Прославлений Ісус. Частина 2

 

Диктор: Сьогодні майже половина християн вірить у те, що Ісус Христос повернеться на землю за їхнього життя.

В книзі Об’явлення записані останні слова Ісуса Христа, сказані християнській церкві про майбутнє. Він попереджає про жахливі події, які прийдуть на землю під час періоду великої скорботи, про те, що буде з сатаною, з антихристом та з усіма, хто йде за неправдивою релігією.

Він розповідає про те, що буде під час битви за Армагеддон, під час Його другого приходу на землю, під час Його тисячолітнього царства та під час останнього суду. Крім того, Він описує, що Бог задумав для Свого народу в вічному майбутньому. В цьому циклі ми з вами пройдемо книгу Об’явлення розділ за розділом, щоб допомогти вам зрозуміти її послання та події, які, як каже Бог, чекають на нас попереду.

Моїм гостем є доктор Ед Хайндсен, декан Школи релігії університету Ліберті, заслужений професор релігії та автор понад сорока книг.

Також моїм гостем є доктор Марк Хічкок, доцент Біблійного тлумачення теологічної семінарії Даласа. Він автор тридцяти книг про Біблійні пророцтва та старший пастор Біблійної церкви «Віра».

Доктор Рон Роудс також викладає в теологічній семінарії Даласа й є президентом служіння «Роздуми про Письмо».

Він автор понад сімдесяти книг про пророцтва. Приєднуйтеся до нас на цьому особливому випуску «Шоу Джона Анкерберга».

*****

Анкерберг: Ласкаво просимо на нашу передачу. Я Джон Анкерберг. Дякую, що приєдналися до нас. Як ви щойно чули, ми маємо трьох дивовижних гостів, і ми розмовляємо про книгу Об’явлення та про те, чому кожен християнин має її прочитати.

Які останні слова Ісус сказав церкві? Ви знайдете їх у книзі Об’явлення.

Анкерберг: З нами доктор Ед Хайндсен, доктор Марк Хічкок та доктор Рон Роудс. Друзі, я радий, що ви тут. Я б хотів підвести короткий підсумок, Еде, відносно того, про що ми розмовляли минулого тижня, коли обговорювали перший розділ. Я хочу, щоб ті люди, які не дивилися нас, були в курсі подій.

Ед: Перший розділ книги Об’явлення, Джоне, розпочинається з того, що воскреслий Христос являється Іванові на острові Патмос.

Це було через 65 років після його смерті та воскресіння. І воскреслий Спаситель каже Іванові: «Ти не сам. Ти не покинутий на цьому острові. Я прийшов до тебе й Я маю справу для тебе».

«Діставай сувій, діставай перо й ми напишемо книгу, яка змінить хід подій». Це об’явлення Самого Ісуса Христа, яке Він дав Іванові.

І через Івана Він дає його нам. Перший розділ є преамбулою або вступом до цієї книги. А потім, у другому та третьому розділах ми бачимо послання до семи церков. Ісус проголошує послання до семи різних церков у Малій Азії, які існували в першому столітті. Він звертається до них, як Господь церкви, й каже: «Ось що ви робите правильно. Робіть це й надалі. А ось у чому ви помиляєтеся. Ви маєте покаятися в цьому й виправитися».

Анкерберг: Так. Порозмовляймо про це. Ми вже обговорили кілька церков. Я хочу, щоб ми подивилися на церкву в Пергамі. Роне, це церква, яка йшла на компроміси.

І Господь каже їй: «Оце каже Той, що має меча обосічного», – це сказано про Ісуса, – «Я знаю діла твої». Ми вже порушували цю тему минулого тижня й порозмовляємо про неї знову. Кожен християнин має зрозуміти, що Ісус каже кожній церкві окремо. По-перше, Він щонеділі особисто приходить до кожної церкви.

По-друге, Він знає всіх її членів та те, що вони робили. Він знає, що ви робите. Він каже: «Знаю твої справи. Знаю, де ти живеш». Він навіть знає, що ви думаєте. Так? І Він каже цій церкві: «Я знаю діла твої». А потім Він каже: «і що де ти живеш, там престол сатани».

Що це за престол сатани?

