Тема: Я здаюся! – Чому ви не можете жити християнським життям. Програма 1

 

Диктор: Сьогодні в «Шоу Джона Анкерберга». Ви колись казали: «Я здаюся!..Я не можу жити християнським життям».

Уейн: Джоне, буду відвертий з тобою. Одного разу вранці я прокинувся й подумав, що не почуваюся християнином. Мені зовсім не хотілося бути християнином. Ось із якими думками я прокинувся. Ви чули історію про стару людину, яка сказала: «Господи, я не жадав, я не мав пожадливих думок, я не брехав, не зраджував, але я збираюся встати з ліжка…» (сміх) Я не в змозі зробити те, що Господь каже мені робити. Я не можу жити християнським життям. А отже, хтось живе в мені, щоб зміцнювати мене, щоб давати мені сили та здібності робити те, чого Він очікує від мене. Так, я маю зовсім нову природу, я прийняв природу Христа, але в мене досі залишається моє тіло, яке доводиться брати до уваги. Це та неймовірна битва, яка починається тієї миті, коли ми приймаємо Христа в своєму житті.

Анкерберг: Сьогодні моїм гостем є спікер, автор та пастор – доктор УейнБарбер. Він є пастором баптистської церкви «Вудленд Парк» у Чатанузі, Тенесі.

Уейн: Він живе всередині нас, щоб реалізувати все те, чого Він від нас вимагає. Це й є добра звістка. В цьому й є вся принадність Євангелії. Вона не зупинилася там, де почалося Спасіння. Христос приходить жити в нас. Він – наше вічне життя. Він – наше життя. Саме це люди й мають зрозуміти. Як ви спасаєтеся, так і ходите – просто довіряючи Йому.

Диктор: Ми запрошуємо вас приєднатися до нас на цьому особливому випуску «Шоу Джона Анкерберга».

Анкерберг: Ласкаво просимо на нашу передачу. Сьогодні на вас чекає дивовижний гість. Його звати доктор УейнБарбер. Я запросив його, бо вважаю найкращим експертом у християнському світі з питань допомоги християнам, які виросли в церкві, яким казали, як жити християнським життям. Вони намагалися, докладали максимум зусиль, але при цьому зазнали вкрай жахливої поразки. Так? Можливо, зараз я описую вас. Ви роздратовані, в вас опускаються руки. В вашому християнському житті чогось бракує, але ви не знаєте, чого саме. Можливо, ви навіть вирішили здатися. Ось чому ми запросили Уейна. Сьогодні ми почнемо з запитання, яке я б хотів поставити всім нашим слухачам. Багато хто з вас давно дивиться нашу передачу. Мені цікаво, чи знаєте ви Господа Ісуса по-справжньому? Ми почнемо з однієї з основ Спасіння. «Як знайти це «християнську» життя?» І ось чому. Уейне, тобі було тридцять чотири роки, ти вісім років був молодіжним служителем, ти вже був у служінні й раптом зрозумів, що не був християнином.

Уейн: Так.

Анкерберг: Мені здається, що багато тих, хто щонеділі ходить до церкви… Є багато людей, які не є християнами й не ходять до церкви. Вони хочуть зрозуміти, в чому суть усього цього. Нас слухають люди з двохсот країн. Вони хочуть знати, що таке християнство, чим воно відрізняється? Але почнімо з людей на кшталт тебе, які вже були в церкві. Якої інформації тобі бракувало? Що Бог тобі показав? І порозмовляймо про те, як ти став справжнім християнином. Які основи?

Уейн: Я мав досвід. Коли ростеш у християнській родині, то швидко розумієш, що можна грішити…У цьому я не мав жодних сумнівів. Але я не розумів, що є грішником. Ти робиш те, що робиш, бо ти такий, яким є. Саме тоді я побачив різницю. В Письмі… Ми розмовлятимемо про добру новину.

Анкерберг: Так.

