Тема: Чи воскрес Ісус із мертвих? Програма 3

 

Диктор: Сьогодні ми запрошуємо вас взяти участь у дебатах між одним з найвідоміших філософів-атеїстів світу доктором Ентоні Флю, колишнім професором Оксфордського університету.І християнським філософом та істориком доктором Гарі Хабермасом, головою кафедри філософії університету Ліберті… На тему «Чи воскрес Ісус із мертвих?»

Тоні: Для людини, як я, коли хтось порушує питання про диво, раціональною є така реакція: тут якась помилка. Безумовно, мене можна переконати в тому, що сталося диво, але це має бути щось справді видовищне.

Гарі: Проблема в тому, що ми встановили як факт, щоучні мали переживання, які вони вважали появами воскреслого Ісуса.

Анкерберг: Очевидно, що ти підходиш до цього питання з натуралістичного погляду. Презентуй мені свою теорію. Як це сталося? Всі кажуть, що щось сталося.

Тоні: Так. Я вважаю, що це були видіння, пов’язані зі скорботою, і що там не було нічого такого, що могли б побачити інші люди.

Гарі На мою думку Тоні, не роздумуючи, лізе в окріп. По-перше, він має порожню труну, без будь-яких на те причин. По-друге, він каже про галюцинації учнів, які не працюють через півдюжини причин, які я називав раніше. Групи не бачать галюцинацій. Вони не були в необхідному настрої. Ми бачимо різні місця, різних людей різної статі, які роблять різні речі. Порожня труна не здатна змінити життя. Яків та Павло – все це наші причини.

Тоні: Я хочу сказати про те, що Павло бачив насправді. Він вважав, що бачив воскреслого Христа. Але що ж він насправді міг побачити? Скоріше за все, ті люди, що їхали з ним разом, не бачили воскреслого Христа або ще щось.

Гарі: Кожен критик вірить у те, що учні вважали, ніби вони бачили воскреслого Ісуса. І ось у чому проблема. Якщо учні вважали, що вони бачили воскреслого Ісуса (і це не могли бути галюцинації або щось ще), то це була неймовірна подія.

Диктор: Християнство ґрунтується на воскресінні Христа. Якщо Христос воскрес із мертвих, то християнство є істинним. Якщо ж Він не воскрес, то християнство є хибним. Навіть апостол Павло написав.  «А якщо Христос не воскрес, то й проповідь наша марна й ви й досі в гріхах». Ми запрошуємо вас приєднатися до нас на цих важливих дебатах у «Шоу Джона Анкерберга».

 

++++

 

Анкерберг: Добридень! Сьогодні нашими гостями є двоє особливих людей, які обговорюватимуть тему «Чи воскрес Ісус із мертвих?» Це доктор Ентоні Флю, визнаний багатьма найвідомішим у світі філософом-атеїстом, людина, яка є автором понад двадцяти трьох книг, серед яких «Психологія Людської Віри», «Бог та Філософія», «Вступ до Західної Філософії», «Презумпція Атеїзму» та інші філософські праці про Бога, волю та безсмертя.

Мій другий гість – доктор Гарі Хабермас, відомий християнський філософ та історик, визнаний багатьма найбільшим експертом з історичного підтвердження воскресіння Ісуса. Гарі автор двадцяти однієї книги, включаючи «Історичний Ісус: стародавні докази життя Ісуса», «На захист див» та «Чому ми віримо? Бог існує!» Панове, ми раді, що ви тут.

Ми переходимо до подробиць факту про те, Докторе Хабермас, що християни вірять у воскресіння, саме фізичне, тілесне воскресіння Ісуса Христа. Щойно ми розмовляли про галюцинації. Ми казали, що є дванадцять історичних фактів, які були визнані всіма вченими-критиками. І ми навіть прийняли чотири з них. Я б хотів повернутися до деяких речей. Перше – це те, що деякі люди сумніваються, що Ісус насправді помер на хресті. Інакше кажучи, як сказав Тоні на початку програми: «Ми не маємо ні дати Його народження й ми точно не знаємо, коли все це закінчилося». Як щодо цього? Чому ми знаємо, що Ісус насправді помер на хресті? Почнімо з цього. Чи є інші джерела, пов’язані з цим фактом, крім Нового Заповіту, якими можна це підтвердити?

