Як ви можете бути впевнені в тому, що проведете вічність із Богом?Програма 2

Д-р Джон Анкерберг:

Доктор Ервін Латцер:

 

 

 

 

Копірайт 2015 АТРИ

Джон Анкерберг Показати

JAShow.org

 

 

 

YBS1-2

 

Як ви можете бути впевнені в тому, що проведете вічність із Богом?Програма 2

 

 

+++

 

 

Диктор: Сьогодні в «Шоу Джона Анкерберга» ми поставимо найважливіше релігійне запитання: «Як ви можете бути впевнені в тому, що проведете вічність із Богом?»

 

За хвилину після смерті ви або побачите красу та славу небес, або зіткнетеся з чимось таким жахливим, що навіть не в змозі уявити це зараз. Якщо замислитися, то найважливіше запитання: «Де я проводитиму вічність?»

 

Диктор: І відповідь на це запитання дасть гість Джона – доктор Ервін Латцер, старший пастор церкви муді Меморіал із Чікаго, Ілінойс.

Він дасть відповіді на такі запитання:

Що Біблія каже про тих, хто спочатку сповідує християнську віру, а потім припиняє бути християнином?

Якщо християнин помирає з гріхами, яких він не висповідав, то чи ставить це хрест на всьому тому, що для нього зробив Бог?

Як можна бути впевненим у тому, що ми будемо врятовані сьогодні, завтра й назавжди?

Ми запрошуємо вас на цей особливий випуск «Шоу Джона Анкерберга».

 

+++

 

Анкерберг: Ми розмовляємо на тему «Як бути впевненим у тому, що проведеш вічність із Богом». Чи є щось, що може бути важливішим за це? Ви маєте знати напевно. Дехто каже, що не можна знати напевно. Біблія каже, що ви можете знати, й ми розповімо вам, чому та як ви можете бути впевненими в цьому. Наш сьогоднішній випуск має назву «Чому благодать така дивовижна?»

Ми всі знаємо уривок з Послання Ефесянам два, вісім: «Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився». Але мені здається, що ми не розуміємо глибини цих слів. Сьогодні з нами мій добрий друг, доктор Ервін Люцер: пастор церкви Муді Меморіал. Він написав дивовижну книгу на цю тему й сьогодні ми ділитимемося з вами істинами з Божого Слова, щоб ви почули музику й прийняли радість, яка приходить від розуміння благодаті.

Ервіне, я вважаю, що найкращим початком нашої теми про дивовижну благодать буде розповідь про те, хто написав цю пісню.

 

Люцер: Всі знають пісню «Чудова ласка» або «О, благодать». Але мало хто знає про те, як вона була написана. По-перше, Джон Ньютон був страшенним грішником. Він був ладен давати винагороду людям, якщо вони вигадували гріх, якого він ще не робив. Уявіть собі його. Це було в тисяча сімсот сорок восьмому році. Він перебував на кораблі за назвою «Грейхаунд».

Насувалася жахлива буря. Їх кидало на хвилях. Вони були впевнені в тому, що потонуть. І тоді Ньютон каже капітанові: «Якщо Бог не змилується над нами, то нам кінець». Капітан був шокований, адже перед ним стояв просолений негідник, п’яниця та торгівець невільниками, який казав: «Якщо Бог не змилується над нами – це кінець».

 

Весь екіпаж наліг на насоси, щоб утримати судно на плаву. Ньютон мав Біблію, яку йому дала мати. Він іноді читав її. Уявіть собі його. І ось слова, записані в книзі Приповістей, які він прочитав:

«Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої! Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався! І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли! Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх. Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас» [Приповісті один, двадцять три – двадцять сім].

Цей хлопець був наляканий до смерті.

 

Анкерберг: Ці слова влучили просто в десятку!

 

Люцер: Так! Він був наляканий до смерті. В підсумку буря вщухла й моряки вижили. І тоді Ньютон почав читати Біблію. Можна, я прочитаю його слова просто зі своєї книги?

