Тема: Виклик учнівства. Програма 1

 

Диктор: Що, на вашу думку, є головною, першорядною річчю, яку Ісус хоче бачити в кожного християнина в Америці, Канаді, Центральній Америці, Південній Америці, Європі, на Близькому Сході, в Африці, Азії, на Філіпінах та в Австралії?Ісус сказав: «Тож ідіть і навчіть».Хто такий учень? Як навчити народи? Мій сьогоднішній гість розповість нам про це. Його звати Робі Галаті.ін є пастором церкви, яка складається з трьох тисяч двохсот членів і яка проводить по чотири ранкових служіння. І кожен з членів церкви за рік навчає сімох-вісьмох людей. Вони, в свою чергу, навчають інших. Якщо ви ніколи нікого не навчали, то чи зможете ви це зробити? Які практичні речі вам необхідно знати? Сьогодні ви довідаєтеся про це в нашому особливому випуску «Шоу Джона Анкерберга».

 

++++

 

Анкерберг: Ласкаво просимо на нашу передачу. Сьогодні ми підготували для вас цікавий випуск. Як ви знаєте, в нашому світі живе понад сім мільярдів людей, і чотири з половиною мільярди не знають Господа Ісуса, як свого Спасителя. Ісус Христос має план, щоб здобути цих людей. І Він дав нам Велике доручення – йти в світ і навчати його, робити учнів.

Сьогодні ми розмовлятимемо про те, як нам це зробити. Як нам це зробити? Я запросив одного з найкращих Біблійних учителів нашої країни – Робі Галаті. Він поділиться особистим досвідом про те, як робити учнів. У його церкві три тисячі двісті членів. Щонеділі він проводить по чотири служіння . Але при цьому його пріоритет – навчати людей. І протягом семи років він навчив тридцятьох людей. Ці люди, в свою чергу, ідуть і навчають інших. Робі, я хочу, щоб ми розмовляли на особистому рівні. Сім років тому ти навіть не знав Господа.

Робі: Так.

Анкерберг: Ти був страшним хлопцем, який ходив вулицями Нового Орлеану. Насправді, ти працював викидайлом у барі в Новому Орлеані. Сто тридцять кілограмів, під два метри на зріст. Я бачив твої права. Якби наші глядачі побачили тебе тоді, то точно б злякалися.

Робі: Так.

Анкерберг: Ти виглядав зовсім по-іншому. Ісус цілком змінив твоє життя. Я хочу, щоб ти розповів нам про те, як визнав Спасителя Ісуса Христа, як Він спас тебе від тих гріхів, у яких ти був. А також я хочу, щоб ти розповів про те, яким важливим є той момент, що хтось прийшов і навчив тебе. Чому це так важливо? А потім розкажи нам, як ти навчаєш інших. Поділися своєю історією.

Робі: Так. Я виріс у релігійній сім’ї. Мої батьки були католиками.Ми щотижня ходили до церкви. Але хоч би яким релігійним я був, я не мав взаємин з Господом. Я пішов до коледжу, щоб грати в баскетбол у Гетісбергу, Місісіпі. І з усіх варіантів я вибрав християнський коледж – Південний баптистський християнський коледж. Можете собі уявити, що було. Я був метою всіх євангелізаційних уроків у коледжі. Вони йшли до мене й казали: «Робі загублений і тому ми розповімо Робі про Христа». В тисяча дев’ятсот дев’яносто п’ятому році один хлопець підійшов до мене й сказав: «Робі, якщо в тебе виникнуть проблеми, то ти завжди можеш звернутися до Господа, покаятися в своїх гріхах і повірити в Ісуса Христа». Я завжди казав: «Дякую, але ні». Того часу мене цікавили братства, вечірки, дівчата. Ісус був на останньому місці в моєму переліку. Я закінчив коледж у тисяча дев’ятсот дев’яносто восьмому і заснував свою власну комп’ютерну компанію. Я хотів бути успішним у світі. Я хотів бути багатим та успішним у цьому світі. І одного разу, в тисяча дев’ятсот дев’яносто дев’ятому, коли я повертався з роботи додому, Джоне, то велика вантажівка – я не просив її про це й навіть не бачив її – перетнула подвійну смугу і врізалася в мене на швидкості сто десять кілометрів на годину. Моє сидіння відірвалося від підлоги, а ремінь затис мене. Я пішов до лікаря й він сказав мені: «Дивно, що ви вижили. Ми відправимо вас додому й випишемо чотири препарати». В двадцять два роки мене відправили додому з оксикодоном, валіумом, сомою та перкосетом. Можете уявити, що трапилося. Я почав вживати ліки кожні чотири – шість годин, щоб позбутися болю. І всього через три місяці в мене вже була залежність від наркотичних знеболювальних.

