Нагороди, які ви можете одержати або втратити на Христовому суді. Програма 1

 

Диктор: Письмо каже християнам: «Бо мусимо всі ми з’явитися перед судовим престолом Христовим”.

Але яка мета цього суду? Хіба Ісус не зазнав кари за наш гріх так, що Бог уже не пам’ятає його? Якщо це правда, то навіщо Христу судити християн? Цей суд ніяк не пов’язаний зі спасінням. Спасіння – це безкоштовний Божий дар, який людина одержує тієї самої хвилини, коли визнає Христа. Але Христів суд пов’язаний з тим, як ми жили для Христа після того, як Він спас нас. Усе, що ми зробили для Христа, буде оцінене, й на нас чекає нагорода. Але чи будуть сльози на Христовому суді?

Чи втратить хтось свої нагороди, пошану та переваги, які назавжди визначають наш статус у вічності? Щоб допомогти нам відповісти на ці запитання на підставі Біблії, я запросив сьогодні в гості доктора Ервіна Люцера, старшого пастора церкви Муді в Чікаго, Ілінойс.

Приєднуйтеся до нас.

*****

Анкерберг: Добридень. Я знаю, що багато хто з вас – християни. Біблія каже, що коли ми помремо, то з’явимося на Христів суд. Що це за суд або судовий престол? Я б хотів, щоб ви послухали, як я розмовляв на цю тему зі своїм другом – доктором Ервіном Люцером, старшим пастором церкви Муді. Він дасть вам відповідь на це запитання. Послухайте.

Ервін: Знаєш, Джоне, я вважаю, що це дивовижна істина. Тільки уяви собі, як ти дивишся в очі Ісусові Христу тет-а-тет. Він оцінюватиме все, що ми зробили з часу нашого навернення. І саме цього нас навчає Біблія. Ми постанемо перед Христовим судовим престолом. Знаєш, там використовується грецьке слово «біма». Це була така платформа, на якій стояли греки та римляни. Саме з неї судді роздавали нагороди та вінці тим, хто брав участь у перегонах та інших речах. Апостол Павло каже, як ми ще побачимо сьогодні, в другому до Коринтян п’ять: «Бо мусимо всі ми з’явитися перед судовим престолом Христовим».

Він каже про християн. Він каже про себе. Він каже про вас та про мене. Багато християн вирішили, що якщо Ісус Христос помер за наші гріхи, то ми потрапимо на Небеса без оцінки. Але Біблія ясно каже, що Ісус Христос оцінюватиме нас тет-а-тет.

Анкерберг: Якщо ми з вами, християни, проходитимемо оцінку в Ісуса Христа, то чому ми майже нічого не чули про цей суд? Що станеться? Доктор Люцер пояснює…

Ервін: Джоне, люди мають безліч помилкових думок. Наприклад, люди кажуть мені: «А хіба Голгофа не вкрила все? Адже коли я повірив в Ісуса, Він взяв мої гріхи й кинув їх у морські глибини, щоб уже ніколи не згадати їх. Я потраплю на Небеса попри те, як я живу, без будь-якої оцінки». Це омана. За законом в Ісусі Христі наші гріхи пробачені й ми навіки належимо Богові. Ми юридично чисті перед Богом і потрапляємо так на Небеса. Але це не означає, що Бог не буде серйозно оцінювати наше життя на суді. Ось вам вірш. Друге до Коринтян п’ять каже нам:

«Бо мусимо всі ми з’явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він, чи добре, чи лихе». Це виключає нашу надію на те, що ми можемо жити, як схочемо, й ніколи не будемо оцінені. Подумайте про Ананія та Сапфіру. Вони були християнами, наскільки нам це відомо. Вони вірили в Ісуса. Але вони були засуджені – про це сказано в п’ятому розділі книги Дій – і померли від суду через те, що збрехали. Ви можете уявити собі, як вони з’являються на Небесах і кажуть: «Навіщо Богові судити нас? Адже Петро сказав нам, що Голгофа вкрила все». Так, за вірою в Христа вони юридично чисті, але справа в тому, що Бог однаково судить виправданих грішників. Згадайте Давида, який вчинив подвійний гріх убивства та перелюбу. Дитина, яка народилася в Вірсавії, померла. Це був суд. Варто відзначити, що гріхи Давида були пробачені та що він на Небесах. Але якщо Бог може судити нас на землі через непокору, то логічно вважати, що Він судитиме нас і коли ми постанемо просто перед Ним, на суді Ісуса Христа.

