Тема: Невже нові наукові докази про походження життя руйнують теорію еволюції Дарвіна? Програма 4.

 

Диктор: Чарльз Дарвін у своєму «Походженні видів» зізнався, що не знав, як з’явилася перша клітина, але стверджував, що кілька простих хімічних елементів якимось чином об’єдналися й перша примітивна клітина з’явилася зі споконвічних вод ранньої Землі.

Але сьогодні молекулярні біологи ставлять під сумнів еволюційні уявлення Дарвіна, бо вчені відкрили, що людська клітина є не простою, а неймовірно складною. Одна маленька клітина – це справжній мініатюрний завод, який складається з тисяч вишукано продуманих частин складних молекулярних пристроїв, які, в свою чергу, складаються з понад сотні тисяч мільйонів атомів. У ядрі кожної клітини міститься молекула ДНК, в якій зберігається три мільярди символів точного цифрового коду.

Цей код каже клітині, як створювати складні молекули, які названі протеїнами й які працюють, щоб клітина була жива. Звідки з’явилася ця точна інформація в ДНК? Чи є вона продуктом некерованих природних сил? Чи це продукт Розумного Дизайнера?Білл Гейтс, голова Майкрософт, сказав: «Людська ДНК схожа на комп’ютерну програму, але вона набагато складніша за все, що ми будь-коли створили».

Сьогодні ви довідаєтеся, чому цифровий код, який зберігається в ДНК людської клітини, є серйозним доказом на користь Розумного Дизайнера. Моїм гостем є доктор Стівен Маєр, співзасновник руху «Розумний задум».Він одержав ступінь доктора філософії від Кембриджського університету. Ми запрошуємо вас приєднатися до нас.

 

++++

Анкерберг: Ласкаво просимо на нашу передачу. Ми підготували для вас чудовий випуск. Моїм гостем є доктор Стівен Маєр, філософ, який одержав свій докторський ступінь від Кембриджського університету в Англії й написав бестселер «Підпис у клітині: ДНК та докази розумного задуму». Дехто з вас може сказати: «Джоне, навіщо ти підготував випуск про розумний задум? Ми віримо в те, що Бог, який має неймовірний інтелект, створив всесвіт, наш світ, рослини, тварин та людей. Адже всі вірять у це, чи не так?» На жаль, не всі. Цьому не навчають у школах та університетах. Мені б хотілося, щоб ви почули приклад нових атеїстів, які кажуть про те, що наші школи та університети визнають матеріалістичний та натуралістичний погляд на світ. Вони кажуть, що життя та світ виглядають так, немов їх задумали, але насправді це не так.

Так? Річард Докінз називає це садом без садівника. Все виглядає так, немов його задумали, але його не задумували. Я хочу, щоб ви послухали.

Доктор Річард Докінз. Еволюційний біолог, автор.

Докінз: Коли ми йдемо в сад і бачимо, який він прекрасний, бачимо різнобарвні квіти, бачимо метеликів та бджіл, то, природно, припускаємо, що має бути садівник. Будь-який дурень хотів би, щоб ви повірили в те, що має бути садівник. Велике досягнення Дарвіна полягає в тому, що він показав, що це не зобов’язано бути правдою. Це здається очевидним: якщо є сад, то має бути й садівник, який створив його або доглядає за ним. Але Дарвін показав дивовижно контрінтуітивний факт – що це можна пояснити за допомогою некерованого процесу… До речі, це не випадок. Буде цілком неправильно називати це випадком. Це не випадок. Природний добір – це протилежність випадку. І в цьому вся його суть. Ось що відкрив Дарвін. Він показав не лише сад, а й весь живий світ (і, в принципі, не лише на цій планеті, а й на будь-якій іншій планеті). І коли ми бачимо організовану комплексність, яку ми називаємо життям, вона має пояснення, яке можна простежити від простого початку завдяки відчутним та раціональним засобам. Напевно, це найбільше досягнення людського розуму. Він не лише показав, що це можливо. Я вважаю, що будь-яка інша альтернатива така малоймовірна й суперечить законам здорового глузду, що, хоч би як неприємно нам було це визнавати … І хоч ми не можемо довести, що Бога немає, Його існування здається мені вкрай малоймовірним.

Анкерберг: Отже, ви почули його слова. Перш, ніж Стівен поділиться своїм коментарем із цього приводу, я хочу, щоб ви побачили протилежний погляд. Я хочу, щоб ви побачили наукові докази складності клітини. Я хочу, щоб ви самі прийняли рішення.