Мені хотілося лише піймати кайф. Я не хотів заробляти гроші. Я не хотів бути успішним. Я просто хотів піймати кайф. Ти знаєш мою історію. Я не зміг знайти досить ліків, щоб піймати кайф. І тоді в Новому Орлеані до мене підійшла одна людина й сказала: «Чому б тобі не перейти на героїн та кокаїн? Навіщо тобі лікарські препарати, коли ти можеш купити наркотики на вулиці?» І всього за кілька місяців я став залежним від кокаїну та героїну. Я почав продавати наркотики в Новому Орлеані, щоб заробити на життя. Я продавав усе: від окенбурату натрію до маріхуани та екстазі. Я кажу все це не для того, щоб вразити вас тим, де я був, а щоб показати вам, із чого Господь вивів мене. Протягом цих трьох років, з двотисячного по дві тисячі третій, через наркотики та алкоголь я втратив вісім друзів. Шість із них опинилися у в’язниці. Я був єдиним, кому вдалося пережити цей час. Я двічі був на реабілітації. Я робив це двічі, бо намагався зробити все сам: самотужки, своєю волею. І я розумів, що щоразу, коли я покладаюся на себе, то зазнаю невдачі. В підсумку, в дві тисячі другому році, дванадцятого листопада, я став на коліна. Це не було в церкві, не було на служінні пробудження. Насправді, я давненько не був у церкві. Я звернувся до Господа й сказав: «Господи, якщо Ти реальний, якщо Ти Бог всесвіту, якщо Ти спас мене від того бруду, в якому я опинився…» Джоне, того часу я мав ставісімдесятидоларову залежність від кокаїну та героїну. Це означає, що щодня я прокидався й мені потрібна була така сума на наркотики. Я покликав до Господа й сказав: «Якщо Ти звільниш мене від цієї залежності, то я присвячу всю решту свого життя Тобі».

 Анкерберг: На той час ти втратив усе. Ти втратив свій будинок. Ти втратив все своє майно. Ти навіть украв гроші в свого батька.

 Робі: Так. Усе стало так погано. Ті люди, які намагалися мені допомогти, які підтримували мене, мої батьки… Я вкрав у свого батька п’ятнадцять тисяч доларів. Я заліз до нього в гаманець, запам’ятав номер його кредитної картки. Він не знав про це. Я вкрав у своїх власних батьків. А потім вони вигнали мене. Я ніколи не забуду, як мама зателефонувала мені й сказала: «Робі, ми хочемо, щоб ти знав, що ми довідалися про те, що ти зробив. Твій батько в нестямі від люті, а я розчарована. Більше не повертайся до цього будинку». Коротше кажучи, я віддав своє життя Господові Ісусу Христу й провів двадцять чотири години з Христом. Наступного дня я прийшов до свого батька й сказав: «Тату, Бог покликав мене проповідувати. Я займуся служінням». Мій батько подивився на мене й сказав: «Сину, як же ти одружишся, якщо будеш ченцем?» Я сказав йому: «Ні, тату, я не буду ченцем». І Бог почав працювати в моєму житті. А в наступні шість місяців зі мною сталося те, що відбувається з багатьма відродженими віруючими. Я бездумно тинявся. Я не знав, як читати Біблію. Я не знав, що маю читати Біблію щодня. Я не знав, як запам’ятовувати вірші Письма. Я не знав, як молитися. Я знав приклади молитов з минулого, але не знав, як розвивати взаємини так, щоб чути, як Господь звертається до мене. Я тинявся певний час у незнанні. І тоді в церкві хтось підійшов до мене й сказав: «Робі, ти схожий на Тимофія. Тобі потрібен Павло, твій апостол Павло». Я не чув про Павла. Я лише почав читати Біблію. І тоді я почав молитися. І ось я молився кілька місяців і одного разу в церкві до мене підійшла людина на ім’я Девід Плат, який зараз є пастором у Бірмінгемі. Він підійшов до мене й сказав: «Робі, чи не хотів би ти, щоб ми зустрічалися раз на тиждень, щоб вивчати Біблію, молитися та запам’ятовувати Письмо?»

