Нагороди, які ви можете одержати або втратити на Христовому суді. Програма 5

 

Диктор: Письмо каже християнам: «Бо мусимо всі ми з’явитися перед судовим престолом Христовим”.

Але яка мета цього суду? Хіба Ісус не зазнав кари за наш гріх так, що Бог уже не пам’ятає його? Якщо це правда, то навіщо Христу судити християн? Цей суд ніяк не пов’язаний зі спасінням. Спасіння – це безкоштовний Божий дар, який людина одержує тієї самої хвилини, коли визнає Христа. Але Христів суд пов’язаний з тим, як ми жили для Христа після того, як Він спас нас. Усе, що ми зробили для Христа, буде оцінене, й на нас чекає нагорода. Біблія каже:

прийняв згідно з тим, що в тілі робив він, чи добре, чи лихе». Ми розуміємо, що Христос нагородить нас за те добре, що ми зробили для Нього. Але що має на увазі Біблія, коли каже, що ми одержимо також і те, що належить нам за погане? Чи може бути так, що невірні християни не одержать тієї самої нагороди, що й вірні? Чи будуть сльози на Христовому суді через те, як ми жили?

Чи втратить хтось свої нагороди, пошану та переваги, які назавжди визначають наш статус у вічності? Щоб допомогти нам відповісти на ці запитання на підставі Біблії, я запросив сьогодні в гості доктора Ервіна Люцера, старшого пастора церкви Муді в Чікаго, Ілінойс.

Ми запрошуємо вас довідатися про те, на що Ісус дивитиметься, коли оцінюватиме ваше християнське життя на Христовому суді.

*****

Анкерберг: Ласкаво просимо. Біблія каже, що кожен християнин колись потрапить на Христів суд. Це не суд, на якомувизначатиметься, потрапите ви на небеса чи ні та чи будуть пробачені ваші гріхи. Ні. Все це вирішується тієї миті, коли ви покладаєтеся на Христа. Це буде суд, на якому Христос оцінює те, як ви жили для Нього після того, як Він спас вас. Якщо ви вірно служили Йому, будучи християнином, то Він обіцяє дати вам нагороди в вічності. Якщо ж ви не жили для Нього, будучи християнином, то побачите своє життя таким, яким бачить його Він, і зрозумієте, що втратили всі ті нагороди, які могли одержати. Сьогодні, досліджуючи цю тему, нам доведеться відповісти й на інші запитання: «Що, коли я більшу частину свого життя не був християнином і лише насамкінець свого життя ввірував у Христа?» Можливо, ви опинилися в непростих обставинах і в вас залишилося лише кілька років або місяців для того, щоб пожити для Христа. Чи маєте ви шанс одержати велику нагороду від Христа? Сьогодні моїм гостем є доктор ЕрвінЛюцер, старший пастор церкви Муді в Чікаго, Ілінойс. Ось які відповіді він дає на ці запитання…

Ервін: Знаєш, Джоне, є одна притча, яка приводила мене в сум’яття. Я пам’ятаю, як читав її в дитинстві й казав собі: “В цьому немає ніякого сенсу”. Вона записана в двадцятому розділі Євангелії від Матвія й пов’язана з нагородами. Як ти пам’ятаєш, усе почалося з того, що Петро сказав: “Ми залишили все. Що нам буде за це?” А Ісус відповів…