Рон: Я вважаю, що він може означати кілька речей. Я вважаю, що, по-перше, тут мається на увазі римське поклоніння, поклоніння імператорові, яке було дуже популярне в цій частині світу.

Римляни вимагали від усіх, щоб вони називали цезаря паном. А якщо ви не називали цезаря паном, то вас переслідували або страчували. Але мені здається, що в даному випадку мався на увазі величезний жертівник Зевсові. Скоріше за все, саме він і був престолом сатани. Це був величезний неправдивий бог. І текст каже, що хоч ця церква й робила деякі речі правильно, вона пішла на моральний компроміс. І це каже нам про те, що моральний компроміс – це погано.

Анкерберг: Я хочу прочитати вам деякі речі, які Він називає. Гаразд? По-перше, Він каже, що вони були вірні «навіть за днів, коли в вас, … був убитий Антипа, свідок Мій вірний».

Отже, порозмовляймо в першу чергу про позитивних героїв. Хто такий Антипа?

Рон: Антипа був висвячений апостолом Іваном на роль єпископа Пергама під час правління римського імператора Доміціана. кажуть, що його стратили, посадивши до мідної чаші й поставивши її на вогонь. Фактично, його зварили живцем. Це була дуже жорстока страта.

Анкерберг: Вони бачили це, але все одно залишилися вірними. Але після того, як Він називає їх вірними, ситуація змінюється.

Він каже: «Але трохи Я маю на тебе, бо маєш там тих, хто тримається науки Валаама». Бог ненавидить псевдовчення. І тут немає альтернативних тлумачень. Бог каже: «Я ненавиджу це вчення». Але що таке «наука Валаама»?

Рон: Текст сам дає нам визначення. Він каже: «Але трохи Я маю на тебе, бо маєш там тих, хто тримається науки Валаама, що навчав був Балака покласти спотикання перед синами Ізраїля, щоб їли ідольські жертви й розпусту чинили».

Фактично, ця людина знайшла групу моавітських жінок, які спокусили ізраїльських чоловіків і привернули їх до розпусти. Це було серйозне порушення Божої волі. І тут ми бачимо схожий моральний компроміс.

Анкерберг: Потім Він каже: «Так маєш і ти таких, що тримаються науки Николаїтської так само». Тут ще одне хибне вчення, яке Він ненавидить. Але хто такі були ці николаїти?

Рон: Николаїти стали предметом дискусії між теологами, бо про них склалися різні думки. Я вважаю, що це філософська школа, яка потурала своїм примхам та слабкостям, прикриваючись християнством.

Вони потурали своїм примхам та слабкостям, у тому числі вели розгульне, розпусне життя. Таким чином, тут ми бачимо вчення, які робили наголос на деяких аспектах сексуальної аморальності. Ми розуміємо, що цього не повинно бути в християнській церкві, але вони це мали. Це були люди, які встали за ім’я Христа, але при цьому впали в сексуальну аморальність. І я вважаю, що це серйозне попередження для сучасної церкви.

Анкерберг: Марку, далі ми бачимо церкву в Тіятирах.

Він каже «Я знаю діла твої, і любов, і віру, і службу, і твою терпеливість, і останні вчинки твої, що більші за перші». А це означає, що того часу вони робили більше, ніж спочатку. Ці хлопці були просто супер. А потім Він каже: «Але маю на тебе, що жінці Єзавелі, яка каже, ніби вона пророкиня, ти попускаєш навчати та зводити рабів Моїх, чинити розпусту та їсти ідольські жертви».

Ким була ця Єзавель?

Марк: Єзавель – це ім’я зі Старого заповіту. Це була дружина царя Ахава. Вона була фінікійською царицею.

Вона вклонялася ідолам. Вона прийшла і розбестила народ Ізраїля, розбестила свого чоловіка.

Ми не знаємо, чи звали насправді цю жінку Єзавеллю, чи це ім’я просто відповідає тій ідеї, яку вона представляла. Цікаво те, що Він засуджує Єзавель, але при цьому каже: «Оскільки ти терпиш Єзавель».

