Надія для тих, хто сумнівається в порятунку. Програма 2

Д-р Джон Анкерберг:

Доктор Ервін Латцер:

 

 

 

 

Копірайт 2015 АТРИ

Джон Анкерберг Показати

JAShow.org

 

 

 

 

YBS2-2

 

Надія для тих, хто сумнівається в порятунку. Програма 2

 

 

+++

 

Диктор: Сьогодні в «Шоу Джона Анкерберга» ми поставимо найважливіше релігійне запитання: «Як ви можете бути впевнені в тому, що проведете вічність із Богом?»

 

За хвилину після смерті ви або побачите красу та славу небес, або зіткнетеся з чимось таким жахливим, що навіть не в змозі уявити це зараз. Якщо замислитися, то найважливіше запитання: «Де я проводитиму вічність?»

 

Диктор: І відповідь на це запитання дасть гість Джона – доктор Ервін Латцер, старший пастор церкви муді Меморіал із Чікаго, Ілінойс.

Він дасть відповіді на такі запитання:

Що Біблія каже про тих, хто спочатку сповідує християнську віру, а потім припиняє бути християнином?

Якщо християнин помирає з гріхами, яких він не висповідав, то чи ставить це хрест на всьому тому, що для нього зробив Бог?

Як можна бути впевненим у тому, що ми будемо врятовані сьогодні, завтра й назавжди?

Ми запрошуємо вас на цей особливий випуск «Шоу Джона Анкерберга».

 

+++

 

 

Анкерберг: Ласкаво просимо на нашу передачу. Ми розмовляємо про те, як набути впевненості в тому, що ми житимемо з Богом після смерті. Хіба є щось важливіше, ніж це? Наважуся спитати, ви знаєте відповідь?

 

Ервіне, в своїй книзі ви кажете про щоденні проблеми, про наші сумніви. Люди віддали б найдорожче, щоб розвіяти свої сумніви. Вони хочуть мати цілковиту впевненість у тому, що врятовані й будуть із Господом. Гаразд… Почнімо з опису деяких побоювань. У Римі, в Сікстинській капелі є фреска Мікеланджело «Страшний суд». Щоб донести сенс твору до відвідувачів, Мікеланджело намалював обличчя людей, щоб вони побачили, як вони виглядатимуть, якщо, припустимо, за годину помруть і опиняться на Суді Бога. На фресці зображені обличчя тих, хто потрапив на Страшний Суд. На всіх обличчях занепокоєння. Страх. Багато наших телеглядачів, думаючи про зустріч із Богом, зі святим Богом, який знає про них усе, бояться. Вони повні сумнівів. Навіть ті, хто ходить до церкви… Ті, хто сповідував віру в Христа…

 

Хтось вірить, але не по-справжньому. Інші мають справжню віру. Ми розглянемо й це. Що можна сказати їм на розраду, які обіцянки Бога можна згадати, щоб їхня віра стала твердою?

Вона не залежить від їхніх справ. Надаю слово вам.

Люцер: Зрозуміло, Джоне, найголовніше запитання з усіх, які ставлять люди – це наші взаємини з Богом, небеса, Божий Суд, ну і все решта. В цьому випуску ми покажемо різницю між справжньою вірою та хибною. А якщо ні, то не буде сенсу розповідати те, що я підготував. Була одна жінка, яка проводила Біблійні заняття. Я вірю, що вона мала справжню віру. кажучи це, я ґрунтуюся на непохитній переконаності в цьому її чоловіка та свідченні людей з її оточення. Однак, її постійно переслідували сумніви. Одного разу, в таборі, вона, її чоловік та я сиділи на задньому ґанку. Я дивився на озеро й раптом згадав розповідь… Невідомо, правдива вона чи ні, але там прихований глибокий сенс. Чоловік переходить озеро взимку, боїться провалитися під кригу. Щоб досягти мети, він намагається правильно розподілити вагу тіла, пересувається рачки. Раптом бачить: до нього наближається табун коней.

