Як ви можете бути впевнені в тому, що проведете вічність із Богом?Програма 1

Д-р ДжонАнкерберг:

Доктор Ервін Латцер:

 

 

 

 

 

Копірайт 2015 АТРИ

ДжонАнкербергПоказати

JAShow.org

 

 

 

 

YBS1-1

 

Яквиможетебутивпевнені в тому, щопроведетевічністьізБогом?Програма 1

 

 

 

+++

 

 

Диктор: Сьогодні в «Шоу Джона Анкерберга» ми поставимо найважливіше релігійне запитання: «Як ви можете бути впевнені в тому, що проведете вічність із Богом?»

 

За хвилину після смерті ви або побачите красу та славу небес, або зіткнетеся з чимось таким жахливим, що навіть не в змозі уявити це зараз. Якщо замислитися, то найважливіше запитання: «Де я проводитиму вічність?»

 

Диктор: І відповідь на це запитання дасть гість Джона – доктор Ервін Латцер, старший пастор церкви муді Меморіал із Чікаго, Ілінойс.

Він дасть відповіді на такі запитання:

Що Біблія каже про тих, хто спочатку сповідує християнську віру, а потім припиняє бути християнином?

Якщо християнин помирає з гріхами, яких він не висповідав, то чи ставить це хрест на всьому тому, що для нього зробив Бог?

Як можна бути впевненим у тому, що ми будемо врятовані сьогодні, завтра й назавжди?

Ми запрошуємо вас на цей особливий випуск «Шоу Джона Анкерберга».

 

+++

Доктор Джон Анкерберг: Ласкаво просимо на нашу передачу. Ми розмовляємо на одну з найважливіших тем: «Як можна бути впевненим у тому, що проведеш вічність із Богом?» Чи Знаєте ви запитання, яке було б важливішим за це? Це мій друг, доктор Ервін Латцер, пастор церкви муді Меморіал у Чікаго. Ми знаємо один одного вже давно. Я прочитав його книгу на цю тему й маю сказати, що це одна з найкращих книг, які мені тільки доводилося читати. Сьогодні ми хочемо поділитися цією інформацією з вами. Ервіне, почнімо. Чому питання впевненості в тому, де ми проводитимемо вічність, таке важливе?

Доктор Ервін Латцер: Джоне, подумай ось про що. За хвилину після смерті ти або побачиш красу та славу небес, або зіткнешся з чимось таким жахливим, що навіть не в змозі уявити це зараз. Якщо замислитися, то найважливіше запитання: «Де я проводитиму вічність?»

Я згадую слова Блеза Паскаля, який сказав, що в світі є лише два види здорових людей.

Перший – це люди, які люблять Бога всім серцем, розумом та душею, бо знайшли Його. А другий – це люди, які шукають Його всім розумом, серцем та душею, бо ще не знайшли Його.

 

Анкерберг: Так. Про це непросто міркувати. Найбільше мене вразили такі слова з твоєї книги: «За п’ять хвилин після вашої смерті, попри все те, що ви переживатимете, ви знатимете, що ваше майбутнє не зміниться ніколи». ми не маємо другого шансу, не маємо другого права вибору. Цієї миті не можна змінити свій шлях. Ось чому ми маємо приймати рішення зараз.

 

Латцер: Знаєш, Джоне, коли я збираюся кудись поїхати, наприклад, до Європи, то йду до крамниці й купую книгу про ту місцевість. Я вивчаю те місце, куди збираюся вирушити. Ми всі чинимо так. Але є люди, які не думають про вічність, яку вони проведуть не на планеті Земля. Дуже важливо, щоб ми розуміли, куди йдемо.

Радісна новина криється в тому, що ми можемо знати свій шлях і бути впевненими в ньому.

Анкерберг: Так. Але, разом з тим, ми маємо розповідати людям страшні історії, як про випадок з Тайленолом, коли люди вірили не в те, у що потрібно. Це просто жахливо. Я хочу, щоб ми порозмовляли про наслідки неправильної віри. Люди, які вірять у Бога, гадають, що потраплять на небеса. Але ні. Двері небес можуть зачинитися просто перед їхнім носом. Я хочу, щоб ти розповів нам історію з Тайленолом.

