“Як Бог може допомогти вам впоратися з хронічним болем, інвалідністю або хворобою?” Програма 2

“Як Бог може допомогти вам впоратися з хронічним болем, інвалідністю або хворобою?”

 

Програма 2

 

 

Д-р Джон Анкерберг

Доктор Майкл Іслі

Джоні Еріксон Тада

Копірайт 2012 АТРИ

Джон Анкерберг Показати

JAShow.org

“Як Бог може допомогти вам впоратися з хронічним болем, інвалідністю або хворобою?”

+++

 

 

Диктор: Сьогодні в «Шоу Джона Анкерберга» – «Як Бог може допомогти вам впоратися з хронічним болем, інвалідністю або хворобою?».

Доктор Майкл Іслі: Американці, які вірять в Ісуса Христа, розуміють це неправильно. Ми гадаємо, що якщо зробимо одне, то Бог зробить інше, дасть більше, краще, новіше, здоровіше, багатше, тощо. Але насправді на вас можуть чекати в житті труднощі та страждання.

Джоні Еріксон Тада: Я була налякана. Я чула, як люди шепотілися про травму хребта, квадриплегію, параліч, поламану шию. Я була налякана.

Диктор: Я маю в гостях Джоні Еріксон Тада, фундаторку міжнародного служіння для людей з інвалідністю «Джоні та друзі». Вона написала понад сімдесят книг, а також веде щоденну радіопередачу «Джоні та друзі». Крім того, з нами доктор Майкл Іслі, почесний президент Біблійного інституту Муді. Майкл – засновник та головний пастор церкви Фелоушіп Байбл у Брентвуді, Тенесі. Ми запрошуємо вас приєднатися до нас на цьому особливому випуску «Шоу Джона Анкерберга».

 

+++

Програма 2

+++

 

Джон: Ласкаво просимо на нашу програму. Як ви щойно чули, ми маємо сьогодні двоє дивовижних гостей: ДжоніЕріксонТада та доктора МайклаІслі. Сьогодні ми порозмовляємо з Майклом на одну цікаву тему. Майкл постійно відчуває хронічний біль. Те саме стосується і Джоні та багатьох наших глядачів. Що робити, коли під ногами немає опори, а чоловік, дружина, друг, лікар, адвокат або церква не можуть допомогти вам? Що робити, коли ви залишаєтеся наодинці з Богом? Можливо, зараз ви перебуваєте саме в такому стані.

Майкле, я хочу, щоб ти розповів свою історію, розповів про те, що відбувалося протягом кількох останніх років. Крім того, я хочу, щоб глядачі знали, що завдяки тобі нас щодня передають на тисячі радіостанцій. Саме він сказав: «Анкерберг, ти маєш зробити це». Ми разом написали книгу і перш, ніж я встиг отямитися, я опинився в усьомуцьому. Бог взяв наше служіння й поширив його по всьому світу. І ось хто зробив усе це. Але з тобою дещо трапилося. Розкажи нам про це.

 

Іслі: Ти почав з того, що на людей чекає «дивовижний випуск» про життя в хронічномуболі. Я не згоден. Це неправильно (сміється). Десь у дві тисячі першомуроці в мене почало боліти стегно. Тричі на тиждень я грав урекетбол. Я тренувався з обтяженням. До сорока з гаком років я мав відмінну форму. Але потім лікарі знайшли в мене проблеми з Л-сорок п’ять С-один.

Мені зробили дві операції і тепер я живу з хронічною ішіалгією в районі ніг. Це відображений біль.

Потім, у дві тисячі восьмомуроці ми з Сіндіпішли на медогляд. Ми маємо друзів у серйозних інстанціях і нам вдалося відвідатип’ятьох видатних лікарів, які займаються лікуванням хребта в США. І всі вони казали про те, що рано чи пізно мені треба буде зробити серйозну операцію на шиї, в районі шийного нерва. Це були добрі новини. Погані новини полягали в тому, що мені потрібно було жити з хронічним болем і відвідувати лікарів, кожен із яких мав свою думку. Сінді – чудова дружина. Я знаю, що Кен – чудовий чоловік. Але є речі, які ви можете розв’язатилише особисто з Богом. Це непрості часи. Тобі не допомагають знеболювальні. Я називаю це «терапією відволікання». Вони створюють нові проблеми, щоб відволікти від болю, але насправді нічого не вирішують.