 

Він сказав: «Мені потрібен був хтось, хто стояв би між мною та святим Богом, який мав покарати мене за гріхи та богозневаги. Мені потрібен був Всемогутній Рятівник, який займе моє місце й забере мої гріхи.

 

Я побачив, як Христос взяв моє покарання, щоб дати мені порятунок». Ось чому він написав: «Чудова ласка, що знайшла».

Але, Джоне, є великий кількість людей, які не розуміли, яка дивовижна благодать. Я пам’ятаю, як у Чікаго був один ведучий новин, який сказав таке, цитую: «Одного разу я зроблю щось зі своїм духовним життям, порозмовляю з Богом, якщо мені буде потрібно». Він сказав: «Я не в стані благодаті, але зможу зробити щось, якщо це торкнеться мене».

Факт у тому, Джоне, що ця людина нічого не зрозуміла. Він не зрозумів природу благодаті. Ми ніяк не можемо вплинути на свій стан, хоч би як ми намагалися. І доки ми гадаємо, що можемо виправити щось самотужки, то це свідчить про те, що ми не розуміємо благодаті, безмірної Божої прихильності до нас.

 

Анкерберг: Я хотів, щоб ти порозмовляв про це та ще про одну річ. Є багато людей, які кажуть: «Знаєте, благодать необхідна». Але вони мають свою програму благодаті.

І до їхньої програми благодаті входить як Божа благодать, так і їхні власні справи. А це означає, що вони не розуміють істини.

 

Люцер: Так, не розуміють.

 

Анкерберг: Розкажи, чому, адже вони не погодяться з тобою.

 

Люцер: Багато хто гадає, що благодать має допомагати нам. Але справа в тому, що нам потрібна не допомога, а воскресіння. В Ефесянам два апостол Павло каже, що перед тим, як прийти до Христа, ми були мертві через наші провини й гріхи. Уявіть собі, що ви йдете через цвинтар і кажете: «Мені б дуже хотілося, щоб люди, які тут лежать, ці трупи, ожили. Але для цього їм потрібно трохи допомогти». Ні. Їм не потрібна допомога. Їм потрібно справжнє диво від Бога. Вони вже не мають потреби в допомозі. Те саме стосується й нас без Христа. Апостол Павло сказав досить ясно: «І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи, в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі» (Ефесянам два, один – два). Він каже про те, що сатана обдурив нас. Люди не знають цього, але це правда.

Він каже, що ми розбестилися, живучи за нашими тілесними пожадливостями. Ось який наш стан. Питання в тому, як нам допомогти людям у такому стані? І той факт, що вони мертві через провини й гріхи, не означає, що вони не можуть поїхати кататися в гори Колорадо. Це не означає, що вони не можуть ходити за покупками, слухати музику, насолоджуватися життям або дивитися нас. Вони можуть робити все це. Але вони не можуть дати собі життя. Його дає лише Бог.

 

Анкерберг: Люди мають різні версії благодаті. Це благодать, яку дає Бог та церковні таїнства. Люди вважають, що зможуть потрапити на небеса за допомогою благодаті та певних справ. Вони переконані в тому, що церковні сани або їхні власні групи здатні на це. Також є люди, які кажуть: «Я збираюся покинути церкву, але я буду добрим, дуже добрим і буду завжди щирим. Я знаю, що не всі ідеальні, і для того, що я не зможу зробити, мені знадобиться Божа благодать. Він хоче, щоб я намагався, й я намагатимуся, щоб потрапити на небеса».