Уейн: Але є й погана новина. І ось у чому вона полягає… посланні до Римлян п’ять, дванадцять сказано: «Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили». Потім ми опускаємося до вісімнадцятого вірша й читаємо…

«Ось тому, як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд…». Як таке могло статися? І це відсилає нас до книги Буття. Тут ми бачимо, що Адам… до речі, він згадується в стандартному та розширеному перекладі двадцятого вірша другого розділу… Насправді це означає «людина». Але там ми вперше бачимо слово «Адам». Ми бачимо, що, по-перше, Бог його створив. І це не політкоректно, але коректно з Біблійного погляду.

Анкерберг: Так.

Уейн: Люди не розуміють, що каже Боже Слово. В двадцять шостому вірші першого розділу Буття Воно каже … «І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі». Створімо людину продовженням нашого життя. Створімо людину проявом нашого характеру.

І створімо людину проявом нашої сили. Наразі все гаразд. Але після цього ми бачимо умову, яку Бог ставить людині. І ось якою була ця умова: «З усіх дерев у цьому саду (напевно, це було чудове місце) ви можете їсти плоди, крім одного». Хіба не цікаво, що Бог дав одну умову? І з усіх речей Адам, який міг їсти плоди з усіх дерев, вибрав непокору Богові…А саме це і є гріхом. Гріх – це непокора Богові. І коли він це зробив, коли він з’їв з Дерева пізнання добра й зла, коли спожив його плід, то згодом був вигнаний через це.

Цікаво, що про це сказано в посланні до Римлян – «Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть». Ми бачимо не лише фізичну смерть, бо коли він згрішив, то не помер фізично. Однак, він відразу ж помер духовно й фізична смерть стала для нього реальністю. І ось у чому проблема. Все людство ще не було народжене, воно було в стегнах Адама. І коли він згрішив, то запустив вірус в усю людську расу. І цей вірус невиліковний, бо він відокремлює нас від Бога. Він втратив Боже життя, втратив можливість спілкуватися з Богом. Він був відокремлений від Бога і всі ми народжуємося з тим самим вироком. Це погана новина. Але є й добра.

Анкерберг: Так, у чому добра новина? Всі ми розуміємо, що йдемо слідами Адама й грішимо. Є люди, які слухають нас зараз і називають себе «великими грішниками». Так? Я трохи переживаю з приводу тих людей, які ходять до церкви. Вони вважають себе «маленькими грішниками». І тому, що вони «маленькі грішники» і всі так поводяться, то всі ми потрапимо на небеса. Наскільки серйозним є гріх?

Уейн: Він досить серйозний, бо Бог його ненавидить. Це те, що відокремлює нас від Бога. Це схоже на суперкубок в американському футболі. Гравець майже добіг до лінії, що дозволило б його команді перемогти в грі. Йому забракло всього тридцяти сантиметрів.

Анкерберг: Так.

Уейн: Але йому однаково забракло цієї відстані. І жоден чоловік, і жодна жінка на цій землі не можуть задовольнити той стандарт, який Бог установив для нас. Таким чином, хоч би яким великим або маленьким був гріх, він відокремлює нас від Бога.

Анкерберг: Так, Ісус сказав: «Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!»Ми кажемо про наш гріх. І якщо ти кажеш, що досконалий, то я завжди кажу: «Спитай у своєї дружини». Я не думаю, що є хтось досконалий. І якщо ми не досконалі, то не потрапимо на небеса. Ми відокремлені від Бога. То в чому ж полягає добра новина? Чи існують ліки проти цього? Якщо я не спасенний, то я, напевно, спитаю в тебе: «Що взагалі означає слово «спастися»? Що це таке?»

Уейн: Це означає, що ти звільнений, відкуплений від чогось. ми маємо розуміти, від чого нас звільнили. Дилема в тому, що всі ми йшли до пекла, до вічного відокремлення від Бога, без цієї доброї новини, яка записана в Івана три, шістнадцять… «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне».

Анкерберг: Будучи теологом, грецьким теологом у цьому випадку, мені цікаво знати, що означає слово «вірити». Як використовує його Біблія? Я знаю, що грецька має різні варіанти цього слова . Я також знаю, що ти добре розбираєшся в цьому питанні, тому занурьмося на хвилину в технічні деталі. Що означає слово «вірити», щоб я знав, що зробив це, коли Біблія каже, що я маю вірити в те, що Ісус помер і сплатив за всі мої гріхи. Що це означає?

