16 пророцтв, які доводять, що Ісус – Месія. Частина 2, програма 2

Д-р Джон Анкерберг:

Д-р Уолтер Кайзер:

Д-рДаррелл Бок:

 

 

 

Копірайт 2014 АТРИ

Джон Анкерберг Показати

JAShow.org

 

KB14-2-2

 

16 пророцтв, які доводять, що Ісус – Месія. Частина 2, програма 2

 

+++

Диктор: Сьогодні в програмі «Шоу Джона Анкерберга”: чи давав Бог конкретні пророцтва про особливу особистість, яку звали Месією, за сотні років до Його приходу на землю? Які саме пророцтва дав Бог? У яких єврейських Писаннях можна знайти їх? Чи визнав єврейський народ, якому були адресовані ці пророцтва, про особливі обітниці, що вказують на прийдешнього Месію? У цій серії ми вивчимо шістнадцять пророцтв, даних єврейському народові, від Адама до Авраама, від Мойсея до Давида, від Ісаї до Даниїла і Захарії. Ми запитаємо: чи доводять ці чудові пророцтва, що Ісус – Божий Месія?

 

Мій перший гість – Уолтер Кайзер. Він – один з провідних богословів і вчених-біблеїстів цього часу, який знається на єврейських Писаннях в Америці. Доктор Кайзер – почесний президент у відставці і заслужений професор кафедри Старого Заповіту Богословської семінарії Гордона-Кануеллу (Гамільтон, штат Массачусетс). І другий гість – доктор Даррелл Бок. Він – один з провідних богословів і вчених-біблеїстів з новозаповітніх текстів. Він – старший професор з досліджень Нового Заповіту та Виконавчий директор у справах культури в Богословській семінарії Далласу, в Далласі, Техас. Приєднуйтесь до нас, і дивіться спеціальний випуск передачі «Шоу Джона Анкерберга».

+++

 

Доктор Джон Анкерберг: Ласкаво просимо на нашу передачу. Ми маємо в гостях двох відомих теологів: доктора Дарела Бока та доктора Уолтера Кайзера. Ми розмовляємо про те, чи є докази того, що Бог дав конкретні пророцтва про те, що пошле на Землю Месію, за багато сотень років до їхнього виконання? І одне з таких місць міститься в єврейському Письмі, в п’ятдесят третьому розділі пророка Ісаї. Ми вже розглянули частину їх і тепер перейдемо до цих віршів. Ми покажемо їх на екрані, а потім попросимо наших колег прокоментувати їх. Послухайте, що тут сказано. Пророк Ісая каже: «Він гноблений був та понижуваний, але уст Своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст… Від утиску й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід? Бо з краю живих Він відірваний був, за провини Мого народу на смерть Його дано… І з злочинцями визначили Йому гроба Його, та Його поховали в багатого, хоч провини Він не учинив, і не було в Його устах омани..».

 

Докторе Кайзере, я дуже радий, що ви з нами, адже ви вивчали ці слова протягом багатьох років і написали про них кілька книг. Я хочу, щоб ви пройшлися по цих віршах і пояснили, про що вони кажуть. Що Бог каже нам у цьому пророцтві від пророка Ісаї, яке було дане за багато років до появи Христа?

 

Доктор Уолтер Кайзер: Тут ми бачимо четверту групу тривіршів. В п’ятдесят другому розділі тринадцять – п’ятнадцять ми бачили таємницю слуги або отрока. Потім ми бачили відкидання слуги в п’ятдесят третьому розділі один – три. Після цього ми побачили серце спокути, в якому Бог знову повернув до Себе людей. І тепер ми переходимо до покори слуги. Він кориться в сьомому вірші в Своїх стражданнях. Він корився до смерті в восьмому вірші. А в дев’ятому вірші ми бачимо, що Він підкорився похованню. Всі ці події можна описувати як з теологічної, так і з історичної точки зору.

 

Наприклад, наш Господь пройшов через п’ять незаконних розглядів Його справи або судів, але жодного разу не поскаржився. Він не відкривав Своїх вуст, як каже Біблія. Він пройшов через п’ять швидких судів, кожен з яких був незаконним. Вони не могли робити цього. Перший суд – суд Ханана. Потім на Нього чекав суд у палаці першосвященика. Після цього був Пилат. Він був третім. За ним ішов суд Ірода, представника Цезаря. Він був четвертим. І останній суд – суд Пилата, який він завершив обмиттям рук і сказав: «Я не несу відповідальності за це». Звичайно, він не міг так просто «вмити руки».

