Тема: Виклик учнівства. Програма 4

 

Диктор: Що, на вашу думку, є головною, першорядною річчю, яку Ісус хоче бачити в кожного християнина в Америці, Канаді, Центральній Америці, Південній Америці, Європі, на Близькому Сході, в Африці, Азії, на Філіпінах та в Австралії?Ісус сказав: «Тож ідіть і навчіть».Хто такий учень? Як навчити народи? Мій сьогоднішній гість розповість нам про це. Його звати Робі Галаті.Він є пастором церкви, яка складається з трьох тисяч двохсот членів і яка проводить по чотири ранкові служіння. І кожен із членів церкви навчає протягом року сімох – вісьмох людей. Вони, в свою чергу, навчають інших. Якщо ви ніколи нікого не навчали, то чи зможете ви це зробити?Які практичні речі вам необхідно знати? Сьогодні ви довідаєтеся про це в нашому особливому випуску «Шоу Джона Анкерберга».

 

++++

 

Анкерберг: Ласкаво просимо на нашу передачу. Ви б не хотіли пропустити наш сьогоднішній випуск. Ми розмовлятимемо про те, як розбиратися з особистими проблемами, які виникають, коли ви вирішуєте навчити когось іншого. Ісус має план для того, щоб досягти світу. В світі живе сім мільярдів людей і понад чотири з половиною мільярди не знають нашого Господа. Яким є план Ісуса?

Він названий Великим дорученням. Ісус сказав: «Дана Мені всяка влада на небі й на землі…» Він Бог і Він каже: «Тож ідіть і навчіть» або зробіть учнів. Це веління стосується всіх, хто вірить в Ісуса, хто називає Його своїм Господом та Спасителем. Я хочу дати вам інформацію, яка спонукає вас спробувати це зробити. Люди кажуть: «Послухайте, в людей бувають проблеми й я не знаю відповідей. Я не знаю, що сказати». І сьогодні ми розберемося з цим питанням. Ми порозмовляємо про ті «сюрпризи», які виникають, коли ви запрошуєте когось зустрітися з вами. Ви кажете: «Я хочу підбадьорити тебе, хочу помолитися про тебе. Я хочу, щоб ми були підзвітні один одному». Виникає безліч моментів. Я запросив одного з найкращих Біблійних учителів нашої країни – Робі Галаті. Його церква складається з трьох тисяч двохсот членів. Вони проводять по чотири служіння в неділю, але при цьому наголошують на особистому наставництві. Ми розмовлятимемо про ті речі, які виникають, і спробуємо допомогти вам. Ми знаємо, що ви не пастори – ви прості люди. Ми обоє починали свій шлях так само, корячись Ісусові Христу та йдучи за Ним. Робі, повернімося на той час, коли тебе вперше запросили до цих взаємин. Із чого все почалося? Як тобі вдалося піти далі? Як тобі вдалося почати навчати інших?

Робі: Ти маєш цілковиту рацію. Суть усього цього – підбадьорити людей, допомогти їм зрозуміти, що вони можуть це зробити.Ви не зобов’язані бути супер-християнином, пастором або вчителем Біблії. Всі покликані до того, щоб робити учнів. Я був врятований від життя в залежності. Я мав залежність від героїну та кокаїну. Я потрапив у серйозну автомобільну аварію, через яку в мене розвилася наркотична залежність. Три роки я боровся з цією залежністю. Я пограбував свого власного батька. Якийсь час я був безпритульним. Мені не було до кого звернутися. І коли я впав на саме дно після двох спроб реабілітації, я покликав до Господа й сказав: «Боже, якщо Ти реальний і врятуєш мене від тих проблем, у яких я опинився, то я цілком присвячу своє життя Тобі». Я пережив кардинальне перетворення. Дванадцятого листопада дві тисячі другого року Господь спас мене. На той момент, Джоне, я жодного разу не читав Біблію й лише кілька разів бував у церкві. Перед цим я не мав бажання служити Господові. Але Бог почав працювати в моєму житті. Наступні шість місяців я блукав. Я не знав, що робити. Я пішов до церкви, але я не знав, як читати Біблію. Я не знав, як вивчати місця Письма. Я не знав, що маю вивчати місця Письма. Мене ніколи не навчали молитися. І ось одного разу в церкві до мене підійшла одна людина й сказала: «Ти б хотів проходити курс наставництва?» Я сказав йому: «А що це таке?» Він сказав: «Ти б хотів читати Біблію, молитися разом і вивчати місця Письма?» Я сказав: «Радо!» Перед цим я молився, щоб у моєму житті хтось з’явився. І в моє життя прийшла людина на ім’я Девід. У наступні шість місяців він навчав мене основ віри.