“ І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, той значно більше одержить і успадкує вічне життя”. Хіба це не каже нам про той факт, що Бог щедрий? Він нагородить нас у багато разів більше, ніж ми сподіваємося, і вже тим більше в багато разів більше за те, чого ми заслуговуємо. Але Він хоче зробити це, бо любить нас, адже ми Його діти. Після цього Ісус розповів притчу. Фактично, її ідея полягаєось у чому. Він каже, що “ Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник”. Отже, уявіть собі, що ось стоять люди, які чекають, щоб щось зробити. Він виходить о шостійранку й наймає цих людей. Потім сказано: “ Згодившися ж він із робітниками по динарію за день”, – це платня за день роботи, – «послав їх до свого виноградника”. Потім цей самий чоловік вийшов знову, о дев’ятій ранку. Після цього він вийшов опівдні, о третій годині і востаннє – о п’ятійвечора. А о шостійвечора робота закінчилася. І тоді ці люди сказали: “Заплати нам так, як вважатимеш за потрібне”. І вони пішли у виноградник і почали працювати. Ми продовжимо читати історію, коли настав час платити гроші. Вже минула шоста година і власник виноградника каже: “Приведітьтих, хто прийшов останнім, і я заплачу їм першим”. І ось вони стали в чергу. Біблія каже, що всі вони одержали по динарію – монеті, яку давали за цілий робочий день при тому, що вони пропрацювали лише годину. Ви можете уявити собі, як чоловік біжить додому й каже своїй дружині: «Люба, люба! Ти не повіриш, яким щедрим виявився власник виноградника! Ми пропрацювали однугодину, а одержали денну платню. Сьогодні ми матимемо стейк». Ми практично бачимо це, чи не так? Коли ж настав час платити тим, хто прийшов першим, то вони дуже зраділи, бо подумали про себе: “Якщо вони одержали денну платню за одну годину роботи, то скільки ж одержимо ми? Можливо, нам дадуть дванадцять динаріїв?” Сказано, що коли прийшли ті, кого він найняв першими, то вони гадали, що одержать більше, але вони теж одержали по динарію. І коли вони одержали свої гроші, то зайнялися тим, що часто відбувається в церкві після зустрічі бізнесменів. Біблія каже, що вони “ вони почали нарікати на господаря”. Вони сказали: “Ці останні працювали одну годину й ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту. А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною? Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі. Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий? Отак будуть останні першими, а перші останніми!» Джоне, виникає запитання: «Що нам робити з цією притчею? Як нам витлумачувати її?» Я вважаю, що вона прямо каже про те питання, якого ми торкалися, а точніше, про тих, хто пізно прийде до Царства. Я пам’ятаю, як привівлюдину в лікарні до рятівної віри в Христа. Вона померла три тижні потому. Чи мала вона можливість одержати нагороду? До речі, є проповідники, які витлумачують цю притчу інакше й навчають того, що всіодержать однакову нагороду.

Але це ніяк не може бути правильним тлумаченням, бо раніше Ісус у тому самому контексті сказав: “І кожен, хто залишить батька, або мати, або дім, або землі, одержить значно більше”. Ця притча має зовсім інший сенс. Так само динарії не є прообразом спасіння. Я вважаю, що головним ключем до цієї притчі є ставлення, з яким служили люди. Зверніть увагу на те, що з тими, хто прийшов раніше, як сказано в другомувірші, він домовився «по динарію за день, послав їх до свого виноградника». Ви знаєте, що це означає? Вони торгувалися. Вони хотіли сказати: “Я не піду до цього виноградника, доки мені не скажуть чітко, скільки мені заплатять!” Цікаво, що інші просто сказали: “Ми вдячні за можливість служити й віримо в те, що ти винагородиш нас справедливо”. І вони одержали щедру нагороду. Подумайте над цим. Тут є кілька ідей. По-перше, ми маємо служитиГосподу в вірі та без контракту. Я маю на увазі те, що ми не повинні торгуватися з Богом. Не кажімо: “Господи, знаєш, що? Якщо Ти поблагословиш мій бізнес, то я підтримуватиму десятьох місіонерів”. Не поводьмося так. Підтримуймо цих місіонерів із щедрістю та радістю й нехай Бог вирішує, як Він чинитиме з нами, бо в такому разі Він виявить Свою щедрість. Я мав учителя гомілетики – це такий розділ теології – якийрозповів, як одного разу після того, як його син постриг газон, він прийшов до нього й сказав: “Тату, я постриг газон”. – що зазвичай перекладається, як “Будь ласка, заплати мені”. І він сказав своєму синові: «Як ти гадаєш, скільки це коштує?” Але хлопчик нічого не відповідав йому. Батько продовжував питати: “Як ти гадаєш, скільки це коштує?” В підсумку він сказав: “Чому ти не називаєш мені суму?” А хлопчик сказав: “Тату, я хочу, щоб ти прийняв рішення, бо ти такий щедрий. Я знаю, що ти даси мені набагато більше за те, про що я можу попросити”. І цілком так само чинить Бог. Дозвольте Йому прийняти рішення й Він буде щедрий до вас. Є й другий урок. Я вважаю, що наша віра має не просто бути без контракту, але також ми маємо служити в покорі, без почуття заздрості. Ви звернули увагу на той текст, який я прочитав вам хвилину тому? Там сказано: “ Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?” Знаєте, доктор Райрі, який написав примітки до Навчальної Біблії Райрі, сказав, що одного разу він летів Американськими Авіалініями й вони попросили деяких пасажирів, які летіли економ-класом, пересісти в перший клас. Але його серед них не було. І він засмутився. А потім він згадав цю притчу й прочитав її так: “Невже ти заздрий від того, що Американські Авіалінії такі добрі? Хіба Американські Авіалінії не можуть робити так, як хочуть? Якщо вони хочутьвзяти когось, хто летить економ-класом, і пересадити його в перший клас, то хіба це погано? Чи твоє око заздре від того, що Американські Авіалінії такі добрі?» Знаєте, цілком так само Бог ставиться до нас. Ви колись помічали, що іноді Бог благословляє більше людей, ніж було б варто, й дає їм більше благословінь, ніж, як нам здається, вони заслуговують? Я посміхаюся, коли кажу про це, бо ніхто з нас не заслуговує тих благословінь, які нам дає Бог. Усі ми, по суті, є збитковими слугами. Але коли ми служимо в покорі, не заздрячи тим, хто одержує особливі привілеї, то власник будинку буде задоволений нами.

