Тема: Виклик учнівства. Програма 2

 

Диктор: Що, на вашу думку, є головною, першорядною річчю, яку Ісус хоче бачити в кожного християнина в Америці, Канаді, Центральній Америці, Південній Америці, Європі, на Близькому Сході, в Африці, Азії, на Філіпінах та в Австралії?Ісус сказав: «Тож ідіть і навчіть».Хто такий учень? Як навчити народи? Мій сьогоднішній гість розповість нам про це. Його звати Робі Галаті.Він є пастором церкви, яка складається з трьох тисяч двохсот членів і яка проводить по чотири ранкових служіння. І кожен з членів церкви навчає за рік сімох – вісьмох людей.Вони, в свою чергу, навчають інших. Якщо ви ніколи нікого не навчали, то чи зможете ви це зробити?Які практичні речі вам необхідно знати? Сьогодні ви дізнаєтеся про це в нашому особливому випуску «Шоу Джона Анкерберга».

 

++++

Анкерберг: Ласкаво просимо на нашу передачу. Ми розмовляємо про Велике доручення Ісуса, про Його веління для всіх християн, які слухають нас просто зараз – йти й робити учнів. Як нам це робити? Ми розмовляємо про практичні аспекти виконання цього доручення. Я знаю, що нас дивляться люди в усьому світі.

Нам писали люди з Ірану, з Гонконгу, Сінгапуру, з Індії, з Європи, з Африки, Філіпін та з Південної Америки. Це стосується християн в усьому світі. Ісус дав нам всім веління – йти й навчити або зробити учнів. Ми запросили одного з найкращих вчителів Біблії, щоб він поділився з нами тим, як виконувати це доручення з практичного погляду. Як вибрати людей, з якими потрібно зустрічатися? Як запросити їх до процесу зростання в Господі? Що казати? Що робити, коли ви зустрічаєтеся з ними вперше? Робі, я радий, що ти з нами. Згадаймо ті речі, про які ми розмовляли минулого тижня й рушмо далі. Сьогодні ми хочемо порозмовляти про те, якою є роль Біблії в учнівстві. Але почнімо випуск з того, як нам почати весь цей процес, адже дехто міг не бачити наш попередній випуск. Як взятися до справи? І що з цим робити?

Робі: Так. Після того, як ви беретеся до справи й розумієте: «Гаразд. Бог наказав мені йти й робити учнів. Він буде зі мною, бо обіцяв у Великому дорученні, що буде зі мною, коли я робитиму учнів».Ви помолилися про те, з ким вам варто зустрічатися, поставили цим людям запитання: «Чи хотілося б вам зустрічатися зі мною в групі наставництва, щоб читати Біблію, молитися, запам’ятовувати місця Письма, давати один одному звіт?» Минулого тижня я казав, що останній пункт є важливою частиною учнівства. Підзвітність – це коли ви даєте людям право ставити вам непрості запитання. Ми потребуємо цього. Джоне, ти потребуєш цього й я теж, будучи пастором.

Анкерберг: Так.

Робі: Всі ми потребуємо цього. Потім ви розумієте: «Гаразд. Мені потрібно вибрати кількох людей, скоротити групу до трьох-чотирьох членів». Після того, як ви це зробили, виникає запитання: «А що ми вивчатимемо? Що нам робити далі?» Я вважаю, що віруючий має пам’ятати про те, що Біблія є підставою наставництва. Вона є наріжним каменем для всього, що ми робимо. Мені на думку спадає кілька місць Письма: друге до Тимофія три, шістнадцять. «Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова».

Анкерберг: Так, це коротке резюме того, для чого потрібна Біблія.

Робі: Так. Вона робить роботу за нас. Коли ми занурюємося в Слово, то Слово починає працювати за нас. Інше місце – до Євреїв чотири, дванадцять. Біблія схожа на обосічний меч. Слово проходить аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і судить думки та наміри серця. Ми знаємо ці вірші. Ось ще один – Ісаї п’ятдесят п’ять, одинадцять.так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав». І тепер, коли ми знаємо, що Біблія є підставою для всього того, що ми робимо, виникає запитання: «Як нам вивчати Біблію? Навіщо нам вивчати Біблію?»

 Анкерберг: Так. Я вважаю, що нам варто повернутися на крок назад. Коли ми вивчаємо Біблію, то в людей виникає запитання: «А де нам зустрічатися з цими людьми?» Так? Ми почали розмовляти про це минулого тижня. Я вважаю, що ми маємо підбадьорювати людей, зустрічатися там, де реально зустрітися, де легко зустрітися. Більшість бізнесменів обідають з іншими бізнесменами.