 

Латцер: Джоне, я кажу людям, що віра може знищити їх. Є люди, які дивляться нас просто зараз і які мають віру. Але ці люди не врятуються, бо віра знищить їх. У тисяча дев’ятсот вісімдесят другому році в Чікаго, де ми мешкаємо, сталася трагедія з Тайленолом. Якась зла людина, чиє ім’я не відоме й до сьогодні, взяла кілька капсул Тайленола й помістила в них ціаністий калій. Через це померло семеро людей. Вони просто хотіли вжити ліків від головного болю, але в підсумку помирали від отруєння. Ми бачимо два важливі уроки. По-перше, світська віра в те, що погане можна перетворити на добре, не працює.

Ці люди вживали Тайленол. Вони були впевнені в цьому. Але їхня віра не могла зробити з ціаністого калію Тайленол. Це дуже важливий урок.

 

А другий урок ще страшніший: іноді неправильна віра може замінити справжню. Мені казали, що ціаністий калій дуже схожий на Тайленол. Те саме стосується й віри людей. Є люди, які вірять у Бога, які впевнені в Ньому, які очікують, що потраплять на небеса. Але двері небес зачиняться просто перед їхнім носом. Ісус розповів цю історію в сьомому розділі Матвія. Вона така важлива, що ми зобов’язані прочитати її. Ця історія змусить вас замислитися про своє життя.

 

Анкерберг: Ми маємо зараз розгорнути Біблію, бо хтось обов’язково скаже: «Постривай, Ервіне. Я не згоден з тобою. Ти хочеш сказати, що я можу мати віру в Бога й однаково не потрапити на небеса?» Так каже Біблія.

 

Латцер: Знаєш, Джоне, це страшні речі. Ми навіть можемо мати віру в Христа й не потрапити на небеса.

 

Анкерберг: Прочитаймо цей вірш і порозмовляймо про нього.

 

Латцер: Ось він. Ісус каже в Матвія сім, двадцять один – двадцять три: «Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували, хіба не Ім’ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім’ям Твоїм чуда великі творили? І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас… Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!».

 

Ми бачимо людей, які ніби-то чинили дива, які допомагали людям. Напевно, були докази того, що вони виганяли демонів, чинили дива. Можливо, збулися деякі з їхніх пророцтв і вони очікували, що потраплять на небеса. Це не були люди, які запізнювалися до церкви, сідали на останньому ряді і йшли до останньої молитви. Ці люди були попереду в духовному плані. Ми можемо казати собі: «Ну, напевно, вони обманювали всіх довкола. Вони просто прикидалися». Мені здається, що це не так.

Я вважаю, що Ісус хоче сказати, що якщо стільком людям, які займалися служінням, зачинять двері небес, то наскільки більше буде простих людей, які також не потраплять туди. І якщо ми не потрапимо, то з тієї самої причини, що й вони.

 

Анкерберг: І що це за причина?

 

Латцер: Неправильна віра.

Анкерберг: Той, хто приходить до церкви щонеділі, хто служить ашером або навчає в недільній школі, співає в хорі – люди можуть робити все це й не потрапити на небеса. Чому такі, на перший погляд, добрі християни не потраплять на небеса? На них чекає найбільша несподіванка, коли Ісус зачинить двері перед їхнім носом і скаже: «Відійдіть від Мене». В чому була їхня помилка?

 

Латцер: По-перше, я б хотів сказати, що це питання стало головною темою нашого циклу передач.

Ми розмовлятимемо про Євангелію та про віру в Ісуса, про ту віру, яка рятує. Скоріше за все, ці люди вірили в дивотворну Божу силу. Ось чому вони самі чинили дива. Вони одержували різні об’явлення та пророцтва від Бога. Але вони не зрозуміли справжньої мети приходу Ісуса Христа. І тепер, маючи досвід та знання століть, ми можемо озирнутися назад і сказати: смерть Ісуса Христа була жертвою.

