Чи існує Бог? Програма 1

Чи існує Бог?

 

Програма 1

 

 

 

 

 

Доктор Вільям Лейн Крейг

Доктор Джон Анкерберг

Копірайт 2015 АТРИ

Джон Анкерберг Показати

JAShow.org

Чи існує Бог?

 

Диктор: Сьогодні в «Шоу Джона Анкерберга»: «Чи існує Бог?» Недавнє опитування П’ю показало, що кожен п’ятий американець зараз вважає себе атеїстом, агностиком або ні в що не вірить. Можливо, ви питаєте в себе: «Чи існує Бог? Чи існують філософські та наукові докази того, що Бог реальний?» Сьогодні я маю в гостях доктора Вільяма Лейна Крейга, який відповість на ці запитання. Багато хто вважає його найкращим християнським філософом нашого покоління. Він брав участь у дебатах з багатьма відомими атеїстами з різних університетів світу. Доктор Крейг має ступінь доктора філософії Бірмінгемського університету Англії, а також ступінь доктора теології Мюнхенського університету. Він працює професором філософії в Талботській школі теології та є засновником сайту різонаблфейт крапка ком. Доктор Крейг написав понад тридцять книг та сто статей у професійних журналах з філософії та теології. Його найпопулярніші книги мають назву «Логічна віра» та «До бою». Сьогодні ми почнемо з запитання «Чи є різниця, існує Бог чи ні?»

 

+++

Програма 1

+++

 

Доктор Крейг: Люди знизують плечима й кажуть: «А яка різниця: є Бог чи Його немає?» Вони просто показують, що не думали над цим запитанням. Навіть атеїстичні філософи накшталт Фрідріха Ніцше, Бертрана Расела та Жан-Поля Сартра визнавали, що факт існування Бога відіграє величезну роль для людини як у колективному, так і в індивідуальному плані.

Ведучий: Щоб довідатися, яка різниця в тому, існує Бог чи ні, а також щоб довідатися про докази існування Бога, ми запрошуємо вас подивитися цей випуск «Шоу Джона Анкерберга».

Доктор Джон Анкерберг: Ласкаво просимо на нашу передачу. Я Джон Анкерберг. Сьогодні ми приготували для вас цікавий випуск. Я маю в гостях доктора Вільяма Лейна Крейга, одного з найкращих філософів нашого часу. Він бере участь у дебатах та діалогах з багатьма відомими сучасними скептиками з найпрестижніших університетів світу. Ви не можете уявити собі ті непрості ситуації, в яких Біл побував, але він відмінно з них вийшов.

Докторе Крейг, я радий, що ви прийшли сьогодні до нас. Я хочу почати з запитання, яке можуть ставити собі багато наших глядачів: «А яка різниця, існує Бог чи ні? Чому це так важливо?» Багато хто каже, що для них насправді не важливо, існує Бог чи ні. Але ти кажеш, що найважливіше питання в житті людини – це питання існування Бога. Чому?

Доктор Вільям Лейн Крейг: Люди знизують плечима й кажуть: «А яка різниця: є Бог чи Його немає?» Вони просто показують, що не думали над цим запитанням. Навіть атеїстичні філософи, на кшталт Фрідріха Ніцше, Бертрана Расела та Жан-Поля Сартра визнавали, що факт існування Бога відіграє величезну роль для людини: як у колективному, так і в індивідуальному плані. Розумієте, якщо Бога немає, то люди – це просто біологічні організми і, як на організми, на нас чекає смерть: як індивідуальна, так і колективна.

Тому кожен з нас має усвідомити те, що теолог Пол Тіліч назвав «загрозою небуття». Тобто, хоч я й знаю, що існую – я реальний, я живу, я також знаю, що колись помру й мене вже не буде. І це дивна думка.

Я пам’ятаю, як у дитинстві мій батько одного разу мимохіть сказав, що колись я помру. Я був вражений цим фактом. Мене переповнював нестерпний смуток та страх. Чомусь у дитинстві я ніколи не думав про те, що припиню існувати, що помру. Але згодом я навчився жити з цією неминучістю, як і всі ми.