Після цього, коли він пішов далі й зайнявся служінням у церкві та подорожами, до мене прийшла людина на ім’я Тім Лафлер. Тім почав вкладати в мене частину своєї душі. І відтоді ці двоє почали працювати в моєму житті. Я не зустрічаюся з ними щотижня, як раніше. Але вони стали для мене опікунською радою, з якою я можу ділитися ідеями. Я можу зателефонувати їм, коли мені потрібна допомога. Вони відіграли важливу роль в моєму житті.

Анкерберг: Гаразд. Порозмовляймо про суворі факти. Робі, я пам’ятаю, як вперше зайнявся цим. Я вирішив навчати людей, які вже певний час були християнами. Я вважав їх добрими християнами. І коли ми рухалися цим шляхом, читали Біблію, розмовляли про певні речі, молилися разом, то десь на шляху раптово вони почали шокувати мене певними запитаннями. Спочатку я був шокований тим, що в їхніх життях були гріхи. І вони ніяк не могли побороти ці гріхи. Ми порозмовляємо про деякі речі, які вийшли на поверхню. Але я хочу, щоб люди зрозуміли, що такі речі виникають у процесі. Якщо ви маєте справу зі справжніми людьми, навіть з тими, хто вже довгий час є християнином, то ви зіткнетеся з прихованими гріхами. Почнімо з основ. Я побачив, що багато хто сумнівається в тому, чи спасенні вони насправді.

Робі: Так. По-перше, ми маємо пам’ятати, що вік не рівноцінний зрілості.

Анкерберг: Ти маєш цілковиту рацію.

Робі: І той факт, що хтось старший або пробув усе своє життя в церкві, не означає, що він є духовно зрілим християнином. Ось чому важливо починати з початку. Я мав групу наставництва, в якій був один хлопець. Йому було двадцять два. Він щойно вийшов з в’язниці. І разом з ним у групі був п’ятдесятирічний диякон. Ми розмовляємо про цілковиті протилежності. Але ці двоє почали з самого початку. Я починаю зі спасіння. Важливо починати з запитання: «Чи маєте ви взаємини з Господом?» Джоне, я мав такий випадок, коли я навчав одного хлопця шість тижнів поспіль. Ми розмовляли про впевненість у спасінні, розмовляли про доктрини віри. І після шести тижнів читання та вивчення Письма він зупиняє мене посеред зустрічі й каже: «Пасторе, я не знаю, чи є я віруючим, чи ні». Він каже: «Я читав про Ісуса, чув про спасіння і все своє життя провів у церкві. Але я навіть не знаю, чи я спасенний». Ми зупинилися й привели його до Господа. І після цього ми почали всі знову. Важливо розуміти: той факт, що людина досягла певного віку або провела певний період часу в церкві, не означає, що вона знає Господні справи.

Анкерберг: Так. І я хочу сказати людям: «Коли ви таке бачите, просто прийміть і скажіть: «Гаразд. Якщо ти не певен, то переконаймося в цьому». «Бо кожен, хто покличе Господнє Ім’я, буде спасений». «Ми віримо в те, що Христос поніс твої гріхи. Якщо ти покладешся тільки на Нього й ні на що інше, то помолімося й запросімо Господа в твоє життя». Ви робите це і йдете далі. Я кажу про те, щоб вас не шокували ці речі. Це те, що буває в справжніх людей. І якщо ви зустрічаєтеся зі справжніми людьми, то стикатиметеся і з цим. Ось ще один випадок. Я пам’ятаю, як одного разу до мене підійшла одна людина, яку я навчав, і розповіла мені про особистий сексуальний гріх у своєму житті. Я зрозумів, що багато чоловіків у нашій культурі стикаються з прихованими гріхами в сексуальній сфері. Це може бути те, що вони зробили в минулому, або те, з чим вони стикаються сьогодні через інтернет. Я маю на увазі порнографію та інші аморальні речі. Робі, не знаю, як ти (і мені б хотілося почути, що ти скажеш із цього приводу), але я в першу чергу дякую їм за те, що вони довірилися мені. Вони поклалися на мене й попросили, щоб я помолився про них і допоміг їм. Так? Я ледь не зомлів, хоч і був близький до цього. Я подумав: «Напевно, ви жартуєте?» Потрібно сказати: «Це ті речі, з якими стикаються реальні люди». І це ті речі, з якими Ісус може допомогти їм. Він може пробачити їхні гріхи, дати їм перемогу в цій сфері. Є певні речі, які вони мають зробити, й це ті речі, над якими з ними потрібно працювати. Вони мають бути підзвітними вам. Але, знов-таки, ми маємо прийняти, що сексуальні гріхи є частиною цього процесу й вам доведеться розбиратися з ними. Що б ти порадив?