 

Люцер: Джоне, я хочу, щоб ти розумів, що люди, які вірять у те, про що ти казав, не розуміють, що відчайдушно потребують Біблійного розуміння благодаті. А тепер трохи про таїнства. Ми знаємо, що Ісус залишив нам причастя та хрищення. Дехто вважає, що благодать передається тільки через ці таїнства. Але Біблія ясно каже, що наше ходіння з Богом перебуває в Його руках, а не в руках людини або священика. Бог діє в серцях людей. Є символи, які дав Ісус Христос і які не є засобами для порятунку, даними для того, щоб ви ставали дедалі кращими й кращими, доки ви не досягнете рівня, на якому можна потрапити на небеса.

 

Анкерберг: Як на мене, ти влучив просто в десятку. Певен, хтось скаже: «Знаєш, Ервіне, я починаю бачити, що твоє розуміння благодаті відрізняється від того, до якого звик я. Але я не знаю, яке визначення ти їй даєш. Ти пастор церкви Муді Меморіал і тому я спитаю в тебе прямо: «Яке визначення ти даєш – як ти кажеш, з Біблійної точки зору – для благодаті?»

Ти кажеш, що інші помиляються. То яке ж твоє визначення благодаті?»

 

Люцер: Я б хотів звернутися до Біблії. Ми читаємо Ефесянам два. Павло каже, що ми мертві через гріхи й провини (вірш один). А потім він каже, що ми: «були дітьми гніву». А в четвертому-п’ятому віршах ми читаємо: «Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив, і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю».

 

Ось про що я кажу, Джоне. Благодать – це Божа незаслужена прихильність. Але Його незаслужена прихильність не допомагає нам кращати й не додає до того, що ми вже зробили. Благодать – це виключно Божа робота з порятунку. Коли Ісус стояв біля могили Лазаря, Він не казав: «А тепер, Лазарю, зроби свою частину, а Я зроблю свою. Тільки помахай рукою, а далі Я сам». Він зробив усе сам. Біблія каже, що від початку й до кінця порятунок належить Богові. Але я розумію людей, які кажуть: «Так. Але я, як мінімум, маю вірити». І це правда. Але навіть ця віра приходить від Бога. Якщо нас сьогодні слухають люди, які хочуть вірити – це чудово. Ми маємо молитися про це. Але ми також маємо розуміти, що все це – від Бога. Наш внесок… Чи є він? Звичайно, є. Ми вкладаємо свій гріх. Коли ми приходимо, то приносимо лише свою потребу. Благодать означає, що я не приходжу, щоб стати кращим. Я приходжу за дивом. Благодать означає, що я приходжу не тому, що мені необхідно трохи допомоги. Я потребую порятунку. Ось чому благодать така дивовижна.

 

Анкерберг: Ми перервемося ненадовго, а потім порозмовляємо про те, чому благодать, по суті – це подарунок, який Бог приготував Собі, купив Собі, а тепер дав нам з вами. І все, що потрібно – просто прийняти його. Як чудово, коли ви розумієте, що зробив Бог. Ми порозмовляємо про те, що в цьому подарунку, чого він коштував Богові та як люди можуть прийняти його. Залишайтеся з нами. Ми скоро повернемося.

 

Якщо ви хочете подивитися цей випуск в інтернеті або прочитати його, то все це ви зможете зробити на сайті Джей-ей-Шоу крапка орг.

 

Анкерберг: Отже, ми знову з вами. Ми розмовляємо з доктором Ервіном Люцером на важливу тему «Як можна бути впевненим у тому, що проведеш вічність із Богом?» Гадаю, ви хочете бути впевненими, чи не так? Ми маємо розібратися в тому, що таке благодать. Так, вона дається задарма. Це дар, який Бог приготував і дав нам. Але, Ервіне, цей дар дорого обійшовся Богові. Ти маєш історію, яка розкриває це питання з різних боків. Розкажи нам її.

 

Люцер: Був один місіонер, який подружився з індуїстом. Він зробив це, бо поважав цю людину, а також, бо хотів пояснити їй, чому порятунок має даватися задарма. Можливо, нам варто зупинитися й подумати про те, чому порятунок має бути безплатним подарунком. Він має бути таким подарунком, до якого не можна нічого додати. Ісус Христос сплатив за нього сповна. Але індуїстові ця ідея не подобалася, бо він уважав, що порятунок не може бути без справ.

