Чи існує Бог? Програма 3

Чи існує Бог?

 

Програма 3

 

 

 

 

 

Доктор Вільям Лейн Крейг

Доктор Джон Анкерберг

Копірайт 2015 АТРИ

Джон Анкерберг Показати

JAShow.org

Чи існує Бог?

 

Диктор: Сьогодні в «Шоу Джона Анкерберга»: «Чи існує Бог?» Недавнє опитування П’ю показало, що кожен п’ятий американець зараз вважає себе атеїстом, агностиком або ні в що не вірить. Можливо, ви питаєте в себе: «Чи існує Бог? Чи існують філософські та наукові докази того, що Бог реальний?» Сьогодні я маю в гостях доктора Вільяма Лейна Крейга, який відповість на ці запитання. Багато хто вважає його найкращим християнським філософом нашого покоління. Він брав участь у дебатах з багатьма відомими атеїстами з різних університетів світу. Доктор Крейг має ступінь доктора філософії Бірмінгемського університету Англії, а також ступінь доктора теології Мюнхенського університету. Він працює професором філософії в Талботській школі теології та є засновником сайту різонаблфейт крапка ком. Доктор Крейг написав понад тридцять книг та сто статей у професійних журналах з філософії та теології. Його найпопулярніші книги мають назву «Логічна віра» та «До бою». Сьогодні ми почнемо з запитання «Чи є різниця, існує Бог чи ні?»

 

+++

Програма 3

+++

 

Доктор Джон Анкерберг: Ласкаво просимо на нашу передачу. Я Джон Анкерберг. Дякую, що приєдналися до мене сьогодні. Я маю в гостях філософа, доктора Вільяма Лейна Крейга, якого інші філософи через його академічну діяльність називають одним з найкращих серед практикуючих філософів Західного світу. Я хочу, щоб ви хвилинку про це подумали. Сьогодні ви почуєте цю людину. Ми досліджуватимемо питання «чи є докази існування Бога?» Доктор Крейг важає, що існування всесвіту є потужним доказом існування Бога, який його створив.

Друзі, якщо ви зайдете в інтернет і наберете в пошуковці «Біл Крейг та космологічні аргументи», то побачите, що сучасна форма того, про що ми розмовлятимемо сьогодні, була вперше описана ним у його книзі «Космологічний аргумент Калам» в тисяча дев’ятсот сімдесят дев’ятому році. Я хочу, щоб ви знали, що Майкл Мартін з Бостонського університету сказав: «Перевірені аргументи доктора Крейга є найвитонченішими та найбільш аргументованими в сучасній теологічній філософії». Про цей аргумент, який він представив в тисяча дев’ятсот сімдесят дев’ятому році, було написано більше статей, ніж про будь-який інший філософський аргумент. Докторе Крейг, ми раді, що сьогодні ти з нами.

Друзі, я б хотів почати з фрагмента чудового відеоролика, який простими словами пояснить аргументи на користь існування Бога. Цей відеоролик зняла організація доктора Крейга, різонаблфейт крапка орг. Я б хотів, щоб ви його подивилися.

 

Диктор (жіночий голос): Чи існує Бог? Чи матеріальний всесвіт – це все, що є, колись було й буде? Одним з варіантів відповіді на це запитання є космологічний аргумент. Ось як він звучить:

1. Усе, що починає існувати, має причину.
2. Всесвіт почав існувати
3. Отже, всесвіт має причину.

Чи правильною є перша передумова? Розберімося. Вірити в те, що щось може з’явитися без причини, можна з ще більшою натяжкою, ніж вірити в магію. Магія, принаймні, має капелюх та фокусника. Але якщо щось може з’явитися з нічого, то чому це не відбувається постійно? Але ні. Щоденний досвід та наукові докази підтверджують нашу першу передумову: якщо щось почало існувати, то воно повинне мати причину.

Але як щодо другої передумови? Всесвіт почав існувати чи існував завжди? Зазвичай атеїсти казали, що всесвіт існував завжди. Всесвіт просто є та й край.