Робі: Коли в процесі наставництва починаєш брати участь у чиємусь житті, то може відкритися якийсь бруд. Часто в церквах люди мають лише поверхневі взаємини. «Як справи, Джоне?» «Все відмінно. А в тебе як?» Зазвичай це все, що ми знаємо про життя інших віруючих. Але коли ви стаєте частиною життя іншої людини, то довідуєтеся щось про неї. За всі ті роки, що я молився з групами, я довідався, що існують приховані гріхи. Це ті речі, яких ми ніколи б не помітили на поверхні. Але тепер, коли ми опинилися в групі, коли ми підзвітні один одному, коли ми щирі один з одним, то відкриваються приховані гріхи, аморальність, про яку ти казав. Люди починають казати тобі: «Пасторе, я маю проблеми. Джоне, Робі, я маю проблеми з цими речами». Це залежності. Ви побачите, що є люди, які залежні від речей, які ви вважали неможливими. Я пам’ятаю, що в церкві, до якої я ходив раніше, була одна людина, яка почула про те, що я навчаю чоловіків. Він прийшов до мене в офіс разом з іншим членом церкви. Коли він зайшов до офісу, то я зрозумів, що з ним щось не так. Я відчув злу присутність у його житті. В підсумку виявилося, що ця людина була послідовником Ла-Вея, верховного жерцясатанистів. Ця людина вклонялася сатані. Можете уявити собі, що він відчував усередині. Це була цілковита протилежність. У нього всередині точилася духовна битва. Він вклонявся сатані, а я був послідовником Господа Ісуса Христа. Там була така зла присутність, що вона відчувалася фізично. Тільки уяви.

 

Анкерберг: Так, так.

Робі: Після годинної розмови з цією людиною мені вдалося налагодити з нею зв’язок, бо вона також мала наркотичну залежність і темне минуле.

Я сказав йому: «Послухай, Бог може це змінити. Ісус є відповіддю на всі запитання, які тільки можуть у тебе виникнути. Він – розв’язання всіх проблем, з якими ти стикаєшся». І він сказав: «А Ісус може зробити це для мене?» Я став з ним на коліна, разом з іншим чоловіком, і ми помолилися про те, щоб Христос прийшов у його життя. Коли ми підвелися з колін, то він плакав і я теж. І ми почали розвивати свої взаємини в наставництві. Уяви, які запитання мала ця людина, яких поганих звичок вона набула протягом цих років. Нам потрібно було починати з основ. Він казав мені такі речі, на які я міг лише сказати: «Ти справді це робив?» Я не казав: «Я не можу повірити в це». Я казав: «Знаєш, Господь може допомогти тобі з цим». І важливо, щоб ми були спокійні в процесі, бо, беручи участь у життях інших, ми можемо почути речі, які ніколи не припускали почути.