 

Тут він розуміє: «Якщо крига досить міцна й коні не провалюються, то який сенс мені повзти? Чому б не встати, пострибати, побігати, порадіти!». Та жінка відразу здогадалася, до чого я вів, бо я сказав їй: «Крига під вами, справжньою християнкою, – такий самий, як і піді мною. Ми обоє залежимо від Христа». На що вона відповіла: «Різниця в тому, що ви, на відміну від мене, насолоджуєтеся порятунком». Це правда.

 

Це веде нас до пункту, на який ми маємо звернути особливу увагу. Якщо ми віримо в істину, тобто в Христа, то краще вірити лише в Христа, при цьому маючи якісь сумніви, ніж вірити незрозуміло в що, але маючи тверду впевненість.

Той чоловік стояв на озері. Він був цілком певен, що там можна й бігати. Але якби товщина криги була один сантиметр, то він би потонув. Віра допомагає лише тоді, коли її об’єкт – істина. Ось суть нашої розмови. Як одержати таку віру в Ісуса, щоб вона привела, як сказано в Біблії, до «повноти твердої віри».

Це й є наша тема.

 

Анкерберг: Якщо допомогти людям мати правильну думку про віру й переконати їх у порятунку, потрібно розповісти їм про обіцянки Бога. На жаль, дехто з наших друзів-проповідників не завжди каже істину твердо, виразно, і навіть не завжди точно, коли мова заходить про порятунок.

Наприклад, порозмовляймо без натяків. В своїй книзі ви розповідали про одну пані, яка слухала телепроповідника. Проповідник сказав: «Так, вам потрібно повірити в Христа». І, разом з тим, принаймні так усе пролунало, він сказав, що ми маємо сподіватися на свої добрі справи. І, що якщо не було навернення завдяки справам, то ніхто й не одержав порятунку. Ця порада призведе до загибелі! Бо, в цьому разі, ти маєш навчити, скільки саме справ потрібно зробити, щоб досягти безпеки, впевненості в тому, що Бог прийняв мене. Тепер наголос ставиться вже на моїх справах, а не на жертовній смерті Христа.

Розкажіть про жінку та що ви їй казали.

Люцер: Ось що сталося. Я сидів у себе в церкві в кабінеті. Задзвонив телефон – жінка з притулку для літніх. Вона сказала: «Ми збираємося щоранку й слухаємо проповідника. Я знаю, що я християнка, бо вірю щиро». кажучи про справжню та підробну віру, в першу чергу, ми маємо пам’ятати про це. Були всі докази, що її віра справжня, але вона сказала: «Якщо вірити тому проповідникові, я не врятована». Я спитав: «Чому?» – «Бо він сказав, що справжні християни ніколи не грішать, тільки іноді буває нагрішать і завжди швидко повертаються до віри. Я стільки разів засмучувала мого Господа! Знаю, що я велика грішниця й не виправдала надій Бога». А потім зауважила: «Я завжди гадала, що крові Ісуса досить для пробачення, але проповідник каже інше».

 

Я сказав їй: «Звичайно, для нашого порятунку досить лише крові Христа».

 

До речі, наприкінці програми ми дамо приклад, чому крові Христа досить для нашого порятунку. І я сказав: «Крові Христа досить» – «А що мені робити з моїм серцем?». Це було так мило! Це була жінка похилого віку. Вона сказала: «Серце не відполіруєш залізною мочалкою. Що мені робити?» На що я їй відповів: «Якщо ви вірите в Ісуса Христа та в силу Його крові, пролитої на хресті, цього досить!».

Вона сказала: «Справді досить?».

Я відповів: «Так, досить».

«Щойно завершу розмову з вами, відразу розповім подружкам, що для порятунку досить крові Христа». Джоне, необхідно однозначно заявити, що крові Христа досить. Це містить у собі багато речей. Те, що ви маєте справжню віру в кров Христа та в Його жертовну смерть на хресті. Те, що ви ввірували й ця віра врятувала вас та що ви маєте в житті докази, що ви справжній християнин. Про останнє ми ще порозмовляємо.