Тобто, фактично Він звертається до лідерів і засуджує лідерів, бо вони терплять псевдовчення цієї жінки. Насправді, проблема церкви в Тіятирах полягала в тому, що це була толерантна церква. Вони толерантно ставилися до псевдовчень та псевдодоктрин. Ми всі хочемо бути толерантними, але тільки не до псевдовчень та псевдодоктрин.

Анкерберг: Еде, я вважаю, що Ісус каже дуже цікаві слова церкві в Сардах. Він каже: «».

Багато церков відомі тим, що до них ходить безліч людей. Так? Напевно, це була одна з них. Так? Але Ісус каже: «А ти мертвий». Що Він має на увазі?

Ед: Це цікаво. Сарди були стародавньою столицею Малої Азії. Це було старе місто. Але в першому столітті це було помираюче місто. І церква, яка перебувала там, була помираючою церквою. Мені здається, що багато хто бачив церкви, які кажуть: «Ми зосереджені на Ісусі та Біблії», але при цьому є духовно мертвими. Ніхто не навертається, ніхто не приходить до Христа. Там нічого не відбувається. Духовне життя такої церкви згасає. І Він погрожує їм: «прийду незабаром, і зрушу твого свічника». Іншими словами: «Я дозволю цьому померти. Я піду в дусі та силі далі, до тих, хто по-справжньому любить Мене й хоче служити Мені».

Анкерберг: Гаразд. А тепер я хочу перейти до церкви в Філадельфії, бо тут, Марку, ми бачимо неймовірну обіцянку.

Ісус каже: «А що ти зберіг слово терпіння Мого». Він вже хвалить їх. «то й Я», – і Він дає обіцянку, – «тебе збережу від години випробовування, що має прийти на ввесь всесвіт, щоб випробувати мешканців землі». Коли Ісус обіцяв, що збереже вірян від «години випробування, яка прийде на весь всесвіт», то чому ми вважаємо, що Він обіцяв зберегти вірян від скорботи перед піднесенням?

Марк: По-перше, якщо подивитися на це місце в контексті, то дехто може сказати: «Ну, це лише обіцянка церкві в Філядельфії». Але ми не повинні забувати, що Ісус каже: «Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам!»

Це обіцянка всім церквам. І коли в контексті цього місця Він каже: «Я збережу вас від години випробування, години спокуси, яка прийде на весь всесвіт, щоб випробувати мешканців землі» або тих, хто живе на землі, то ми маємо дивитися на ці слова в контексті цієї книги, в контексті книги Об’явлення, з шостого по вісімнадцятий розділ. Це час випробування, який має прийти на землю, згідно з цією книгою. І ми називаємо цей час періодом скорботи. Ісус не просто каже тут: «Я збережу вас від випробування». Він каже: «Я збережу вас від часу або години випробування».

І єдиний спосіб зберегти нас від цього часу випробування – це зробити так, щоб нас тут не було. І в наступному вірші Він каже: «Я прийду незабаром».

Таким чином, через Свій прихід Він прийде і забере вірян, зберігши їх від години випробування, від самого цього часу.

Він каже, що це час перевірки для всіх мешканців землі, для тих, хто живе згідно зі світським поглядом і зробився жорстоким у своєму бунті проти Бога. Я вважаю, що це дивовижний вірш, який каже нам, що Господь прийде й забере Своїх людей з цієї землі перед тим, як настане час випробування.

Він збереже нас від цього часу.

Анкерберг: Так. В останньому нашому спільному циклі ми розмовляли про те, чому ми вважаємо, що піднесення та другий прихід – це дві зовсім різних події, які відокремлені часом скорботи.

І це один з натяків або одна з обіцянок книги Об’явлення. Насправді їх більше й ми ще порозмовляємо про них. Але це те, що вам варто підкреслити. Роне, Лаодикійська церква названа «теплою».

Він каже: «ти не холодний, ані гарячий. Якби то холодний чи гарячий ти був! А що ти теплий, і ні гарячий, ані холодний, то виплюну тебе з Своїх уст». Це слова Ісуса. Що ти скажеш про це?

Рон: Ці слова витвережують. Знову ж таки, Ісус каже: «Я знаю твої діла. Я знаю, що саме відбувається в твоїй церкві. Тобі ніщо не зійде з рук. Я бачу, що відбувається під поверхнею. Я прекрасно знаю, що відбувається».