Анкерберг: Так. Ми ненадовго перервемося. Після перерви я хочу, щоб ми відповіли на запитання – я хочу почути твою думку… Є люди, які кажуть: «Я скоїв забагато гріхів. Бог ніколи не зможе пробачити мені того, що я зробив. Я гірший за бруд». Так? Ці люди мають себе за ніщо. Так? Ці люди дивляться нас. Можливо, ви один з них. Залишайтеся з нами. За хвилину ми порозмовляємо з вами. Нікуди не йдете.  Отже, ми знову з вами. Ми розмовляємо з Робі Галаті – одним з найкращих Біблійних учителів нашої країни. Ми розмовляємо про практичні моменти наставництва. Якщо ви кажете Богові: «Гаразд, я спробую підбадьорювати, допомагати й навчати іншу людину, іншого віруючого, покажу йому, як читати Боже Слово, як молитися, як вивчати Письмо, як бути підзвітним». Сьогодні ми розмовляємо про ті сюрпризи, які виникають у цих взаєминах. І коли таке відкривається, то дехто каже: «Я маю минуле, якого не можна позбутися. Мені здається, що Бог не любить мене. Мені здається, що Бог не може пробачити мої гріхи. Я забагато нагрішив». Я хочу попросити в Робі поради. Але за хвилину. Я завжди кажу людям: «Уявіть дві дороги. На одній дорозі ви маєте рівну поверхню. Час від часу ви бачите невеличку вибоїну, невеличку купину тут і там. Але здебільшого ця дорога рівна. Більшість християн дивляться на своє життя, як на цю дорогу. Вони можуть мати кілька купин на дорозі, але здебільшого вона гладка. Але є й інші люди. На їхній дорозі вибоїни досить глибокі. На їхній дорозі є ями, в яких можна втратити машину. Іноді вибоїни ведуть просто з дороги. Вони глибокі, некрасиві. Ти дивишся на них і кажеш: «Так, це схоже на моє життя». Я хочу, щоб ви уявили сніжну завірюху. Я хочу, щоб ви уявили, як падає сніг. Він падає на обидві дороги. І якщо випаде півметра снігу, то незалежно від того, великі вибоїни на дорозі чи маленькі, сніг укриє обидві дороги й вони виглядатимуть ідеально. Я хочу вам сказати, що кров Ісуса Христа очищує нас від усіх гріхів. Не має значення, який гріх ви скоїли – Ісус Христос цілком очищує вас від нього. Робі, я ділився цією історією з людьми, щоб допомогти їм зрозуміти, що Ісус є великим Спасителем, і хоч би що вони зробили, Він досить великий для того, щоб упоратися з їхніми проблемами. Про що ще ти довідався?

Робі: Одного разу я служив людині, яка була морським піхотинцем.Він коротенько казав про ті часи, коли його наймали для вбивств. Він був найманим вбивцею. Він вирушав і вбивав людей. І коли він повернувся з війни, повернувся зі своєї служби країні й став віруючим, у нього виникла проблема. І ця проблема супроводжувала його до кінця життя. Я пам’ятаю, як ми з ним зустрічалися, щоб пообідати, й він рідко казав про ці випадки. Якось його дружина відвела мене вбік і сказала: «Братові Полу важко пробачити собі. Йому важко повірити в те, що Бог може пробачити йому». Я пам’ятаю, як був поруч із ним, коли він був при смерті. Я був у лікарні. Він ледь міг розмовляти. Я спитав у нього: «Чи віриш ти, що Бог пробачив тобі?» А він сказав: «Вірю, але не розумію цього». Я сказав йому: «Проблема не в тому, що Бог пробачив тобі. Проблема в тому, що ти не пробачив собі». Я помолився з ним просто там, у лікарні, щоб він пробачив собі. Я бачу, як це відбувається з багатьма. Ми знаємо в розумі, що Бог пробачив нам. Але проблема в тому, що ми продовжуємо нести тягар, бо ми не пробачили собі.

Анкерберг: Так. Я вважаю, що є один вірш, який особливо актуальний для групи з одного або двох людей, або під час зустрічі сам на сам. Вірш, який каже про сповідування наших гріхів, працює для Господа: «Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої». Цікаво, що іноді, коли ми ділимося цим віршем з іншою людиною, Господь дає нам сил. І коли ми кажемо: «Слухай, я приймаю тебе таким, який ти є. Господь очистив мене від певних речей у моєму житті. Я грішник і ти грішник. Ніхто не досконалий. Ми разом працюватимемо над цим». Таке прийняття в групі чинить дива.

Робі: Так.

Анкерберг: Крім того, ми маємо порозмовляти про конфіденційність. Коли з нами діляться такими проблемами, то ми маємо закласти правила конфіденційності. Порозмовляймо про це.

Робі: Так. У групі наставництва довіра є одним з ключових елементів. Конфіденційність – це те, що ви зобов’язані мати. Я часто бачу, що в групах віруючих ми можемо почути щось від однієї людини й починаємо розпускати плітки, називаючи це «молитовною потребою». Ми телефонуємо друзям і кажемо: «Послухай, я хочу дещо тобі сказати. Можливо, мені й не варто цього робити, але ми маємо помолитися про Робі. Робі має проблеми з тим і тим, Томі». Це плітки. В групі наставництва необхідно чинити так, щоб те, про що розмовляють у групі, залишалося в групі. І коли ви починаєте довіряти один одному…

Це може відбутися не відразу. Іноді люди в групі починали відкриватися після місяця спілкування. А в інших випадках для цього було потрібно від шести до восьми місяців і навіть до року, перш ніж хлопці в групі попросять у мене відійти вбік і скажуть: «Пасторе, ми маємо порозмовляти про це. Робі, ми маємо обговорити це в групі». Час покаже. Але саме конфіденційність визначає, як швидко все відбудеться.