 

Анкерберг: Так. Я пам’ятаю, як ти був президентом Біблійного інституту Муді. Ти й досі залишаєшся одним з найкращих спікерів в Америці. Мені подобається слухати тебе, те саме скажуть й інші. Ти постійно подорожував. Я не міг устежити за тобою. Ти мав по десять-п’ятнадцять зустрічей на день, коли ти працював у Муді. До того ж, ти мав студентів. Я пам’ятаю, як настав біль і ти почав вживати пігулки, але вони не допомагали тобі. Ти переживав справжню агонію.

 

Іслі: Я важив сімдесят сім кілограмів, а мав важити дев’яносто. Я вживав безліч наркотиків. Звичайно, я перебував під наглядом, але я не міг водити авто. Через такий надмір ліків мені був потрібен водій. Я пам’ятаю, як сів на диван і почав розмовляти про це з Сінді. По моїх щоках текли сльози. Я постійно думав про біль та ліки, а також про те, як пережити це, як пройти далі. Я сказав їй: «Знаєш, я хочу стрибнути з урвища». І це не було суїцидом. Я просто намагався пояснити їй свої почуття.

Я не хотів так жити. Господи, якщо така моя доля, то забери мене додому. І вона дещо сказала мені. Це був ключовий момент. Вона сказала: «Знаєш»… Я сказав: «Як ти це робиш? Як тобі вдаєтьсярухатися далі, Сінді?» А вона сказала: «Я дивлюся на наше з тобою життя: Бог був вірний до цього моменту, то чому Він не буде вірним і надалі?»

 

Анкерберг: Так. Я у захваті від цих слів. Крім того, я був здивований, коли ти сказав, що не питаву Бога, чому це трапилося з тобою. Тебе не хвилювало запитання «чому?» й ти вирішив знайти відповідь на запитання «як мені розібратися з цим?».

 

Іслі: Коли заходиш до приймальні лікаря, то бачиш людей на різних етапах болю. Я не питаву Бога «чому?». Я не звинувачував Бога.

Я мав добрі теологічні відповіді, які допомагали мені відволіктися. Але я казав: «Господи, як мені жити з цим? Як мені дожити до наступного дня? Як мені не накидатися на своїх дітей, не бути грубим із Сінді та з людьми, з якими я працюю?» Адже коли відчуваєш такий рівень дискомфорту, то постійно відволікаєшся. Це як реостат, який можна викрутити і спробувати щось нове. Це непросте життя, але більшості вдаєтьсяжити в ньому. Ось чому я часто кажу: «Господи, я не прошу про диво, але я б хотів мати непохитну віру». Лазар одержав диво. Він воскрес із мертвих. Але йому знову довелося померти. Я завжди вважав таке «невдалим рішенням». Тому як же мені жити зараз?

 

Анкерберг: Так. Ми розмовляли з тобою перед тим, як ти ліг на операцію. Я сказав: «Якщо ти зможеш ходити, якщо ти зможеш розмовляти, то ти вирушиш проповідувати до центру Білі Грема в Коув і розповіси людям про те, що Бог показав тобі через усе це. А потім ти тренуватимешся на них і прийдеш до нас». Я слухав ці проповіді, вони просто дивовижні. Я хочу, щоб ти об’єднав те, про що казав цим людям, із тим, що сталося. Ти називав усі свої ліки й я хочу, щоб ти повторив їхні назви, бо багато наших глядачів можуть їх знати. І коли пігулки виявилисянеспроможними допомогти тобі, ти звернувся до Ісуса. Я хочу зрозуміти, що це означає? Як ти дійшов такого висновку? Поясни нам.