І фраза «Я виплюну тебе з Моїх уст» – це серйозні слова. Сьогодні люди хочуть вірити в якусь м’яку версію Ісуса. Але Ісус не розмінюється на слова. Він каже про суд. Він каже про дисципліну. І тому ми не можемо бути теплими. Ми бачимо тут алюзію або порівняння з деякими сусідніми громадами. Наприклад, Колоси славилися своєю прохолодною водою, і прохолодний – це добре. Єраполь славився своїми гарячими джерелами. Ці гарячі джерела приносили здоров’я тим, хто купався в них. Але підводний акведук, який доставляв воду до цієї церкви, робив її теплою на той час, як вона доходила туди. І вона ні на що не годилася. Ісус порівнює цю церкву й каже: «Ви маєте змінитися. Ви не можете залишатися в такому стані».

Анкерберг: Гаразд. Ми ненадовго перервемося. Ми розмовляли про сім церков, а тепер Ісус перемикається на майбутні події. І ми порозмовляємо про це після перерви. Залишайтеся з нами. Отже, ми знову з вами. Ми розмовляємо про книгу Об’явлення й вивчаємо кожен розділ. Ми розмовляємо з доктором Едом Хайндсеном, доктором Марком Хічкоком та доктором Роном Роудсом.

Еде, ми перейшли до четвертого розділу. Ми закінчили розмовляти про те, що Ісус сказав семи церквам. І тепер ми маємо нову тему. «По цьому» дещо сталося. Що саме?

Ед: Четвертий розділ розпочинається зі слів: «По цьому» й потім «я поглянув, і ось … голос, що я чув його, як сурму».

Це був голос Ісуса з першого розділу. Це Ісус звертається до Івана: «Іди сюди, і Я тобі покажу, що статися має по цьому!» Іване, підійди й Я покажу тобі майбутнє. Отже, з цієї миті книга зосереджується на тому, що буде в майбутньому.

Анкерберг: Гаразд. Марку, дехто каже, що піднесення… Одні кажуть, що це піднесення, а інші – ні. Чому неправильно казати, що це не воно, особливо в контексті того, що сказано в четвертому розділі?

Марк: Бо є звук сурми й Іван піднесений на небеса. Багато хто прирівнює це до піднесення, роблячи його символом цього. Але проблема в тому, що це Іван вирушає на небеса, а не Церква.

І якщо ми спробуємо прирівняти шлях Івана на небеса до піднесення, то, як мені здається, ми зайдемо набагато далі за те, про що сказано в тексті.

Анкерберг: Але є й інші докази, які свідчать про те, що ця подія станеться в майбутньому. Чому ви так вважаєте?

Марк: Я вважаю, що нам варто подивитися в книгу Об’явлення. Минулого разу ми казали про Об’явлення три, десять.

Він збереже нас від часу випробування, який прийде на землю. Крім того, в книзі Об’явлення слово «церква» використовується двадцять разів.

Воно використовується дев’ятнадцять разів у перших трьох розділах. Після цього ми не бачимо церкви аж до дев’ятнадцятого розділу книги Об’явлення, коли наречена опиняється на небесах з Ісусом. Насправді, слово «церква» не використовується знову аж до Об’явлення двадцять два, шістнадцять. Церква відсутня з четвертого по вісімнадцятий розділ Об’явлення, що вказує нам на те, що вона була забрана до Господа й пробула з Господом на небесах під час періоду скорботи на землі.

Анкерберг: Друзі, я подумав про людей, які займаються вивченням Біблії й вони б хотіли знати, як їм читати книгу Об’явлення. Що я маю на увазі під цим. Є чотири або п’ять популярних поглядів, яких дотримуються теологи відносно того, як читати книгу Об’явлення. Швидко пройдімося по них. Я не хочу почути чиюсь думку. Я просто хочу простої та ясної ілюстрації, щоб зрозуміти, що це за погляди.

Ед: Перший погляд, Джоне, це погляд претеристів.

Вони кажуть, що все в книзі Об’явлення вже сталося в минулому. Або, принаймні, велика частина пророцтв уже виконалася в минулому. Цей погляд намагається показати, що руйнування Єрусалима римлянами в сімдесятому році нашої ери – це й є суть книги Об’явлення. Я вважаю, що цей погляд має одну серйозну проблему – він зовсім непридатний до книги Об’явлення.