 

Також ми читаємо в цьому уривку: «І з злочинцями визначили Йому гроба Його». У множині. Він висів на хресті між двома розбійниками. Подивіться на текст. Тут сказано, що на Нього чекає гріб з лиходіями. Але після цього сказано, що Він похований у багатого. Цього разу вже без множини. Звідки автор тексту міг знати про те, що станеться безліч років потому? Якщо Ісая жив десь у вісімсотому році до Різдва, то виходить, що він пророкував про події, які мали відбутися через вісімсот років. Йосип з Ариматеї сказав: «Покладіть його до мого гробу». Це була багата людина, яка була частиною єврейської ради того часу. Але коли все це відбувалося, наш Господь не відкривав вуст. Ось чому це місце не можна вважати поемою про Ізраїль. Тут сказано: «провини Він не учинив, і не було в Його устах омани». Ці слова не можуть стосуватися нас, а тим більше Ізраїля. Виходить, цей текст каже про підпорядкування Господа. Він підкорився й історія тому свідок.

 

Анкерберг: Дареле, я знаю, що ви маєте єврейське коріння, але ви кажете, що це місце рідко читають у єврейських зборах. Це правда?

 

Доктор Дарел Бок: Так. Воно не входить до циклу традиційних читань. Цей текст відклали вбік, практично забули. Але люди мають згадати цей забутий текст, бо в ньому ми бачимо ключову ідею роботи Рятівника. Ми вже казали, що одне з головних запитань до цього тексту: «Звідки нам знати, що він каже про Месію?» Тут є лише слуги. Ми не бачимо Месії в цьому місці. Але ми розуміємо це завдяки другій частині цього уривку з Ісаї. В першій частині ми розмовляли про те, хто такий Рятівник. Це цар, сильна людина, яка принесе порятунок. Він мав стати Князем миру та Дивовижним порадником. У першій частині книги Ісаї ми бачимо піднесену особистість. Але це друга частина історії. І якщо забути другу частину, то ми не зрозуміємо історію цілком.

 

Коли ми дивимося на це місце, то бачимо Ісуса, який страждає несправедливо. Він не сказав ні слова. Це місце часто з’являється в Євангеліях. Там також сказано про те, що Його справа розглядалася багато разів і, як каже Луки двадцять три: «Він не винен. Я не знаходжу в Ньому провини». Ми бачимо образ людини, яку посилають на смерть, хоч вона й не заслужила її. Саме про це й сказано в даному місці Писання. Коли ефіопський євнух зустрічається з Пилипом, він читає Ісаї п’ятдесят три, саме цей фрагмент. Ісус не заслужив смерті. Але, з іншого боку, якщо Він не заслуговував на смерть, то виходить, що Він був тим, ким Себе називав. І якщо це так, то ми маємо звернути увагу на те послання, яке Ісус приніс нам, на ту місію, яку Він виконував. Це пропозиція відновити взаємини з Живим Богом. Наше підключення від’єдналося й ми маємо підключити його назад, щоб возз’єднатися з Живим Богом через Того, Хто дав нам примирення. Він поніс наші гріхи, будучи безневинним, пережив незаслужену смерть. І завдяки тому, що Він зробив, ми можемо бути Його народом.

 

Анкерберг: Я б хотів перейти до того, що ви написали в своїй дисертації – до самого суду. Ми кажемо про те, що «Він не відкрив Своїх вуст». Але був момент, коли Він мав відкрити Свої вуста й дещо сказати. Розкажіть нам про те, що пише Марко.

 

Бок: За фактом, ми кажемо про розгляд справи та про самий суд, адже першосвященик спитав в Ісуса про те, чи той Він, ким Себе називає. «Ти Месія? Ти Божий Син?» Вони не мали права виносити вирок. Вони просто збирали докази, щоб потім звернутися до римської влади з релігійним звинуваченням, щоб потім перетворити його на політичну подію й змусити Пилата присудити Ісуса до смерті через заклик до заколоту. Ось яке підґрунтя всього.

