер: Це місце каже про всі народи, про всіх людей на землі, про всі мовні групи, які вклонятимуться Йому. Тут ми бачимо піднесення Рятівника, піднесення Божого слуги або отрока. Є таємниця. По-перше, Він був знедолений. Потім була спокута. Потім – задоволення. І тепер – піднесення. Він сказав, що зробив Своє життя жертвою за гріх. Це та жертва, яку людина складала, якщо потребувала пробачення гріха. Люди мали складати ці жертви тварин знову й знову. Але коли Бог у тілі прийшов і віддав Своє життя на жертву за гріх, усе змінилося. Ця жертва поставила крапку, стала фіналом усього.

 

І через усе це Бог дозволив Своєму слузі побачити Своє потомство, Своє насіння. Він побачив усіх, хто зараз вірить і каже: «Знаєте, я розумію, про що тут сказано. я маю прийняти ці слова, прийняти Месію в своє серце». Це дивовижний день та дивовижний Цар! Але це не все. Його Царство, яким Він керує, ніколи, ніколи, ніколи, ніколи – я постійно повторюю це слово – ніколи не буде знищене. І ми бачимо останні слова про Месію. Він буде успішним. Бог обіцяв це. Він сказав, що зробить це. Цей день настане в майбутньому й ми бачимо ознаки, які свідчать про те, що він не надто далекий.

 

Усі шістдесят шість книг складаються в одну історію. Джоне, тільки уяви собі це: тисяча шістсот років, сорок авторів, які не знали один одного – але всі вони продовжували писати ту саму історію. Ми ніколи не бачили схожої книги. Ми ніколи не бачили історії, яка б розповідала нам про те, як потрапити на небеса, повіривши в Того, Хто віддав Своє життя за нас. Усе, що нам потрібно – це лише прийти до Нього. Буде нерозумно не довіритися, не віддати своє серце Богові Живому. Ви просто зобов’язані зробити це.

Анкерберг: Так. Ми продовжуємо рухатися далі. Бог дає дедалі більше й більше пророцтв. І тепер я хочу поставити вам запитання: «Як ви гадаєте, Бог дасть пророцтво про те, як та де народиться Месія? Невже Він такий сміливий?» Ми побачимо, що це так. Крім того, ми дамо відповідь на запитання: «Чи покаже Бог у Старому заповіті, що Месія буде обрізаний?» Наступного тижня на вас чекають дивовижні речі. Сподіваюся, ви знову приєднаєтеся до нас.

 

 

+++

 

Якщо ви хочете знайти взаємини з Ісусом Христом, заходьте на наш сайт за адресою джей-ей-шоу крапка орг і натискайте на вкладку «Помолитися, щоб визнати Ісуса Христа, як Рятівника».