Я вважаю, що об’явлення Жан-Поля Сартра залишається актуальним: за кілька годин або за кілька років – це не має значення – ви втрачаєте вічність. І якщо Бога немає, то ми втрачаємо будь-яку надію на безсмертя. Ми маємо лише обмежений час існування й для кожного з нас життя закінчується могилою. І це стосується не лише нас особисто, а й людства в цілому.

Вчені кажуть, що всесвіт розширюється. Розширюючись, він стає холоднішим і холоднішим. У підсумку, не буде ніякого світла, не буде тепла, не буде життя. Будуть лише кістяки мертвих зірок та галактик, які розширюються в нескінченну темряву залишків космосу. І якщо Бога немає, то людство приречене на вимирання. На всіх нас чекає смерть. Якими є наслідки цього? Життя стає абсурдним. Це життя без сенсу, мети або призначення.

 

Анкерберг: Так. Розкажи про сенс. Чому без існування Бога ми не маємо в житті найвищого сенсу?

 

Крейг: Під сенсом я маю на увазі значимість, те, що має значення. І якщо Бога немає, то наші життя не мають значення. Не має значення, що ми робимо або що з нас виходить. Хтось може сказати: «Але ця людина вплинула на хід історії, вплинула на інших людей». Все це свідчить лише про відносну значимість, а не про найвищу значимість. По суті, людство приречене на вимирання через «теплову смерть» всесвіту. Тому не має значення, хто ви або що ви зробили, бо на всіх чекає один кінець. Внески вчених у розвиток людської науки, спроби дипломатів з забезпечення миру на землі, спроби лікарів визволити людей від болю та страждань – все це не має ніякого значення. В решті решт все це ні на що не впливає. Тому, якщо Бога немає, то наші життя, по суті, не мають сенсу або значимості.

 

Анкерберг: Ти також кажеш, що якщо Бога немає, то й життя не має цінності. Поясни нам.

 

Крейг: Під цінністю я маю на увазі добро та зло, правильні та неправильні вчинки. І якщо кажуть, що немає Бога, який може бути остаточним стандартом добра та зла, правильного та неправильного, то немає й об’єктивних моральних цінностей. З погляду атеїстів моральні цінності є випадковим відгалуженням еволюційного процесу та підлаштовування під соціум. Але вони не мають об’єктивного добра та зла. Як каже французький екзистенціаліст Жан-Поль Сартр, ми просто стикаємося з незначущим фактом існування й ніхто не може стверджувати, що ти маєш рацію, а я – не маю.

 

Анкерберг: Так. Ти казав, що якщо життя закінчується на могилі, то немає значення, чи жив ти, як Сталін, чи як мати Тереза. Поясни це.

 

Крейг: Знов-таки, якщо Бога немає, то немає надії на безсмертя, а також немає моральної відповідальності за те, як ти жив. Навіть якби в атеїзмі й були об’єктивні моральні цінності, то вони були б порожніми абстракціями, бо на Сталіна та мати Терезу в підсумку чекала б одна доля: вимирання від «теплової смерті» всесвіту.

 

Анкерберг: Так. Ти мав чудовий приклад, що навіть якби ми були безсмертними, нам однаково був би потрібен Бог. Ти мав приклад з наукової фантастики. Розкажи нам про нього.

 

Крейг: Одного разу в дитинстві я прочитав вигадану історію про те, як астронавта залишили самого на порожньому астероїді в космосі. Він мав дві скляночки. Одна була з отрутою, а друга – з зіллям безсмертя. Бачачи свій стан, перебуваючи на голій скелі, загублений у космосі, він вирішив накласти на себе руки. Він випив скляночку з отрутою. Але, на свій жах, він зрозумів, що випив не ту скляночку. Він випив скляночку з зіллям безсмертя й тепер був приречений на нескінченне існування без сенсу та мети. Для того, щоб життя мало сенс, мету та цінність, нам потрібно не лише безсмертя. Нам потрібен Бог та безсмертя.

 

Анкерберг: Так. Ти кажеш, що проблема збільшується, бо без Бога ми не маємо об’єктивних критеріїв добра та зла, не маємо об’єктивної моралі.