 

Анкерберг: Дозвольте, я прочитаю цей уривок, щоб люди зрозуміли його, а потім ви його поясните. Гаразд? Ці слова записані в Марка чотирнадцять, шістдесят один – шістдесят п’ять: «Первосвященик ізнову спитав Його, до Нього говорячи: Чи Христос Ти, Син Благословенного?» Він не сказав: «Божий Син». Він сказав: «Син Благословенного». Отже: «Чи Ти Месія, Божий Син?». Ісус сказав йому: «Я». Поясни нам, що це означає. «І побачите ви», – ми ще не читали цю фразу, – «І побачите ви Сина Людського, що сидітиме по правиці сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!». Ці слова торкнулися їх і «Роздер тоді первосвященик одежу свою та й сказав: На що нам ще свідки потрібні? Ви чули цю богозневагу. Як вам здається? Вони ж усі присудили, що Він умерти повинен». Що тут відбувається?

 

Бок: Вони поставили це запитання з глибокою повагою до Бога. «Чи Ти Месія, Син Благословенного?» В юдаїзмі, якщо хтось хотів висловити Богові повагу, то не казав про Нього прямо, не називав Його імені, а використовував евфемізми для того, щоб указати на Нього. Отже, це запитання починається з прояву неймовірної поваги до Бога. Спочатку Ісус відповів їм: «Я». Дехто намагається знайти в цьому більше суті, ніж є насправді. Дехто каже, що це «Я» відсилає до фрази «Я є» з Виходу, прямо пов’язану з Єговою. Але я не думаю, що це так. Мені здається, що Він просто відповів: «Так». Але після цього Він поєднує Псалом сто дев’ять, один та Даниїла сім, тринадцять – чотирнадцять. «На хмарах небесних приходитиме» з Даниїла сім поєднується з «сидітиме по правиці сили». Фактично, Він каже: «Ви можете привести Мене на суд. Ви навіть можете оголосити Мені смертний вирок. Ви можете відвести Мене до Пилата, який підтвердить ваше рішення, але Я хочу сказати вам, що колись Я сяду по Божій правиці й судитиму вас». Їм не сподобалася ця відповідь, бо це означало б, що Бог відновить Його. І це відновлення стане яскравим свідченням того, що Ісус був тим, ким Себе називав.

 

Анкерберг: Вони вважали, що цього досить для того, щоб звинуватити Його в богозневазі та присудити до смерті. Але питання в тому, чи казав Бог правду та чи відновив Він Його? Саме про це ми й порозмовляємо після перерви. Залишайтеся з нами. Ви б не хотіли пропустити це.

 

Отже, ми знову з вами й розмовляємо про Ісаї п’ятдесят три. Як ви вважаєте, чи пророкує це місце про Ісуса? Тут є два варіанти: або так, або ні. І для того, щоб дати відповідь на це запитання, потрібно знати, що каже пророк. Ми прочитаємо ще три вірші. Виведімо їх на екран. «Та зволив Господь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння, і житиме довгі дні, і замір Господній рукою Його буде мати поводження! Він через муки Своєї душі буде бачити плід, та й насититься. Справедливий, Мій Отрок, оправдає пізнанням Своїм багатьох, і їхні гріхи понесе. Тому то дам уділ Йому між великими, і з потужними буде ділити здобич». За що? «за те, що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців!». Докторе Кайзере, ви багато років вивчали ці вірші. Про що тут сказано?

 

Кайзер: Тут ми бачимо піднесення Рятівника, піднесення Божого слуги або отрока. Є таємниця. По-перше, Він був знедолений. Потім була спокута. Потім – задоволення. І тепер – піднесення. Він сказав, що зробив Своє життя жертвою за гріх. Це та жертва, яку людина складала, якщо потребувала пробачення гріха. Люди мали складати ці жертви тварин знову й знову. Але коли Бог у тілі прийшов і віддав Своє життя на жертву за гріх, усе змінилося. Ця жертва поставила крапку, стала фіналом усього.