Робі: Так.

Анкерберг: Або ще з кимось. Це частина їхнього розкладу. Лікарі мають свій розклад, але вони зустрічаються з іншими лікарями. Медсестри з медсестрами. Шкільні вчителі мають свій графік. Ви маєте час протягом дня, коли ви можете зустрітися з іншою людиною. І саме в такі моменти я раджу людям рухатися до таких місць. Ми казали про те, що не варто зустрічатися в церкві. Ви можете зустрітися в лікарні, можете зустрітися в університеті, можете зустрітися в школі, можете зустрітися в кав’ярні. Ви можете зустрітися в будь-якому місці. Просто скажіть: «Ми зустрічатимемося там, щонайменше, раз на тиждень або більше, й розмовлятимемо про Божі речі, а також даватимемо звіт один перед одним».

Робі: Так. Я зустрічався з людьми в книжкових крамницях, зустрічався з групою вдома в домогосподарок. Ми відправляли дітей до однієї кімнати, а в інший сідали навчатися. Важливо вибрати місце, одне місце, щоб люди могли звикнути до відвідання одного місця.

Анкерберг: Так.

Робі: Крім того, ми не згадали один момент, який також є дуже важливим. Чоловіки мають навчати чоловіків, а жінки мають наставляти жінок. Це золоте правило. І коли ви молитиметеся про те, з ким зустрічатися, то пам’ятайте про це.

Анкерберг: Так. І не порушуйте цього правила. Не варто гадати, що ви виняток з правила.

Робі: Безумовно. Джоне, люди часто питають у мене: «Чому Слово є таким важливим? Навіщо нам потрібно читати Слово? Навіщо нам потрібно міркувати над Словом?» Коли я готувався до виступів на боях без правил – не знаю, чи знайомий ти з таким… Це коли людей зачиняють у клітці й вони починають бити один одного. Безумовно, це було до зустрічі з Христом. Я займався цим, коли був у світі. Я тренувався в неймовірному темпі. Я їв по шість разів на день. Вранці і ввечері я був у спортзалі. І останнє, що я міг дозволити собі – це шоколадку або морозиво. І ось чому. Я не хотів, щоб щось погане потрапило в моє тіло. Я розумів, що те, що я вкладу в фізичне тіло, проявиться в моєму зовнішньому вигляді. Те саме стосується й Слова. Коли ми вкладаємо в своє духовне тіло Божу манну, Божий хліб або Боже Слово, то воно починає працювати в наших життях. У Матвія чотири, чотири Ісус був спокушуваний в пустелі дияволом. Диявол спокушував Його. І першою спокусою після сорокаденного посту Ісуса було ось що. Він сказав Йому: «скажи, щоб це каміння стало хлібами».

Ісус, за Своєю людською природою, був голодний. І диявол серйозно Його спокушував. Але Ісус відповів йому, сказавши…«Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих». Якби ви знали Боже Слово так, як євреї тих часів, то зрозуміли б, що це слова з книги Вихід шістнадцять. Ви відразу б згадали про це. А в шістнадцятому розділі книги Вихід розповідається про те, як Мойсей виводить ізраїлевих дітей з неволі до обітованої землі. Ми знаємо, що в дорозі вони почали скаржитися та нарікати. Тоді Бог сказав: «Гаразд. Я забезпечу вас усім необхідним для фізичного тіла. Я дам вам манну. Щодня, коли ви прокидатиметеся, на землі буде манна». Але є два моменти, які стосуються манни.Перше. Ви маєте фізично піти й зібрати манну. В дощ, у сніг, у вітер, у спеку, якщо вам не хочеться, якщо ви не в настрої – вам все одно потрібно це зробити.

А ось друга важлива умова. Коли ви збиратимете манну, то вона зберігатиметься лише один день. Тобто, вчорашню манну не можна буде використовувати сьогодні, а сьогоднішню манну – завтра. В Новому заповіті Ісус прирівнює хліб до Слова. Джоне, я вважаю, що ми можемо провести паралель. По-перше, Джоне, ми маємо фізично проводити час у Слові. Можливо, нам не хочеться, ми не маємо настрою, на вулиці холодно, йде дощ. Ми маємо фізично щодня проводити час із Господом. По-друге, тієї духовної їжі, яку ми вживаємо сьогодні, вистачає лише на цей день. Вчорашній прийом Слова не допоможе мені. Завтрашній прийом Слова не допоможе мені сьогодні. Справа в тому, що ми щодня маємо занурюватися в Слово. І ось у чому проблема. Деякі віруючі намагаються прожити лише завдяки недільній проповіді. Але в процесі наставництва таке просто не працює.