Ми розуміємо, що не могли підійти до Бога без жертви, без крові.

 

Сьогодні є люди, які кажуть: «Знаєш, ти так підходиш до Бога, а я – інакше». Але факт полягає ось у чому: є лише один шлях до Бога й ми пояснимо, чому це так.

 

Анкерберг: Ервіне, я б хотів продовжити цю тему, бо хтось із наших глядачів може сказати: «Постривайте, мені не подобається така ідея, бо я сам знайшов для себе шлях, яким щиро йду до Бога». Так?

Ісус сказав, що такі люди не потраплять на небеса. Я б хотів, щоб ти пояснив, чому не досить бути щирим та йти своїм шляхом. Ми знаємо, що Бог реальний, і Він має план.

 

Латцер: Так

Анкерберг: Розкажи нам про нього.

Латцер: Ми розглядатимемо це питання в подробицях, але якщо казати коротенько – Ісус єдиний кваліфікований Рятівник. Немає нікого іншого. Я був на парламенті релігій світу в Чікаго в дев’яносто третьому році. У Палмер Хаус стояло близько ста кабінок, у яких були представлені різні релігії світу. Я підходив до цих кабінок і запитував у людей: «А ви маєте безгрішного Рятівника? Я грішник і потребую порятунку. Мене не може врятувати той, хто перебуває в такому самому стані, як і я». Знаєш, Джоне, я не знайшов ні єдиного рятівника. Там були лише гуру, пророки, які казали: «Роби ось так», «пройди стільки щаблів». Знаєш, їхні шляхи складалися з чотирьох, восьми й більше щаблів. Але ніхто не міг врятувати мене.

Ісус є єдиним Рятівником, бо тільки Він має праведність, яку приймає Бог, щоб сплатити за мене. Без Нього я загублений. І не має значення, скільки доброго я зробив, якому пророкові я повірив або скільки див учинив.

 

Анкерберг: Ервіне, вчора ми розмовляли про те, скільки людей шукають альтернативних шляхів до Бога. Я казав тобі, що читав книгу Левит та послання Євреям. І якби ми жили за книгою Левит, то я вже був би мертвий. Ми знаємо, що згідно зі Старим Заповітом, якщо ти робив гріх, то помирав. Тебе вбивали. Так?

А в Новому заповіті, в посланні Євреям, ми знаходимо причину, чому нас не вбивають відразу: все тому, що Ісус Христос взяв на Себе гріх і помер за нас (Євреям десять, п’ять – десять)

 

Латцер: Джоне, на тих, хто відкидає Христа в Новому заповіті, чекає більше покарання, ніж на тих, хто робив таке в Старому заповіті. Іноді люди кажуть: «Знаєте, Бог Старого заповіту був різким та жорстоким. Але Ісус відкрив нам люблячого Бога, який ніколи не попровадить людину до пекла».

 

Знаєте, що сказано в посланні Євреям? «якщо вони не втекли, то як ми втечемо, коли ми не дбали про таке велике спасіння?» (Євреям два, три) Тут ми бачимо людей, які не дбали або нехтували порятунком, хоч це були релігійні люди, пов’язані з Богом.

 

Я вважаю, що ми маємо подумати над цим текстом ще хвилинку й сказати: «Як це було?» Можете уявити собі? У своїй книзі я наводжу приклад людини, яка опинилася в болоті після падіння літака. Вижив не тільки він один, але наразі він не знайшов інших людей. Над ним пролітає рятувальний літак, але він не помічає його. Він тоне й розуміє, що загине. Але все це не витримує жодного порівняння з тим, що переживали ці люди. Ви очікуєте, що потрапите на небеса й раптом двері зачиняються просто перед вашим носом. Чому? Бо вам бракувало віри? Ні. Ці люди мали віру, але віра не в те, у що потрібно. Вони вірили в свої об’явлення, в свої здібності, дива. Їхня віра не покладалася винятково на Ісуса Христа, єдиного Рятівника людей.