І через усе це Бог дозволив Своєму слузі Господа, побачити Своє потомство, Своє насіння. Він побачив усіх, хто зараз вірить і каже: «Знаєте, я розумію, про що тут сказано. Я маю прийняти ці слова, прийняти Месію в своє серце». Господь сказав, що Він продовжить дні Месії, бо така Божа воля, Його план. Бог хотів, щоб Він квітнув. І після всього того, що Господь перетерпів на хресті, Він побачив світло життя й був вдоволений.

І тепер вічне життя стосується не лише тих, хто вірить, а й всього творива, на яке чекають нові небеса та нова земля. Через пізнання Його – або, як кажуть деякі переклади, через «його піт» – праведний слуга виправдає багатьох. Бог Сам каже, що справа закрита! Ми не бачимо жодних негативних наслідків. Ваші гріхи були покутувані. З ними розібралися. Ця унікальна жертва поклала край всім жертвам. І тепер Бог каже: «дам уділ Йому між великими, і з потужними буде ділити здобич». За що? «за те, що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців!». Ми бачимо дивовижного Рятівника! Це чудовий розділ, який запрошує до Бога всіх, хто слухає нашу передачу. Ви маєте дещо зробити. Це моя особиста порада вам. Ви маєте прийти й прийняти Рятівника.

 

Анкерберг: Відмінна порада. Докторе Бок, чи мають ті, хто читає Ісаї п’ятдесят три, бачити стражденного слугу, який помре, а потім воскресне?

 

Бок: Безумовно. Жертва за гріх є важливою підказкою, яка дана нам у цьому місці. Дехто дивиться на це місце й каже: «Ну, цей слуга постраждав, але він не помер. Тут описується лише сильне страждання». Знаєте, в Старому заповіті не було ні єдиної жертви, яка не померла. Це жертва. Її спалюють на жертовнику. І тут саме сказано про смерть. Це місце унікальне тим, що воно міститься в Старому заповіті. Це єдине місце в Старому заповіті, де ясно сказано про страждання однієї людини за інших. Ми бачимо явне заміщення.

 

Зазвичай ми бачимо інший принцип: «Я відповідальний за свої гріхи й тому наслідки цих гріхів – на мені». Але тут сказано про заміщення. Саме унікальність цього місця робить його таким важливим. Якщо ми відкладемо його вбік і уявимо, ніби його взагалі немає, то нам нізащо не зрозуміти мету Месії. Але, ґрунтуючись на цьому місці Писання, ми бачимо унікальну особистість, Месію, який має неймовірну мету – стати жертвою за інших. У цьому унікальному місці ми бачимо унікальність Месії та Його мети. І унікальність Його мети дає нам можливість знову знайти зв’язок з Живим Богом.

 

Розп’яття – це болісна та жахлива смерть. Ми маємо нотатки єврейських істориків, які розповідають про те, як це жахливо. Були імператори, які не хотіли спостерігати за розп’яттями. Це жахлива смерть. Така жахлива, що її не можна було застосовувати до римських громадян. Ми розуміємо, що це дуже болісна смерть. Вона така болісна та жахлива, що в фільмі «Страждання Христові» Мела Гібсона її довелося трохи пом’якшити. У предрелізному варіанті цього фільму було набагато більше крові та сцен страждання під час розп’яття та побиття батогами. Там ці події показувалися досить і досить натурально. Люди в залі попросили зменшити число таких сцен. Але я сказав на це: «Не робіть цього. Це була жахлива смерть. І люди мають зрозуміти глибину страждань під час розп’яття». Ісус поніс усе це на Собі. Він вирішив пройти через цей біль за нас.

 

Для чого Він зробив це? Не лише для того, щоб почати все з чистого аркуша. Ні. Часто, коли ми кажемо про пробачення гріхів, про смерть за наші гріхи, ми гадаємо, що все це було лише для того, щоб ми могли почати з чистого аркуша. Ні, це далеко не все. Бо з пробаченням гріхів ми одержуємо Божу силу, Божу присутність у нашому житті. Він дає нам Свій Дух. Насправді, це важлива частина Євангелії. Ми одержуємо Божий Дух, який дозволяє нам ходити з Богом і припинити жити в гріху, й припинити бути вівцями, які ходять своїми шляхами.