Анкерберг: Так. Це все одно, що сказати комусь: «Слухай, ти їстимеш тільки в неділю, а всі інші дні тижня нічого не їстимеш. Ми побачимося з тобою наступної неділі й ти зможеш поїсти ще». Люди не можуть так жити. Вони їдять тричі на день. ось що я б хотів розповісти нашим глядачам. Ти написав книгу «Почути Бога». Почути Бога. Мені подобається, що ти вирішив розмістити на обкладинці крісло. Я уявляю, як сиджу в цьому кріслі й кажу: «Я хочу почути Тебе, Боже».

Робі: Так.

Анкерберг: Коли ми розгортаємо Боже Слово самі або з друзями, то починаємо помічати, що Бог справді промовляє. Робі, я хочу, щоб люди зрозуміли те, що коли ти сам зустрічаєшся з Господом… Скільки часу ти щодня проводиш з Господом?

Робі: Приватний, так званий «тихий час», має тривати, щонайменше, двадцять або тридцять хвилин. І це лише грубі рамки. Як і в тебе, в мене бували моменти, коли я проводив з Господом двадцять хвилин і так поринав у Слово, що Бог починав промовляти до мене, виливати на мене, починав показувати в Слові такі речі, що двадцять хвилин переростали в годину або дві години. Але я хочу сказати, що ви повинні мати регулярний час спілкування з Господом. Це має стати вашою звичкою. Який час найкраще підходить для цього? Дехто може сказати: «Пасторе, найкраще зустрічатися з Господом вранці?» А інші можуть сказати: «Робі, а можливо, краще зустрітися ввечері?» І ось яку я дам вам відповідь: в найкращий для вас час. Особисто я полюбляю проводити свій тихий час увечері. Я не надто сильний вранці. Але вечорами я дуже продуктивний. День минає і перш, ніж лягти спати, я проводжу час із Господом. І так щовечора.

Анкерберг: Так. Порозмовляймо про те, як почати одержувати щось від Божого Слова.

Робі: Так. Якось одного разу, не так давно, я летів на літаку з навчання (я закінчую своє навчання в семінарії Нового Орлеану). А оскільки я мешкаю в місті Чатануга, мені раніше доводилося літати туди раз на тиждень, а зараз – раз на місяць. У літаку зі мною завжди хтось сидить. І я вирішив, що використовуватиму цей час продуктивно. Я почав проводити неформальні опитування пасажирів. Найприємніше те, що їм нікуди подітися. І я почав питати в них: «Чому сьогодні люди не читають Біблію?» А після цього я питав у них: «А чому ви не читаєте сьогодні Біблію?» Джоне, я одержував безліч різних відповідей: «Біблія застара. Вона архаїчна. Вона не актуальна. Її написали люди, які вже мертві. Вона нічого не означає». Але найдивовижніша відповідь звучала так: «Вона нічого не означає для мене» або «Я її не розумію». Я зрозумів, що люди не читатимуть Біблію, якщо вони не матимуть мети. Впевнений, що спочатку ти, як і я, намагався прочитати Біблію за рік. У січні ти в захваті. Ти починаєш читати Буття і мчиш на всіх парах. Доходиш до Виходу і мчиш далі. А потім ти розгортаєш Левит і різко зупиняєшся.

Анкерберг: Так.

Робі: Ти думаєш: «Що Бог намагається сказати через усе це?» Я зрозумів, що якщо ми зможемо навчити людей читати з метою, то набагато більша ймовірність того, що вони читатимуть. Про це я й кажу в книзі.

Анкерберг: Як це зробити? Поясни нашим глядачам.