По-перше, розгляньмо другий закон термодинаміки.

Він твердить, що у всесвіті повільно закінчується енергія. Ось у чому його суть.

Якщо всесвіт був завжди, то в ньому вже мала закінчитися енергія. Другий закон показує нам всесвіт, який мав певний початок. Це підтверджується низкою дивовижних наукових відкриттів. В тисяча дев’ятсот п’ятнадцятому році Альберт Ейнштейн представив свою загальну теорію відносності. Це дозволило нам вперше осмислено заговорити про минулу історію всесвіту. Потім Олександр Фрідман та Жорж Леметр, працюючи над рівняннями Ейнштейна, передбачили, що всесвіт розширюється. Потім, у тисяча дев’ятсот двадцять дев’ятому році Едвін Хаббл виміряв червоний зсув у світлі з далеких галактик. Ці емпіричні докази підтвердили, що всесвіт не тільки розширюється, а й що він виник з однієї точки кінцевого минулого. Це було неймовірне відкриття, практично за межею нашого розуміння.

Однак, не всі були в захваті від теорії кінцевого всесвіту, отже, минуло трохи часу, перш ніж з’явилася безліч альтернативних моделей. Але одна за одною ці моделі не витримали перевірки часом. Не надто давно три ведучих космологи Арвінд Борд, Алан Гут та Олександр Віленкін довели, що жоден всесвіт, який протягом своєї історії розширювався, не може мати нескінченного минулого, але повинен мати абсолютний початок. Це також стосується й мультивсесвіту, якщо така річ існує.

Це означає, що вчені вже не можуть ховатися за всесвітом з нескінченним минулим. Їм нікуди тікати: вони мають визнати проблему космічного початку. Будь-яка адекватна модель повинна мати початок, як і стандартна модель.

Виходить, цілком імовірно, що обидві передумови аргументу правильні. Це означає, що й висновок також є правильним: всесвіт має причину. А тому, що всесвіт не міг створити себе сам, причина його появи має бути поза просторово-часовим всесвітом.

 

Анкерберг: Друзі, якщо ви хочете подивитися цей ролик цілком, заходьте на сайт доктора Крейга за адресою різонаблфейт крапка орг. Біле, я хочу, щоб ти почав з підбиття підсумків про три передумови, які формують космологічний аргумент Калам, і пояснив, чому цей простий аргумент є потужним доказом існування Бога.

 

Доктор Вільям Лейн Крейг: Цей аргумент легко сформулювати. Перша передумова твердить, що все, що почало існувати, має причину. Друге – всесвіт почав існувати. На підставі цих двох передумов логічною є третя – всесвіт мав причину появи. Після цього можна проаналізувати, що могло стати причиною появи всесвіту. Ви здивуєтеся числу важливих теологічних властивостей цієї неймовірної причини.

 

Анкерберг: Так. Назви нам першу передумову та те, що її підтримує.

 

Крейг: Перша передумова, як ви пам’ятаєте, звучить так: «Усе, що почало існувати, має причину». Я вважаю, що це очевидно, але назву вам три причини на її користь. Перша причина: щось не може з’явитися з нічого. З нічого буває лише нічого. Вірити в те, що всесвіт з’явився без причин, з нічого, це гірше, ніж вірити в магію. Якщо ми заперечуємо магію, то маємо заперечувати й ідею про те, що всесвіт з’явився без причини.

Іноді скептики кажуть: «Але квантова фізика допускає появу речей з нічого. Субатомні частки можуть з’явитися з вакууму в вигляді випадкових флуктуацій». Але, Джоне, це навмисно хибне тлумачення науки. Квантовий вакуум – це не те, що уявляють під вакуумом прості люди. Квантовий вакуум – це аж ніяк не нічого. Це вируюче море енергії, поле інтенсивної діяльності, яким керують закони фізики. Це не нічого. Коли люди кажуть, що ці частки з’явилися з нічого – це викривлення науки. Слово «нічого» в англійській є терміном універсального відкидання, воно означає «не щось». Коли ми кажемо, що всесвіт з’явився з нічого, то це не означає, що до всесвіту було щось і це було «нічого». Ні, це означає, що всесвіт не з’явився з чогось. Вірити в те, що всесвіт з’явився без причини, з нічого, як я вже казав, ще гірше, ніж вірити в магію. Я вважаю, що це перша причина на користь першої передумови.