Анкерберг: Щойно ви чули, що сказав Ервін. Я б хотів спитати в вас: «Чи служите ви Господові без контракту? Чи сьогодні ви торгуєтеся з Господом? Крім того, чи служите ви Господові в покорі, без почуття заздрості до того, як Він благословляє інших християн?» Коли ми живемо так, то Бог дуже й дуже радий. Але зараз ми хочеморозглянути інше питання. Як щодо людини, яка опинилася в лікарні й увірувала в Христа за кілька тижнів до своєї смерті? Або як щодо підлітка, який помер у розквітісил і не одержав можливості прожити все своє життя для Христа? Чи зможе цей підліток одержатибезліч нагород від Бога? Чи він буде покараний за те, що прожив так мало? Те, що ви почуєте далі, дуже важливе. Ось чому я хочу, щоб ви послухали уважно.

Ервін: Зверніть увагу на те, що та платня, яка була видана, була благодаттю. Вона не ґрунтувалася на обов’язку або законі. Ті люди, які прийшли пізніше, також одержалиБожу благодать. У притчі вони одержали платню за цілий день роботи, хоча й пропрацювали лише годину. Ви знаєте, в чому суть? Бог набагато щедріший, ніж ми того заслуговуємо. Як щодо людини, яка опинилася в лікарні, прийшла до віри в Христа всього кілька тижнів тому й померла? Коли вона робила добрі справи для Христа – і в цьому разі я припускаю, що людина почала свідчити тим, хто приходив до неї, навіть попри її стан – вона одержить набагато більшу нагороду, ніж та, на яку вона сподівалася. А як щодо підлітка, якийлюбив Христа, але помер у розквітісил? Мій племінник у п’ятнадцять років загинув в автомобільній аварії, коли він сидів на задньомусидінні й запам’ятовував місця Письма. Як щодо нього? Він не мав можливості нагромадити безліч нагород, якщо ми дивимося на них, як на платню за виконану роботу. Але Бог дивиться інакше. Він був вірний з тим, що мав протягом того часу, який дав йому Бог. Я вважаю, що саме це важливо. Завжди пам’ятайте, що Бог такий щедрий, що Він радо дає люблячим Його. І це важливо. Джоне, я б хотів розповісти історію про чоловіка, який мав дружину та сина, якого він любив. Дружина, мати хлопчика, померла. Він залишився сам зі своєю дитиною й розумів, що йому потрібна допомога в вихованніхлопчика. Він запросив покоївку й сказав: “Допоможіть мені виховати хлопчика”. І вона це зробила. Вона любила цього хлопчика, як свого сина. Потім цей чоловік помер. А з ним помер і його син. Домогосподарка пішла на аукціон, але не тому, що могла купити килими або інші речі, які мав цей багатий чоловік. Вона хотілалише фотокартку хлопчика. Цікаво, що ніде не було заповіту. Саме через це все майно було виставлене на аукціон. Вона купила фотокартку, яка нікому не була потрібна, всього за кілька центів. Вона принесла її додому, й коли дістала її, то помітила, що з рамки випав шматочок паперу. На ньому було написано: “Я заповім усе своє майно тому, хто так полюбив мого сина, що придбав цю фотокартку”. Я хочу сказати вам сьогодні, що Бог любить Свого Сина. І якщо ми любитимемо Його Сина, Він дасть нам усе! «Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?» Я хочу, щоб ви знали, що будь-яке служіння, яке ми виконуємо для Ісуса, запам’ятовується і враховується.