Учені відкрили, що клітини неймовірно складні й використовують особливий код, який дозволяє їм виконувати свою роботу. І виникає запитання: «Звідки споконвічно з’явилася інформація в цьому коді?» Я хочу, щоб ви побачили, як усе складно. Дивіться…

«Розкриваючи загадки життя» Ілюстра Медіа.

Диктор: Завдяки комп’ютерній анімації ми можемо зазирнути всередину клітини й подивитися, як працює ця дивовижна система… Після того, як ми потрапляємо всередину клітини, ми бачимо закручені стрічки ДНК – сховища інструкцій, необхідних для створення кожного протеїну в організмі… У процесі, відомому за назвою «транскрипція», молекулярний механізм спочатку розмотує частину спіралі ДНК, щоб взяти генетичні інструкції, необхідні для складання конкретної молекули протеїну… Інший механізм копіює ці інструкції для створення молекули, відомої, як «інформаційна РНК»… Коли транскрипція закінчена, маленька стрічка РНК переносить інформацію через поровий комплекс ядра – охоронця брами для всього, що входить та виходить з ядра клітини… Стрічка інформаційної РНК вирушає на двофазну молекулярну фабрику, названу «рібосомою». Після фіксації починається процес трансляції… Всередині рібосоми молекулярна складальна лінія починає створювати конкретний ланцюжок амінокислот. Ці амінокислоти переносяться з інших частин клітини, а потім поєднуються в ланцюжки, які можуть складатися з кількох сотень елементів. Їхній порядок визначає те, який вид протеїну буде зроблений… Коли ланцюжок закінчений, його переносять з рібосоми до діжкуватого механізму, який допомагає йому набути форми, необхідної для виконання його функцій… Після того, як ланцюжок складається в протеїн, інший молекулярний механізм дістає його й перевозить до того місця, де він необхідний.

Анкерберг: Друзі, ви бачили те, що відбувається в одній клітині. А в вашому тілі мільярди клітин. І все це відбувається просто зараз. Ви вважаєте, що це тільки має вигляд задуму, чи справді замислювалося так? Чи бачите ви в цьому сліди інтелекту? Стівене, я хочу, щоб ти прокоментував обидва фрагменти. По-перше, ми мали Річарда Докінза. А після цього ми дивилися на те, що відбувається в клітині. Я хочу, щоб ти представив нам головну тезу, головний аргумент, який ти маєш щодо розумного задуму. А після цього ми подивимося на заперечення, які мають інші. І я хочу, щоб ти відповів на них. Почнімо.

Стівен: Те, що ми чули від Докінза – це стандартний дарвіністичний погляд дев’ятнадцятого століття, який каже про те, що некерований процес за назвою «природний добір» може успадковувати властивості розумного інтелекту. І таким чином, завдяки йому можна пояснити все в живому світі. Сучасна біологія ставить усе це під сумнів.В дев’ятнадцятому столітті Дарвін міг пояснити лише невеличкі, маломасштабні варіації. Ми маємо безліч прикладів, які підтверджують, що природний добір – це справжній процес, який може давати реальні наслідки. Наприклад, вьюрки.

Одні з них більші, інші менші. Вони змінюють свою форму й реагують на різні умови навколишнього середовища. Цей процес дозволив різним видам вьюрків краще адаптуватися до свого середовища. Але є безліч речей, які не можуть пояснити природний добір та випадкові мутації. В біологічній еволюції зараз є серйозні сумніви.Учені сумніваються в тому, що цей процес може пояснити серйозні зміни в житті, фундаментально нові форми життя, які з’явилися в історії життя, на кшталт птахів. Але навіть якщо уявити, що еволюція Дарвіна може дати ці великомасштабні еволюційні зміни, то виникає інша фундаментальна проблема, яку визнає сам Докінз. І це проблема походження першого життя.

Дарвін ніколи не намагався пояснити це. А Докінз привселюдно визнавав, що немає адекватних некерованих еволюційних механізмів, які б могли пояснити походження першого життя.А це означає, що не всіх живих істот у світі можна пояснити завдяки некерованим механізмам або природному добору. І особливо це, як ми сьогодні знаємо, стосується походження інформації.І це головна проблема питання походження життя. Це та проблема, яку Докінз не може розв’язати. Мій аргумент полягає в тому, що інформація, закодована в молекулі ДНК, ясно вказує на розумну причину, а не на некерований природний процес.