Уейн: Саме по собі «вірити» походить від кореневого слова «пейто». Це слово означає «бути таким переконаним (або так усвідомлювати, якщо ми хочемо використовувати інше слово) в тому, в що віриш, що готовий прихилити коліна й діяти згідно з цим. Якщо людина не діє згідно з тим, у що, як вона стверджує, вірить, то вона ніколи не вірила. Це як людина з дев’ятнадцятого століття, яка казала, що може перейти через Ніагарський водоспад по канату…

…і він це зробив. Якби я подивився звідти вниз, то сказав би: «Етел, Етел, неси камеру. Зараз хлопець падатиме з Ніагарського водоспаду». І ось, коли він прийшов туди, то спитав: «Хто з вас вірить у те, що я зможу це зробити?» І всі люди підняли руку. Так і сталося. Він пройшов над водоспадом і повернувся назад. Потім він взяв тачку й поклав у неї близько ста кілограмів вантажу. Він сказав: «Хто з вас вірить, що я зможу перевезти її над водоспадом?» «Ну все, зараз цей хлопець звалиться в Ніагарський водоспад з тачкою. Ми ніколи такого не бачили». Ми віримо. І тоді він проходить над водоспадом з тачкою і повертається назад. Він каже: «Хто з вас тепер вірить, що я можу посадити в тачку людину й перевезти її над водоспадом?» Усі підняли руки. Тоді він показав на підняту руку в першому ряду й каже: «Агов, ви сер!» Хто, хто, я? Він сказав: «Ви підняли руку. Ви сказали, що вірите. Підіймайтеся до мене, сідайте в тачку й покажімо їм». Ні, в мене руку зсудомило. І раптово в усіх зсудомило руки. Бо вірити означає сісти в тачку. Ми можемо казати, що розуміємо, хто такий Бог, але це не є вірою за Письмом. Вірити – це діяти згідно з тим, що, як ми кажемо, ми цілком усвідомлюємо й розуміємо в розумі.

Анкерберг: Так, трохи пізніше ми дістанемося до слова «каяття». Частина каяття – це зміна розуму. Нас слухають люди в двох сотнях країн, які не вірять в те, що Ісус – Бог. Вам потрібно змінити свій погляд на Бога, змінити свій погляд на Ісуса та на те, що Він зробив. Бог послав Його в світ, щоб померти за гріхи, які зробили всі ми.

Уейн: Так.

Анкерберг: Ви можете цього не розуміти, але саме це сказав Бог. Він хоче, щоб ви повірили в це. Він каже: «Коли ви покладетеся на Мого Сина та на те, що Він зробив для вас, то», – і виникає інше слово, – «ви будете виправдані». Що означає слово «виправданий»?

Уейн: Слово «виправданий» – це дивовижне слово. Воно означає «ніби я ніколи не грішив». І, звичайно, я маю історію про це.

Анкерберг: Так, розкажи нам історію.

Уейн: Багато років тому Стівен, мій син, поїхав до Флоріди, щоб подивитися на гру команди Джорджії з американського футболу. Я сказав йому по телефону: «Ти нізащо не купиш квитка». Але він купив. Він зателефонував мені й сказав: «Я купив квиток». Він розповів мені почім, він купив його – десь за тридцять доларів. І це була добра ціна.

Анкерберг: Так.

Уейн: Коли він ішов, то хтось зупинив його й спитав: «Синку, за скільки ти віддаси цей квиток?» Він сказав: «За п’ятдесят доларів». Він навчався в коледжі й не мав грошей. Він збирався трохи заробити на цьому. І раптом ця людина каже йому: «Ви заарештовані». Вони надягли на нього наручники. Вони відвезли його до в’язниці того міста. І тут мені телефонує один з друзів Стівена й каже: «Містере Барбер, мені не хотілося казати вам погані новини, але Стівен у в’язниці». Я почав сміятися. Я сказав: «Він не досить розумний, щоб потрапити до в’язниці. Що він зробив?» І тоді він розповів мені, що зробив Стівен. Тоді я зателефонував черговому по відділенню й черговий сказав мені по телефону: «Містере Барбер, я залишу його тут». Тоді я сказав йому: «Ви мені дуже подобаєтеся, але чому ви збираєтеся залишити його там?» Він сказав: «Бо суддя прийде вранці. Він ненавидить цей закон і він вилучить його із запису вашого сина». Наступного ранку прийшов суддя й сказав: «Як я бачу з моїх записів, ви ніколи тут не були. Ви», – якщо казати Біблійними категоріями, – «ви виправдані». Ніби ви ніколи й не грішили. Ось що означає слово «виправданий». Примиритися з Богом. Ми нічого не зробили для того, щоб заслужити це. Але через Христа ми були виправдані.