 

Хабермас: Коли я думаю про саме розп’яття, то є багато фактів, розглянутих під різними кутами. По-перше, медичні дані. Ми маємо критичні дані від учених і дуже багато небіблійних даних. Як я казав раніше, Джон Домінік Кросан та Маркус Борг, співзасновники Семінару Ісуса, обоє казали, що життя Ісуса та факт Його розп’яття так само безперечні, як і будь-яка подія стародавнього світу. Чому вони так кажуть? Медичні факти були коротко описані в статті Американської Газети медичної асоціації близько п’ятнадцяти років тому, як і в багатьох тисячах інших медичних статей. Смерть через розп’яття – це, по суті, смерть у результаті задухи. Центуріон або будь-яка людина, що стоїть біля розп’яття, не мав мати електроенцефалограму або електрокімограму. Якщо ви висите на хресті будь-яку кількість часу – вивчення волонтерами показує граничний час близько дванадцяти хвилин – якщо ви висите певний період часу, ви не прикидаєтеся, ви справді помрете. І ви маєте проблему списа в боці, про який сказано в Євангелії від Івана й який підтверджений двома іншими джерелами поза Біблією – одне Римське, а інше християнське – що це справді було зроблено. Вони запропонували назвати його ударом з жалю.

Хабермас:Ви маєте Девіда Штрауса, критика, відомого критика, який сказав, що якщо Христос зійшов з хреста живим, то ви маєте жахливу проблему. Бо, якщо Він явився апостолам, то виходить, що Він живий і не воскрес. А якщо вони не ввірували, що Він воскрес, то християнства немає. Ось дещо з «медицини».Я казав вам про Борга та Кросана. Чому вони так думали? На це є багато причин. І я гадаю, що в цьому випадку вони сприймають Євангелії серйозно. Але небіблійні дані, про які ви питаєте, з сімнадцяти небіблійних, нехристиянських джерел не пізніше сотого – сто п’ятдесятого років від народження Ісуса, дванадцять з них, грубо кажучи, дві третини, згадують хрест та всі деталі. І звичайно ж, Павло – номер один…

Анкерберг: Назвіть мені кілька з них. Назвіть мені хоч кілька з цих зовнішніх джерел.

Хабермас:Зовнішні джерела: Тацит згадує факт, що Ісус помер на Хресті. Він сказав, що Понтій Пилат був прокуратором Юдеї. Він сказав, що Тіберій був при владі. Ще є Луціян, відомий сатирик, який назвав Його «розп’ятим софістом». Ми маємо Мара Бар-Серапіона, який каже своєму синові йти за Ісусом, який дав нам життя, тощо. Йосип Флавій також пише, що кожен вірить у те, що Він помер. І також Йосип згадує Цезаря Тіберія. Виходить, тут усе гаразд. І є ще деякі гностичні ресурси, в яких згадується про ці речі. Ми маємо Талуса та Флегона, двох учених, які згадують, що світ обгорнула пітьма, коли Ісуса розіп’яли. Отже, ось деякі з них. І ми маємо Павла, якого ми вважаємо найкращим джерелом. Павло згадує розп’яття Христа в кількох ситуаціях і каже, що це головний момент у молитві.

Анкерберг: Гаразд. Але Кьюран каже, що Ісус не помер на хресті. Що ви скажете на це?

Хабермас:В тисяча дев’ятсот вісімдесят п’ятому році до нас приїздили Кью та Ей. Один студент із юрби сказав, що, скоріше за все, було хибне враження, але вони відповіли: «Виходить, ви вірите, що Ісус не помер на хресті». І я точно пам’ятаю, що вони назвали Теорію Непритомності дурною.

Анкерберг: і ще Джон Домінік Кросан. Він теж визнав, що Ісус помер на хресті, але казав, що Він, напевно, лежав на купі сміття й Його гризли зубами собаки. Він не вірить у те, що була гробниця. Але гробниця, в якій поховали Ісуса, доводить це. Які докази? Насамперед порозмовляймо про поховання. Чи був Він покладений до гробниці? Які є докази цього?

Хабермас: Найцікавіше в випадку з Кросаном — це те, що більшість його колег з ним не згодні. Немає жодного доказу, ні єдиного доказу, що Ісуса поховали в невідомому місці й Він був з’їдений. І багато даних про те, що Він був… даних, до яких я повернуся за секунду – Кросан сперечається про те, що Він був похований у певному місці, але даних немає. І ви знаєте, це кажуть християни, ми зазвичай думаємо про них, як про християн, які були відкинуті до своїх вершин, кажучи: «Де докази? Де докази?» Але я здивувався, коли доктор Кросан сказав, що Він був похований у спільній могилі й був роздертий собаками, я гадав, що це справді просто… А ви кажете: «Дайте мені одне джерело».