 

Крейг: Так. Без Бога немає остаточних стандартів добра та зла, правильного та неправильного. Все стає відносним і ніхто не може сказати, чиї цінності правильні, а чиї – ні, бо людина не має прозорих остаточних стандартів добра та зла.

 

Анкерберг: Це цілком відповідає опису сучасної культури, чи не так?

 

Крейг: Джоне, я не думаю, що нашу культуру можна назвати релятивістською, хоча багато хто так і вважає. Я вважаю, що в нас з’явився набір нових абсолютів. Я кажу про такі речі, як цінність особистої автономії, толерантність, прийняття інших поглядів. Це схоже на релятивізм, але насправді це новий абсолютизм, який відкидає традиційні цінності, замінюючи їх іншими.

 

Анкерберг: Ти також кажеш, що якщо Бога немає, то життя не має мети. Що ти маєш на увазі під цим?

 

Крейг: Під метою я маю на увазі сенс, причину для існування когось. І якщо Бога немає, то немає рації для людського життя або для всесвіту. Ми всього лише побічні продукти природи, які з’явилися без будь-якої мети й приречені на загибель в «теплової смерті» всесвіту. В атеїзмі немає причин, немає цілей для існування людини та всесвіту.

Я пам’ятаю, як у дитинстві читав оповідання Герберта Уелса за назвою «Машина часу», в якому це питання добре проілюстроване. В оповіданні Уелса мандрівник у часі вирушає в далеке майбутнє, щоб довідатися про долю людини. Він бачить лише мертву землю, яка обертається навколо величезного червоного сонця. Життя немає, людство вимерло, цивілізації немає. Все загинуло.

І коли я читав цю книгу, то думав: «Ні, все не може так закінчитися». Але такою є реальність у всесвіті без Бога. В ньому немає мети. І все закінчиться саме так, подобається вам це чи ні. Наприкінці історії Уелса мандрівник у часі повертається назад, але куди? До раннього пункту шляху в небуття. І якщо Бога немає, то люди опиняються в жахливому стані. Їхнє життя не має значення, сенсу, цінності або мети.

 

Анкерберг: Гаразд. Деякі атеїсти кажуть, що людина може жити щасливо та з сенсом навіть без Бога. Ти кажеш, що атеїст не може бути постійно щасливим, якщо дотримуватиметься цього світогляду.

Крейг: Так. Я вважаю, що годі постійно бути щасливим, якщо ти віриш, що, по суті, в житті немає рації, цінності або мети. Атеїсти можуть жити щасливо лише тоді, коли вони не постійно дотримуватимуться свого світогляду. Але якби всі вони дотримувалися його, то їхнє життя не мало б сенсу, цінності, мети й вони б жили в відчаї. Я вважаю, що це головна проблема людства: «Як знайти такий світогляд, який дозволяє жити щасливо й не ігнорувати його?» Атеїзм не дозволяє так жити.

Анкерберг: Ти казав про кілька прикладів відомих сучасних атеїстів та тих, хто жив раніше, які так чинили. Вони не були послідовними в своїх переконаннях.

Крейг: Так. Візьмімо, наприклад, сферу сенсу життя. Хоча атеїсти й визнають, що без Бога сенсу в житті немає, вони однаково продовжують жити так, немов їхні життя мають сенс. Наприклад, Жан-Поль Сартр сказав, що можна створити сенс у житті, обравши певний курс дій. Сам Сартр обрав марксизм. Але в цьому немає ніякої послідовності. Всесвіт не знаходить сенсу, якщо я даю йому його. І це легко зрозуміти. Припустимо, що ти даєш всесвіту один сенс, а я інший. Хто має рацію? Відповідь очевидна – ніхто. Всесвіт залишається безглуздим попри те, як ми ставимося до нього. Я вважаю, що насправді Сартр каже: «Прикидаймося, ніби наше життя має сенс». Але роблячи так, ми обманюємо себе.

Анкерберг: Так. Чому в питанні цінностей ми припускаємося найжахливіших помилок?