І я хочу пов’язати це зі спробою Докінза позбутися задуму. Уявіть собі сад, який весь заріс і виник завдяки природному поширенню насіння. А що, коли ви маєте сад, який наповнений інформацією? Я пережив щось схоже кілька років тому, коли побував у Вікторія-Харбор. Там був один горбок з жовтими та червоними квітами, який привернув мою увагу. Я дістав свої окуляри, придивився й відразу ж зрозумів, що над цим попрацював садівник.Цей сад був наповнений інформацією. Насправді, сад передавав послання: «Ласкаво просимо до Вікторії». Докінз закликає нас звернутися до здорового глузду. Насправді, він каже про принцип логіки, який використовував сам Дарвін. Коли ми намагаємося пояснити подію в давній давнині, то маємо шукати причину, яка приносить даний ефект. Ні природний добір у вигляді випадкових мутацій, ні будь-які інші некеровані механізми не можуть бути причиною походження інформації, необхідної для появи першого життя.

Але ми знаємо, що життя наповнене інформацією, як цей сад у Вікторії. Крім того, в тій анімації, яку ти показував хвилину тому, ми бачили, як інформація керує створенням протеїнів. Ми бачимо не випадковий та хаотичний сад. Ми бачимо сад, який наповнений інформацією. І на особистому досвіді ми знаємо, що інформація завжди походить від розумного джерела.Один учений, який займається дослідженням інформації, визнав, що інформація автоматично асоціюється зі свідомою діяльністю. Це слушне спостереження, яке відповідає нашому досвіду. Це основа будь-якої наукової логіки. І це визнання несе неймовірні наслідки, коли ми починаємо казати про ДНК. Біл Гейтс сказав, що ДНК схожа на комп’ютерну програму, але набагато складніша за все, що ми будь-коли створили.

Це сад, наповнений інформацією. Ми на особистому досвіді знаємо, що для створення програми необхідний програміст. Ми знаємо, що інформація завжди походить від розумного джерела, незалежно від того, чи кажемо ми про квіткову клумбу, чи про заголовок у газеті, параграф у книзі або ієрогліфічний напис на кшталт Розетського каменю. саме стосується й інформації, вкладеної в радіо-сигнал. Щоразу, коли ми бачимо інформацію й відслідковуємо її джерело, то завжди знаходимо інтелект, а не некерований процес. ні Докінз, ні будь-який інший представник еволюційної біології не зміг представити альтернативного пояснення для появи інформації. Так, ми знаємо, що природний добір здатен на невеличкі адаптації. Але фундаментальні зміни життя, які вимагають інформації, і особливо питання походження самого життя, яке вимагає інформації в вигляді коду ДНК, не можуть бути пояснені завдяки некерованим процесам, здатним «успадковувати» сили розумного інтелекту. Ми знаємо, що в усьому всесвіті єдиної силою, здатною створити інформацію, є інтелект. Відкриття інформації про появу життя є ключовим доказом реального задуму, розумного задуму, а не некерованого процесу, який успадковує задум.

Анкерберг: Стівене, зараз я б хотів порозмовляти про заперечення проти розумного задуму. Одне з перших заперечень, яке згадують майже завжди, звучить так: «Розумний задум – це не наука».Що ти скажеш із цього приводу?

Стівен: По суті, це спроба класифікувати аргумент або теорію. Люди кажуть: «Це наука чи це релігія, філософія чи історія?» В першу чергу я хочу сказати, що не має значення, що це та як ви класифікуєте теорію або ідею.Від ідеї ми хочемо знати, справжня вона чи ні. Я показав, що існують серйозні докази на користь розумного задуму, хоч би як ви класифікували його. Але, по-друге, є всі причини класифікувати його, як наукову теорію, а точніше, історичну наукову теорію про те, що сталося в минулому, що змусило життя з’явитися. Я кажу це, бо представляючи справу про розумний задум, я використовую стандартний історичний науковий метод, той самий метод наукової логіки, який використовував сам Дарвін в «Походженні видів».