Друга причина на користь того, що все, що почало існувати, має причину, звучить так: якби речі могли з’являтися без причини, з нічого, то чому вони не з’являються без причин, з нічого? Чому велосипеди, кореневе пиво та Бетховен не з’явилися без причини, з нічого? Чому тільки всесвіти можуть з’являтися без причини, з нічого? Якщо ви дозволяєте всесвітам так поводитися, то й усі решта можуть це робити. Очевидно, що цього не відбувається. Це помилкова думка.

Третя причина ґрунтується на передумові, що все, що почало існувати, має причину. Це підтверджується науковими доказами, життєвим досвідом, і не було спростоване. Цей доказ покликаний апелювати до наукових натуралістів. Ми маємо потужні дослідні докази того, що все, що почало існувати, мало причину.

 

Анкерберг: Отже, Біле, є два філософські аргументи та два наукові аргументи на користь другого пункту, на користь появи всесвіту. Назви мені деякі філософські аргументи.

 

Крейг: Перший філософський аргумент базується на неможливості існування справді нескінченного числа речей. Що ми маємо на увазі під «справді нескінченним»? Математики проводять межу між потенційною нескінченністю та реальною нескінченністю. Потенційна нескінченність – це колекція, яка рухається до нескінченності, але ніколи не досягне її. І навпаки, реальна нескінченність – це завершена нескінченність. Це реальна нескінченність. Вона вже завершена. Якщо минуле не мало початку, то було нескінченне число подій до нашого дня. Але математики розуміють, що ідея про реально нескінченне число речей призводить до безлічі протиріч. Наприклад, що дасть нескінченність мінус нескінченність? З математичного погляду ми одержуємо відповідь, яка суперечить сама собі. Це показує, що нескінченність – лише ідея в розумі, а не щось реальне. Бо минулі події не можуть бути лише ідеями в розумі, реальне число подій у минулому має бути обмеженим, а отже, всесвіт з’явився з чогось.

Другий філософський аргумент ґрунтується на неможливості формування нескінченної колекції, додаючи одного члена за одним. Іноді це називають неможливістю дорахувати до нескінченності. Ви не можете дорахувати до нескінченності, бо завжди зможете додати ще одиницю, перш ніж дістанетеся до неї. Але якщо ви не можете дорахувати до нескінченності, то як почати відлік з нескінченності? Це абсурд.

Щоб проілюструвати це, уявіть дві планети, які обертаються навколо Сонця. Одна з них обертається вдвічі швидше за іншу. Що довше вони обертаються, то більшою є розбіжність між числом орбіт: два до одного, чотири до двох, вісім до чотирьох, тощо. Насправді, що довше вони обертаються, то більшою є розбіжність. У підсумку вона наблизиться до вічності. Але розвернімося й уявімо, що вони оберталися з вічності в минулому. Яка з них зробила більше обертів? Математична відповідь звучить так: вони рівні, бо це нескінченне число. Але це здається абсурдом. Що довше вони обертаються, то більшою є розбіжність. Як же число магічним чином стає рівним просто, бо вони оберталися в вічності в минулому?

Такі абсурдні ситуації показують нам, що минуле не може бути нескінченним, а є кінцевим. Відповідно, всесвіт почав існувати.

 

Анкерберг: Гаразд. Ти кажеш, що є два філософські аргументи та два наукові аргументи.