 

І скажу заздалегідь, що ця впевненість приходить, тільки коли ми знаємо, що хресного подвигу Христа, вчиненого заради нас, досить. «Сталося».

 

Він за все сплатив. Потрібно прийняти цю жертву.

Анкерберг: Ви привернули увагу до цього питання. Глядачі, напевно, хочуть довідатися, в чому суть. Яка віра підробна? Яка справжня? Порівняймо… побачмо контраст. Для початку порозмовляймо про одну таку неправильну віру; вона допоможе розібратися. Тобто, люди кажуть: «Я вірю в Ісуса та…» і домішують сюди щось ще. Розкажіть.., що тут неправильно?

 

Люцер: Для них віра, як пайовий інвестиційний фонд. «Не клади всі яйця в один кошик». Тобто, «я вірю в Ісуса та в…» Щось ще. Я нерідко зустрічався з такими людьми. Я їм кажу: «Якщо ви сьогодні помрете й Бог скаже: «Чому Я маю пустити тебе на небо?», що ви відповісте?». І тут починається: «Я добра людина», й так далі, й таке інше.

 

«Ви не маєте рації», – кажу їм, – «правильна відповідь для вас – Ісус Христос; Він помер на хресті за гріхи людей і вам потрібно…».

 

«Зрозуміло, я теж у Нього вірю. О, так, це частина порятунку».

 

Можна з упевненістю сказати, що така людина не врятована. Яка образа завдається Христу! Такі люди кажуть Ісусові: «Того, що Ти зробив на хресті, не досить. Але буде досить, якщо я додам до Твого благословенного подвигу мої жалюгідні добрі справи. Тоді я врятований. Ти вже зробив Свою частину, я роблю мою». З упевненістю скажу, що вони не мають упевненості, адже, в такому разі, вони ніколи не впевнені, чи досить зробили справ, уклавши таку «угоду». Ось приклад неправильної віри. Христос плюс ритуали, Христос плюс таїнства, Христос плюс хрищення.

 

Анкерберг: Зупинімося тут. Це більш витончена форма того самого аргументу.

 

Вони можуть сказати так: «Ось що таке благодать: у моє життя приходить Христос і наділяє силою робити добрі справи, й я можу додати до Його подвигу свої справи – додати Його силою».

 

Люцер: Точно. Так молився фарисей у Храмі. «Дякую, Боже, що я не такий, як інші люди! Боже, я кращий за них. Ти, тільки Ти даєш мені благодать робити добрі справи». Але чи благодать це? Його розуміння благодаті було хибним: Ісус сказав, що фарисей не був виправданий. Благодать не сходить через вигадані людьми ритуали: годі тримати в руках порятунок іншої людини. Благодать приходить просто в серце через проповідь Біблії та служіння Святого Божого Духа. Потрібно нагадувати це людям. Бо під час розмови з прихильниками так званого «порятунку через ритуали» з’ясовується, що вони не мають упевненості.

 

Анкерберг: Точно. В Посланні Титу сказано: «Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були». Завдяки Божій силі або без неї – в будь-якому разі, годі додати до свого порятунку свої справи.

 

Люцер: Другий різновид неправильної віри… широко поширений різновид віри в Христа. «Так, я вірю в Ісуса»

«А ви вірите, що Він помер за грішників?»

 

«Так, я ніби-то вірю в це». Це поверхнева віра. Ця віра не рятує; адже Лютер мав рацію, коли сказав: «Для того, щоб піднестися в небеса, потрібно опуститися до пекла». Якщо ми не усвідомлюємо свою гріховність та не розуміємо, чому розп’яття та воскресіння Ісуса такі необхідні. Зрозуміло, нічого поверхневого в тому, що людина ввірувала в Христа, немає. Вона довірила Ісусові долю своєї душі в вічності. Вона вірить в Ісуса, але ця віра поверхнева… це неправильна віра.

 

На додаток скажу, що є тисячі різновидів неправильної віри: люди відвідують окультні організації, –ми це не розглядатимемо.

 

Ми розмовляємо про тих, хто сповідує християнство, але й досі має хибну віру.