 

Анкерберг: Ми перервемося ненадовго.

Після перерви ми порозмовляємо про ті сфери, в які помилково вірять люди. Ми порозмовляємо про тих, хто підіймається релігійними сходами, йде містичним шляхом або шляхом знань та етики. Можливо, це все стосується вас або ваших друзів. Залишайтеся з нами.

 

Якщо ви хочете подивитися цей випуск в інтернеті або прочитати його, то все це ви зможете знайти на сайті Джей-ей-Шоу крапка орг.

Анкерберг: Ми знову з вами. Сьогодні ми відповідаємо на запитання: «Чи впевнені ви в тому, що проводитимете вічність із Богом?» Ми маємо в гостях доктора Ервіна Латцера, пастора церкви муді Меморіал із Чікаго. Ервіне, перейдімо до справи. Часто люди вірять не в те, у що потрібно. Вони можуть бути щирими, вони можуть уважати, що їхня віра приведе їх на небеса. Але ти кажеш їм щось, що може шокувати їх. Ти кажеш, що вони можуть жити в обмані, що вони можуть помилятися. Ти намагаєшся показати їм шлях істини. Ось що Ісус сказав у Матвія сім, двадцять три: «Я ніколи не знав вас». Ви маєте виправити свій шлях. Розкажи нам про те, що Ісус казав про неправильну віру.

 

Латцер: Всі ми знаємо, що Ісус сказав, що шлях до загибелі широкий, а шлях до життя – вузький [Матвія сім, тринадцять – чотирнадцять], Але чому шлях до життя вузький? Усе тому, що це шлях віри в самого Христа, як ми вже казали. На широкому шляху перебуває багато людей. Більшість людей не розуміє, що, згідно з Письмом та нашим розумінням, у пеклі буде більше людей, ніж на небесах. Причина цього криється в тому, що на цьому широкому шляху набагато більше смуг. На широкому шляху можна бути ким завгодно. Ви зможете стати тим, кого я називаю «аматором дертися сходами». Це люди, які кажуть: «Я зможу дістатися до Бога завдяки своїм добрим справам».

 

Якось я летів на літаку й одна людина сказала мені ці слова. Я відповів їй: «Ви впевнені в тому, що врятуєтеся своїми добрими справами?»

Вона сказала: «Взагалі-то, ні». Вона сказала: «Я трохи боюся».

Я спитав у неї: «Чого ви боїтеся?»

Вона сказала: «Того, що в день суду стоятиму за матір’ю Терезою та що Господь їй скаже: «Жінко, ти могла зробити більше».

Ми маємо щось, що допомагає нам зрозуміти: хоч би як ми намагалися, всі наші справи – порох. Ми вважаємо, що робимо щось із найкращих спонукань, але це не так, адже ми грішники. Бог святий і це факт. Знаєш, Джоне, головна проблема сучасного суспільства, яке шукає різні шляхи до Бога, криється в тому, що воно недооцінює Божу святість.

 

Хтось сказав: «Корови дають молоко, вівці – вовну, а Бог – підтвердження всіх наших бажань». Ми зробили Бога за своїм образом. Ми вважаємо, що можемо вмилостивити Його, якщо житимемо добре.

Але, по-перше, ніхто не може жити добре, адже всі ми грішники. По-друге, Джоне, ми маємо радісну новину для тих, хто вчинив жахливі гріхи та злочини. Які шанси мають такі люди побудувати свої сходи на небеса? Радісна новина Євангелії криється в тому, що Ісус Христос прийшов заради найгірших із грішників. Ось чому люди, які намагаються видертися нагору самі, йдуть неправильним шляхом. Вони йдуть широким шляхом, який, як каже Ісус, веде до загибелі.

 

Анкерберг: У своїй книзі ти кажеш про звіт Барна Рісьорч, згідно з яким майже всі американці вважають, що досить добрі для того, щоб потрапити на небеса. Також ти розповідаєш про релігійних людей, на яких чекає неприємний сюрприз.