І перш, ніж місіонер вирушив у подорож, індуїст дав йому одну з найдивовижніших перлин, які тільки бачив світ. Індуїст сказав: «Цю перлину знайшов мій син. Він потонув, коли діставав її». Місіонер був дуже вдячний йому й сказав: «Дуже дякую. Я б хотів сплатити тобі за неї».

Індуїст образився: «Як це, сплатити?! Чи є ціна цій перлині, заради якої помер мій син?»

 

Тоді індуїст почав розуміти. Ось чому ми ніколи не зможемо відплатити Богові за те, що Ісус зробив на хресті. Як ми можемо сплатити за Божу любов та благодать, через яку Ісус став жертвою за нас і поніс наші гріхи? Ми наголосимо на цьому аспекті в наступній передачі. Але як ми можемо відплатити Богові? Ось чому протягом усієї вічності ми будемо боржниками Бога. Я гадаю, що небеса будуть повні хвали й ми побачимо такі дива, яких не бачили тут, на землі. Все тому, що ми врятовані Божою благодаттю й тільки нею.

 

Анкерберг: Ервіне, певен, що дехто слухає нас і каже: «Послухайте, але я однаково кращий за свого сусіду. І це факт. Хіба це не має значення? Гадаю, я зможу потрапити на небеса завдяки своїм досягненням».

Люцер: Я радий, що хтось гадає, що він кращий за свого сусіду. Але, нажаль, ми не в тому стані, щоб оцінювати себе. Доречі, більшість людей оцінюють себе вище за інших. Але ось у чому справа, Джоне. Повернімося до Ефесянам два, один. Без Христа ми мертві через провини й гріхи. Припустимо, ми маємо два трупи. Один був мертвий 20 років, а другий – три дні. Але чи має це значення? Якщо вони хочуть ожити, то їм обом потрібне те саме диво.

Справа в тому, що всі ми – члени однієї раси. Можливо, ми не зробили того, що зробив хтось інший. Але всі ми грішники. Ми не можемо сказати собі: «Він потребує Божого пробачення, а я – ні».

 

Олександр Солженіцин добре сказав про це. Він сказав: «Хіба не було б чудово, якби ми мали тільки добрих та поганих людей.

Ми б помістили добрих на один бік землі, а поганих – на інший». Але він також сказав, що ця межа не проходить між добрими та поганими людьми. Він каже, що насправді межа між добром та злом проходить через серце людини. Ми з тобою знаємо, Джоне, як дивуються люди, коли добра людина робить жахливі справи.

 

Анкерберг: Ти маєш цілковиту рацію, Ервіне. Ми розмовляємо з людьми, які вважають, що занадто добрі для благодаті. З іншого боку, ми маємо пам’ятати, що є багато людей, які вважають себе поганими. Вони вважають, що наламали дров. Я хотів би порозмовляти про те, як благодать здатна змінити людину. В твоїй книзі є дивовижний приклад, у якому ти розповідаєш про молоду пару, яка прийшла до тебе.

 

Люцер: В першу чергу я б хотів сказати, що є дві категорії людей, яким важко прийняти благодать. Перші – це ті, хто дуже нагрішив. Звичайно, це моральні гріхи: торгівля наркотиками, проституція. Вони думають так: «Я наламав стільки дров і Бог жахливо злий на мене. Я не можу прийняти благодать».