 

Іслі: Так, є два ключові місця Писання й Джоні казала про них минулого тижня. Коли учні хотіли залишити Христа, бо Його слова стали незрозумілими для них, Він повернувся до дванадцяти й сказав: «Адже ви не хочете залишити Мене, так?» Це чудовий образ людяності Ісуса та реальності людей навколо Нього. Петро сказав: «Господи, тільки Ти маєш слова вічного життя. Куди нам ще йти?» Я дійшов до того моменту, коли Опана, Оксиконтин, Лірика, Габапентин, Целебрекс та інше просто не могли притупити мій біль. Послання до Євреїв каже, що ми маємо Первосвященика. Мені подобається, як сказав автор послання до Євреїв, що ми маємо Первосвященика, який розуміє, через що ми пройшли.

 

Анкерберг: Я хочу прочитати це місце. Виведімо його на екран, а потім ти прокоментуєш його. До Євреїв чотири, чотирнадцять: «Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого! Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха. Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать». Розберімо це місце з Писання.

 

Іслі: Джоне, коли я почав вивчати це місце Писання, запам’ятовувати його напам’ять, коли видужував після операцій, то, попри біль, я розумів, що я маю великого Первосвященика. Цей священик – попередник. У Старому та Новомузаповіті ми бачимо великого Первосвященика. Ми бачимо образ людини, яка вирушила на Небеса. Це Ісус, Божий Син. По-перше, це каже мені про те, що є Хтось, Хто мене розуміє. Автор послання каже, що Він співчуває нам. Співчувати не означає просто «розуміти». Він перебуває з нами в тому, що ми переживаємо. Це слово «симпатес». Ми казали про співчуття та співпереживання. Христос цілковито ототожнює Себе з нами. Я маю Заступника, Священика, який розуміє, що таке хронічний біль, депресія, розпач, тяжкі рани від втрати дитини чи іншого родича. Це найбільше горе. Він розуміє все, що з нами відбувається, розуміє наші хвороби. Немає жодної емоції, якої б Він не розумів. Моєму теологічному розуму важко зрозуміти це, але що більше я кажу про це, то легше мені прийняти Його. Вся справа в тому, що Він розуміє.

Далі він каже: «тримаймося ісповідання нашого!». Для мене це запитання: «В що ти віриш?» Коли земля йде з-під ніг, то чи тримаюся я за те, про що казав, попри те, що показує реальність? Мій досвід рідко збігається з моєю теологією. Мій досвід спонукує мене сумніватися в Бозі, в церкві, в Божих людях. Чому я потрапив у таку ситуацію, чому нічого не спрацьовує? Господи, має бути спосіб контролювати біль. Я не хочу постійно бурчати. Я не хочу бути пустельником. Він співчуває нам.

Я маю близького друга, який працює хірургом-ортопедом. Шість хребців у моїй шиї – З-три, чотири, п’ять, шість, сім та Т-один злилися. Вони витягли всі диски, поставили туди штифти, кістки, пластини та ще казна що. Напевно, там навіть є смайлик. Я не знаю, що вони туди поставили.

 

Анкерберг: Їм довелося робити це, щоб врятувати твоє життя.

 

Іслі: Так, я міг опинитися в інвалідному візку. Вони сказали: «Або ти робиш цю операцію, або будеш паралізований». З таким розкладом я вирішив, що краще лягти на операцію. Після операції настав період відновлення, який тривавдосить довго. Я розмовляв з різними лікарями і кожен з них мав свою думку. Хірурги заробляють на життя тим, що ріжуть тіла. В Вірджинії я маю друга, який працює хірургом і має ту саму проблему, що й я – остеохондроз та спинальный стеноз. Я зателефонував йому й сказав: «Що мені робити?» Я розповів йому про метод ЕйБіСі, а він сказав: «Не роби цього. Ось що тобі потрібно і ось чому». Я сказав: «Гаразд, Томе. Я зроблю це, бо ти так сказав мені». Він має ті самі симптоми, що й я. Він працює хірургом і завжди стежить за моїм станом, бо знає, що операція не завжди вдається на всі сто. Я довіряю йому більше, ніж будь-якому іншому лікареві, бо він знає, що таке хірургія та що таке біль. Він робить операції і співпереживає мені.