Для нього Єрусалим має бути Вавилоном з книги Об’явлення. А це означає, що Ісус має повернутися, закликаючи римську армію знищити Єрусалим для того, щоб Він міг принести на землю небесне царство. Не думаю, що Він зробив би так.

Анкерберг: Так. Є ще два інших: історичний та ідеалістичний погляд. Марку?

Марк: Обидва Ці погляди пов’язані з часом. Вони пов’язані з часом виконання цих подій. Історичний погляд каже, що книга Об’явлення описує події між першим та другим приходом Ісуса.

Вони кажуть, що це все століття, панорама цілого періоду. Проблема з історичним поглядом полягає в тому, що залежно від того, коли ви жили, ви по-різному тлумачитимете ці події.

Одні люди тлумачили їх так, а через сто років інші уявили їх інакше. Проблема в тому, що ми не маємо ніякої послідовності в тлумаченні. Інший погляд, який дуже й дуже популярний – це ідеалістичний погляд. Ідеалістичний погляд працює поза часом.

Згідно з ним книга Об’явлення насправді не зображує реальних людей або реальні події. Це більше духовна інтерпретація. Фактично, згідно з ним – це постійна битва між церквою та світом. Проблема з цим поглядом полягає в тому, що він не дає конкретного значення символам.

Повернімося до першого розділу книги Об’явлення, де Ісус каже, що сім свічників – це сім церков, а сім зірок – це сім ангелів цих церков. Ісус Сам каже, що символи в книзі мають конкретне значення, буквальне значення. Є щось, на що вони вказують. Я вважаю, що в цьому й криється головна проблема ідеалістичного погляду.

Анкерберг: Так. Роне, ми дотримуємося футуристичного погляду. Що це таке?

Рон: Футуристичний погляд – це погляд, який каже, що велика частина книги Об’явлення каже про майбутнє, про пророче майбутнє.

Я кажу про те, що відбувається з четвертого по двадцять другий розділ. Церкви Малої Азії – це минуле. Але з четвертого розділу й далі ми бачимо різні аспекти майбутнього. З четвертого по вісімнадцятий розділ сказано про період скорботи.

Дев’ятнадцятий розділ каже про другий прихід Христа. Двадцятий розділ каже про тисячолітнє царство, а також про суд великого білого престолу. А вічність обговорюється з двадцять першого по двадцять другий розділ. Я вважаю себе прибічником футуристичного погляду. І на те є кілька причин. По-перше, в Об’явленні один, дев’ятнадцять ми читаємо: «Отже, напиши, що ти бачив, і що є, і що має бути по цьому!»

Рон: Так? Отже, з четвертого розділу й далі ми читаємо про майбутнє. Об’явлення один, три каже нам, що книга Об’явлення – це пророцтво. Це задає стандарти того, що буде попереду.

Анкерберг: Так. І якщо ви не згодні з цим, то ви не згодні з Ісусом, який каже нам це.

Рон: Саме так. Ти казав про інші погляди, які часто кажуть про символізм та інше.

Річ у тому, що в футуристичному тлумаченні ми маємо реальних людей та реальні події. Ми маємо двох пророків, маємо сто сорок чотири тисячі єврейських євангелістів, маємо антихриста та лжепророка, а також безліч віруючих та реальні події, на зразок судів. Усе це в майбутньому.

Анкерберг: Гаразд. Марку, є одне важливе запитання, яке ставлять люди й яке звучить так: «Коли ми потрапимо на небеса, то чи побачимо ми Бога на власні очі?»

Марк: Люди постійно казали мені: «Ні, ти не побачиш Бога, бо в Біблії є місця, які кажуть, що ми ніколи не побачимо Бога».

В Виході тридцять три, двадцять сказано: «І Він сказав: Ти не зможеш побачити лиця Мого, бо людина не може побачити Мене і жити». В Івана один, вісімнадцять сказано: «Ніхто Бога ніколи не бачив». Перше до Тимофія шість, шістнадцять каже про Бога ось що: «Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може». Але тоді виникає запитання. Адже коли ми читаємо Об’явлення чотири, два, то дізнаємося, як Іван описує те, що бачив, коли потрапив на небеса: «І ось престол стояв на небі, а на престолі Сидячий».