 

Я пам’ятаю, як одного разу був у Шотландії, вирішив прогулятися полем і зустрів барана. Там були тільки він та я. Ми обоє йшли вузькою стежкою. Він ішов мені назустріч. Це була гра на витримку. Я вперше побачив барана й не знав, що робити. Я вп’явся йому в очі й, згадавши техаський акцент, закричав: «Кыш!» Він пішов зі стежини й я продовжив свою прогулянку.

 

Це ми. І ми рухаємося геть від Бога. Але Бог Своєю смертю через Ісуса наблизив нас до Себе, давши пробачення. І коли ми приймаємо це, ми одержуємо не лише пробачення, а й Божий дар, щоб наше неправильне життя стало правильним і ми могли жити так, як це задумав Бог, що створив нас за Своїм образом.

 

Анкерберг: Докторе Бок, нашу передачу дивляться багато євреїв. Її дивляться навіть євреї в Ізраїлі та Європі. Я б хотів попросити вас прокоментувати їм це місце з їхнього ж Письма. Чи вказує воно на те, що десь попереду, в майбутньому, цей слуга, Який помре замість інших, воскресне? Чи побачимо ми, як Він повернеться до життя? І чи сказано про те, що народ має відразу ж навернутися до такого слуги?

 

Бок: Ми вже казали про те, що це все схоже на справжню катастрофу, яка веде від богозневаги до піднесення. Гадаю, Уолт може нам видати звук, який буває під час катастроф. Уолте, ти зможеш зробити це?

 

Кайзер: Бум!

 

Бок: Бум! Так. А після «бум» відбувається щось цікаве. Ми бачимо історичні дебати. З одного боку стоять люди, які кажуть, що Ісус богозневажав, а з іншого боку – які стверджують, що слова Ісуса були прославленням та піднесенням.

 

Питання в тому, якій групі віддати свій голос? До якого боку пристати: до богозневажників чи до тих, хто підносить? Воскресіння – це акт прославлення Ісуса Богом. Воскресіння та порожня могила – це Божий голос у цій суперечці. І він каже, що ми не лише житимемо колись та що на нас чекає життя після смерті (про що ми часто кажемо), а також і те, що Ісус, який був у могилі, тепер перебуває по правиці Бога. Ісус назвав нам місце, до якого вирушає: по правиці Бога. І це доказ правоти всього, що казав та робив Ісус. Тому, коли мені надають вибір між богозневагою та піднесенням, то, згідно з цим місцем, ми маємо шукати Божого Месію, який буде повернений з могили, від смерті до життя, й дасть нам вічне життя. Не змарнуйте свого шансу.

 

Анкерберг: Так. Не ігноруйте його.

 

Бок: Цілком слушно. Якщо Він той, ким Себе називав, якщо Він робив те, що Його просив Бог, то ми маємо звернути на Нього увагу.

 

Анкерберг: Що б ти сказав тим, хто не побоїться взяти до уваги слова з п’ятдесят третього розділу Ісаї?

 

Кайзер: Славний фінал з воскресінням з мертвих завершується піднесенням: «Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!». Перший розділ Дій каже нам: «Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!». Ми з нетерпінням чекаємо, коли Він повернеться знову. Ми казали про те, що ця подія шокує царів, президентів, генералів та прем’єр-міністрів. Що вони скажуть, коли повернеться Цар над царями та Пан над панами? Можливо, зараз ви вважаєте, що життя проходить повз вас. Але все зміниться, коли Ісус повернеться назад до тих, хто визнав Його як Господа та Рятівника. Це буде справжнє піднесення, яке ніщо не має сил перемогти!

 

Анкерберг: Друзі, ми збираємо пророцтва воєдино для того, щоб дати відповідь на запитання: «На кого вони вказують?» Наступного тижня ми звернемося до пророка Єремії, який каже: «Ось дні наступають, говорить Господь, і поставлю Давидові праведну Парость, і Цар зацарює, і буде Він мудрий, … А це Його Ймення, яким Його кликати будуть: Господь праведність наша” Що це означає? Що це означає для євреїв та для нас? Це дивовижне пророцтво й я сподіваюся, що ви приєднаєтеся до нас наступного тижня.

 

 

 

+++

Якщо ви хочете знайти взаємини з Ісусом Христом, заходьте на наш сайт за адресою джей-ей-шоу крапка орг і натискайте на вкладку «Помолитися, щоб визнати Ісуса Христа, як Рятівника».