 

Анкерберг: Він розуміє.

 

Іслі: Він розуміє. І Христос розуміє. Немає такої проблеми, болю або розчарування, якого не зрозумів би наш Первосвященик. Тому нам потрібно наблизитися до престолу благодаті.

 

Анкерберг: Зупинімося на цьому. Нам потрібно ненадовго перерватися. Після перерви ми повернемося й розповімо вам про цього дивовижного Первосвященика. Як це стосується вас? Як це працює? Чи спрацювало це в інших випадках, коли були тільки ти, Бог та неймовірний біль? Ми порозмовляємо про це після перерви. Залишайтеся з нами.

 

 

Анкерберг: Отже, ми знову з вами. Ми розмовляємо з ДжоніЕріксонТада та доктором МайкломІслі. Майкл розповідав нам про той біль, із яким він постійно живе, та де він шукає допомоги. Ти звернувся до Ісуса. Ти казав про те, що Він Великий Первосвященик, який співчуває нашим слабкостям. Розкажи нам про це докладніше.

 

Іслі: Знаєш, складно дати визначення життю з хронічним болем. Зазвичай пропонують шкалу, на якій десять – ти готовий зістрибнути зі скелі, а один – з тобою все гаразд. Я постійно перебуваю в районішести, семи, восьми. Якщо я маю шість, я славлю Бога й нормально працюю. Це може здатися дивним, але ти сам знаєш це. Я кажу людям, що коли вони тягнуться за ібупрофеном, бо в них болить голова, то вони можуть помножити цей біль в десять – дванадцять разів і одержати той біль, з яким я живу. Я скрегочу зубами. Я виглядаю старшим від свого віку. Мої діти кажуть: «Тату, ти виглядаєш старшим за інших». «Дякую за підбадьорення». Цей біль виснажує мене.

Але я знаю Христа. Він – Бог у людському тілі, Бог-людина, який постраждав,. Він стомлювався, був голодним, був розіп’ятий. Його били. Нам важко зрозуміти, що наш Великий Первосвященик пережив фізичну травму, яка вища за наше розуміння. Але була ще й травма духовного відокремлення, яка вища за наше розуміння. Ось чому, коли я думаю про нашого Первосвященика, то уявляю собі Христа, Який від імені мене, Джоні та вас клопочеться перед Небесним Батьком. Тільки людина в тілі могла розуміти, що таке «симпатео», співчуття. Він знає наші слабкості.

Якщо ви маєте склероз, невралгію трійчастого нерва, проблеми з печінкою, деменцію, хворобу Альцгеймера або хронічний біль – Він знає. Він знає про це все. Я хочу, щоб ми не уявляли Христа, як Божество на небі, яке сидить на престолі, а як Бога-Людину – цілковито Бога та цілковито людину – який заступається за нас перед Небесним Батьком. Крім того, Його Дух живе в мені. Я не розумію цього, але Він живе в мені. І як Божий син, як дитя Царя, я маю зв’язок через Нього, через Його Дух із Христом, через спільність страждань, із Батьком. Я опиняюся просто в троннійзалі.

 

Анкерберг: Я хочу навести приклад. Я читав, що кажуть коментарі. І один з них каже ось що: «Уявіть собі два піаніно в досконалій гармонії. Якщо натиснути клавішу на одному піаніно, то та сама нота почне резонувати на іншому. Ісус – досконала людина. Він розуміє. Він має почуття. І коли ми почуваємо біль, Він резонує з ним. Він резонує з тим, що ми почуваємо й ми продовжуємо рухатися далі».