 

Друга категорія людей, яким важко прийняти благодать – це «паїньки», релігійники. Хіба вони не беруться добровільно до соціальної роботи? Хіба вони не дають гроші на благодійність? Хіба вони не платять за рахунками? Вони не мають судимостей. Навіщо їм потрібна благодать? Справа в тому, що обидві категорії людей відчайдушно потребують благодаті й можуть одержати її. Доречі, Ісус сказав, що блудниці ввійдуть до небесного Царства швидше за релігійних людей, бо останні не бачили потреби в Божій безмежній благодаті (Матвія двадцять один, тридцять два). Це буде доля наркоторгівців та проституток. Принаймні, вже вони знають, що якщо і врятуються, то тільки з благодаті…

 

Джоне, одного разу я був у церкві, до мене підійшла молода пара й попросила поради. Ось якою була їхня історія. Ця жінка пізнала Христа як Рятівника. Але ця пара була в клубі свінгерів. Жінка привела свого чоловіка до церкви, але він не хотів бути там. Гадаю, вона затягла його туди силоміць.

 

Він хотів цього так само, як офісний співробітник пробки п’ятничного вечора. Але він однаково пішов. Дружина притягла його до церкви й вони підійшли до мене після служіння. Він сказав: «Ми ходимо до клубу свінгерів. Ну, або, принаймні, відвідуємо його та є його частиною». Але я знав, що його дружина нещодавно ввірувала в Христа. І я сказав йому: «А ви готові визнати Христа як Рятівника?» Я ніколи не забуду, як він сказав: «Якщо ви гадаєте, що я припиню займатися тим, чим займався, ви помиляєтеся». Він сказав: «Я не можу. Я просто не можу покинути цю справу». Фактично, він визнав, що залежність була дуже сильною. Я сказав йому: «Ви готові визнати, що ви грішник та що вам потрібен Рятівник Христос? Вам потрібна Божа благодать, якщо ви хочете, щоб Бог прийняв вас». І він сказав: «Так».

 

Я зробив те, в чому дуже сумнівався. Я поставив на благодать. Я сказав: «А чому б вам не визнати Христа як Рятівника? Але ви маєте зрозуміти, що, по-перше, ви грішник. Ви ніяк не можете вплинути на свій порятунок.

 

Ви покладаєтеся на Божу милість і приймаєте Христа як жертву за ваш гріх. І після всього цього ви розбиратиметеся зі своїм клубом свінгерів».

Він визнав Христа того вечора. Я думав: «Цікаво, чи зміниться колись його життя?» Через кілька тижнів він домовився про зустріч зі мною. Я думав: «Про що ми розмовлятимемо?» Але він запитував у мене лише про те, до якого Біблійного коледжу піти. Він хотів зайнятися служінням.

Тут ми бачимо два важливі уроки про благодать. По-перше, благодать дається тим, хто відчайдушно потребує її. Їхній спосіб життя не має жодного значення. Благодать доступна для всіх. Але є й другий урок. Коли ми приймаємо Божу благодать, ми змінюємося назавжди. У наступних випусках ми порозмовляємо про те, що означає «народитися заново». Ми побачимо, що Бог дає нам нову природу, нові бажання, нові думки. І цей чоловік теж не міг повернутися до свого колишнього способу життя. Бог дав йому нові пріоритети. Це благодать. І ось чому вона така дивовижна.

 

Анкерберг: Я б хотів завершити цей випуск на історії про те, як Ісус розмовляв з двома чоловіками, які вірили в благодать.

 

Люцер: Джоне, ця дивовижна історія записана в Євангелії від Луки вісімнадцять, десять. Ці двоє чоловіків вірили в благодать. Один з них зайшов до храму й почав казати: «Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні та інші». Потім він каже: «Я пощу двічі на тиждень. Я добра людина». Він дякував Богові за це. Він вірив у благодать. Він вірив, що чинив ці добрі справи завдяки силі Божого дару.

Але була й інша людина, митник, якому бракувало сміливості подивитися Богові в очі. Він ніколи не підіймав своєї голови до небес. Біблія каже, що він бив себе в груди й казав: «Боже, будь милостивий до мене грішного!» Ісус сказав, що цей митник пішов додому виправданим, а фарисей – ні.