Очевидно, що він каже про Бога Батька, бо в наступному розділі Ісус приходить до Нього й бере сувій з Його рук. Очевидно, що Іван побачив Бога, Бога Батька. Він описує Бога, як яскраво сяючого. Я вважаю, що це каже нам, що в нашому непрославленому стані, в якому ми зараз перебуваємо на цій землі, ніхто не може побачити Бога в Його повноті й залишитися живим. Але коли ми опинимося на небесах, у нашому прославленому стані, ми побачимо концентровану Божу присутність на престолі. Бог всюдисущий. Він наповнює всесвіт. Але Він має концентровану присутність. Бог сидить на престолі на небесах. Я вважаю, що коли ми опинимося на небесах у наших прославлених тілах, то побачимо Бога, який сидить на престолі.

Анкерберг: Так. Коли ми кажемо про нове небо, про нову землю та про все решту, то сказано, що Бог буде нашим Богом і ми зможемо побачити Його, підійти до Нього, порозмовляти з Ним, тощо. Але, Еде, я б хотів порозмовляти серйозно. Є люди, в яких можуть спитати: «Чи побачите ви колись Бога на власні очі?» І якщо ці люди кажуть: «Ні, не думаю, що я опинюся там. Але мені б хотілося опинитися там». Як їм туди потрапити? Як їм переконатися в тому, що вони там будуть?

Ед: Запрошення в Біблії звучить дуже всеосяжно – «Бо кожен, хто покличе Господнє Ім’я, буде спасений».

Ісус постійно закликав людей: «Прийдіть до Мене», тощо. Бог хоче прийти до вас в особистих взаєминах спасіння та перетворення, коли Його Дух починає діяти в вашому житті, а ваш мертвий дух оживає завдяки Божому Духу й ви оновлюєтеся. Ви стаєте так само вічними, як Сам Бог. Ви житимете, доки живе Бог, бо з цієї миті Бог починає жити в вас. Це й є особисте запрошення Біблії та особисте запрошення книги Об’явлення. Коли ми дійдемо до кінця книги, то побачимо, що Господь скаже: «Прийди». Дух і невіста кажуть: «Прийди». Чи побачу я Бога віч-на-віч? Обіцянка книги Об’явлення каже: «Так, побачите». На вас у буквальному розумінні чекає аудієнція в Царя. Відповідь на запитання «Чи побачу я Його?» має з упевненістю звучати, як «Так, звичайно», а не «Я сподіваюся» або «Я зроблю для цього все, що зможу». Бог зробив усе, що міг, коли послав Христа на хрест, щоб померти за ваші гріхи. Безгрішний Божий Син взяв на Себе Божий гнів за ваш гріх на хресті. Він воскрес із мертвих, щоб подарувати вам дар вічного життя. І Він запрошує вас у вірі покластися на те, що Він зробив для вас. Ви потрапите на небеса й побачите Бога віч-на-віч завдяки тому, що зробив Ісус.

Анкерберг: Це дивовижно, друзі. Сподіваюся, що ви зробите це, якщо ще не зробили. Приділіть час, щоб помолитися й попросити в Господа прийти й стати вашим Господом та Спасителем, пробачити вам ваші гріхи й стати реальним для вас, щоб ви знали в серці, що належите Йому. Наступного тижня ми побачимо, що на небесах виникає проблема. Бог має сувій з печаткою. І проблема полягає в тому, що ніхто не може взяти цей сувій і зламати печатку. Але потім Іван несподівано бачить того єдиного, хто може це зробити. Наступного тижня ми порозмовляємо про це та про те, що буде, коли Він почне ламати печатку. Це суди, які мають прийти на землю. Сподіваюся, що ви приєднаєтеся до нас наступного тижня.

 

*****

Якщо ви хочете знайти взаємини з Ісусом Христом, заходьте на наш сайт за адресою джей-ей-шоу крапка орг і натискайте на вкладку «Помолитися, щоб визнати Ісуса Христа, як Рятівника».