 

Іслі: «Досягла вас спроба не інша, тільки людська». Ми можемо прочитати псалми, месіанські псалми, де Він волає про допомогу в Гефсиманії, де Він волає про допомогу на хресті: «Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув?» Я гадаю, що ми занадто підносимо це місце, робимо його теологічним, уявляючи Христа в ролі залізної людини або супермена. Він на всі сто відсотків Бог і на всі сто відсотків людина. Ми ніколи цього не зрозуміємо. Але Він має бути на сто відсотків людиною, щоб пережити це й сплатити за наш гріх. Для того, щоб померти, Він мав стати людиною на всі сто.

І Він має бути Богом на всі сто, щоб воскреснути для життя. Ми маємо змінити наш погляд на Христа та на те, як Він живе в нас. Я мало що розумію, Джоне, але тут є зв’язок. Коли я перебуваю в жахливому стані, я бачу в темномутунелі три речі: себе, Бога та біль.

 

Анкерберг: Гаразд. Виникає запитання: «Він каже тобі щось зробити. І ти кажеш, що коли пігулки не допомагають, то ти біжиш у це місце. Чому?»

 

Іслі: Мені більше нікуди бігти, нікуди йти. Я наближаюся до Нього. Який сенс у тому, щоб вживати більше ліків, які можуть допомогти, а можуть і не допомогти? Якщо вони допомагають – добре. Але це не про мене. Ми впадаємо в депресію, в розпач. І лише Він має слова життя. Ось чому мене тягне до цього Первосвященика. І наближаючись до Нього, я дещо одержую. Автор послання до Євреїв каже: «Я одержую милість та благодать під час потреби».

 

Анкерберг: Так. Він каже: наближайтеся до престолу благодаті й робіть це з відвагою. Майкле.

 

Іслі: Так, так.

 

Анкерберг: Щоб одержатидві речі. Що це за речі?

 

Іслі: Благодать. Моє визначення благодаті трохи відрізняється від того, що люди звикли чути. Я вважаю, що це незаслужена прихильність замість заслуженого гніву. Бо благодать – це не просто щось, що Бог дав нам. Усі ми заслуговували на гнів. Ми мчимо до пекла на поїзді без гальм та кондукторів. Ніхто не може зупинити його. Благодать – це незаслужена прихильність замість заслуженого гніву. Милість – це скасоване або відкладене правосуддя. Якщо мій син, якому майже вісімнадцять, хоче сісти за кермо автомобіля, але він має погані оцінки та неправильне ставлення, але я даю йому ключі від нового автомобіля та кредитку – це благодать (сміється). Але якщо я проявляю до нього милість, я кажу: «Твої оцінки не такі, якими мають бути. Я хочу, щоб ти зробив те, й те, й це. Я буду милостивий. Ти можеш користуватися нашим автомобілем певну кількість днів». Благодать — це незаслужена прихильність замість заслуженого гніву. Це наш стан. Милість – це коли Він утримує суд або наслідки. Якби Він не був милостивим, то нам вже настав би кінець.

 

Анкерберг: Бо ми грішимо щодня.

 

Іслі: Завжди й скрізь. Якщо ви вважаєте, що не грішите щодня, то ви у жахливійомані.

 

Іслі: Все через наші дії, думки, погляди, пожадливість, жадібність, скнарість та інше, з чим ми боремося щодня. Милість – це відкладений суд, відкладене правосуддя. Але з усім цим Ісус розібрався на хресті. Ми маємо розуміти це.

І коли я, образно висловлюючись, готовий стрибнути з урвища я маю лишеодне джерело, до якого я можу звернутися. Я можу впасти в самоізоляцію або сказати: «Господи, я хочу приходити до Тебе з упевненістю, бо мій досвід каже мені про інше. Але я однаково звернуся до Тебе». Чому автор каже: «Приходьте до Нього. Тримайтеся свого сповідання»? Ми маємо схильність казати: «Боже, Ти несправедливий. Ти не кажеш мені, чому. Ти не відкриваєшся мені. Інші одержують благословіння. Але Ти не благословляєш мене». Це спіраль, яка веде в нікуди. Ось чому я не питаюв Нього «чому?». Я лишепитаю: «Як?». Дай мені віру, сміливість, благодать, стійкість підійматися з ліжка, працювати й довіряти Тобі.