 

Латцер: Не можна бути доброю світською людиною, яка не вірить у Бога. Атеїсти можуть бути добрими лише тому, що створені за Божим образом. Вони можуть робити добрі вчинки. Але також не варто забувати й про релігійних людей. Це «паїньки», як я їх називаю. Ці люди ніколи не робили нічого поганого. Вони завжди ходять до церкви, жертвують гроші, тощо. Але багато хто з них буде загублений. І загублені вони будуть не тому, що були добрими, а тому, що були не досить добрими. Все тому, що Бог приймає лише досконалість. Ось чому нам потрібен Його Син. Ми читали про релігійних людей, які виганяли демонів, пророкували в ім’я Христа. І всі ці люди довідалися, що не потраплять на небеса, коли Ісус сказав їм: «Відійдіть від Мене».

Анкерберг: Розгляньмо докладніше цей момент. Можливо, ти маєш якийсь приклад? Люди не потраплять на небеса, бо вважають, ніби заслужили це. Вони високо оцінюють себе. У своїй книзі ти сказав: «Коли люди оцінюють себе, порівнюючи з іншими, то підіймаються в становищі й кажуть: «Я кращий за цих людей». Як пояснити таким людям, що, хоч вони й кращі за інших у їхніх очах, вони однаково грішні перед Богом і цей гріх, як прірва?

 

Латцер: Я маю один приклад. У Чікаго є вежа Сірс. Вежа Сірс набагато вища за будинок Першого національного банку. Певен, ми можемо довідатися її точні розміри. Але змінімо запитання й спитаймо: «Який будинок розташований ближче до найближчої зірки, яка розташована в кількох тисячах світлових років?» О! Різниця між будинками вже не здаватися такою великою. Якщо ми припинимо оцінювати себе на підставі інших, а почнемо оцінювати себе на підставі Бога, то відмінності між нами можна буде просто виключити. Вони не такі вже й великі.

Проблему з людьми краще за всіх описав Лютер. Він сказав: «Люди вважають, що живуть, що чинять добро. Але не розуміють, що вони сліпі та жахливі грішники, які будуть засуджені в присутності святого Бога».

 

Був один маленький хлопчик, який одного разу сказав своїй мамі: «Мамо», – сказав він, – «я виріс до двох з половиною метрів». Так воно й було, згідно з лінійкою, яку він зробив. Люди оцінюють себе на підставі неправильних стандартів. Якщо ми подивимося в Біблію, то побачимо, що «всі згрішили і позбавлені Божої слави» [Римлянам три, двадцять три]. Й як ви ще побачите, саме «добрі» люди, які ходять до церкви, найменш схильні до того, щоб прийняти Божу благодать.

Але, Джоне, є й інша категорія людей, особливо в наш час духовності: духовні та містичні люди. Є люди, які «підключаються до Бога» і вважають, що знають Його. Але Біблія каже, що беззаконники спотикаються й не знають, через що [Приповісті чотири, дев’ятнадцять]. Але також сказано, що є люди, які вважають, що вони занадто добрі для того, щоб чинити погано [перше Івана один, вісім].

Саме такі люди часто виявляються жахливими грішниками, досягти яких дуже важко. Чому? Бо вони згадують усі ті добрі речі, які зробили в житті, й не розуміють, що їм потрібен порятунок навіть більше, ніж п’яницям та наркоманам.

 

Анкерберг: Я б хотів спитати в тебе, Ервіне, як близько люди можуть наблизитися до Ісуса, до справжньої віри й при цьому однаково не потрапити на небеса?