Анкерберг: У чому різниця між Христовим судовим престолом та великим судом білого престолу? Послухайте…

Ервін: Джоне, багато людей не розуміють, що насправді в Біблії описується два суди.

Один з цих судів відомий, як суд великого білого престолу. Саме тоді мертві всіх часів, які ніколи не визнавали Христа, як Спасителя, які ніколи не вірили в справжнього Бога, будуть засуджені Богом. На жаль, їхнім вироком буде пекло. Але пекло не буде однаковим для всіх. І схожим чином ми кажемо про суд, який буде на Небесах. Це суд для християн. Але на Христовому суді не буде вирішуватися питання – віруючі ми чи ні, потрапимо ми на Небеса чи ні. Справа в тому, що кожен, хто з’явиться на Христів суд, буде на Небесах. Але як пекло не буде однаковим для всіх, так і Небеса не будуть однаковими для всіх. Будуть різні рівні відповідальності. Багато хто каже: «Якщо ви вірите в суд для християн, то наші справи повинні мати якесь значення». Я хочу вам сказати: «До спасіння наші справи не мають ніякого значення». Біблія ясно каже, що ми спасенні благодаттю через віру – «а це не від вас, то дар Божий, не від діл».

І якщо зараз ви слухаєте й думаєте, що Бог на підставі ваших справ оцінюватиме, потрапите ви на Небеса чи ні – ви помиляєтеся. Вам потрібно визнати Христа, щоб одержати безкоштовний дар вічного життя, який Він пропонує всім віруючим. Але попри те, що ми ввірували в Христа, ми будемо суджені на підставі наших справ. Джоне, як ми вже казали, деякі люди кажуть: «Наші справи завжди брудні. Як вони можуть бути бажані Богові?» Радісна новина полягає в тому, що коли ми спасенні, то, як каже Письмо, ми спасаємося для виконання добрих справ. Ці добрі справи бажані Богові. Це правда. І ми розглянемо ці речі докладніше в майбутніх випусках. Наші справи, справді, завжди брудні. Але радісна новина полягає в тому, що Ісус Христос робить ці справи прийнятними для Батька. Біблія каже, що ми маємо приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа. Ось чому Ісус каже людям, що якщо вони будуть вірні, то одержать нагороду. Наприклад, у Луки чотирнадцять Він каже про тих, хто запрошує кривих, сліпих та інших, нездатних віддячити, на бенкет. Він каже: «Робіть це, бо одержите нагороду під час воскресіння праведних». Наші справи мають значення в Божих очах. Ось чому нам так важливо зрозуміти, що те, як ми живемо сьогодні, впливає на наше становище в вічності.

Анкерберг: Хіба християнин не стане егоїстом, якщо житиме для Христа тільки для того, щоб одержати нагороду? Хіба це правильно? Як каже наш Господь – це правильно. Послухайте…

Ервін: Знаєш, Джоне, я часто чув, як люди кажуть: «Хіба ми не повинні служити Богові просто, бо ми любимо Його, а не заради нагород?» Це звучить так побожно. Звичайно, Бог гідний нашого поклоніння та служіння, незалежно від наших нагород. Але ідея з нагородами не належить нам. Це Батько радий дати нам нагороди. Батько хоче поблагословити нас. Це Його ідея. Ось чому в Старому та Новому заповіті так багато людей були мотивовані цими нагородами. Знаєте, ми можемо служити Богові з егоїстичних причин. Але я хочу спитати в вас: «Чи погано служити Богові, бо ви хочете догодити Христу?» Я сподіваюся, що ви розумієте, як важливо Йому догоджати. Я уявив собі це просто зараз, Джоне. Уявіть, що ви дивитеся Ісусові в очі. Мені б хотілося почути «Добре» від Нього. Ось що каже апостол Павло. Це дуже важливий текст. Ми вже казали про нього, але я хочу прочитати його, щоб ми ясно зрозуміли. Коли він каже в другому до Коринтян п’ять, дев’ять-десять, що ми постанемо перед Христовим судовим престолом, то каже:

«Тому ми й пильнуємо, чи зостаємося в домі тіла, чи виходимо з дому, бути Йому любими». А після цього він каже про те, що всі ми мусимо з’явитися перед Христовим судовим престолом. До речі, після цього, в одинадцятому вірші він каже: «Отже, відаючи страх Господній, ми людей переконуємо».

Багато хто дивиться на це й кажуть: «Ну, напевно, апостол Павло казав про невіруючих». Але з контексту видно, що він каже про нас. Нам знадобиться чимало часу, щоб привести все це в рівновагу й усвідомити, що Христів суд – це не те, чого нам потрібно боятися. Але Іван каже, що ми маємо жити так, щоб нам не було соромно під час Його приходу. Про що я кажу? Ось про що. Немає нічого поганого в тому, щоб бути мотивованим нагородами, доки ми розуміємо, що головна нагорода – це схвалення Христа, догода Йому. Враховуючи цей контекст, я б хотів, щоб ви подивилися на всі ті випадки в Письмі, коли люди були мотивовані нагородами. Ісус був мотивований. Чому? Заради майбутньої радості Він перетерпів хрест. А як щодо Авраама? Він очікував міста, основою якого, будівельником і творцем якого буде Бог. А як щодо одинадцятого розділу послання до Євреїв? Мойсей був мотивований, бо чекав на майбутню нагороду. Павло каже: «Я біжу й тримаюся за істину, щоб не бігти дарма». Згідно з усіма цими причинами ми повинні мати мотивацію творити добро. Мені подобається, що з цього приводу сказав Джонатан Едвардс, відомий теолог. Він бажав досягти максимуму щастя в майбутньому житті через вірність тут. Це не була егоїстична думка. Він хотів догодити Ісусові. Сподіваюся, що ви хочете того самого. Це й є справжня мотивація.

Анкерберг: Ось вам запитання: «Якщо Бог хоче дати християнам нагороди за їхнє життя заради Христа, то чи буде це рівноцінний обмін? Чи чекає на нас певна сума за певну роботу?» І відповідь на це – ні. Як каже наш Господь, наші нагороди будуть набагато більшими за те, на що ми заслуговуємо. Послухайте…

Ервін: Важливо зрозуміти, що коли ми кажемо про нагороди, то не маємо на увазі певну суму. Ви проробили стільки днів і одержали ось стільки. Це не чек. Знаєте, що каже Письмо? Воно каже, що Бог радо дає нам більше за те, на що ми заслуговуємо. Насправді, як ви побачите, нагороди не заслуговують у традиційному розумінні цього слова. Батько радо дає Своїм синам. Я скажу вам, чому Він дав нам можливість служити Йому. Усе дуже просто. Він хоче перевірити нас, щоб побачити, чи готові ми до більшої відповідальності. Безумовно, ми мотивовані тим, що любимо Бога. Ми любимо Бога й хочемо догодити Йому. Ми хочемо стати всім тим, чим нас хоче бачити Творець. Ось яка наша мотивація. І якщо ми житимемо так, то разом з цим, з благодаті, прийдуть і нагороди, які Бог дає віруючим. ми маємо дивитися на нагороди, як на чудову можливість довести свою вірність та лояльність Богові. І як ми побачимо, нагороди можна втратити. Ми можемо багато чого втратити на Христовому суді. Але ми також можемо багато чого здобути. І якщо подумати про наслідки в вічності, то ми дійдемо до меж нашого розуміння.

Анкерберг: Якщо ви знаєте когось, кому б допомогла ця передача, то я раджу вам поділитися нею з цією людиною. Ми маємо безкоштовний додаток, який дозволить вам зробити це просто з вашого телефону. Щоб завантажити його, просто відкрийте магазин додатків на вашому пристрої і введіть у пошуку «Шоу Джона Анкерберга». Коли ви встановите цей додаток, то зможете подивитися цей випуск разом з багатьма іншими в будь-який час та в будь-якому місці цілком безкоштовно.