Анкерберг: Гаразд, Тоні. Ми ж і досі обговорюємо цю тему?

Флю:Отже, я мав подумати. Цей вид деталей, це ті деталі, в яких ми цілком залежні від доказів у Євангелії, чи не так? Ці моменти.

Анкерберг: Невже?

Хабермас: Я не згоден.

Анкерберг: Чому? Порозмовляйте там зі своїм другом.

Хабермас:Так, порозмовляйте з моїм другом. Гаразд, два приклади: Дії тринадцять. У книзі Дій багато розділів, які належать до віровчення, невеличкі частини. І в Діях тринадцять нам сказано про те, що Він лежав у гробниці й Господь підніс Його [Дії тринадцять, двадцять дев’ять – тридцять]. Отже, ми маємо порожню гробницю.Повернімося до нашого старого друга, Павла. В першому до Коринтян п’ятнадцять Павло використовує довге речення з так званим потрійним підрядним реченням – хоти. На Івриті це читається, як… загалом, Єврейське мислення, але Грецькою це звучить так: Павло каже, що Він помер за наші гріхи відповідно до Письма, і що Він був похований, і що Він воскрес, і що Він являвся. [перше до Коринтян п’ятнадцять, три – п’ять].

Отже, якщо є людина, яка померла, була похована, воскресла й потім з’явилася, дуже важко уявити, що це могло трапитися не за таких обставин. Я гадаю, Павло дуже чітко пояснив, що без падіння не було б піднесення. Ми маємо цей потрійний придаток «хоти»: «і, і, і» «Він помер, і Він був похований, і Він воскрес, і Він з’явився». І ще є до Филип’ян три, одинадцять, знов-таки: “ек анастасіс” «воскресіння з мертвих». Як ви можете бачити, це сполучення – бути Фарисеєм і те, що падіння привело до піднесення, цілком застосовне до Павла.

Анкерберг: Так, це веде нас назад. Якщо він писав це в п’ятдесят п’ятому році… він служив у п’ятдесят першому і взяв це від Петра в тридцять п’ятому. Петро мав це звідкись узяти й він казав, що всі хлопці молилися про одне й те саме.

Хабермас: Звичайно. І ми маємо ранні тексти в Діях тринадцять. Але ось Павло біля порожньої гробниці… Мені здається, що є ще багато інших причин для того, щоб вірити, що гробниця була порожньою.

Анкерберг: Чому ви гадаєте, що докази вам це показують? Гаразд, Його поклали до гробниці, чому ви гадаєте, що гробниця була порожньою третього дня або через кілька днів після смерті Христа? Ходімо в протилежному напрямку.

Хабермас:Чому ви гадаєте, що там було порожньо?

Анкерберг: Так. Іншими словами, яким є доказ того, що там було порожньо?

Хабермас:А я подумав, що ви спитаєте: «Чому там було порожньо?», я б відповів: «Бо Він воскрес».

Анкерберг: Ось тобі!

Хабермас:Гаразд. Докази порожньої могили: з того, на що я натякав, це те, що ми маємо ранні докази: теологічний розділ у Діях тринадцять та першому до Коринтян п’ятнадцять у тому порядку, як показав Павло. Але ще кілька речей: не лише Матвій, але ми маємо ще Юстина Великого та Тертуліяна. І всі вони кажуть, що Євреї визнали, що гробниця була справді порожньою.

Той факт, що Ісус помер у тому самому місті, в якому після цього служили апостоли. Кожен розуміє, що ранні християнські служіння відбувалися в Єрусалимі. Я не знаю нікого, хто був би з цим не згоден. Але все-таки є проблема. Місто, в якому Він помер – це місто, в якому вони проповідували кілька днів потому. Якби гробниця не була порожньою, то з’явився б хтось, хто сказав би: «Ви, панове, маєте невеличку проблему, невеличку проблему наявності тіла». Тому це невідповідне місце для проповіді. Вони б навчали в Галілеї або в Римі, але не в Єрусалимі. Отже, Єрусалим – це теж доказ.