Я сказав: «Девіде, я б дуже хотів». Він сказав: «Чому б тобі не помолитися про це?» Я сказав: «Я вже помолився. Коли зустрічаємося?» І ми почали зустрічатися щотижня. Джоне, він вкладав своє життя в мене протягом наступних шести місяців. Він вкладав у мене. А на початку наступного року я зустрів людину на ім’я Тім Ляфлер. Тім був викладачем у Державному університеті Ніколс і останні двадцять років займався розвитком та наставництвом чоловіків. Він повіз мене до табору, який проходив у Глоріані, Нью-Мексико. І протягом трьох місяців щодня – вдень і вночі – він вкладав своє життя в мене. І ось, сім з половиною років потому я палаю учнівством, бо сам є продуктом учнівства. Я став таким і перебуваю зараз тут завдяки тому, що інші зробили внесок у моє життя.

 Анкерберг: Гаразд. Твоя історія дивовижна. Ми час від часу повертатимемося до неї. Але я хочу, щоб наша програма була практичною для наших глядачів. Гаразд? Люди знають про Велике доручення. Ісус зробив неймовірну заяву – «дана Мені всяка влада на небі й на землі».Це може означати лише те, що Він називає Себе Богом. Він каже, що керує всім на небі й на землі. І на підставі цього Він каже: «Тож ідіть, і навчіть всі народи» або робіть учнів.Отже, люди це розуміють. Але багато парафіян (і я був серед них) не мають реальних намірів уплутуватися в це. Коли я прийшов до того, щоб сказати: «Господи, я спробую», то це було складніше, ніж спастися. Так? Для того, щоб спастися, мені потрібно було лише простягнути руку й сказати: «Ісусе, я хочу Твій безкоштовний дар. Мені потрібно, щоб Ти пробачив мої гріхи. Я хочу мати особисті взаємини з Тобою». А коли я думав про те, що мені доведеться з кимось розмовляти, то починав переживати про свою репутацію. Я сказав Господові: «Гаразд, я це зроблю. Але знаєш що, Господи, я зроблю це погано, бо не знаю відповідей, погано розмовляю (я не виступаю в церкві й не викладаю в недільній школі). Я не знаю, як це робити. Нічого не вийде. Але якщо Ти хочеш, щоб я спробував це зробити, я спробую». І я почав. І вся решта мого життя, включаючи тридцять років на телебаченні, змінилася завдяки цьому рішенню. Але ж я гадав, що Бог взагалі не зможе використовувати мене. Так? Але я прийняв це рішення. Що б ти сказав людям, щоб підбадьорити їх, допомогти їм встати з дивана й спробувати стати вчителем або наставником для когось ще, навчити інших. Підбадьор їх.

Робі: Так, це чудове запитання. Багато хто знає про веління робити учнів.  Ти цитував Матвія двадцять вісім, дев’ятнадцять, де Ісус каже: «ідіть і навчіть» або робіть учнів. Це веління. Ми знаємо, що нам дане веління йти. Але насамкінець веління Ісус дає нам обітницю. Він каже: «Послухайте, коли ви робитимете учнів, то Я буду з вами до кінця віку». Цікаво те, що коли ви починаєте взаємини учнівства, то питання вже не в вас і не в двох-трьох інших людях. Тепер ви з двома-трьома людьми та з Господом. Господь з вами. І Він зустрічається з вами в цьому процесі.

Анкерберг: Це одна з тих речей, про які я хотів розповісти людям. Я ніколи не розумів, коли почав займатися цим, і я мав усі ці проблеми – я не знав, що казати, я не знав, про що в мене питатимуть люди та як мені поводитися – але коли я почав зустрічатися з людьми, то ми почали разом читати вірші та молитися. Я не розумів, що разом з Великим дорученням іде ця обітниця – «ото, Я перебуватиму з вами повсякденно». Якщо ви хочете, щоб Ісус виявив Себе в вашому житті (а як свідчать багато опитувань, християнське життя або статичне, або котиться назад. Люди не мають справжніх взаємин), якщо ви хочете, щоб взаємини були реальними, то почніть зустрічатися з кимось і підбадьорювати цю людину. Я зрозумів, що одна справа, коли молюся я, й зовсім інша, коли я чую, як молиться мій друг або мої друзі, це впливає на мене.