 

Анкерберг: Ти маєш чудовий приклад друга, який був прикутий до ліжка через хворобу, але пережив «своєчасну» благодать. Розкажи нам про це.

 

Іслі:Баді мав рак мозку, гліобластому, астроцитому в мозку. З таким живуть рік або трохи більше.

 

Анкерберг: Він мав четвертий ступінь, отже, він був у непростому становищі.

 

Іслі: Четвертий ступінь опромінення. Для цього роблять маску, а тебе прикручують до стола. Він мав набір для хворих на рак мозку. Це набір місць Писання, які він запам’ятав і цитував. І ось його поклали на стіл і прикріпили голову болтами. Він не міг рухатися. Він казав мені: «Майкле, мій ніс так чесався, що я навіть не можу розповісти. А мені потрібно було півгодини пролежати в апараті». Він сказав: «Я не міг вибратися з нього, не міг підійняти руку й щось зробити, не міг зупинити процедуру». Він казав мені: «Я молився, як божевільний. Господи, зараз мені потрібна благодать, своєчасна благодать». Він казав: «Я не досвідчений теолог, але мій ніс припинив чесатися».

Певен, ми з Джоні могли б розповісти вам безліч історій про те, як ми опинялися на межі і здавалося, що терпіти далі не сила, але завжди приходило щось нове. Це може бути вірш або думка. І коли ти це одержуєш, то думаєш: «Досягла мене спроба не інша, тільки людська». Іноді Він не приходить, коли ми хочемо Його. Але Він завжди приходить вчасно. Ось що означає мати непохитну віру. Мій досвід каже мені інше. Коли мені боляче й я в розпачі, в депресії, я стомився, я просто приходжу сюди. Я наближаюся, тримаюся за те, у що вірю, і з упевненістю звертаюся до Нього. Господи, мені потрібно перепочити, мені потрібно перепочити.

Наступного тижня ми продовжимо про це розмовляти. Джоні та Майкл по черзі казатимуть про депресію, розчарування та хронічнийбіль. Коли ти маєш хворобу та хронічний біль, легко впасти у відчай, у депресію. Ви обоєпройшли крізь це. Певен, те саме відбувається й з багатьма нашими глядачами.

Друзі, приєднуйтеся до нас наступного тижня й ми продовжимо обговорення цієї теми.

 

 

Диктор:Залишайтеся з нами, щоб подивитися фрагменти з наступної програми.

Дякую, що були сьогодні з нами. Якщо ви хочете більше довідатися про цикл «Як Бог може допомогти вам розібратися з хронічним болем, інвалідністю або хворобами» з ДжоніЕріксонТада та доктором МайкломІслі, то заходьте на наш сайт за адресою джей-ей-шоу крапкаорг, натискайте на «дивитися» й вибирайте «цього тижня по телевізору»

Там ви зможете подивитися будь-яку передачу. Якщо ви хочетепридбати якийсь випуск із цього циклу або з іншого циклу, то заходьте в розділ «магазин». Там ви зможете натиснути на вкладку «Стартова сторінка магазину» й вибрати цикл у лівій частині меню «цикл». Виберіть той цикл, який вас цікавить.

Після цього ви побачите перелік передач. Ви можете завантажити кожну з них лише за п’ять доларів.

 

Ми також маємо електронний додаток, який ви можете встановити собі на телефон, щоб дивитися «Шоу Джона Анкерберга». Не забувайте, що ви можете завантажити будь-який випуск на нашомусайті в розділі «магазин» всього за п’ять доларів за епізод.

Дякую й нехай Бог поблагословить вас. Сподіваюся побачити вас наступного тижня.

 

 

 

 

 

Якщо ви хочете знайти взаємини з Ісусом Христом, заходьте на наш сайт за адресою джей-ей-шоу крапка орг і натискайте на вкладку «Помолитися, щоб визнати Ісуса Христа, як Рятівника».