Как стать христианином – Як стати християнином

Як стати християнином

Субтитри

Команда АТРИ, 2011

Повернутися до змісту

Повернутися до останньої частини

Опис

Чи хотіли б ви знати, як стати християнином?

Зміст

Ви можете прийняти Христа вірою через молитву (молитва – це розмова з Богом).

 

Бог знає наше серце і Його більше хвилюють не наші слова, а ставлення в серці. Ця молитва – лише приклад. Ви можете молитися своїми словами. Справа не в молитві, не в піднятій руці, не в тому, щоб вийти вперед у церкві, щоб одержати порятунок. Уся справа в вашому серці. Ви маєте покластися на Христа, щоб Він врятував вас.

 

«Любий Господи Ісусе, я зізнаюся перед тобою, що згрішив. Я знаю, що не можу врятувати себе сам. Дякую, що Ти помер на хресті й поніс мій гріх. Я вірю, що Твоя смерть була неспроста і я приймаю Твою жертву за мене. Я вже не покладаюся на себе та на свої справи. Я покладаюся на Тебе. Я відчиняю двері свого життя Тобі і вірою приймаю Тебе як Рятівника та Господа. Дякую за те, що пробачив мої гріхи і дав мені вічне життя. Амінь».

 

Я радий, що ви прочитали цю відповідь.

 

 

Бог хоче, щоб ви стали християнином. Він хоче, щоб ви врятувалися від наслідків свого гріха, попри те, хто ви та що зробили.

 

«Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне». (Івана 3:16).

 

Якщо ви хочете особисто пізнати Бога, якщо хочете, щоб Бог пробачив ваші гріхи, якщо хочете, щоб Бог дав вам дар вічного життя, то знайте, що Він хоче врятувати вас, попри те, скільки гріхів ви зробили, попри ваші провини та їхню кількість.

 

Божий шлях порятунку має назву Євангелія або добра звістка. В Євангелії є речі, про які ви маєте знати та в які маєте вірити.

1. Ви маєте вірити, що Ісус Бог Син. Ісус сказав:

 

«Бо коли не ввіруєте, що то Я (Бог), то помрете в своїх гріхах» (Івана 8:24)

 

 

Апостол Павло сказав про Ісуса ось що:

 

«Він, бувши в Божій подобі [грецькою «хупарчон», що свідчить про те, що перед тим, як Ісус прийшов на землю, і після Його народження, він постійно мав форму Бога], не вважав за захват бути Богові рівним».

 

Ісус сказав:

 

«Хто бачив Мене, той бачив Отця» (Івана 14:9)

 

 

«Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є [Бог]» (Івана 8:58) .

Тут Ісус відсилає нас до Виходу 3:10-15, де Мойсей стояв перед Богом біля палаючого куща. Мойсей спитав у Бога, як Його звати. «І сказав Бог Мойсеєві: Я Той, що є». Крім того, Він сказав: «Отак скажеш Ізраїлевим синам: Сущий послав мене до вас… А оце Ім’я Моє навіки, і це пам’ять про Мене з роду в рід». В Івана 8:58 Ісус називає себе «Я є» або Сущим, Богом, який вивів Мойсея та Ізраїль з Єгипту.

 

 

У Матвія 25 Ісус каже про те, що повернеться наприкінці часів і судитиме ВСІХ людей:

 

«Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів»

 

Для того, щоб останньої миті людина не потрапила на небеса, Ісусові досить буде сказати: «Я ніколи не знав вас».

 

«І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас… Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!». (Матвія 7:23)

 

В Івана 10:30-33 Ісус каже:

 

«Я й Отець Ми одне! [грецькою «одне» стоїть в середньому роді, вказуючи не на єдність в особистості або мисленні, а на єдність у суті, в природі]. «Знов каміння схопили юдеї, щоб вкаменувати Його. Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати? Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш».

 

Івана 1:1-3, 14 каже:

«Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. Воно в Бога було споконвіку. Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього. … І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця».