 

Крейг: Так. На початку двадцятого століття в фізиці почали з’являтися несподівані наукові підтвердження того, що всесвіт не був вічним, а мав абсолютний початок близько чотирнадцяти мільярдів років тому. Перші з цих наукових підтверджень прийшли від розширення всесвіту. Коли Альберт Ейнштейн застосував свою нову теорію гравітації, загальну теорію відносності до всього всесвіту в тисяча дев’ятсот сімнадцятому році, з’явилися небажані припущення. Вона показала, що всесвіт не міг існувати в статичному, вічному стані. Він мав або перебувати в стані космічного розширення, або в стані космічного стиску. Ейнштейн не знав, що робити з цим результатом. Тоді він підправив свої рівняння, щоб зберегти вічний всесвіт.

В тисяча дев’ятсот двадцятих, взявши номінальні величини рівнянь Ейнштейна, російський математик Олександр Фрідман та бельгійський астроном Жорж Леметр незалежно один від одного змогли показати моделі всесвіту, який розширювався й мав початок у конкретному пункті кінцевого минулого, і який розширюється зараз. Ці моделі назвали теорією великого вибуху походження всесвіту.

Теорія великого вибуху дивовижна тим, що її відправним принципом є абсолютний початок всесвіту. Не лише вся матерія та енергія з’явилися цієї миті, але сам фізичний простір та час. Таким чином, фізично неможливо розширити простір та час, матерію та енергію за межі цього пункту. Це абсолютний початок всесвіту.

 

Анкерберг: Ти маєш приклад з кулькою, який добре описує цю теорію.

 

Крейг: Дуже важливо правильно зрозуміти цю модель. Вона набагато радикальніша, ніж уважають прості люди. Модель не описує розширення нашого матеріального всесвіту в заздалегідь існуючому порожньому просторі. Ця модель набагато радикальніша. Вона описує розширення самого простору. І для того, щоб краще її зрозуміти, ми можемо уявити кульку, на поверхні якої приклеєні ґудзики. Ґудзики залишаються нерухомими відносно поверхні кульки. Вони залишаються на місці. Але коли кульку надувають, ґудзики віддаляються один від одного, бо розширюється сама кулька.

Поверхня кульки схожа на наш тривимірний простір. Галактики перебувають у спокої в космосі, але віддаляються одна від одної, бо розширюється сам космос. А радикальним наслідком цього є те, що, відстежуючи розширення назад у часі, галактики ставатимуть дедалі ближчими й ближчими, доки все не стиснеться в одну точку, до якої всесвіту, в буквальному значенні, не було. Це абсолютне походження простору, часу, матерії та енергії в великому вибуху.

Припущення про абсолютний початок всесвіту витримало майже 100 років найбурхливішого й найнеймовірнішого періоду розвитку теоретичної та експериментальної фізики. Насправді, в дві тисячі третьому році три ведучих космологи, Арвінд Борд, Алан Гут та Олександр Віленкін показали, що жоден всесвіт, який перебуває в стані космічного розширення, не може бути вічним в минулому, але повинен мати абсолютний початок у певному пункті кінцевого минулого. Згідно з теоремою Борда-Гута-Віленкіна, класичний простір-час не може розширюватися до вічності в минулому, а повинен мати межу. Якщо цією межею був початок всесвіту, тоді всесвіт почав існувати. Якщо ж на іншому боці цієї межі є щось, описуване ще не відкритою теорією всього, то, як каже Віленкін, це початок всесвіту. Чого не можна одержати, так це всесвіту, який існує вічно в минулому.

Віленкін досить відвертий. Ось що він каже: «Кажуть, що аргумент переконує розважливу людину, а доказ необхідний для того, щоб переконати навіть нерозсудливу. Тепер, коли ми маємо докази, космологи вже не можуть ховатися за можливістю існування вічного всесвіту в минулому. Їм нікуди тікати. Вони мають зіткнутися з проблемою космічного початку».

 

Анкерберг: Так. Ти кажеш про те, що, коли проста людина чує всі ці різні теорії й думає, що вони мають перемогти. Але ця теорія вистояла сотню років і перемогла всі інші припущення, показавши, що всесвіт мав початок.