Ви вже маєте раннє підтвердження. Є Євреї, які це визнали. І ви знаєте, є критичний історичний принцип: те, що визнає ваш ворог, справді є правдою. Цей принцип має назву «перевірка ворогом». Якщо Рудольф Балтмен має рацію, а Новий Заповіт з Євангеліями, власне, й не заперечують цю його ідею, то якщо ми з вами повернемося в часи Письма, а саме приблизно в вісімдесяті роки від Різдва Христового, то ви не зможете зробити жінок свідками чогось.

Анкерберг:Чому?

Хабермас: Я не хочу тут кривдити людей, але в першому столітті за законом жінка не могла свідчити перед судом. Єврейське Письмо каже, що жінки брехухи. І цікава річ у тому, що в Луки двадцять чотири, одинадцять, де жінки повернулися від гробниці й розповіли учням про побачене, то вони сприйняли це, як жіночу плітку. Вони гадали, що жінки поширюють казки. Виходить, якщо я писатиму історію, проектуючи її з вісімдесятого року нашої ери на тридцятий рік нашої ери, я б не згадав жінок, як своїх свідків. Це ще одна велика проблема. Це лише деякі докази порожньої могили. Є жінки. Є перевірка Павла заздалегідь. Є Євреї, які це визнали. І Єрусалим, як місто, – це величезне «Ні». Ви ніколи не навчатимете в місті, в якому є тіло в гробниці. Ось чотири фактори, які я б хотів протиставити Тоні.

Анкерберг: Отже, зараз ми зробимо перерву. Тоні, коли ми повернемося, ми дамо тобі можливість дати відповідь. Залишайтеся з нами.

++++

Анкерберг: Гаразд, ми повернулися й ми розмовляємо з двома чудовими гостями на тему «Чи воскрес Ісус?» Ми розмовляємо з доктором Ентоні Флю, який, як багато хто гадає, є передовим атеїстом світу, та доктором Гарі Хабермасом, відомим християнським філософом та істориком, якого багато хто вважає передовим експертом з доказів воскресіння Ісуса. Це захопливе та приголомшливе обговорення. І, Тоні, я хочу знати, що Ви думаєте про докази, які доктор Хабермас представив з приводу порожньої могили? Ви погоджуєтеся з ним?

Флю: Я не думаю, що Ви взагалі маєте це захищати. Факти є факти й мені б хотілося, щоб у цих темах більше людей були готові зважати на факти, а не тікати й кричати: “Не кажіть цього”. Ні. Я гадаю, що це дуже вражаюча частина аргументу.

Хабермас: Отже, ви приймаєте той факт, що гробниця була порожньою?

Флю: Що ж, я гадаю, що це гарне свідчення.

Хабермас: Дякую вам.

Флю: Бо ви ж розумієте, що дуже важко розв’язати цю проблему.

Хабермас:Я вже багато разів замислювався про це… послухайте, якщо могила порожня, чи можемо ми тоді казати про галюцинації? Оскільки теорія галюцинації має на увазі, що тіло Ісуса мусить і досі бути в могилі.

Анкерберг: Так, але перше запитання: “Що сталося з тілом?”

Хабермас:Це ваше запитання.

Флю: Ну, ми не маємо незалежних свідків. Є різні способи забрати тіло. Я не збираюся пропонувати теорію, бо я просто не думаю, що можна відновити історію того, що сталося в місті так давно, й ми не маємо таких доказів, які можна було б мати сьогодні з винаходом камер та всіх решти приладів.

Анкерберг: Гаразд, Гарі, тепер зупинімося на вашій книзі… я дам поштовх Вашій книзі «Історичний Ісус». Ви там маєте цілий розділ про те, як друзі Тоні, інші натуралісти, ніби вистрілили собі в ногу, запропонувавши всілякі види різних ідей того, що сталося з тілом Ісуса. Поясніть це швидко за дві хвилини. Зробіть акцент на деяких основних моментах.

Хабермас: Ну, ми казали про кілька. Деякі люди кажуть, що Ісус не помер на хресті, хоча фактично серед цих людей немає вчених, які б так стверджували. Але якщо хтось гадає, що Ісус не помер на хресті, ви маєте медичні дані. Ви маєте піти з Павлом. Ви маєте додаткові небіблійні докази. Ви маєте Євангелії. Ви маєте багато речей. Ви спитали в Нього раніше: “Чи учні брехали?” Звичайно, деякі люди так гадають. І він сказав: “Ні”.