 

Анкерберг: Так. Після перерви ми порозмовляємо про справжню, рятівну віру та про ознаки справжнього віруючого. Гаразд? Не перемикайтеся! Ми скоро повернемося.

 

Якщо ви хочете подивитися цей випуск в Інтернеті або прочитати його, то все це ви зможете зробити на сайті Джей-ей-шоу-Крапка-Орг.

 

Анкерберг: Отже, ми знову в ефірі. І ми маємо в гостях пастора чіказької церкви «Муді Меморіал», доктора Ервіна Люцера. Наша тема «Як набути впевненості в тому, що після смерті ми житимемо з Богом?». Ми розглянули питання «Неправильна віра». А тепер порозмовляймо про справжню віру, яка рятує. Розкажіть про її характеристики.

 

Люцер: По-перше, ця віра веде лише до Христа.

Десь понад сотню разів… у Євангелії від Івана… віра та порятунок пов’язані з вірою в Христа. «Хто приходить до Мене має вічне життя», «А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати». «Віруючий у Сина має вічне життя». Можна до кінця передачі цитувати вірші про те, що порятунок – тільки через віру в Ісуса.

 

Як я згадував, якщо ви вірите в Ісуса та ще в щось, то це проблема: це означає, що ви залежите не від Ісуса, а від когось іншого. Лютер поставив дуже цікаве запитання: «Що змушує тебе гадати, що твої добрі справи так само дорогі Богові або можуть бути додані до дивовижного, прекрасного подвигу Ісуса заради нас?» Хіба це не пиха, коли ми гадаємо, що для порятунку наші гарні справи можуть доповнити дивовижний подвиг Ісуса? Отже, рятує тільки Господь.

 

Анкерберг: Так. Такі люди не розуміють небезпеки гріха, ким є Христос та чого зажадав Бог Батько.

 

Люцер: Мені подобається вислів Августина. «Той, хто розуміє, що таке святість Бога, впадає у відчай, намагаючись догодити Йому». Якби ми по-справжньому зрозуміли святість Бога, то й зрозуміли б, чому наші гарні справи не можуть доповнити порятунок через подвиг Ісуса. Тільки Бог може рятувати! Мені подобається вислів лондонського проповідника дев’ятнадцятого століття Чарльза Сперджена…

Джоне, хіба це не чудово? Чому б нам з тобою не подумати про це? «Якщо вірити тільки в Ісуса Христа, то можна зачепитися за стеблинку льону й, нічого не боячись, летіти або пливти над пекельним полум’ям». Хіба це не прекрасно!

 

Анкерберг: Чудово!

Люцер: Ось звідки треба черпати впевненість. Віра тільки в Ісуса Христа.

 

Анкерберг: Так. Жодні добрі справи, хрищення та таїнства на порятунок – ми нічого не можемо додати до подвигу Ісуса. Тільки Він рятівник. І цього досить.

Тільки Ісус може врятувати.

 

Люцер: Звичайно, так! Він дивовижний, єдиний Рятівник. На цю тему можна зробити передачу.

 

Анкерберг: Так. Тепер пункт номер 2.

 

Люцер: Пункт номер 2. Він підтверджується Святим Духом.

Я взяв його з восьмого розділу Послання Римлянам та інших віршів, де сказано: «Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі». Ось і моє свідчення. Мені було чотирнадцять років. Я не був упевнений у порятунку, я мав боротьбу. Я молився, щоб прийняти Христа вірою…

вірячи, що Він справді помер за мене. І знаєш, Джоне, наступного дня… мені було чотирнадцять років, я відчув неймовірну присутність Бога, та таку, що думав: «Треба вийти на вулицю… зараз підійду до дверей, вони самі відчиняться». Я так не зробив, інакше б тут не сидів. Я пережив Божу присутність. Коли приводиш людей до Христа…

 

Розповім дивовижну історію. Одна людина помирала… До книги вона не ввійшла, бо все сталося вже після випуску видання. Чоловік помирав від раку. Я відвідав його. Йому залишалося жити два тижні. «Ви маєте визнати Христа своїм Рятівником». Він багато разів чув Євангелію, але ось якою була відповідь: «Знаю, що маю, але не знаю, як це зробити…». Уявляєте?!