 

Латцер: На Парламенті релігій світу я зустрівся з жінкою, яка сказала, що книга Урантії, яку вона читала, повернула їй Ісуса. Вона росла в будинку, де розповідали про Ісуса й любили Його. Вона ходила до церкви, але їй не дозволяли залишатися в залі. Вона мала йти донизу разом з іншими дітьми. Після того, як на неї нагримали через те, що вона залишалася нагорі, вона покинула церкву і вже не поверталася туди. І тепер вона каже, що ця книга, в якій містяться історії про Ісуса, про Його дитинство, ця книга повернула їй Ісуса. Вона прочитала мені історію про те, як Ісус допоміг хлопчикові. Тоді ця жінка заплакала.

І я сказав: «Ви любите Ісуса, чи не так?»

«О», – сказала вона, – «Я люблю Його».

Я сказав: «Розкажіть мені, чому ви любите Його?»

Вона сказала: «Я люблю Його, як друга. Я люблю Його, бо Він Господь. Я люблю Його, бо Він учитель».

Я подивився на неї й сказав: «Ви також любите Його, бо Він безгрішний Рятівник, який пролив Свою кров на хресті, щоб примирити вас із Богом?»

 

Вона відвела свій погляд від мене й сказала: «Знаєте, я ніколи не думала про це». Ця жінка вважала, що любить Ісуса. Сьогодні нас слухають люди, які також «люблять» Ісуса, але при цьому залишаються невіруючими, бо не знають причини, чому прийшов Ісус. Їхні добрі справи насправді є перешкодою, бо вони прикривають їхню потребу. Доки люди вважають себе добрими, вони не бачать потреби в Рятівникові. В наступних випусках ми порозмовляємо про природу благодаті, про природу віри, яка рятує, та про те, що ми можемо бути впевненими в порятунку.

 

Як жахливо знати Ньютона не як великого вченого, або Шекспіра не як великого письменника. Але набагато гірше знати та любити Ісуса, не знаючи Його, як Рятівника.

 

Анкерберг: Згоден. Я б не хотів завершувати нашу передачу, доки ти не помолишся з нашими глядачами. Певен, що декому з вас хочеться довідатися про все тут і зараз. Ви хочете знайти взаємини з Ісусом. Ервін показав вам, що ви в непростому становищі. Якщо ви помрете до того, як вийде наша наступна передача, то не потрапите на небеса, якщо не довіритеся Ісусові так, як Він того хоче. Ви йшли своїм шляхом, за своїм розумінням. Ервіне, я б хотів, щоб ти помолився, щоб люди припинили покладатися на себе й почали покладатися тільки на Ісуса.

 

Латцер: Вони можуть повторювати ці слова за мною.

 

Анкерберг:Так

 

Латцер: Гаразд. Помолімося. «Любий Боже, я дякую Тобі за те, що Ти послав Ісуса, щоб Він став Рятівником.

Я визнаю Його. Я визнаю Його, як того, хто помер за мене. Я дякую Тобі за те, що можу врятуватися завдяки Йому. Я визнаю Його. Я молюся в Його ім’я. Амінь».

 

Анкерберг:Ми ще продовжимо нашу розмову наступного тижня. Доречі, Ервін розповість нам про це. Чому благодать така дивовижна?

 

Латцер: Багато хто вважає, що благодать корисна, дивовижна, приємна. Вони вважають, що вона дає щось. Але вони не розуміють, що благодать набагато більша за це. Вона більша за те, що ми можемо уявити. Це

дивовижна благодать.

 

Анкерберг: Друзі, коли ви почуєте все, що ми приготували для вас та що Бог каже в Біблії, то це здивує вас. Ваша душа наповниться подякою Богові. Сподіваюся, ви приєднаєтеся до нас наступного тижня.

Дякуємо, що були з нами. Якщо вам сподобалася наша передача й ви б хотіли подивитися її знову або подивитися інші передачі, то встановіть додаток «Шоу Джона Анкерберга» або відвідайте наш веб-сайт за адресою джей-ей-шоу крапка орг.

 

 

 

+++

Якщовихочетезнайтивзаємини з ІсусомХристом, заходьтенанашсайтзаадресоюджей-ей-шоукрапкаорг і натискайтенавкладку «Помолитися, щобвизнатиІсусаХриста, якРятівника».