Цей метод має назву. Він має назву «метод безлічі гіпотез, які змагаються» або метод абдукції.Його використовував сам Дарвін. І ось як він працює. Ви хочете пояснити щось у минулому. Ви представляєте певну кількість причин, які змагаються.Ви оцінюєте кожну з них на підставі нашого досвіду, щоб зрозуміти, яка з них найкраще пояснює докази, й вибираєте ту причину, яка найкраще це робить. Саме цей метод я використовував для презентування справи про розумний задум на підставі існуючої інформації в ДНК. Я досліджував різні пояснення й побачив, що є лише одна причина, яка може дати бажаний ефект, а точніше, інформацію або цифровий код. І причиною всього цього завжди був інтелект. Я використовував метод наукової логіки Дарвіна, щоб дійти недарвіністичного висновку. Але з цього випливає, що якщо мій метод логіки, мій спосіб формування справи про розумний задум не можна назвати науковим, то й метод Дарвіна, який він використовував для презентування справи його теорії про походження видів, також ненауковий. Не думаю, що хтось схоче заявити про це. Хтось може сказати, що питання визначення не таке вже й важливе. Але це не так. Розумний задум має такі самі права на звання наукової теорії, як і його еволюційний суперник.

Анкерберг: Стівене, багато хто каже про друге заперечення. Ось як воно звучить: «Розумний задум – це аргумент від неуцтва».«Зараз ми не знаємо, якими є природні причини для появи життя, але колись ми, напевно, довідаємося. А зараз ти вигадав цю загадкову теорію про розумний задум, яка має замінити те, що нам не відомо». Що ти скажеш на це?

Стівен: Ти добре представив це заперечення. Іноді я ходжу на дебати з Майклом Шермером, який щоразу порушує це заперечення. Я взяв із собою цитату Шермера, в якій він висловлює своє заперечення.Він каже щось схоже. Він каже: «Розумний задум стверджує, що життя має занадто специфічну складність (це він каже про інформацію)… для пояснення еволюції через природні сили. А отже, життя було створене розумним дизайнером». Подивімося логічно на його аргументи й зрозуміймо, що він каже. Він каже, що ми стверджуємо, що причина невідома нам і тому ми кажемо, що ця причина – розумний задум. Ми не знаємо про природний процес (як я представив на цьому слайді в вигляді символу «Ен-Пі»), який може дати бажаний ефект (який я представив символом «І»). І тому, що ми не маємо природного процесу, який міг би дати бажаний ефект, то виходить, його причиною є загадкова річ за назвою «розумний задум».

Але наш аргумент виглядає інакше. Це зовсім не той аргумент, який я представляю в «Підписі в клітині». Мій аргумент звучить так: «Ми не знаємо природного процесу, який міг би дати бажаний ефект». Так. Це частина аргументу. Але ми знаємо силу, яка здатна дати бажаний ефект. А бажаний ефект – це інформація, специфічна складність, специфічна функціональна інформація. Нам відома сила, здатна дати такий ефект – інтелект. І на підставі того, що ми знаємо (а не того, чого не знаємо), що ми знаємо про причинно-наслідкові зв’язки в світі, інтелект є найкращим поясненням питання походження інформації, яку ми бачимо в ДНК. Це не аргумент від неуцтва. Це аргумент, який ґрунтується на наших поточних пізнаннях причинно-наслідкових зв’язків у світі.

Він неправильно представляє наш аргумент, стверджуючи, що це аргумент від неуцтва. Інші кажуть, що розумний задум – це «аргумент Бога пробілів». Фактично, вони кажуть те саме. Називаючи його «аргументом Бога пробілів», вони стверджують, що це аргумент від неуцтва. Але це не аргумент від неуцтва. Наш аргумент ґрунтується на тому, що ми знаємо. Уявіть, що ви археолог і знайшли Розетський камінь.Ви починаєте аналізувати всі ці накреслення й розумієте, що їх зробив писар. Це інформація, а не просто сліди ерозії від води та вітру. Ніхто не називає це «писарем пробілів».Ні. Ми посилаємося на інтелект на підставі того, що, як ми знаємо, дає лише інтелект. І це єдиний продукт – інформація. Ми готові посилатися на цю причину в будь-якій іншій сфері. Ось чому ігнорувати її в біології просто неможливо.

Анкерберг: Гаразд, Стівене. Ще одне заперечення ми взяли в Майкла Шермера та «Чому Дарвін важливий». Воно звучить так: «Надлишкова ДНК спростовує розумний задум». «Замість бути розумно створеним, людський геном дедалі більше й більше схожий на мозаїку мутацій, копії фрагментів, запозичені черги та відкинуті ланцюжки ДНК, які скріпилися в єдине ціле протягом мільйонів років еволюції». Що ти скажеш на це?