Деякі люди гадають, що учні вкрали тіло й потім брехали про появи Ісуса. Це не працює, бо вони були змінені. Більшість із них померли за те, чому вони вірили, були вірними. Ми казали про галюцинації. Це важлива теорія, бо це те, на чому вона тримається. Дехто сказав, що все це легенда. Але проблема з легендою… одна з основних проблем… дивіться, ми маємо таку людину, як апостол Павло, та його ранні послання, і для теорії легенди, щоб вона виявилася «робочою», Ви схочете, ймовірно, зачекати, доки не стане очевидців описуваних вами подій. Я маю на увазі ось що, наприклад, дві найкращі біографії Олександра Великого не були написані відразу, а лише через три – чотири століття після його смерті. Тоді, коли вже почала закрадатися міфологія та дивні історії про Олександра, які, між іншим, є постхристиянськими. Ці історії починають з’являтися тільки через чотири століття після смерті Олександра, коли Христос вже ходив по землі.

Тому це буде проблематично для того, щоб назвати подію легендою, коли ви ще маєте живих свідків цих подій. Таким чином, я гадаю, що ці дані можуть бути шістьма або вісьмома спростуваннями кожної натуралістичної теорії, але я гадаю, що це важливо… сьогодні ввечері ми з вами за столом розмовляли про галюцинації й я гадаю… послухайте, порожня могила — це ще одна величезна проблема. Оскільки тепер Тоні повинен мати дві з цих теорій. Він повинен був мати один вид галюцинацій… Гаразд, насправді, він повинен був би мати три види. Один вид галюцинації для Павла, ще один вид галюцинації для учнів, це те, що він вибирає. І тепер він має проблему з тілом та могилою. Тепер він має рацію: тіла не знаходять у могилах з різних причин. Однак, у нашому випадку є тіло, яке залишає могилу й з’являється одночасно з учнями, які бачать це явище. І, звичайно, він має Павла. Таким чином, тепер він починає накопичувати ці теорії й я гадаю, що ймовірність того, що в нього незабаром з’являться неймовірні теорії, дуже велика…

Анкерберг:Хіба десь у статті ви не писали про це кілька рядків?

Хабермас:Десь є, десь є.

Флю: Я не пропоную натуралістичної теорії того, що сталося. Я не намагаюся… Я не думаю, що можливо запропонувати будь-яку задовільну натуралістичну відповідь, яка…

Хабермас:Але Ви приймаєте дві теорії галюцинації.

Флю:Але я справді гадаю, що галюцинація містить у собі багато даних. Але я не пропоную нічого, щоб перекрити докази порожньої могили.

Анкерберг: Тоні, Ви вірите в групові галюцинації?

Флю:Я не бачу потреби виключати це. Але я гадаю, що важливо розрізнити, що, здається, не було зроблено в Євангеліях, між групою людей, які бачать щось індивідуально, та тими, хто бачить його разом. Ви знаєте заяви, що ці речі були згодом “помічені дванадцятьма”. Це не категорична заява, що вони були всі разом, коли мали цей досвід.

Анкерберг: Як Ви гадаєте, Гарі?

Хабермас: Я гадаю, що Тоні занурює себе в велику кількість гарячої води. Номер один – він має порожню могилу без причини та людей, які ризикують через могилу. По-друге, він має галюцинації для учнів, які не працюють через півдесятка причин, які я навів раніше: групи не бачать галюцинації, вони не мали відповідного настрою. Ви маєте різні часи, місця, людей, які роблять різні речі, Павла. Порожня могила не змінює життя. Яків, Павло. Всі причини.

Хабермас: Галюцинації є досить рідкими. Я скажу Вам умови, за яких вони відбуваються. Фізична зіпсованість або коли хтось вживає наркотики. І це годі застосувати до учнів. Таким чином, він каже “немає групових галюцинацій”, але десятеро або двадцятеро людей мають свої власні галюцинації без медичного приписання. Але багато хто їх має. Я просто гадаю, що це – реальна проблема.

Флю: Ви знаєте, ось що я б хотів на це сказати: якби я збирався запропонувати комусь те, в що я сам не вірю, можливо, я б розповів людям повне, натуралістичне оповідання того, що відбувалося насправді.

Хабермас: Ви робите добру роботу, бо він має єдину галюцинацію для всіх…

Флю: Хвилиночку. Інша річ, яку я відзначив за минулі п’ятнадцять років, полягає в тому, що є один або два дуже захопливі випадки масових галюцинацій: так зване “диво Фатіми”.