Робі: Так.

Анкерберг: Бог звертався до мене. Коли ми читали вірші, коли вони читали вірші й казали: «Гаразд. Ми практикуватимемося в цьому в своєму житті», то це впливало на мене. Святий Дух, Сам Бог був на цих зустрічах і навчав мене так само, як і я навчав інших. Ось одна з тих речей, які відбувалися зі мною. Крім того, я зрозумів, що ці зустрічі принесли мені набагато більше підбадьорення, ніж я очікував. Реальність того, що Бог відповідає на молитви (і ми ще порозмовляємо про молитву) коли ми почали молитися разом… Ісус сказав: «Бо де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані, там Я серед них».

Я можу вам сказати, що це правда. Бог відповідає на молитви. Я пам’ятаю, коли люди питали в мене: «Послухай, моя мати вчора намагалася покінчити життя самогубством. Як ти гадаєш, ми можемо помолитися, щоб Бог зробив щось для неї?» А я думав: «А чи досить Бог великий, щоб розібратися з такою проблемою?»«Покликуй до Мене і тобі відповім, і тобі розповім про велике та незрозуміле, чого ти не знаєш!» Єремії тридцять три. «Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам».

Я подивився на ці вірші й подумав: «Боже, Ти насправді мав це на увазі?» Я сказав: «Ми молитимемося й я вірю, що на підставі Божого Слова Він втрутиться й допоможе». Я бачив, як ми молилися про цю людину, її мати спаслася. Ми приводили до неї додому безліч школярів та студентів. Вона радо приймала нас. Вона готувала нам. Ми бачили справжні зміни, як у твоєму житті.

Робі: Так.

Анкерберг: Але я ніколи цього не розумів, доки ми не почали розглядати вірші та молитися. Я хочу підбадьорити людей. Ми ненадовго перервемося. Після перерви ми повернемося й порозмовляємо про те, як навчати когось, як Бог бере участь у цьому та наскільки це добре для вашого християнського життя. Ви можете це зробити. Коли ми повернемося до вас, то порозмовляємо про те, як вибрати людину, Робі.

Робі: Так.

Анкерберг: Як вибрати людину. В твоєму випадку хтось сказав: «Робі, ти хотів би зустрічатися й розмовляти про Божі справи, читати разом Біблію та молитися?» Як вибрати таку людину. І що вам казати на першій зустрічі? Як вам окреслити те, чого варто очікувати в майбутньому? Після перерви ми порозмовляємо про практичні моменти навчання інших. Залишайтеся з нами.

+++

15:18 Анкерберг: Отже, ми знову з вами. Ми розмовляємо про веління Ісуса йти по всьому світу й робити учнів. Ми розмовляємо про те, коли ви зустрічаєтеся з другом, коли ви підбадьорюєте когось у церкві, можливо, коли ви зустрічаєтеся з сусідом. Як вам зробити це? Якщо ви вирішили взятися до цієї справи, то які практичні речі вам потрібні? З нами один з найкращих Біблійних учителів нашої країни – Робі Галаті. Він прийшов до нас, щоб порозмовляти про ці речі. Ми ділимося з вами історіями того, як ми самі це робили. Робі, коли ти вирішив, що візьмешся до цієї справи, коли ти вирішив, що підкоришся велінню Ісуса, ти не знав, що робити. Порозмовляймо про те, з чого почати. Як взагалі зрозуміти, до кого підійти? Як вибрати людину, яку ви підбадьорюватимете або навчатимете?

Робі: Так. Це цікавий момент. Очевидно, що, як приклад, ми дивимося на Ісуса. А Ісус починав з молитви.Він пішов на гору, перш ніж вибрав дванадцять учнів, які підуть за Ним, служитимуть з Ним, житимуть з Ним. Він молився. І тому, якщо вас цікавить питання учнівства й ви хочете взятися до цієї справи, мабуть, що необхідно помолитися.«Боже, пошли мені людей, які мають бажання навчатися. Це один з критеріїв, необхідних для учнівства. Вам потрібно працювати з тим, хто хоче навчатися. І ми бачимо це на підставі слова «учень».

 

 +++++DELETE+++++В Біблії слово «учень» використовується 238 разів у Євангеліях. Слово «учень» використовується 269 разів у Новому заповіті. Слово «християнин» використовується тричі.