Стівен: Так, це досить популярний аргумент. Якщо інформація, якщо геном створений розумом, то чому є так багато «надлишкової ДНК», ДНК, яка не дає протеїнів і не виконує свою функцію?Насправді, це досить дивне заперечення, адже зараз ми знаємо, що «надлишкова ДНК» насправді не є надлишковою.Ми знаємо, що некодовані частини генома, по суті, функціонують, як операційна система.

Вона керує часом, відображенням, регуляцією та використанням іншої інформації та файлів даних, які кодують протеїни. Я приніс із собою невеличкий перелік функцій ДНК. Гадаю, нашим глядачам буде цікаво довідатися про це. Так звана «надлишкова ДНК» (яка ніяк не є надлишковою, а є функціональною) керує копіюванням ДНК.

Ось певний перелік її функцій. Вона керує копіюванням ДНК. Вона керує процесом транскрипції. Вона відзначає місця для запрограмованих змін генетичного матеріалу. Вона впливає на правильне згортання та підтримку хромосом.Також вона керує взаємодією хромосом з так званою нуклеомембраною та нуклеоматрицею. Це лише п’ять. Але я маю ще п’ять. Це перша десятка, як у Девіда Летермена. Це перша десятка функцій надлишкової ДНК. Вона керує обробкою РНК, поділом та зрощуванням.

Надлишкова ДНК, яка, знов-таки, не є надлишковою, керує процесом трансляції.Ми бачили це раніше в нашій прекрасній анімації. Вона керує ембріологічним розвитком.Вона лагодить ДНК та допомагає клітині в імунному захисті. Це лише короткий перелік з десяти функцій так званої «надлишкової ДНК», які були відкриті. Вона не є надлишковою. Всі суперечки проти розумного задуму ґрунтуються на передбачуваній нефункціональності надлишкової ДНК. Але це неправильний факт.

Анкерберг: Гаразд. У нас залишилася хвилина й я б хотів поставити запитання, яке ставлять багато людей. Вони кажуть: «Суддя в справі Довера сказав, що насправді це релігія, яка видає себе за науку».

Стівен: Знов-таки, є безліч причин уважати розумний задум науковою теорією. Вона використовує стандартний метод наукової логіки, який використовував сам Дарвін. По-друге, ми не зобов’язані звертатися до федеральних суддів для розв’язання важливих та глибоких питань у філософії науки про природу та в визначенні науки. Це те, що роблять вчені-філософи. Це їхній фах. Я один з таких людей і я розумію, що є всі причини для того, щоб уважати, що розумний задум відповідає стандартним визначенням науки. Але важливіше те, що заява про те, що розумний задум – це релігія, порушує важливу відмінність, про яку ми маємо сказати. І ця відмінність криється в основах теорії розумного задуму та її наслідках.

Я вважаю, що розумний задум має наслідки, які дружні щодо релігійних переконань, бо більшість теїстичних систем вірувань підтверджують, що є інтелект, Творець, Дизайнер. І розумний задум підтверджує це. Але важливо відзначити, що розумний задум не ґрунтується на релігії.Це не інтерпретація Біблійного тексту. Він не ґрунтується на релігійній владі. Він ґрунтується на відкриттях сучасної науки, а точніше, на відкриттях сучасної молекулярної біології. І він ґрунтується на стандартних методах наукової логіки, які були стверджені задовго до того, як з’явилася ця теорія.

Це зробили Дарвін, Ньютон та інші великі вчені. Він ґрунтується на науці, але має серйозні релігійні наслідки. Я вважаю, що так воно й є. Але це не дискваліфікує цю теорію й не робить її хибною. Не можна сказати, правильна теорія чи ні, на підставі того, подобаються вам її наслідки чи ні. Буде помилково сказати, що дарвінізм є істиною, бо, як уважають багато вчених, він веде до атеїзму. Теорію потрібно оцінювати на підставі доказів. Чи досить доказів для того, щоб підтвердити заяви. І я вважаю, що справа розумного задуму досить сильна на підставі доказів. А те, які релігійні наслідки вона несе – це не актуально для оцінки теорії.

25:01 Анкерберг: Наступного тижня ми подивимося в телескоп. Ми розглянемо те, що вчені довідалися про Великий вибух та про тонке налаштовування всесвіту. Я сподіваюся, що ви приєднаєтеся до нас наступного тижня.

 

+++

Якщо ви хочете знайти взаємини з Ісусом Христом, заходьте на наш сайт за адресою джей-ей-шоу крапка орг і натискайте на вкладку «Помолитися, щоб визнати Ісуса Христа, як Рятівника».