Ще одне запитання. «Коли ми кажемо про Христівв суд, то хіба християни не візьмуть вінці, які будуть вручені їм, щоб кинути їх під ноги Христу? Виходить, що після нашої першої зустрічі з Ісусом Христом не матиме значення, як ми жили». Все не так. Послухайте…

Ервін: Джоне, якби мені давали по долару за кожен раз, коли хтось казав мені: «Хіба ви не знаєте, що ми кинемо свої вінці перед Христом? А в такому разі не має значення, як я жив у своєму християнському житті. Адже за десять хвилин після початку вічності я забуду про те, як погано я чинив, усе буде добре та світле й не матиме ніякого значення». Я маю кілька коментарів. По-перше, те, як ви живете тут – має наслідки в вічності. І навіть через десять хвилин після початку вічності те, як ви жили заради Ісуса Христа або не жили заради Нього, матиме значення. Це дуже важливо. По-друге, нагороди – це не медалі, які ми кинемо біля ніг Ісуса. Звичайно, якщо ми матимемо вінці, то ми радо кинемо їх біля Його ніг. Я не заперечую цього моменту. Але самі вінці – це не нагороди. Іноді апостол Павло каже про вінець праведності та інші речі.

В наступному випуску ми побачимо, що можливо одержати безліч різних вінців, ну, або хоча б кілька. І ось про що ми казатимемо. Ми казатимемо про те, що нагороди – це майбутні обов’язки та переваги. Безумовно, якщо ми матимемо вінці, то ми радо кинемо їх біля ніг Христа. Можливо, потім Він поверне їх нам, бо, як каже Біблія, ми царюватимемо на вічні віки. Але ми маємо припинити гадати, що нагороди дорівнюють вінцям, які будуть кинені біля ніг Христа, тим самим роблячи нагороди неважливими. Вони дуже й дуже важливі. Ви й Христос, сам на сам, і все ваше життя… Біблія каже, що ми відзвітуємо за справи, зроблені в тілі: добрі або лихі.

Анкерберг: Можливо, ви думаєте: «Я християнин, але насправді не живу для Христа так, як міг би. Я просто прослизну на Небеса й сидітиму на задній лаві, не здіймаючи шуму». По правді кажучи – цього не буде. Послухайте…

Ервін: Знаєш, Джоне, одного разу людина сказала мені: «Я християнин, але я не живу для Христа». Він сказав: «Знаєш, якщо я потраплю на Небеса й сидітиму на задній лаві, я буду радий». Це звучить досить побожно, чи не так? Але я сказав йому: «А що, коли той факт, що ви перебуваєте на задній лаві, є результатом того, що ви не догодили Христу? Що, коли Він хотів бачити вас на першій лаві, але ви опинилися на останній, бо не догоджали Йому й не жили для Нього?» Розумієте, важливо, щоб ми усвідомлювали, що Христів суд пов’язаний з нашими взаєминами з Христом та тим, чи догодили ми нашому Спасителеві, який пролив Свою кров, щоб відкупити нас. Ось у чому питання. І я також хотів би сказати, що чув, як люди кажуть: «Знаєте, мене влаштує й невеличка хатина на Небесах». Але багато з цих людей не задоволені хатиною на землі. Вони намагаються побудувати якнайбільший будинок і нагромадити якнайбільше багатств. У таких випадках я кажу: «Хіба це не дивно? Вони будуть раді невеличкій хатині на Небесах, але не задовольняються цим на землі». Я хочу, щоб ви зрозуміли, друзі, що судовий престол Ісуса Христа надто важливий. В наступному випуску ми порозмовляємо про те, чого очікуватиме Христос, як Він перевірятиме нас. Ми відповімо на запитання про те, чи побачимо ми наші гріхи, чи ні та як відбуватиметься ця оцінка. А зараз я б хотів, щоб ви зрозуміли, що в посланні до Римлян сказано…

«Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові». Коли я співаю, то полюбляю співати в хорі, полюбляю співати в зборах. Я ніколи привселюдно не співав соло. Але я хочу, щоб ви знали, що коли ми постанемо перед Ісусом Христом, то не будемо в хорі. Ви не зможете сховатися за кимось або сподіватися на те, що адвокат зможе представити вас у кращому світлі. Там будете тільки ви та Ісус Христос. Тільки ви та повнота реальності в усіх дрібницях. Якщо це лякає вас, то також має й розрадити. І ми ще порозмовляємо про ці причини в наступних випусках. І не забувайте, що всі ми пройдемо через це. Ми будемо разом. Ми побачимо Ісуса Христа. І ми можемо здивуватися з того, який Він буде щедрий, коли видаватиме нам нагороди. Якщо ви ніколи не визнавали Його, як Спасителя, якщо ви ніколи не вірили в Нього, то я хочу, щоб сьогодні ви довідалися: ви не приходите до Нього зі своїми добрими справами. Ви приходите зі своїм гріхом, щоб визнати Його. І після того, як ви стаєте Його сином або Його дочкою, то починаєте жити так, щоб догоджати Йому. І одного разу ви з’явитеся з усіма іншими на Христів суд. Це буде час прояву, час реальності. Але це також буде час, як каже Біблія, коли кожен прославить Бога. Він знайде щось у житті кожного з нас, за що можна одержати нагороду. Ісус сказав, що навіть філіжанка холодної води, дана в Його ім’я, не дозволить вам втратити свою нагороду. Я сподіваюся, що ви залишитеся з нами, бо ми обговорюватимемо питання про цей важливий день, які виникають у людей. І я хочу сказати, що той, ким ви є сьогодні, готує вас до того, яким ви будете всю вічність.

Анкерберг: Якщо зараз вам страшно від тієї ідеї, що ви можете постати перед Богом з усіма своїми гріхами, то в Біблії є добрі новини. Ці вказівки дані вам. Послухайте…

Ервін: Знаєте, Євангелія – це радісна звістка. Можливо, хтось слухає нас сьогодні й каже: «Я так багато нагрішив». Я хочу, щоб сьогодні ви зрозуміли, що Ісус Христос помер за грішників. Наш гріх не повинен вести нас від Бога. Наш гріх має приводити нас до Бога, бо в Ісусі Христі є забезпечення. І якщо сьогодні ви гадаєте, що вчинили забагато гріхів для того, щоб Бог пробачив вам, то я хочу сказати вам ось що: «Якщо ви вірите в те, що Ісус зробив усе, що необхідно для того, щоб ви опинилися в Божій присутності, якщо ви вірите в це – ви будете спасенні». Ви не підете на вічний осуд. ми маємо прояснити цей момент. Ми одержуємо пробачення завдяки вірі в Христа. Це не питання справ. Це не питання того, щоб знайти щось у серці й сказати: «Боже, ми приносимо це Тобі». Адже все, що є в нашому серці, заражене гріхом. Ми приходимо до Христа в покорі, визнаємо Його, як Спасителя й стаємо Його синами та дочками. Після цього Він починає оцінювати нас, починає «судити» нас, як я роблю це зі своїми дітьми. Я оцінюю їх, дисципліную їх, коли вони цього потребують. Ось про що ми кажемо в сьогоднішньому випуску. Надія є для кожного. Якщо ви християнин, але не жили заради Ісуса Христа, то я хочу, щоб сьогодні ви довідалися, що через покаяння, віру та заклик ви можете зробити щось, за що ви одержите нагороду, бо Ісус щедрий. Не забувайте, що та особистість, яка судить нас, християн – це наш Спаситель і наш брат. Це Христів суд. ми маємо пам’ятати про це. Припустимо, що ви ніколи не вірили в Нього – зробіть це сьогодні. Якщо ви знаєте Його, як Спасителя, то живіть для Нього, бо ми відзвітуємо тому, кого ми любимо.

 

*****

Якщо ви хочете знайти взаємини з Ісусом Христом, заходьте на наш сайт за адресою джей-ей-шоу крапка орг і натискайте на вкладку «Помолитися, щоб визнати Ісуса Христа, як Рятівника».