 

Робі: Слово «учень» використовується двісті тридцять вісім разів у Євангеліях, двісті шістдесят дев’ять разів у всьому Новому заповіті. Порівняйте це зі словом «християнин», яке використовується всього лише тричі. І ми питаємо в людей: «Хто більше цікавить Ісуса: християни чи учні?» І відповідь на це запитання проста – учні. Слово «учень» досить цікаве, бо означає «підмайстер».

Це слово означає «учень». Це слово позначає когось, хто бажає зростати та розвиватися. Це перший критерій. Ви маєте спитати в людини: «Вас цікавить навчання або зростання?» Звичайно, вам не завжди потрібно казати це прямо. Мені довелося навчитися цього на власній помилці. Мені трохи за тридцять і мені важко підходити до людини, якій п’ятдесят або шістдесят років, і казати: «Чи хотілося б вам, щоб я навчав вас?» Це не найкращий спосіб, бо вам можуть сказати: «А чого ти можеш мене навчити?» Ось як краще це робити: «Чи хотілося б вам, щоб ми разом вивчали Біблію? Чи хотілося б вам, щоб ми разом розбирали Слово? Чи хотілося б вам, щоб ми звітували один перед одним, запам’ятовували місця Письма та молилися разом?» Я побачив, що багато хто є відкритим до цього. І якщо ви спитаєте в них про це, то вони радо приймуть вас.

Анкерберг: Є велика кількість людей, Робі. Це не важко. Люди гадають, що це важко. Але скрізь є люди, які мають потребу в підбадьоренні. Правда?

Робі: Так.

Анкерберг: і якщо просто спитати в них про це, то вони дадуть вам відповідь. Якщо вони не схочуть зустрічатися з вами, то вони так і скажуть. Але набагато більше людей, які схочуть зустрітися. Вони хочуть поділитися чимось конфіденційно, наодинці з кимось. Їм хотілося б одержати поради з Божого Слова, але не від пастора. Вони б хотіли порозмовляти з простою людиною, яка насправді знає Господа. Ми з тобою знаємо таких людей. Є певні люди, яких ви можете попросити помолитися й вони помоляться про вас від усього серця.

І тоді ти знову починаєш їх шукати, коли стає важко. Якщо ви підходите до людей і вони цікавляться вами, хочуть з вами зустрітися, то вам скажуть «так». Припустимо, що людина каже «так» і тим самим лякає вас до смерті.Як вирішити, де зустрічатися? І коли ви зустрічатиметеся, то що вам потрібно казати?

 Робі: Так. Відмінне запитання. Я б запропонував зустрітися десь, але не в церкві. Я кажу про це, бо Ісус ніколи не зустрічався з учнями в синагозі, щоб навчити їх. Можна було припустити, що Він, будучи рабином, чинив би так, але Він цього не робив. Він завжди вів цих людей у світ. Тому, якщо я когось навчаю, то кажу: «Зустріньмося не в церкві. Зустріньмося в ресторані. Зустріньмося в торговому центрі. Зустріньмося в спортзалі, посидьмо за столом, порозмовляймо». І ось що це робить. Так вони залишають свою зону комфорту. Вони починають думати: «Немає нічого поганого в тому, щоб читати Біблію в ресторані. Немає нічого поганого в тому, щоб молитися на людях». Це виводить їх із зони комфорту.

Люди постійно питають у мене: «Як часто нам потрібно зустрічатися?» Нам потрібно зустрічатися раз на тиждень або двічі на тиждень? Я б запропонував – і це не якесь тверде правило – зустрічатися раз на тиждень. Важливо, щоб ви зустрічалися хоча б раз на тиждень. Ви можете зустрічатися частіше. Але я зрозумів, що вистачає й одного разу на тиждень, бо так люди одержують можливість обміркувати те, про що розмовляли. Люди постійно телефонують мені, як і тобі. Тому не можна сказати, що ви займатиметеся цим лише раз на тиждень. Вам доведеться займатися цим постійно. Люди телефонують мені, просять помолитися про них, ставлять запитання про Слово. Ось чому добре почати хоча б з однієї зустрічі на тиждень.