Анкерберг: Так, я вважаю, що ти маєш цілковиту рацію. Необхідний певний проміжок часу (більше, ніж нам хотілося б), щоб люди почали розповідати тобі про ці проблеми. Все тому, що вони ніколи не розповідали про них іншим. Їм важко було зізнатися в них самим собі. Так. І коли такі ситуації виникають, то я кажу: «Дякую, що поділився цим зі мною. Я хочу, щоб ти знав, що Ісус може пробачити цей гріх. Я можу прийняти той факт, що ти це зробив. Я приймаю тебе, як брата в Христі. Я робив речі в своєму житті й ти робив речі в своєму житті, які Господь пробачив нам. Рухаймося далі».

Робі: Так. Знаєш, мені ставлять запитання, на які я не маю відповідей. І так відбувається постійно. Бували часи, коли люди приходили до мене й казали: «Що це означає?» або «Що мені потрібно зробити? Як мені розв’язати цю ситуацію?» В процесі наставництва важливо нагадувати тим, кого ви навчаєте, тим, з ким ви зустрічаєтеся, що ви не знаєте всіх відповідей. І це нормально – не знати всіх відповідей. Але ви знаєте, де їх знайти. Я згадую історію про Генрі Форда. За тих часів, коли Генрі Форд був популярним, усі вважали його найрозумнішою людиною в світі. І деякі люди, які його засуджували, хотіли перевірити це. Вони підготували іспит для Генрі Форда. Вони запросили найкращі розуми, щоб перевірити його на публіці. Вони почали ставити йому запитання: «Містере Форд, ви знаєте відповідь на це запитання з хімії?» Це було перше запитання, але він сказав: «Ні, я не знаю відповіді на це запитання». Тоді вони сказали: «Гаразд. Ми поставимо вам інше запитання. Ми хочемо поставити вам запитання про американську історію. Ви знаєте відповідь на запитання, коли була така битва?» А він казав: «Ні, я не знаю відповіді на це запитання». Тоді вони поставили йому наступне запитання. І через три запитання вони сказали: «Містере Форд, ви маєте бути найрозумнішою людиною в світі, але не знаєте відповіді на ці запитання?» А він сказав… «Я не є найрозумнішою людиною в світі, бо тримаю всі відповіді в своїй голові. Справа в тому, що я знаю, де знайти відповіді». Я вважаю, що віруючий не зобов’язаний знати всі відповіді. І немає нічого страшного в тому, щоб сказати: «Я не знаю відповіді на це запитання». Але ви можете знати, де знайти відповіді.

Анкерберг: Розкажи нам про те, чому підзвітність є частиною перемоги над гріхом, над прихованим гріхом та іншими гріхами. Той факт, що ми виносимо ці проблеми на світло й звітуємо комусь… Я б хотів додати ще один момент. Як щодо людини, яка робить помилки практично регулярно?

Так. Добрее запитання. В Псалмі сто вісімнадцять сказано, в Псалмі сто вісімнадцять, одинадцять…

Робі: «Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе, Господи». Псалмяр звертається до Господа. І я зрозумів, що коли ми міркуємо над Словом, запам’ятовуємо Слово, то починаємо просочувати свої життя Словом, починаємо розбиратися з прихованими гріхами. Ми можемо боротися з гріхом, як про це сказано в посланні до Ефесян, за допомогою меча Духа та Божого Слова. Це меч. І коли ми вивчаємо місця Письма, міркуємо над місцями Письма, то можемо атакувати ті гріхи, які непокоять нас у нашому житті. Ми стикатимемося з ситуаціями, коли люди не можуть перемогти гріх у певний момент життя. Для цього може знадобитися багато часу. Це може й ніколи не відбутися. Важливо, щоб ми, тримаючись за таких людей, були поруч із ними. Бувають часи, коли потрібно забрати когось із групи. Мені постійно ставлять це запитання: «Коли потрібно закінчити взаємини наставництва?» Я мав одну групу, в якій два хлопці приходили щотижня, а ще один хлопець приходив украй рідко. І ось що почало відбуватися: він почав тягти вниз інших. І настав момент, коли мені довелося підійти до нього й сказати: «Послухай, я люблю тебе, брате. Я хочу працювати з тобою, але з твоїх вчинків я бачу, що ти не ставишся до цієї групи серйозно. Я не кажу, що тебе не можна навчити. Я не кажу, що я не можу навчати тебе. Але даний момент твого життя – це не найкращий час. Я буду з тобою в любові. Я молитимуся про тебе на відстані, але мені доведеться забрати тебе з групи».