Анкерберг: Мені подобається до Римлян п’ять, один.

«Отож, виправдавшись», – не своїми справами, а, – «вірою в Христа…» «Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом». Як чудово знати, що Бог каже нам мати мир з Ним через нашого Господа Ісуса Христа. Ми ненадовго перервемося. Після перерви ми перейдемо до наступного слова. Біблія також каже, що ми маємо покаятися. Ми маємо повірити й покаятися. Це спірне слово. Люди кажуть: «Я хочу знати, як мені покаятися та як мені довідатися, що я зробив досить». Ми порозмовляємо про це, коли повернемося. Залишайтеся з нами.

Отже, ми знову з вами. Ми розмовляємо з доктором УейномБарбером на одну важливу тему. Якими є основи? Як людині знайти взаємини з Ісусом Христом? Можливо, ви не християнин і хочете знати, в чому суть. Якщо ж ви християнин, то я хочу, щоб ви послухали, бо мені здається, що багато християн ніколи реально не пізнавали Христа. В вашій голові багато знань, але, як казав Уейн, ви ніколи не сідали в тачку Ісуса й не довіряли себе в Його руки, не довірялися Йому. Уейне, нагадай нам про те, про що ти казав раніше, й перейдімо до наступного пункту, який звучить як «що таке каяття?»

Уейн: Як ми знаємо, Адам згрішив, як написано в третьому розділі Буття, й на підставі Письма ми розуміємо, що тепер усі ми згрішили й позбавлені Божої слави.До Римлян шість, двадцять три каже: «Бо заплата за гріх смерть»… Це й є погана новина. А потім він каже: «а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі». Отже, наразі ми порозмовляли про те, що є погана новина – всі ми народжені в гріху. Це проблема нашого сучасного світу. Люди кажуть, що проблема в тому або іншому. Ні, проблема в гріху. І доки ми цього не зрозуміємо (а Бог відкриває це Своїм Святим Духом), доки ми не схилимося перед Христом, то не зможемо зрозуміти інший бік радісної новини. Радісна новина здійснюється, коли Ісус приходить у наше життя.

Анкерберг: Гаразд. Що таке «каяття»?

Уейн: Для мене віра та каяття – це два боки однієї монети. Деякі люди сперечаються про те, що посідає перше місце, а що – друге. Але суть ось у чому: якщо це справжня віра, якщо це справжня віра, то вона призведе не лише до зміни серця…але й до зміни розуму та до зміни життя. Для мене вони такі єдні, що я навіть не бачу сенсу сперечатися. Це відбувається миттєво, коли людина схиляється перед Христом і починає по-справжньому вірити. Ми казали про те, що таке віра. Вона не лише тут. Це питання серця. Коли серце схиляється перед Ним і визнає Господа Ісуса, то з усього цього виходить каяття.

Анкерберг: Так. І це щось, що Бог робить з нами.

Уейн: Так.

Анкерберг: Ми не можемо зробити цього самі.

Уейн: Так.

Анкерберг: Гаразд. Якою мірою мені потрібно покаятися? Люди кажуть: «Чи досить я покаявся?» Ми розмовлятимемо про те, що в підсумку люди усвідомлюють, що прив’язані до гріха, до тіла та гріха до кінця життя, навіть будучи християнами. Ми матимемо бажання.

І тому люди кажуть: «Чи досить я покаявся? Чи досить я вірю? Звідки мені знати? Як мені здобути впевненість, Уейне, в тому, що я насправді спасенний?»