 

Івана 1:18:

 

«Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син (Ісус), що в лоні Отця, Той Сам виявив був».

 

Марка 14:61, 62:

 

«Він же мовчав, і нічого не відповідав. Первосвященик ізнову спитав Його, до Нього говорячи: Чи Христос Ти (Месія), Син Благословенного (Божий Син)? А Ісус відказав: Я! І побачите ви Сина Людського, що сидітиме по правиці сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!».

 

Матвія 20:28:

 

«Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!».

 

Марка 2:5, 10-11:

 

«А Ісус … каже розслабленому: Відпускаються, сину, гріхи тобі! … Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі, каже розслабленому: Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!».

 

 

Ось чому апостол Павло міг сказати: «Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім». (Дії 16:31)

2. Ми маємо розуміти і бути готові

визнати те, що гріх відокремив нас від Бога і не дозволяє нам пізнати Його.

Римлянам 3:23: «бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави».

Римлянам 3:10: «як написано: Нема праведного ані одного»

Ісаї 53:6: «Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу».

 

Римлянам 6:23: «Бо плата за гріх смерть» (духовне відокремлення від Бога зараз і в вічності).

 

Біблія каже, що не має значення, хто ми, ніхто з нас не відповідає Божому стандарту і нікому не вдасться потрапити на небеса, бути прийнятим Богом, на підставі добрих справ у нашому житті.

 

Ось які далекі ми від Божих вимог. Уявіть собі, як три людини тікають по Великому каньйону від розлютованої пуми. Одна людина каже: «Нам доведеться стрибати. Ми не маємо вибору». Проблема лише в тому, що інший бік каньйону розташований на відстані кілометра. Перша людина розбігається так сильно, як може, стрибає на п’ять метрів, а потім падає на дно каньйону й розбивається. Друга людина розбігається ще дужче і стрибає на десять метрів. Але цього мало, щоб досягти іншого боку, і тому вона теж розбивається. Третя людина – олімпійський чемпіон зі стрибків у довжину. Вона розганяється й стрибає далі за всіх решту. Але цього однаково мало, щоб дістатися до іншого боку. Попри те, що остання людина була ближче за всіх до того краю, вона однаково не змогла дострибнути до нього. Біблія каже про всіх нас: «всі згрішили, і позбавлені Божої слави».

3. Яким добрим я маю бути, щоб потрапити на небеса?

 

Ісус сказав:

 

«Кажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!». (Матвія 5:20).

 

Євреї знали, що фарисеї та книжники намагалися дотримувати понад 500 законів для того, щоб догодити Богові. Прості люди вважали, що нізащо не зможуть дотримуватися всіх цих законів. Але, насправді, фарисеї та книжники теж не

дотримувалися їх. Проте, Ісус сказав усім, що «Кажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!».

 

Через кілька віршів після цього Ісус сказав: «Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!». (Матвія 5:48). Інакше кажучи, якщо ви не будете досконалими, як Бог, то вас не пустять на Небеса. (Якщо вам цікаво, чи були ви досконалі, спитайте про це в свого чоловіка, дружини або інших членів родини) Ви гадаєте, що жили досконалим життям? Ніхто з нас так не жив.

4. Біблія каже, що, коли ви помрете, Бог судитиме вас.

 

«І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд (а не реінкарнація або зникнення)» (Євреям 9:27)

 

Коли ви постанете перед Богом, то на що Він дивитиметься?

 

«Бо не слухачі Закону справедливі перед Богом, але виконавці Закону виправдані будуть» (Римлянам 2:13)

Можливо, ви все своє життя ходили до церкви, слухали Біблію та проповіді з неї. Але зверніть увагу на те, що Біблія не каже про те, що ті, хто почув Закон, будуть виправдані перед Богом. Виправдані будуть лише ті, хто корився йому. Чи завжди ви корилися Божому закону?

5. Якщо вас судитимуть на підставі того, як ви корилися Божому закону, то яким буде вирок?