Анкерберг: Можливо, дехто з тих, хто дивиться нас просто зараз, почув жахливі новини від свого лікаря. Він сказав, що ви невиліковно хворі. Іншим, можливо, сказали, що їм залишилосяжити зовсім небагато. Третім не називали дат, але ви знаєте, що кінець близький. Як ми можемо підбадьорити вас сьогодні? Чи маєте ви можливість підготуватися до Христового суду, попри те, як багато або мало в вас залишилосячасу? І відповідь на це запитання – так. І ми відповідаємо “так”, бо Бог милостивий і люблячий. Він бажає нагородити нас за наше служіння Йому, хоч би яким коротким воно було. Послухайте уважно, що каже доктор Люцер.

Ервін: Я хочу, щоб ви сьогодні зрозуміли, вислухавши нас, що ви однаково маєте можливість приготуватися до Христового суду, попри те, якимдовгим або коротким буде ваше життя. Можливо, я звертаюся до когось, хто смертельно хворий. Я хочу сказати дві речі. По-перше, переконайтеся в тому, що ви розставили всі крапки над “і” в питанні визнання вашого гріха та примирення з іншими. Я хочу нагадати вам слова Павла, який сказав: “Якщо ми судимо себе, то не будемо суджені”. По-друге, проживіть залишок своїх днів заради Христа й ви побачите, як побачили люди з цієї притчі, який щедрий Бог. Він дасть вам більше, ніж ви очікуєте. І навіть якщо ви опинитеся в стані, коли не зможете служити – можливо, ви лежите на лікарняному ліжку й вам важко вставати – не зможете виконувати те, про що ми кажемо, ви однаково можете любити Його, чи не так? Бо Він бачить ваше серце, бачить ваші думки. І ви можете почати вклонятися та служити Йому так, як це можливо. Письмо каже, що ви не втратите своєї нагороди.

Анкерберг: Якщо ви знаєте когось, кому б допомогла ця передача, то я раджу вам поділитися нею з цією людиною. Ми маємо безкоштовний додаток, який дозволить вам зробити це просто з вашого телефону. Щоб завантажити його, просто відкрийте магазин додатків на вашому пристрої і введіть у пошуку «Шоу Джона Анкерберга». Коли ви встановите цей додаток, то зможете подивитися цей випуск разом з багатьма іншими в будь-який час та в будь-якому місці цілком безкоштовно.

Досліджуючи те, що Біблія каже про нашу появу на Христовому суді, дехтопитає: “А як щодо тих добрих справ, які я зробив до навернення, тих справ, які я зробив перед тим, як спасся? Чи будуть вони враховані?” Послухайте…

Ервін: Знаєте, я завжди кажу, що краще бути доброю людиною, ніж поганою, якщо ви не християнин. Очевидно, що набагато краще жити поруч із людьми, які добрі та уважні, ніж жити поруч зі злочинцями. Але я хочу, щоб ви знали ось що: коли вам доведеться постати перед Богом, щоб потрапити на небеса, то й на добру людину, й на злочинця чекатиме одна доля. Чому? Бо ніхто з них не був досить добрим. Ви маєте бути так само добрими, як Бог, і тільки Христос може зробити вас такими, коли ви визнаєте Його праведність. Ось чому ми завжди кажемо, що якщо ви ніколи не визнавали Його як Спасителя, то ви прийдете таким, яким ви є. Як написала ШарлоттаЕліот: “Такий, як є, в ім’я Крові, За нас пролитої на хресті, В ім’я Божих закликів, Христе, я приходжу до Тебе!” Ми нічого не приносимо з собою, крім нашої великої потреби. Бог же дає нам повноту Своєї благодаті. І коли ви приходите до Ісуса, Він починає ставитися до вас, як до сина або дочки. Він починає виховувати вас. Він хоче, щоб ви добре служили. Це перевірка, після якої будуть нагороди та титули в майбутньому Царстві.