Анкерберг: Так. Я замислився над тим, що ти сказав з приводу того, що ми маємо бути терплячими з людьми. Іноді люди можуть висповідати гріх, звичку, прихований гріх і ми не завжди забуваємо про них за день. Іноді ми навіть не можемо зрозуміти, чому людина опинилася в цьому або що з нею відбувається. І саме в такі моменти молитви та вивчення Письма починають працювати в нашому житті. Бог оновлює наш розум і починає змінювати нас зсередини. Ми не лікарі, в тому розумінні, що ми не знаємо всього про те, як працює людина. Так? Бог є лікарем. Бог є професором. Лише Бог має відповіді. Наше завдання – помістити таких людей у взаємини з Господом, молитися з ними, підбадьорювати їх, давати їм правильні місця Письма. Але є й інші джерела, які можуть допомогти нам: книжки, порадники. Вони необхідні нам у цьому процесі. Я маю на увазі Біблійних порадників, людей, які беруть принципи Божого Слова й застосовують їх у роботі з такими людьми. Хочеш додати щось до цього?

Робі: Я б хотів додати, що Джон Оуен, відомий пуританин, сказав: «Або ви вбиваєте гріх, або гріх убиває вас».Я вважаю, що ось у чому принадність групи наставництва. Спочатку чоловіки або жінки групи сповідують гріх, розуміють гріх, визначають гріх і починають працювати над гріхом. Раніше для них це було чужорідною концепцією.

Проста участь у групі формує стан підзвітності, з яким вони, можливо, не стикалися ніколи раніше. Важливо розуміти, що іноді, коли ми розбираємося з гріхом у своєму житті, необхідний час.

Анкерберг: Так. Мені також подобається те, що бувають моменти, коли люди в групі зізнаються в тому, що грішили. Це допомагає іншим зізнатися в тому, що вони згрішили. Раптово стіни падають і всі стають справжніми. І тоді ти розумієш, що тобі необхідний Господь, бо лише Господь може зібрати пазл у єдине ціле. Ми просимо Господа один про одного разом. І Бог робить так, що серця членів групи починають плавитися й поєднуватися. Це дивовижно.

Робі: Так.

Анкерберг: Наступного тижня ми продовжимо розмовляти про практичні аспекти наставництва. Ми розмовлятимемо про те, як навчити людей того, що вони мають іти й робити учнів. І якщо ви випускаєте їх з групи, то коли їм варто братися до справи самим? І як їм це робити? Ми порозмовляємо про цей аспект наступного тижня.

Дякую, що були сьогодні з нами. Якщо вам сподобався сьогоднішній випуск і ви б хотіли подивитися його знову або хотіли б подивитися інші наші передачі та випуски, то встановлюйте наш безкоштовний додаток «Шоу Джона Анкерберга» або дивіться на нашому сайті, адресу якого ви бачите на екрані. Повторюю, ви можете подивитися кожен з наших випусків безкоштовно через додаток «Шоу Джона Анкерберга». Ви можете завантажити будь-який випуск для особистого використання всього за п’ять доларів за випуск на нашому сайті, адресу якого ви бачите на екрані.

Друзі, ми хочемо підбадьорювати та зміцнювати вас у ходінні з Господом. Можливо, сьогодні Бог звертається до вас і ви хочете довідатися, як стати християнином, або хочете помолитися й зробити Ісуса Христа своїм особистим Спасителем. У такому разі ви можете зайти на наш сайт і натиснути на кнопку «Стати християнином», яка розташована в верхній частині сторінки. Там ви побачите, як помолитися й зробити Господа Ісуса Христа своїм Спасителем від гріха, як пізнати Його та як особисто пережити зустріч з Ним.

Ми раді, що ви вирішили подивитися сьогодні нашу передачу. Ми сподіваємося зустрітися з вами наступного тижня, адже на вас чекає нова передача, яка підбадьорить вас і дасть необхідну інформацію для щоденного ходіння з Господом. До побачення. Нехай Бог поблагословить вас. До зустрічі наступного тижня.

 

+++

Якщо ви хочете знайти взаємини з Ісусом Христом, заходьте на наш сайт за адресою джей-ей-шоу крапка орг і натискайте на вкладку «Помолитися, щоб визнати Ісуса Христа, як Рятівника».