 

Анкерберг: Ого!

 

Люцер: Я допоміг йому повірити в Ісуса – тільки в Ісуса – молячись із ним, допомагаючи спрямувати думки та слова до Христа й визнати Його Рятівником. Ще я молився, щоб він мав тверду впевненість. І знаєте, що він на схилі свого життя попросив зробити рідню, яка відвідувала його?

 

«Почитайте мені Біблію. Почитайте мені Біблію». Чому?! Вона його ніколи не цікавила.

Ось другий шлях підтвердження істинності віри – служіння Святого Духа. Ми знаємо, що ми діти Бога.

Ми прийняли нову природу, заново народилися, про що ми й казали.

 

Анкерберг: Я теж гадаю, що підтвердження через Святого Духа завжди веде до вивчення Біблії.

 

Припустимо, навпроти мене сидів би Ісус і сказав: «Хочеш довідатися, чи справді Я врятував тебе?

Повір у Мене, постав підпис під угодою». Я ставлю підпис, потім Він кладе її до сейфу й відсилає на небо. Справа зроблена! Так діє Боже Слово.

 

Люцер: Правильно

 

Анкерберг: Обіцянки Бога – це обіцянки Бога. Коли Бог відкриває Своє Слово, Він не залишає в Біблії застережень, Він не змінює Своє Слово. Він запевняє: якщо віриш Біблії – Він врятує тебе!

Це один з факторів, використовуваних

Святим Духом, щоб сказати: «Незалежно від того, що ти почуваєш»… – гадаю, ми якось порозмовляємо й на тему «Факти, віра та почуття»… – «істина в тому, що це – Слово Бога». Ось справжній факт. Віриш і Святий Дух дає підтвердження про істинність твоєї віри через Біблію.

 

Люцер: Можна, я дещо додам? Якщо нас слухають скептики, які кажуть, що не вірять в Ісуса та в Біблію.

Я хочу запропонувати їм провести тритижневий експеримент… він змінить їхню долю. Суть тритижневого експерименту: ви берете Євангелію від Івана (на це знадобиться всього десять хвилин на день). У Євангелії двадцять один розділ. Читайте один розділ щодня й кажіть: «Боже, я не вірю в те, що це правда. Покажи мені…». Атеїсти після цього навертаються в християнство. Бо обіцянки Бога, Його Слово, Святий Дух, про які ми казали, відкривають їм очі й вони кажуть: «Хто цей Ісус? Мабуть, Він такий, як Він заявляє про Себе!» Ось тому віра народжується в серці, віра приходить від слухання.

 

З цього випливає, що ми маємо віру тільки в Ісуса, вона підтверджується Святим Духом та обіцянками Бога. Також плід такої віри – справи. Біблія каже, що ми врятовані для добрих справ, які Бог призначив нам виконувати.

 

Анкерберг: Але порятунок не від справ.

 

Люцер: Ви маєте рацію. Коли Бог рятує, людина починає жити по-іншому. Адже тепер вона має інші бажання. При цьому важливо сказати… потрібно звернути увагу на те, що ці добрі справи не дають нам упевненості в порятунку. Адже ми знаємо, навіть після порятунку ми боремося з гріхом. Буває час, коли ми порушуємо заповіді. Я не сказав, що наша впевненість ґрунтується на добрих справах, але вони – підтвердження істинності нашої віри. Якщо хтось каже: «Я визнав Христа Рятівником», але не любить Бога й не хоче служити Йому (я не знаю, що в його серці – знає та судить Бог), виникає запитання «чи його навернення було справжнім?».

Ще один різновид віри – зростаюча віра. Моя нинішня віра в Бога, Христа та в Біблію збільшилася в порівнянні з роками навчання в коледжі. Сподіваюся, і за цей рік вона виросла. Мова про віру, яка продовжує рости і в процесі цього зростання віри… ми, як каже Біблія, приходимо до «повноти твердої віри».