 

Коли Бог дав десять заповідей, то сказав: «Хай не буде тобі інших богів передо Мною!». (Вихід 20:3). Ви можете сказати: «Я не вклоняюся ідолам!» Але все те, що ви ставите перед Богом, стає для вас богом. Можливо, ви поставили перед Богом славу, досягнення, наркотики, гроші, престиж або роботу. Якщо так, ви порушили Його закон.

 

Бог сказав: «Не вбивай» (Вихід 20:13). Ви скажете: «Я й не вбивав». Але Ісус сказав, що, якщо ви когось ненавидите, то ви порушили цей

закон. Коли ви востаннє казали комусь: «Ненавиджу тебе!»

Бог сказав: «Не свідкуй неправдиво» (Вихід 20:16). Все, що ми кажемо, або правда, або неправда. Немає такої речі, як неправда на добро. Чи брехали ви сьогодні? Скільки разів ви брехали минулого тижня, минулого місяця, протягом всього свого життя?

 

Бог каже: «Не бажай чужого» (Вихід 20:17). Це те бажання, яке виникає в нас, коли хтось має щось, а ми цього не маємо. Вам не подобається, коли когось підвищують, хвалять, коли хтось купує більший будинок або кращу машину? Тоді ви порушили цей закон.

 

А як щодо цього: «Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь». Чи порушували ви цю заповідь? Ніхто з нас не любить Бога всім серцем, душею та розумом щохвилини нашого життя. Якщо так, то виходить, що ми порушуємо найбільшу заповідь.

 

Ось чому апостол Павло каже:

«Бо жодне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним» (Римлянам 3:20)

6. Ми помиляємося, коли думаємо так: «Гаразд, я багато нагрішив, але я знаю, як мені виправити все це перед Богом».

 

Рей Притчард розповідає в своїй книзі «Якір душі» одну смішну історію, яка відповідає нашому становищу перед Богом.

Уявіть собі, як добре одягнений чоловік підходить до святого Петра біля воріт небес. Він дзвонить у дзвоник і Петро відповідає йому: «Так, чим я можу допомогти вам?»

Чоловік каже: «Я б хотів потрапити на небеса».

 

Петро каже: «Відмінно. Нам завжди потрібні люди на небесах. Вам лише потрібно набрати 1000 пунктів».

Чоловік каже: «З цим не повинно бути проблем. Я все своє життя був доброю людиною. Я займався суспільними справами, давав гроші на благодійність і 25 років був

главою ЮХА».

Петро занотував усе це й каже: «Відмінно. Так, цього вистачить на один пункт».

Обличчя людини спотворилося від страху. Тоді вона каже: «Постривайте, це ще не все. Я 45 років був одружений і весь час був вірним. Ми маємо п’ятеро дітей: три хлопчики та дві дівчинки. Я завжди любив їх і стежив за тим, щоб вони добре навчалися. Я дбав про них і вони стали добрими людьми. Я був зразковим сім’янином».

 

Святий Петро каже: «Я вражений вашим резюме. Тут мало таких, як ви. Цього вистачить на ще один пункт».

 

Чоловік уже почав пітніти та труситися від страху. Він каже: «Петре, схоже, ти не розумієш. Я був членом церкви. Я ходив до неї щонеділі. Крім того, я щоразу давав пожертви. Я був дияконом, співав у хорі і навіть викладав у недільній школі».

 

Святий Петро каже йому: «Ваші досягнення просто вражають. Ось вам ще один пункт. Отже, підрахуймо: раз, два, три пункти. Залишилося ще 997».

 

Шокований та нажаханий чоловік упав на коліна й у розпачі закричав: «О, Божа благодать, але ж так ніхто туди не потрапить!»

 

Петро подивився на нього, посміхнувся й сказав: «Вітаю, Божа благодать дає вам тисячу пунктів».