 

Анкерберг: Це дивовижний приклад, адже ми бачимо двох людей, які вірили в благодать. Але один з них вірив не в те й тому не був виправданий.

 

Люцер: Один з них вірив у те, що благодать була для того, щоб він був кращим. Інший вірив у те, що благодать набагато більша за нього та що вона може врятувати останнього грішника, якому немає на що покластися. Джоне, я певен, що сьогодні хтось дивиться нас і каже: «Я нічого не можу зробити. Я наламав стільки дров, що мені нікуди йти. Я руйнував життя інших». Я одержував листи від ув’язнених, які розповідали мені про свої жахливі злочини та про те, що вони тепер думають про себе: «Для мене немає жодної надії». Сьогодні я хочу сказати їм про те, що надія є, бо благодать дивовижна. Насправді, вони мають більше надії, ніж ті релігійні люди, які слухають нас, які ходять до церкви, які вважають, що чинять правильно та які гадають, що благодать має зробити їх кращими. Насправді, благодать не робить нас кращими, вона дарує нам диво.

 

Анкерберг: Я хочу, щоб за хвилину ти помолився про таких людей. Друзі, ви розумієте ту Добру звістку, про яку ми кажемо сьогодні? Можливо, ви паїнька.

 

Можливо, ви ходите до церкви, але час від часу до вас приходять сумніви: «Чи потраплю я на небеса?». Можливо, ви робите добрі справи й гадаєте, що Бог зарахує вам їх. Але це означає, що ви покладаєтеся на свої добрі справи. У цьому й є головна проблема. Ви маєте залишити всі свої справи й зрозуміти, що Бог дає все через Христа. Христос зробив усе необхідне для того, щоб Батько прийняв вас.

 

З іншого боку, можливо, ви один з тих, хто вважає, що Бог не хоче мати з вами нічого спільного. Зараз настав час зрозуміти, що Він любить вас і дає вам усе потрібне – пробачення та взаємини з Ним – якщо ви готові покластися сьогодні на Господа Ісуса. Чи готові ви зробити це просто зараз? Якщо так, то я б хотів, щоб Ервін повів таких людей у молитві. Помолися про те, щоб вони залишили все старе та ввійшли до Божої присутності, потрапили на небеса, знайшли порятунок, поклали всі свої надії на Христа. І тільки на Нього.

 

Люцер: Так. Помолімося. Батьку наш, я хочу подякувати Тобі сьогодні за диво Ісуса.

 

Дякую Тобі за те, що Він рятує грішників, жахливих грішників. І сьогодні ми молимося, Отче, про тих, хто слухав і дивився нас. Ми просимо, щоб Ти дав їм благодать, щоб повторити цю молитву: «Боже, я знаю, що згрішив. Я знаю, що я останній негідник та грішник. Але зараз я хочу визнати Христа. Я довіряю Його милості. Я залишаю надію на свої справи, на свої спроби й покладаю свою надію на того, хто може врятувати мене, забрати мої гріхи. Я визнаю Його й приймаю обітницю, яка каже, що віруючим у Нього Він дає силу бути Божими синами (Івана один, дванадцять). Дай упевненість у вірі цим людям. Ми молимося в ім’я Ісуса. Амінь».

 

Анкерберг: мені цікаво, про що ми розмовлятимемо наступного тижня

 

Люцер: Наступного тижня я б хотів поділитися тим, що справді дуже важливе. Не важливо, християнин ви чи католик, вам потрібно бути в єдності, це принципово й допоможе нам зрозуміти важливу доктрину порятунку.

Анкерберг: я згоден. Хочу сказати – вам обов’язково потрібно подивитися нашу передачу наступного тижня.

 

 

+++

Якщо ви хочете знайти взаємини з Ісусом Христом, заходьте на наш сайт за адресою джей-ей-шоу крапка орг і натискайте на вкладку «Помолитися, щоб визнати Ісуса Христа, як Рятівника».