Анкерберг: Коли я працював в університеті, то зрозумів,, що єдиний спосіб зустрітися з тими людьми, яких я навчав – це призначити зустріч о шостій ранку. Я спитав в одного хлопця, який володів рестораном, чи можна використовувати їхню задню кімнату, яка тоді стояла порожня. Я сказав: «Можна, ми приходитимемо туди й снідатимемо ранками? Ви не проти дати нам трохи особистого простору?» Він сказав: «Без проблем». Він сказав: «Я радо допоможу вам». І ось у нашому розпорядженні була ця чудова задня кімната. Я вставав о п’ятій ранку, щоб поїхати до центру Чікаго й бути на місці о шостій. Ми проводили годину разом – з шостої до сьомої – і потім їхали на навчання. Мені було нелегко. Але та година, яку я проводив з цими людьми (ми зустрічалися тричі на тиждень або частіше), стала ключовим часом нашого життя. Вона допомагала нам зростати в Господі й звітувати один перед одним. Порозмовляймо про те, як цього досягти. Як сказати: «Я хочу бути підзвітним тобі. А ти хочеш бути підзвітним мені?» Як усе це працює?

Робі: Питання підзвітності є величезною частиною процесу навчання. Ось що таке підзвітність. Ви надаєте право іншій людині ставити складні запитання. Ви надаєте право іншій людині ставити запитання про ваше ходіння з Господом. Чи маєш ти гріховні звички?Чи маєш ти проблеми в шлюбі? Чи розвиваєшся ти? Чи читаєш ти Слово? Чи запам’ятовуєш ти Письмо? Підзвітність перебуває в самому центрі процесу навчання. Я побачив, що підзвітність найкраще працює в малій групі. Деякі люди питають: «Наскільки великою має бути група?» Вона має складатися з п’яти чи десяти людей? Я зрозумів, що в ній не повинно бути більше чотирьох людей.

Анкерберг: А якщо є лише одна людина?

Робі: Ти та три інших. Ідеальний варіант, коли в групі ти та ще двоє людей. Я б не радив зустрічатися сам на сам. І ось чому: коли ви маєте лише одну людину, то вам, як наставникові, здається, що запитання мають так і сипатися. Це схоже на тенісний матч. Ви постійно відправляєте м’яч через сітку, щоб інша людина відбила його назад. Вам здається, що м’яч має постійно перебувати в грі, щоб розмова рухалася далі.

Анкерберг: Так. Є ще один момент, Робі (пробач, але я б хотів перебити тебе на хвилинку). Я побачив, що коли починаєш займатися такими речами, починаєш розмовляти, то порушуються різні питання.

Робі: Так.

Анкерберг: Правда? Порозмовляймо про ці речі, про те, коли виникають запитання та проблеми. Як розробити план того, чим ви займатиметеся? А також як розбиратися з тими проблемами, які виникають у повсякденному житті?

Робі: У більшості випадків, коли я починаю когось навчати, то підписую з ними усний або письмовий заповіт.Я вірю, що ми маємо так чинити. Ми маємо показати людям, що це справжня присвята. Це не просто час спілкування. Це серйозна справа. Ми розвиваємося в особистому ходінні з Господом. Ми збираємося зростати в вірі. Ось чому я відразу кажу: «Якщо ви вважаєте, що не зможете зустрічатися зі мною найближчі дванадцять – вісімнадцять місяців, то, напевно, зараз не найкращий час для вас. Коли ви вступаєте у взаємини зі мною, то вступаєте в заповіт на найближчі дванадцять – вісімнадцять місяців». Після цього ми починаємо молитися разом і просимо в Господа поблагословити наш час один з одним. Після цього я ділюся з групою планом. Джоне, я вірю, що сьогодні ми живемо в світі, де люди вважають, що якщо вони розкажуть іншим, як поводитися, то вони поводитимуться правильно. Але Біблія не каже про це. Бог завжди навчав людей, у що вірити. А коли ти віриш у правильні речі, то й чиниш правильно. Так завжди було в Біблії. Павло постійно каже про це. В перших трьох розділах послання до Ефесян він каже їм, у що вірити, а потім переходить ось до чого: «І тепер, коли ви прийняли те, що я вам сказав, ви маєте так жити». Те саме стосується й процесу учнівства. Ми починаємо розмовляти про доктринальні питання, теологічні питання. Але важливо не пропустити суть. Ми вивчаємо ці доктрини або цю теологію не для того, щоб наповнити розум інформацією. Питання не в передачі інформації, а в змінах. Ось чому наприкінці уроку, наприкінці спільного часу, потрібно сказати: «І на підставі того, про що ми довідалися, ми маємо так жити. Ось як ви маєте поводитися на підставі того, про що довідалися».