Робі: Я вигадав систему, яка має назву «слухай» або ППЗР. Це акронім, який означає «підкреслювати, пояснювати, застосовувати та реагувати».Для цього необхідний щоденник. Я раджу всім своїм учням вести щоденник. На лівому боці сторінки вони пишуть ці слова. Ви повинні мати постійний час читання Біблії. Коли я став відродженим віруючим, то читав так. Я називав це «методом РПЧЗ». Ти розгортаєш Біблію, показуєш, читаєш і застосовуєш. РПЧЗ – розгортаєш, показуєш, читаєш і застосовуєш. І ти кажеш: «Боже, це потрібно мені сьогодні». В реальному світі ми ніколи б не вчинили так з фізичною їжею. Ніхто не відчиняє холодильник – хіба що студенти – але ніхто не відчиняє холодильник і не каже: «Напевно, я їстиму оце на обід». Зазвичай ми маємо план. Те саме стосується й Слова. Ми повинні мати безперервний план читання. Таких планів багато. Один з них є в моїй книзі. Але насправді є багато планів читання. Нам потрібен безперервний систематичний план читання Біблії. І коли ми дивимося на літеру П, ми підкреслюємо місце Письма.

Коли ви читаєте Біблію (припустимо, ви читаєте Івана один), то коли ви читаєте Біблію й якийсь вірш впадає вам у вічі… Я не раджу людям занотовувати безліч віршів. Занотуйте один або два. Припустимо, вам впав у вічі Івана один, один.«Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово». Можливо, ви також вибрали чотирнадцятий вірш. «І Слово сталося тілом». Ми знаємо, що тут сказано про Ісуса. І ви підкреслюєте цей вірш, підкреслюєте його, занотовуєте його в своєму щоденнику. Потім ви переходите до наступного пункту. П – пояснення. Тут ви починаєте «боротися з текстом», розглядати текст, ставити запитання накшталт цього…Що автор мав намір передати в цьому тексті? Яким був намір Святого Духа, коли були написані ці слова? Фактично, ви доходите до того моменту, коли починаєте розуміти, про що вони казали. Безумовно, до цього моменту нам потрібна Біблія для вивчення, нам потрібні коментарі та інші джерела в інтернеті. Сьогодні існує безліч різних сайтів, які можуть допомогти вам зрозуміти контекст того або іншого місця.

 

Анкерберг: Гаразд. Зупинімося на цій думці. Ми ненадовго перервемося. А коли ми повернемося, то порозмовляємо про різні переклади Біблії, які існують зараз, бо саме в такі моменти люди питають: «А яку Біблію найкраще використовувати?»

Робі: Так.

Анкерберг: Гаразд. Друзі, залишайтеся з нами. Після перерви ми порозмовляємо про різні переклади Біблії. Залишайтеся з нами. Отже, ми знову з вами. Ми розмовляємо з Робі галаті, одним з найкращих Біблійних вчителів нашої країни. Ми розмовляємо про практичні речі, які можна застосовувати в навчанні інших. Друзі, я хочу, щоб ви послухали мене. Не відмовляйтеся від цього. Не потрібно казати: «Це для інших. Це для пасторів, а не для мене». Ісус звелів усім нам, християнам, йти в світ і навчати, робити учнів.

Ми кажемо про ваших сусідів, про ваших друзів у церкві, про ваших колег, про ваших однокласників. Ви можете це зробити. Одне з найголовніших рішень в моєму житті звучало так: «Гаразд, Господи. Мені здається, що нічого не вийде, якщо я це зроблю, але Ти наказав мені піти й я піду. Я спробую це зробити». Так? І я був вражений тим, як Бог втрутився, як Бог працював зі мною, як Бог використовував Письмо. Щойно ти починаєш займатися цим, Ісус опиняється в центрі, просто там, і починають відбуватися речі, яких ти навіть не міг уявити. Це реальний Бог, який працює в вашому житті та в житті ваших друзів, яких ви навчаєте. Ми казали про те, що обговоримо запитання, яке люди постійно ставлять: «Який переклад Біблії найкращий, Робі? Якщо я вивчатиму Біблію, то який переклад мені використовувати?» Порозмовляймо про різні перекладах. По-перше, ми маємо Старий переклад Короля Якова, потім маємо Новий переклад Короля Якова, маємо Нову американську стандартну Біблію, маємо НМВ – Нову міжнародну версію, маємо Нову англійську версію. А закінчимо ми цей перелік перекладами «Послання» та «Живі літери» або «Жива Біблія». Гаразд?

Робі: Так.

Анкерберг: Пройдімося ними. В чому цінність кожного з цих перекладів і в чому відмінності?