 

Крейг: Так. Питання цінностей – це та сфера, де найбільше проявляється відсутність послідовності. Неможливо, щоб атеїст жив так, немов об’єктивних моральних цінностей не існує. Наприклад, Фрідріх Ніцше, відомий атеїст дев’ятнадцятого століття, розірвав взаємини зі своїм наставником, Ріхардом Вагнером, через антисемітизм та яскравий націоналізм німецького композитора. Цілком так само й Жан-Поль Сартр, кажучи про наслідки Другої світової війни, заявив, що доктрина, яка веде до масового знищення євреїв та інших народів, є не просто випадковим вибором, а морально неприпустимою та гідною осуду. Бертран Расел визнав, що не міг жити згідно зі своїм світоглядом. Він був відомим соціальним критиком, засуджував війни та обмеження сексуальної свободи. Навіть така людина, як Річард Докінз є незворушним моралістом. Хоч Докінз і каже, що без Бога немає добра та зла, а є лише безсердечна байдужість, його книги наповнені обуренням з приводу таких речей, як утиск гомосексуалістів, релігійне навчання дітей, практика принесення людей в жертву. Все це не відповідає логіці й показує, що людина не може жити щасливо, гадаючи, що об’єктивних моральних цінностей немає.

Анкерберг: Так. Продовжімо розмову про об’єктивні моральні цінності. Атеїсти кажуть, що мають об’єктивні моральні цінності, але вони не дотримуються їх. Життя без Бога має серйозні наслідки. Колись ти дивився документальний фільм Бі-Бі-Сі про Холокост. Розкажи нам про нього.

Крейг: В цьому документальному фільмі Бі-Бі-Сі брали інтерв’ю в тих, хто пережив Освенцим. Одну медсестру змусили стати гінекологом в Освенцимі. Вона розповідала, як доктор Менгеле збирав вагітних жінок до окремого бараку. Потім ці жінки кудись зникли й вона спитала: «Що сталося з жінками, які були розміщені в цих бараках?» Їй відповіли: «А ти що, не чула? Доктор Менгеле використовував їх для вівісекції». Він розрізав їх живими. І якщо немає об’єктивних моральних цінностей, то такий вчинок не можна вважати неправильним. Коли брали інтерв’ю в рабіна, який був в Освенцимі, то він сказав, що там було так, немов усі моральні заповіді розвернули назад: убивай, бреши, кради. Людство ніколи не бачило такого жаху. Але якщо Бога немає, то наш світ – це Освенцим. Добра та зла немає. Правильного та неправильного немає. Є лише цілковита відсутність цінності в існуванні. Але жоден атеїст не може жити в межах такого світогляду.

Анкерберг: Так. Я дивуюся з того, що доктор Ел.Ді Руу в зверненні до Американської академії з просування науки в тисяча дев’ятсот дев’яносто першому році виступив за те, щоб ми вірили в «шляхетну неправду». Що ти скажеш про це?

Крейг: Так. Професор Руу сказав, що ми не можемо дозволити соціальному хаосу керувати суспільством. Але, з іншого боку, також не можна використовувати тоталітарний варіант насадження моральних цінностей. То як же розв’язати цю проблему? Він сказав, що нам потрібна «шляхетна неправда», за допомогою якої інтелігенція обманюватиме маси, змушуючи їх вірити в існування об’єктивних моральних цінностей, сенсу та мети, хоча їх і немає. Руу виступив за те, щоб ми жили в обмані «шляхетної неправди», тим самим дозволяючи суспільству працювати та рухатися вперед. Його висновок був досить яскравим. Він сказав, що ми не виживемо без цієї неправди. Це жахливий вердикт для сучасної людини. Для того, щоб жити щасливо, ми маємо жити в самообмані.

Анкерберг: Так. Перейдімо до добрих новин. Як Біблійне християнство кидає виклик цьому світогляду сучасних людей?

Крейг: У світлі «нежиттєздатності» атеїзму, Джоне, мені здається, що нам варто повернутися до початку й сказати: «Постривайте, а звідки ми знаємо, що Бога немає?» Якщо Бог існує, то є об’єктивна основа для сенсу, цінності та мети в житті. Я вважаю, що це має спонукати нас знову досліджувати докази та аргументи на користь існування Бога та істинності християнства. Є багато доказів існування Бога. Це дає нам межі для послідовного життя в радості.

Анкерберг: Біле, ти сказав, що «Біблійне християнство дає дві необхідні умови для життя з сенсом та цінністю: Бога та безсмертя». Поясни нам це.