І деякі відроджені християни – поблагослови їх Боже! – перебувають у боротьбі. Я кажу про їхню віру. Вони мають сумніви. Якщо вони продовжать читати Біблію та йти за Богом, їхні сумніви зникнуть і впевненість в істинності обітниць Бога виросте.

 

Анкерберг: Ви маєтечудовий приклад про кров Ісуса. Потрібно включити його в передачу.

 

Люцер: Звичайно, ми це зробимо. І скажу, чому ми це зробимо. Бо, ймовірно, нас дивляться люди, які думають про себе як про великих грішників. Я люблю таких людей.

Я вже стомився від тих, хто каже, що «жодних великих гріхів я не коїв». Насправді всі ми великі грішники.

Пам’ятаєте, в Старому Заповіті Бог каже ізраїльтянам: «Я пройду по Єгипетській землі. Вбийте ягня й намастіть його кров’ю одвірки своїх будинків. Намастіть усі одвірки. І коли Я побачу кров, то пройду повз вас – і тоді ангел-губитель не доторкнеться до вас». (Померли єгиптяни, одвірки чиїх дверей не були намащені кров’ю.)

 

Уявіть собі родину, яка маже кров’ю одвірки. Батько напоумляє: «Мажмо!» Головне тут, звичайно, не в тому, виспалися вони тієї ночі чи ні. Напевно, нервували. Старший син міг сказати: «А навіщо мазати кров’ю двері? А що, якщо, маж, не маж, ангел вразить нас?». Усе це не мало значення. На дверях була кров. І Бог сказав: «Коли побачу кров – пройду повз вас».

 

Ми почали передачу з розмови про жінку, яка спитала, чи досить крові Христа для порятунку. Відповідь: Так. Це так. Так, ваша віра в Ісуса підтверджуватиметься й іншими шляхами, про які ми казали, але під кінець передачі маю повторитися: якщо ви вірите в те, що Ісус помер на хресті та що Його смерті та пролитої ним крові цілком досить для вашого порятунку й, якщо вірите в зроблене Ним на хресті, то будете врятовані.

Прийде впевненість у тому, що порятунок не від ваших заслуг, врятувати себе ми не здатні, але Рятівник – Бог! Ми нічого не можемо зробити в цьому плані – тільки віддати Йому свої потреби й прийняти Його безплатний дар. Ось що таке Добра Звістка.

 

Анкерберг: Ервіне, зараз нас дивляться багато людей і їм потрібно відкрити серце для Господа. Господь розмовляв і розмовляє з ними. Їм потрібно повірити в Ісуса. Ви б могли повести їх у молитві?

 

Люцер: Джоне, з задоволенням. Адже це й є наша мета.

 

Анкерберг: Це й є наша мета.

 

Люцер: «Батьку, дякуємо за Ісуса! Дякуємо, що Він є початок і кінець шляху віри всіх християн! Дякуємо за хрест, за пролиту кров та хресну жертву! Ми молимося, спонукай телеглядачів повірити в Ісуса й тільки в Нього одного. Подаруй їм благодать молитися ось так: ”Боже, я знаю, що я грішник. Але дякую, що Ти послав Ісуса рятувати грішників – навіть великих грішників! Тому я визнаю Його Рятівником. Образно кажучи, Його кров – мій щит.

Я визнаю Ісуса Рятівником”. Господи, зроби це в житті багатьох людей і заради благословенного імені Ісуса, амінь».

 

Анкерберг: Амінь. Це чудово. Ми зробимо ще крок. Наступна програма матиме назву «Лише для тих, хто сумнівається», адже, попри все, що розповів Ервін, дехто проходить через важкий час – їм потрібна впевненість у порятунку. Якщо це ви, приєднуйтеся до нас наступного тижня.

Дякуємо за увагу!

 

 

+++

Якщо ви хочете знайти взаємини з Ісусом Христом, заходьте на наш сайт за адресою джей-ей-шоу крапка орг і натискайте на вкладку «Помолитися, щоб визнати Ісуса Христа, як Рятівника».