: Так. Вони перебувають на змінній шкалі, Джоне. Ліворуч ми розмістимо буквальні переклади.Це популярні переклади, які відомі багатьом. Переклад Короля Якова ближчий за всі до грецького оригіналу. Поруч з ним перебувають Новий переклад Короля Якова та Новий американський стандартний переклад. Коли людина читає цей переклад, то вона може бути впевнена в тому, що перекладачі даного варіанту вирішили не змінювати оригінальну мову. Що далі ми рухаємося за шкалою, то ближче ми підходимо до «динамічних еквівалентів». До них належить НМВ – Нова міжнародна версія. В цьому разі перекладачі взяли грецький оригінал, переварили його й виклали на сторінки зрозумілою для сучасного читача мовою.

Анкерберг: Так.

Робі: Якщо ми просуваємося далі за шкалою, то бачимо «перекази». Це «Жива Біблія» та «Послання» (вельми популярний переклад). В даному разі перекладач «переварив» текст і передав його так, що він, можливо, й не схожий на грецький оригінал. Але суть у тому, що він передав його зрозумілими для читачів словами. Я використовую Англійську стандартну версію. Я використовую її, бо вона перебуває між «динамічними еквівалентами» та «буквальними» перекладами. Коли я вивчав місця Письма напам’ять, то мені було важко робити це в варіанті Нового американського стандартного перекладу. І ось чому. Новий американський переклад був дерев’яним, структурованим. Він був ближчим до грецького. І коли я намагався перетравити Слово, це давалося мені з труднощами.

Анкерберг: До нас на передачу приходили редактори всіх цих перекладів. Ми зібрали їх усіх в одній передачі. Я пам’ятаю, що хлопці, які зробили Новий американський переклад, сказали: «Послухайте, ми намагалися передати вам максимально дослівний переклад англійською мовою грецьких слів». І це стосується всіх слів. Проблема в тому, що коли всі ці слова об’єднуються в речення, то воно здається «дерев’яним».

Робі: Так.

Анкерберг: Так? І в цьому вся проблема. Переклад НМВ спробував згладити цей момент. Вони мали один комітет, який давав дослівний переклад, і другий – який брав дослівний переклад, згладжував грані й намагався зробити його зрозумілим англійською.

Робі: Так.

Анкерберг: Ось що ми бачимо в цих перекладах. Люди кажуть: «То який переклад мені тоді використовувати?»

Робі: Так. Відмінне запитання. І ось яка моя відповідь: «Той, який ви читаєте». Не має значення, який переклад ви використовуєте, доки ви читаєте Біблію. Очевидно, що вам потрібен переклад, який буде ближчим до буквального.

Анкерберг: Так.

Робі: Особливо, якщо ви намагаєтеся розібратися в Слові, намагаєтеся зрозуміти всі його нюанси.

Анкерберг: Ви можете мати й те, й інше. Ви можете читати «перекази», актуальні переклади англійською мовою. Але при цьому вам також варто враховувати запитання: «Що ж це слово означає насправді? Що це за слова? Це їхнє точне значення?» Можливо, вам варто мати обидва переклади й читати їх одночасно.

Робі: Так, безумовно. Але важливо те, щоб ви мали переклад, який ви розумієте й який ви читатимете постійно.

Анкерберг: Так.

Робі: Повернімося до того, як же це робити.

Анкерберг: Так.

Робі: Я вважаю, що добре знати, як читати Слово. Але люди нічого не досягають, коли вони розуміють, що читають без будь-якого сенсу. Мій метод добрий тим, Джоне, що його можна повторити. Його легко повторити. І після того, як я поясню його, я покажу, як він працює в процесі наставництва. Отже, ми казали, що перше «П» – це підкреслювати. Ви підкреслюєте місце Письма. Ми використовували Івана один, один, як приклад.

«Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово». Після цього ми взялися до другого пункту «П» – пояснювати. Що це означає? Чому Святий Дух включив це місце Письма? Можливо, ви занотували щось на зразок цього: Якщо Бог – Слово, а Ісус був спочатку з Богом, то це означає, що Ісус – Бог. Все дуже просто. Це не доповідь для семінарії. Все дуже просто. Наступний пункт – це головна частина всієї системи, її серце. Це пункт застосування.

Що це слово означає сьогодні? Або ще краще спитати: «Як цей текст можна застосувати до мене?» Ви можете занотувати на підставі Івана один, один: «Якщо Ісус Христос – Слово, то щоразу, коли я читаю Слово, я проводжу час із Богом».Остання частина – реакція.