Уейн: Упевненість приходить від Божого Слова, від свідчення Його Духа…В посланні До Римлян вісім, шістнадцять сказано, що Його Дух свідчить разом з нашим духом, що ми – Божі діти. Крім того, ми бачимо це на підставі Божого Слова. Коли я думаю про це, то згадую той момент, коли одружився. Я йшов до вівтаря й Діана була просто чудовою. Вона підійшла до мене. Проповідник казав урочисті обіцянки, які я мав повторити. Я не мав ні найменшого поняття, що він казав. Я не мав ні найменшого поняття, на що я підписуюся. Але, як я розумів, я погоджувався з ним. Ми в шлюбі сорок три роки й за цей час я зрозумів набагато більше про те, що сталося того дня, ніж зрозумів самого того дня. Багато людей, коли стають віруючими, не розуміють, що це стартова точка. Це не кінець, а початок. І коли вони приходять і пропонують себе цілком, то вони розуміють, що одержують Господа цілком. Вони це розуміють. І тоді починається процес, який зростає й зростає. Оце так! Наступного дня ти довідуєшся про щось нове, чого не знав. Це момент довіри Богові. І якщо до цього додається ще щось – ми не спасенні. Спасіння з благодаті. Це єдиний спосіб і інших варіантів немає.

Анкерберг: Так. На жаль, як я вважаю, багато хто наголошує на справах, які мають з’явитися, бо ти став християнином.

Уейн: Так.

Анкерберг: Люди кажуть: «Ти маєш подивитися на своє життя, щоб зрозуміти, чи ти насправді спасенний». Цікаво, що Джон Кальвін сам сказав: «Якщо чинитимеш так, то все своє життя будеш нещасним».

Уейн: Так.

Анкерберг: Бо воно однаково не буде ідеальним. І знову виникає запитання: «На чому ґрунтується впевненість? І якщо не потрібно дивитися на це, то на що?»

Уейн: Я вважаю, що потрібно дивитися на свідчення Духа в нашому житті. Для мене зміна серця – це непроста річ. І коли серце змінюється… В посланні Петра сказано, що ми стали учасниками Його Божої природи. І це щось нове. Раніше ми не мали цієї природи. Тепер, коли Його серце всередині нас, коли Він працює в нас, то це привертає нас до Батька. Він тягне нас. Автоматично, за одну ніч, відбувається Божественна зміна волі та бажань, які дає нам Бог.

Анкерберг: Опиши себе перед та після: перед тим, як це сталося з тобою, та після.

Уейн: Перед цим я дивився лише на справи. Я ставив галочки над пунктами. Я зробив це, зробив те, зробив третє й десяте. Напевно, зі мною все гаразд. Потім я вирішив, що мене спасла молитва. Але молитва нікого не спасає. Спасає тільки Ісус. Безумовно, для цього потрібна молитва, коли ми приходимо до Нього. Але я намагався молитися цією молитвою знову й знову. Я намагався поставити галочки в черговому переліку. Але в підсумку мене осяяло: «Постривайте! Закон засуджує все, що я роблю». Ми порозмовляємо про це пізніше.

Анкерберг: Так.

Уейн: Але цей закон був даний Христом. Після цього Він прийшов у світ, який Сам створив. Він взяв на Себе тягар нашого гріха. Він прожив досконале життя, будучи людиною, Богом і людиною на всі сто, Богом у тілі. Потім Він пішов на хрест і сплатив борг. Він не був винним. Ми були винні й ми не могли сплатити цей борг. Після цього було воскресіння й піднесення на небеса. І тоді Він послав Свій Дух, щоб жити всередині нас. Ось яке свідчення. Його Дух приходить жити в нас. Це мітка, яка залишається на нас. Він прийшов у світ, щоб виявити нам про гріх, про суд та про праведність. І тепер Він тут, щоб показувати нам. І в нас виникає боротьба. Дуже швидко.

Анкерберг: Так, порозмовляймо про ту боротьбу, яка виникла після того, як ти став християнином. До тебе в церкві підійшла одна жінка й сказала щось цікаве. Розкажи нам про це. Ми хочемо розібратися з цим словом. Що таке «освячення»? Так?