Анкерберг: Ми кажемо про те, як вам, будучи християнином, одного разу добре пройти Христів суд. Одна з нагород, яку християнин може одержати, живучи вірно для Христа – це почесть правління з Христом. Що це таке? Де про це каже Біблія? Доктор Люцер пояснює…

Ервін: Джоне, ми просто не в змозі уявити те, що Христос дозволить нам правити з Ним. Але в книзі Об’явлення Він каже: “Переможцеві сісти Я дам на Моєму престолі зо Мною, як і Я переміг був, і з Отцем Своїм сів на престолі Його”.

Ми сидітимемо на Божому престолі. Чи заслуговуємо ми на це? Звичайно, ні! Чи божественні ми? Ні. Все це означає, що Бог зі Своєї милості схотів піднести нас, дати нам стан, який буде вищим за ангелів. До речі, немає нічого дивного в тому, що сатана так злиться на нас. Наше становище буде вищим за те, що він мав перед тим, як упав. Бо жоден ангел не може бути братом Христа. Жоден ангел не може бути “ Божим спадкоємцем і співспадкоємцем з Ісусом Христом”. Ми казали про нагороди. Що це за нагороди? По-перше, це особливі переваги.

Ми не маємо часу розглядати всі місця Письма, але я хочу запропонувати вам прочитати перші кілька розділів книги Об’явлення, де неодноразово сказано про особливі почесті. “ переможцеві дам їсти від дерева життя, яке в раю Божім”. “ переможцеві, і тому, хто аж до кінця додержує Мої вчинки, Я дам йому владу над поганами”. І це далеко не все. Є деякі люди, які вважають, що всі християни – переможці. Я так не думаю. Зверніть увагу, що текст наголошує на особистості. “Переможцеві”. Сьогодні я звертаюся до переможців. Можливо, я також звертаюся до християн, які не є переможцями. Хто такий “переможець”? Переможець – це той, хто реагує на життєві обставини так, як Христос. Це той, кого не затягують спокуси світу. Це той, кого не можна спокусити грошима. Це той, хто готовий сказати: “Господи Ісусе, як я можу”, – адже ніхто з нас не може зробити цього в досконалості, – “як я можу, я хочуслужити Тобі й любити Тебе попри все”. Ось який переможець.

Анкерберг: Хіба не дивовижно те, що Господь обіцяє нагородити нас за все те, що ми зробили для Нього? Але деякі християни вважають, що їм дадуть вінки за їхнє служіння лише для того, щоб вони кинули їх біля ніг Христа. І все! А виходить, що через десять хвилин після суду їхні вчинки не матимуть ніякого значення в вічності. Ці нагороди не є значними або вічними. Але це не так і доктор Люцер пояснить, чому. Послухайте.

Ервін: Нагороди – це особливі почесті та переваги. Це не просто медалі. Знаєте, люди думають так: «Ну, ми однаково кинемо свої вінки перед Ним». Часто люди мають під цим на увазі, що не має значення, як ми пройдемо Христів суд. Ми маємо прояснити цей момент. Павло казав правду про певні вінки. Наприклад, він казав про вінок радості, про вінок слави, про вінок праведності. Насправді, він каже про вінок життя, який буде даний тим, хто подолає спокуси, а також мученикам, які загинули за віру. Ми можемо одержати безліч вінків. Я можу бути вірним у подоланні спокус, очікувати повернення Христа й одержати вінок праведності. Розумієте, Біблія каже про символи. Ми не повинні вважати, що кожен з нас одержить лише по одному вінку, який ми кинемо біля ніг Христа. Нагороди, про які ми казали – це не лише ці вінки. Це переваги правління з Ісусом Христом у Царстві. Подумайте про те, якими великими будуть ці переваги. Якщо замислитися, то це життя є лише піщиною. Його довжина не перевищує й волосинки в масштабі вічності. Я хочу сказати вам сьогодні: «Що ви думаєте, коли дивитеся на своє життя?» Колись ви думатимете про те, що могли зробити зараз. Зробіть це зараз. Зробіть це зараз. Це ваша можливість вплинути на вічність. Я кажу про наші взаємини з Богом, наші взаємини на небесах та про перевагу догодити Господу Ісусові Христу.

 

 

*****

Якщо ви хочете знайти взаємини з Ісусом Христом, заходьте на наш сайт за адресою джей-ей-шоу крапка орг і натискайте на вкладку «Помолитися, щоб визнати Ісуса Христа, як Рятівника».