Анкерберг: Так. Ми ще розмовлятимемо про ті речі, які відбуваються всередині групи. Я можу сказати на особистому досвіді, що коли ти кажеш про молитву й молишся в своїй групі, то люди ставлять тобі запитання про молитву. «А ми можемо помолитися про це?»

Робі: Так.

: Ми розмовляємо про реальні ситуації. Коли ви так чинитимете, то довідаєтеся на особистому досвіді, що Бог відповідатиме на молитву всієї групи. Ви бачитимете, як відбуваються конкретні події. Коли ми кажемо про те, що потрібно свідчити, то не можемо просто сказати людині: «Йди й свідчи». Ви маєте сказати: «Ось як це робиться». Всі мої наставники казали : «Для початку ми підемо з тобою й спостерігатимемо за тим, як ти це робиш».

Робі: Так.

Анкерберг: і доки я не взяв їх і не пішов з ними, не показав їм, як це робиться, вони не могли повірити в те, що можуть самі це зробити. А потім я пішов з ними й вони зробили це. Я спостерігав за тим, як вони це роблять. Після цього я поставив у себе вдома ще один телефон. Це було, коли я працював в університеті. Я мав два телефони для людей з конкретними потребами. Я знав, що якщо дзвонив цей телефон, то це була ця група людей, які мали такі й такі проблеми. Такою була природа тих речей, з якими мені доводилося мати справу. Ми ще порозмовляємо про це. Але якщо ви дозволите Господові працювати в цих ситуаціях, якщо ви почнете, то на вас чекає велика радість, підбадьорення, Біблія оживе для вас. Ми порозмовляємо про це наступного тижня. Яким є місце Біблії в наставництві? Молитва оживе для вас. Ми також порозмовляємо й про це. Ми порозмовляємо про те, як ділитися вірою. Що казати та як це відбувається? Крім того, наступного тижня ми порозмовляємо про те, що робити, якщо хтось іде або каже: «Я не готовий піти так далеко». Як поводитися в таких ситуаціях? Друзі, ми розмовляємо про справжні речі, які ви зустрінете, якщо вирішите коритися Господові Ісусу й скажете: «Я спробую когось підбадьорити. Я спробую зустрітися з ними, навчити їх Біблії, цих речей, щоб вони могли навчитися й десь на своєму шляху почали займатися цим з іншими». Я сподіваюся, що вам сподобався цей випуск та що Бог використовуватиме його в вашому житті, щоб чинити великі справи. Дивіться нас наступного тижня. В другій частині ми порозмовляємо про те, яким є місце Біблії в наставництві. Приєднуйтеся до нас через тиждень.

Анкерберг: Дякую, що були сьогодні з нами. Якщо вам сподобався сьогоднішній випуск і ви б хотіли подивитися його знову або хотіли б подивитися інші наші передачі та випуски, то встановлюйте наш безкоштовний додаток «Шоу Джона Анкерберга» або дивіться на нашому сайті, адресу якого ви бачите на екрані. Повторюю, ви можете подивитися кожен з наших випусків безкоштовно через додаток «Шоу Джона Анкерберга». Ви можете завантажити будь-який випуск для особистого використання всього за п’ять доларів за випуск на нашому сайті, адресу якого ви бачите на екрані…

Друзі, ми хочемо підбадьорювати та зміцнювати вас у ходінні з Господом. Можливо, сьогодні Бог звертається до вас і ви хочете довідатися, як стати християнином, або хочете помолитися й зробити Ісуса Христа своїм особистим Спасителем. У такому разі ви можете зайти на наш сайт і натиснути на кнопку «Стати християнином», яка розташована в верхній частині сторінки. Там ви побачите, як помолитися й зробити Господа Ісуса Христа своїм Спасителем від гріха, як пізнати Його та як особисто пережити зустріч з Ним.

Ми раді, що ви вирішили подивитися сьогодні нашу передачу. Ми сподіваємося зустрітися з вами наступного тижня, адже на вас чекає нова передача, яка підбадьорить вас і дасть необхідну інформацію для щоденного ходіння з Господом. До зустрічі. Нехай Бог поблагословить вас. До зустрічі наступного тижня.

 

+++

Якщо ви хочете знайти взаємини з Ісусом Христом, заходьте на наш сайт за адресою джей-ей-шоу крапка орг і натискайте на вкладку «Помолитися, щоб визнати Ісуса Христа, як Рятівника».