Крейг: Ти маєш цілковиту рацію, Джоне. В Біблійному християнстві Бог є реальним і життя не закінчується на могилі. Сенс життя міститься в особистих взаєминах з Богом, які тривають у вічності. Цінності життя вкорінені в самій природі Бога: люблячого, справедливого, доброго, щедрого, вірного, тощо. Так ми можемо підкріпити об’єктивність моральних цінностей. До того ж, є об’єктивна мета в житті: Бог створив нас для Себе. Наш кінець у пізнанні Бога. Це втілення людської сутності: знати Бога та Його вічну любов. На відміну від атеїзму, Біблійне християнство дає всі необхідні умови для послідовного та щасливого життя – Бога та безсмертя, які дають сенс, цінність та мету.

Анкерберг: Так. Для тебе це не просто теорія. Ти пережив те, про що кажеш. Повернімося до того часу, коли ти не був християнином і почав замислюватися про ці речі.

Крейг: Так. Я виріс у нехристиянській родині, хоча моя родина була доброю та люблячою. Але я відчував відчай та пітьму, про які я казав. Пізніше я почав читати французьких екзистенціалістів. І коли я дивився на життя, на своє існування, то думав: «У чому сенс мого життя?» Я розумів, що на всіх нас чекало вимирання, й я не бачив сенсу або мети для свого існування та існування інших. Усе це наповнювало мене відчаєм та пітьмою. Я не знаю, чи розумієте ви, як це, але це робить кожен день жахливим, знову й знову.

Я пам’ятаю, як одного разу почувався особливо незначним. Я прийшов на урок німецької в школі й сів за дівчинкою, яка постійно була щасливою. Мене нудило від неї. Я поплескав її по плечі й сказав: «Чому ти завжди така щаслива?» А вона сказала: «Бо знаю Ісуса Христа, як особистого Спасителя». Я сказав: «Я теж ходжу до церкви». А вона сказала: «Цього мало, Біле. Він має по-справжньому жити в твоєму серці». Тоді я сказав: «А навіщо Йому це взагалі потрібно?» А вона сказала: «Бо Він любить тебе, Біле».

Було таке відчуття, немов на мене звалилася тонна цегли. Я був наповнений відчаєм та злістю, а вона сказала, що є хтось, хто мене любить. І це був Бог всесвіту! Ця думка здивувала мене. Бог всесвіту може любити мене, черв’яка на ім’я Біл Крейг, який живе на шматочку бруду за назвою планета Земля?

Того вечора я пішов додому і взяв Новий заповіт, який мені в п’ятому класі подарували Гедеонові брати, коли приходили до нашої школи. Я почав його читати. Я прочитав Євангелії й був вражений особистістю Ісуса з Назарета. У вченнях цієї людини була мудрість, якої я раніше ніде не бачив. Його життя було справжнім і я не міг ігнорувати це.

Коротше кажучи, я пройшов через шість місяців напружених душевних пошуків, доки в підсумку не дійшов до краю. Одного разу я звернувся до Бога, я закричав від гніву та гіркоти, які нагромадилися в мені. Після цього я відчув неймовірний приплив радості. Я почувався, як куля, готова вибухнути. Я побіг на вулицю. Це було теплого літнього вечора, й я бачив Чумацький шлях від краю до краю неба. І коли я подивився на зірки, то подумав: «Боже! Я пізнав Бога». Тієї миті моє життя змінилося. Я знав, що всю решту життя ділитимуся цією радісною звісткою з людством, адже якщо це правда, якщо це справді правда, то це найбільша з новин, про яку будь-коли казали.

Анкерберг: Друзі, це правда. І ми сподіваємося, що ви продовжите дивитися цей цикл. Наступного тижня ми порозмовляємо про п’ять причин віри в існування Бога. Сподіваюся, ви приєднаєтеся до нас.

 

 

 

 

 

 

 

Якщо ви хочете знайти взаємини з Ісусом Христом, заходьте на наш сайт за адресою джей-ей-шоу крапка орг і натискайте на вкладку «Помолитися, щоб визнати Ісуса Христа, як Рятівника».