Багато хто гадає, що зможе одержати пробачення гріхів і потрапити на небеса завдяки вірі в Ісуса та своїм справам. Вони гадають, що віра в Ісуса, хрищення, прийняття в члени церкви, добрі справи та виконання таїнств у парі з їхніми зусиллями допоможуть їм потрапити на небеса. Але Біблія ясно каже про такі ідеї:

 

«Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости» (Титу 3:5)

 

«Бо жодне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним» (Римлянам 3:20)

7. Якщо ми не жили досконалим життям, якщо ми порушили більшу частину десяти заповідей, то як Бог може прийняти нас? На підставі чого Він пустить нас на небеса?

Що, якби ми могли постати перед Богом і використовувати Ісусове життя замість свого? Ісус прожив досконале життя. Він жодного разу не згрішив. Він завжди корився волі Свого Батька. Безумовно, якби ми могли постати перед Богом з Ісусовим життям замість свого, то Він би прийняв нас. Хоч би як дивно це звучало, але Бог дав нам в дар праведне життя Ісуса, щоб виправдати нас і сплатити за наш гріх. Апостол Павло каже:

 

«А тепер, без Закону (бо ми не виконували його), правда Божа з’явилась (праведність, якої ми не мали), … А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує» (Римлянам 3:21, 22)

 

Ви розумієте? Як ви або я можемо стати досконалими перед Богом, щоб потрапити на Небеса? Радісна новина криється в тому, що Бог сам подбав про це.

 

Він зробив це за допомогою двох речей. Він забезпечив заміну, яка зазнала кари за всі гріхи. На додачу до цього він дав нам у дар праведність тієї миті, коли ми повірили в Христа.

Ісус замінив нас і зазнав кари за наші гріхи.

 

«Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних» ( 1-е Петра 3:18)

 

Ісус був «праведником». Коли Він помер, Він сплатив за гріхи неправедності – за ваші та мої гріхи – щоб повернути нас до Бога. Будь-яка пожадлива думка, будь-яке брутальне слово, будь-який жадібний учинок, усі ваші та мої гріхи були взяті й зараховані Христу. І після всього цього Він зазнав кари за нас.

 

«Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!». ( 2-е Коринфянам 5:21)

Зверніть увагу на передачу, на зарахування наших гріхів Христу. Ісус не знав гріха. Це означає, що Він ніколи не грішив. Крім того, Він помер, щоб нам зарахувалася Божа праведність «у Ньому». Павло каже про те, що Бог зробив так, щоб досконале резюме Ісуса було зараховане нам, попри те, що ми грішники.

 

«А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено! Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!». (Ісаї 53:5:6)

8. Запитання: На підставі чого Бог дає праведність Христа грішникам?

 

Відповідь: Бог дає досконалу праведність тієї миті, коли ви ввіруєте в Христа.

 

«А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується (зарахується, врахується) в праведність». (Римлянам 4:5)

 

Зверніть увагу, що Бог виправдовує нечестивих або злих людей, які вірують у Христа

 

«А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає» (Римлянам 3:22)

9. Запитання: Це звучить задобре, щоб бути правдою. Невже ви хочете сказати, що мені нічого не потрібно робити? Я маю просто покластися на Христа й повірити в те, що Він врятує мене, пробачить мені і дасть мені вічне життя?

 

Відповідь: Так. Згідно з Ефесянам 2:8-9:

 

«Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився».

Благодать – ц безмежна Божа прихильність, яка проявляється до грішників, які не заслуговують на неї.

10. Запитання: Чому Бог дав мені такий дар?

 

Відповідь: Біблія каже, що ще перед тим, як ви народилися, Бог полюбив вас і схотів мати з вами взаємини. Ось чому Він зробив перший крок для того, щоб ви пізнали Його.

 

«А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками». (Римлянам 5:8)

 

«Бо заплата за гріх смерть (духовне відокремлення від Бога), а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!». (Римлянам 6:23)

 

«так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу» (Ефесянам 1:4)

 

Бог хоче дати вам Свій дар порятунку. Ви не можете заслужити цей дар. Ви можете або прийняти, або відкинути його.