Уейн: Освячення – це, моїми словами, коли ми навчаємося бути такими, якими Бог уже називає нас. Це суть усього, про що ми тут розмовляємо. Через Боже Слово ми пізнаємо Його. Але через Боже Слово ми також починаємо розуміти, ким ми стали. В посланні до Колосян Він каже, що ми маємо повноту в Ісусі Христі…

Отож, ця жінка підійшла до мене й сказала: «Уейне, коли я покаялася, то моє життя перетворилося на пекло». Моя перша відповідь їй була такою: «Ласкаво просимо до звичайного християнського життя». А вона сказала: «Але ж ти не казав мені про це». Це призводить до того, що ми опиняємося на арені, на якій не були ніколи раніше.

В Посланні до Римлян Павло каже, що перед тим, як спастися, ви не переживали з приводу праведності. Це не було чимось важливим для вас. Але тепер, коли ви спасенні, вона стає справжньою проблемою. Це шостий розділ послання До Римлян. Там він каже про ті труднощі, які виникають у нас із тілом. Так, я маю нову природу. Я став співучасником природи Христа. Але я й досі маю розібратися зі своїм тілом. Це та неймовірна битва, яка починається тієї миті, коли ми приймаємо Христа в свої серця.

Анкерберг: Так. Ми порозмовляємо про це в продовженні передачі. В одному з наших наступних випусків ми порозмовляємо про те, що тіло залежне від гріха та що Бог зробив для того, щоб допомогти нам це подолати. Але Уейне, в нас залишилася хвилина й я хочу, щоб ти звернувся до людей, які кажуть: «Я б хотів запросити Ісуса. Я б хотів, щоб Святий Дух був реальним у моєму житті. Я потребую пробачення своїх гріхів. Я розумію це». Я б хотів, щоб ти сказав молитву, яку вони б могли зараз повторити з тобою. І якщо вони казатимуть це від усього серця, Бог спасе їх, Христос прийде в їхнє життя. Я хочу, щоб ти помолився.

Уейн: Отче, я приходжу зараз до Тебе, розуміючи, що я – грішник. Господи, одна справа знати, що я згрішив, але, Господи, я розумію, що я – грішник. Господи, на підставі Письма я розумію, звідки все це пішло. Я народився від Адама. Я народився під прокляттям гріха. Але, Батьку, я б хотів подякувати Тобі за те, що Ти так полюбив мене, що послав Свого Сина Ісуса Христа в цей світ. Він пішов на хрест і сплатив той борг, який був на мені, а не на Ньому. Господи, це борг, якого я не міг сплатити. Батьку, просто зараз я прошу, щоб Господь Ісус прийшов у моє серце й спас мене. Спас мене від мого гріха, спас мене від мене самого. Отче, дякую Тобі за досвід переродження, чим насправді є Спасіння. Дякую, Батьку. Дякую Тобі за той дорогоцінний дар, який Ти дав нам в Ісусі Христі. Ми молимося в Його ім’я. Амінь.

Анкерберг: Амінь. Дякую, Уейне. Біблія каже…бо кожен (тобто ви), хто покличе Господнє ім’я, (якщо ви повторили цю молитву, то саме це ви й зробили, і останні слова…) буде спасенний». Ось що Бог зробив для вас. Друзі, наступного тижня ми розмовлятимемо про те, що коли ви починаєте взаємини з Христом, коли Він приходить до вас (як казала та пані, її життя перетворилося на пекло…) З чим вам доводиться боротися всередині? Ви чули всі ці проповіді й намагалися жити християнським життям, але зазнали невдачі. Ви – християнин, але вам не вдається жити так, як казав Христос. Уейн казатиме про це наступного тижня. Це буде радісна, дивовижна та захоплива інформація, яку ви б не хотіли пропустити, тому приєднуйтеся до нас знову.

 

 

+++

 

Якщовихочетезнайтивзаємини з Ісусом Христом, заходьте на наш сайт за адресоюджей-ей-шоу крапкаорг і натискайте на вкладку «Помолитися, щобвизнатиІсуса Христа, як Рятівника».