Хабермас:Або Міжгір’я.

Флю: Багато людей були залучені. Скільки людей там було?

Хабермас: Югославія.

Флю: Так. Скільки було залучено?

Хабермас: Десятки тисяч. Але єдина проблема з ними та з Фатімською Богоматір’ю, де люди приходять із так званими появами Марії, полягає в тому, що це точна протилежність того, що бачать учні. Оскільки люди їдуть до Лурду, або до Фатіми, або в Міжгір’я. Ви маєте десять тисяч людей, які спостерігають, як діти дивляться на Марію. Єдина проблема – ці десять тисяч людей у юрбі не бачать нічого, крім того, що, як вони називають “знаки на небесах”, вони не бачать Марії. Звичайно, вони не бачать Ісуса.

Флю: Але загіпнотизовані бачать рухи на небесах, чи не так?

Хабермас: Це – ілюзія, проте не галюцинація. Якщо Ви збираєтеся повідомити, що Сонце переміщується… Пам’ятаєте розходження Кента між ілюзією та галюцинацією? Ілюзія – це коли Ви бачите щось і гадаєте, що це – щось ще. Галюцинація – це коли немає ніякого реального об’єкту. Отже, люди, які стоять там у Міжгір’ї, кажуть, що бачать знаки на небесах, але, зрештою, є зірки, є дерева, є гори, є Сонце. Те, що вони кажуть, Сонце переміщувалося й зірки переміщувалися, але це – справді Сонце та зірки. Це дуже відрізняється від висловлювання, що вони бачили Марію. Я маю на увазі, мій пункт – те, що в Міжгір’ї дев’яносто дев’ять та дев’ять десятих відсотків людей не бачать Марію.

Флю: Ні. Ні.

Хабермас: Але з учнями, ви маєте цілу групу, яка бачить Ісуса. Таким чином, я просто не думаю, що це аналогія. Я гадаю, що є справжня проблема, коли це використовують. І я аж ніяк не думаю, що це – масова галюцинація. Це може бути масова ілюзія, але ілюзія, ще раз, коли Ви бачите щось: воду на шосе, або знімають капелюх і кладуть його на Ваше ліжко вночі, ви прокидаєтеся й гадаєте, що хтось стоїть у Вашій кімнаті, або робота фокусника. Це – ілюзії. Але галюцинація – набагато радикальніше поняття, про що я й кажу. Коли він каже, що дванадцятеро, п’ятнадцятеро або двадцятеро людей бачили окремі галюцинації, це дуже радикально, дуже важко, щоб довести.

Анкерберг: Гаразд, за ці п’ятнадцять років Тоні думав про це. Ви думали про Тоні, чи не так?

Хабермас: Так. Я думав про Тоні.

Анкерберг: Що ви б хотіли йому сказати?

Хабермас:Так, справді, він особливий, бо… послухайте, я спілкувався з великою кількістю атеїстів, великою кількістю скептиків. Я мав двох-, трьох- та п’ятирічне листування. Я мав восьмирічне листування з агностиком. Але Тоні, я кажу це з повагою, Тоні найдобріший, найморальніший, найщиріший атеїст, якого я знаю. І ми були друзями протягом п’ятнадцяти років.

Я маю фотокартки тисяча дев’ятсот вісімдесят п’ятого року моєї дворічної дочки, яка сидить на його коліні. Він не дозволив би їй лягти спати, доки не поцілував би її на ніч. Їй сімнадцять років. Ми ще маємо фотокартки. Я маю на увазі, що він добрий хлопець. Але я також молився про нього протягом п’ятнадцяти років. Тоні, немає нічого неможливого, друже!

Гаразд, повернімося до апостола Павла. Наскільки я розумію, те, що сталося на шляху до Дамаску, було його досвідом і ніщо не з’явилося його компаньйонам, крім того, що, можливо, вони чули голос.

Анкерберг: Гаразд, ми також збираємося тримати його тут. Це буде запитання, з якого почнеться наша наступна програма, отже, приєднуйтеся до нас.

 

+++

Якщо ви хочете знайти взаємини з Ісусом Христом, заходьте на наш сайт за адресою джей-ей-шоу крапка орг і натискайте на вкладку «Помолитися, щоб визнати Ісуса Христа, як Рятівника».