 

Крейг: Саме так. Історію космології двадцятого століття можна уявити, як парад невдалих теорій, які намагалися спростувати абсолютний початок всесвіту. Стаціонарні моделі, моделі вакуумної флуктуації, моделі коливання, моделі струн. Знову й знову ці теорії намагалися уникнути абсолютного початку, але жодна з цих теорій не виявилася так само правдоподібною в очах наукового суспільства, як моделі, які мають початок.

 

Анкерберг: Так. Це важливо. Другий науковий аргумент – це термодинаміка всесвіту. Поясни її нам.

 

Крейг: Так. Якщо комусь мало одного наукового підтвердження, то є й друге – з законів термодинаміки. Закони термодинаміки твердять, що замкнена система, тобто система, до якої не подається енергія, в підсумку піде на спад, бо в ній закінчиться енергія. В атеїзмі всесвіт – це гігантська замкнена система, бо зовні немає нічого, що живило б її енергією. Це означає, що з часом всесвіт перейде в стан термодинамічної теплової смерті в тому або іншому вигляді. Якщо це станеться в обмеженому проміжку часу, то чому це вже не сталося, якщо всесвіт існував нескінченний час? Зараз всесвіт має перебувати в темному, знекровленому, безжиттєвому та холодному стані, але цього немає. Це свідчить про те, що всесвіт не існував вічність у минулому, а почав існувати певний час тому, з певним запасом енергії, який вклали в його першопочатковому стані й який витрачався з часів його розширення.

 

Анкерберг: Отже, перейдімо до третьої передумови. Твій висновок?

 

Крейг: Ми маємо гідні філософські аргументи та наукове підтвердження ключової другої передумови, що всесвіт почав існувати. На підставі цих двох передумов логічно випливає, що всесвіт мав причину для появи.

Що може бути причиною появи всесвіту? Те, про що ми казали, дає нам неймовірні характеристики. Ця причина сама по собі не повинна мати причини, бо нескінченних регресивних причин не може бути. Це має бути безпричинна першопричина походження всесвіту. Вона має бути вищою за час та простір, бо створила час та простір. Таким чином, це має бути не фізична, а нематеріальна істота, яка є вищою за всесвіт. Це має бути істота неймовірної сили, яка може створити матерію, енергію, простір та час.

І наостанку, я б сказав, що це особистісна істота. Як ще можна пояснити темпоральний ефект із початком від причини, яка є вічною та незмінною? Якщо причиною є безпристрасний механічний набір умов, то з появою причини має бути наявним і ефект. Наприклад, причина замерзання води при температурі нижче нуля за Цельсієм. Якщо температура була нижчою нуля в вічності, то вся знайдена вода була б замерзлою з вічності. Було б неможливо, щоб вода почала замерзати певний час тому.

Єдиний спосіб одержати темпоральный ефект із початком від вічної незмінної причини – це особистісний фактор, наділений вільною волею, здатний за своїм бажанням створювати нові ефекти в часі без наявних раніше визначальних умов. Наприклад, людина, яка сидить вічність, може легко встати. Ми бачимо появу темпорального ефекту від вічної причини. Таким чином, ми бачимо не лише трансцендентну причину появи всесвіту, а й її особистого творця.

Я вважаю, що цей аргумент дає нам підставу вірити в те, що є безпричинний, безпочатковий, нескінченний, безмежний, нематеріальний, неймовірно сильний, особистий творець всесвіту, під яким усі мають на увазі Бога.

 

Анкерберг: Друзі, я хочу, щоб ви подумали про це. Сподіваюся, ви приєднаєтеся до нас наступного тижня, бо ми розглянемо ще одну проблему, яка виникає, коли ми кажемо про існування Бога. Це проблема зла. Як може люблячий усіх всемогутній Бог допускати зло та страждання, які ми бачимо в сучасному світі? Сподіваюся, ви приєднаєтеся до нас наступного тижня, щоб почути відповідь доктора Крейга.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо ви хочете знайти взаємини з Ісусом Христом, заходьте на наш сайт за адресою джей-ей-шоу крапка орг і натискайте на вкладку «Помолитися, щоб визнати Ісуса Христа, як Рятівника».