Що мені робити на підставі того, що я щойно прочитав? Це може бути молитва або реакція. І ось що я б написав під цим пунктом: «Якщо Ісус Христос – Слово, то я маю проводити час у Слові, проводячи час із Господом. Господи, допоможи мені бути дослідником Слова». Уявіть, що ви робите так щодня. Коли ви зустрічаєтеся в групі зі мною, то перший місяць ми робимо це щодня, і я перевіряю хлопців під час кожної зустрічі. Коли я почав цей процес, то я мав трьох хлопців з моєї колишньої церкви. Ми зустрічалися з ними. Двоє хлопців горіли цим. Вони були в захваті від цього, робили це щодня протягом тижня, приносили свої щоденники й ми розглядали їх. Але був один хлопець, який не зміг «застрибнути до нашого вагону». Він виріс у церкві. Його батько був дияконом. Він знав про Слово, але не мав близьких взаємин з Господом, хоча він все своє життя читав Слово. Він підійшов до мене й сказав: «Я не хочу цим займатися». І через два – три тижні я сказав: «Джейсоне, чому б тобі не спробувати позайматися цим хоча б тиждень. Якщо тобі не сподобається, то наприкінці тижня ти зможеш сказати: «Я спробував і це мені не сподобалося». Джоне, я ніколи не забуду, як він прийшов через тиждень.

Він взяв свій ноутбук і перш, ніж ми почали їсти, він сів і сказав: «Хлопці, я хочу поділитися з вами тим, що Бог сказав мені цього тижня». Тоді я подумав: «Він зрозумів». І якщо він зміг це зробити, то хто завгодно зможе.

Анкерберг: Мені подобається час, коли люди діляться своїми переживаннями, бо їхні слова стосуються й мене, коли я слухаю. Не знаю, як ти, а я вважаю, що це двобічний процес.

Робі: Ти маєш цілковиту рацію. І питання не лише в тому, щоб читати Слово, а й вивчати його напам’ять.

Анкерберг: Як вивчати Письмо напам’ять? Як тобі вдалося почати вивчати Письмо напам’ять, коли ти став християнином?

Робі: Я почав вивчати місця Письма, бо Девід та брат Тім сказали, що це те, що нам потрібно робити – запам’ятовувати Письмо. На жаль, я зрозумів, що сьогодні в церквах є безліч віруючих, які не вивчають Слово напам’ять. Є безліч віруючих, які знають про Слово, але не розуміють його.

Анкерберг: Навіщо їм вивчати його напам’ять?

Робі: Я вважаю, що вони мають вивчати Письмо напам’ять, бо Слово живе та діяльне. Воно допомагає нам вирішувати проблеми в нашому житті. Біблія каже: «Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого». Коли ми кажемо Слово людям… Скільки разів ми опинялися в ситуаціях, коли нам хотілося б сказати щось іншій людині й на думку спадало місце з Божого Слова. Біблія обіцяє нам нагадувати про те, що ми вивчали. Ісус сказав: «Я нагадаю вам про те, що ви маєте під час потреби». Я знаю, що іноді Господь каже нам і без Слова. Але Він обіцяв звернутися до нас через Слово й обіцяв нагадати нам про те, що необхідно.

Анкерберг: Мені подобається твій приклад з пакетиком чаю. Філіжанка води – це ти. А Біблія – це пакетик з чаєм. Якщо опустити пакетик у воду, то вода почне змінювати колір і просочуватися тим, що є в пакетику. І якщо потримати пакетик досить часу, то вся філіжанка наповниться ним. Якщо ми починаємо читати Боже Слово, вивчати його, то воно проникне в наше життя, змінить нас, перетворить нас. Павло каже: «Оновлюйте свій розум читанням Божого Слова». Друзі, це лише деякі практичні моменти, які ми хочемо пояснити вам, щоб ви розуміли Боже Слово й навчали інших. Наступного тижня ми порозмовляємо не лише про Біблію, а й про те, як використовувати молитву в навчанні людей. Як молитися? Як Бог відповідає на молитви? Ми маємо дивовижні приклади того, як Бог дивовижним чином відповідав на молитви простих людей, коли вони вірили Божому Слову й молилися на цій підставі. Ми порозмовляємо про це наступного тижня. Сподіваюся, що ви приєднаєтеся до нас.

 

+++

Якщо ви хочете знайти взаємини з Ісусом Христом, заходьте на наш сайт за адресою джей-ей-шоу крапка орг і натискайте на вкладку «Помолитися, щоб визнати Ісуса Христа, як Рятівника».