 

Наприклад, якщо хлопець приходить до своєї дівчини з коробкою цукерок і каже: «Я хочу дати тобі цю коробку цукерок, але тільки якщо ти підеш і помиєш мою машину». Ми всі розуміємо, що якщо дівчина піде й помиє його машину, то коробка цукерок уже не буде подарунком. Вона заслужила її. Подарунок – це те, що дається нам задарма. Бог каже, що дає дар вічного життя тим, хто приймає Його дар – те, що Христос зробив для нас.

11. Бог дав лише один шлях порятунку, а не безліч шляхів.

 

Є лише один шлях одержання пробачення гріхів та дару вічного життя.

 

«Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене». (Івана 14:6)

 

«І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали». (Дії 4:12)

 

«Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних» ( 1-е Петра 3:18)

 

«Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте, Якою й спасаєтесь, коли пам’ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп. Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Письмом, і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Письмом, … Тож чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і так ви ввірували». ( 1-е Коринфянам 15:1-4, 11)

 

«Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!» (Галатам 1:9)

12. Запитання: Як мені прийняти Христа?

 

Відповідь: Ми приймаємо Христа, запрошуючи Його до свого серця.

 

[Ісус каже]: «Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду». (Об’явлення 3:20)

 

«Бо кожен, хто покличе Господнє Ім’я, буде спасений» (Римлянам 10:13

Зверніть увагу на те, що Ісус стукає в двері вашого серця. Він має досить сил, щоб вибити двері, але Він не робить цього. Він не прокладає шлях до вашого життя силою. Якщо ви хочете Його, ви маєте відчинити Йому своє життя. Ви можете відчинити своє життя через молитву (або звернення) до Нього. Скажіть Йому, що ви вірою приймаєте Його та те, що Він зробив для вас.

13. Ми маємо вірити в Христа

«Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім» (Дії 16:31)

 

«Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня» (Івана 6:40)

 

«Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав» (Івана 6:29)

 

«Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа» (Римлянам 5:1)

14. Запитання: чи Потрібне мені багато віри, щоб прийняти Христа? Що, коли мені здається, що я маю мало віри?

 

Відповідь: Зрозумійте, що вас рятує не кількість віри, а те, на Кого ви її покладаєте. Ви маєте поставити собі інше запитання: «Чи є Рятівник сильним та надійним, щоб врятувати мене, коли я попрошу в Нього?»

 

Уявіть собі двоповерховий будинок у вогні. Ви на верхньому поверсі. Вогонь іде знизу і вам нікуди тікати. Ви вибігаєте на дах і бачите, як до будинку під’їжджає пожежна машина. П’ятеро пожежників вибігають із неї і дістають сітку. Вони дивляться на вас і кричать: «Стрибай!»

 

Ваша перша думка: «Ви що, жартуєте? Я ж на даху. Я не можу стрибнути».

 

Але пожежник каже: «Ти що, не віриш нам? Ми піймаємо тебе».

 

Безумовно, ви маєте зовсім небагато віри, але ви, перемагаючи страх, стрибаєте з даху. І пожежники ловлять вас. Вас врятувала не ваша віра, а пожежники. Але вони не могли врятувати вас, доки ви не стрибнули.

 

А тепер давайте трохи змінимо історію. Уявіть собі іншу людину на даху цього палаючого будинку. Вона бачить пожежників. На відміну від вас, вона має багато віри. Вона з упевненістю стрибає донизу і на півдорозі помічає, що пожежники не мають сітки. Вони просто стоять, тримаючись за руки. Як віра цієї людини вплине на її порятунок? Їй потрібні справжні пожежники з сіткою, адже інакше її віра ніяк не допоможе.

 

Так само й у порятунку – не має значення, скільки віри ви маєте. Питання в тому, хто є предметом вашої віри. Чи повірили ви в справжнього Рятівника? Вас рятує не віра, а Ісус. Вам потрібно лише зробити крок і віддати себе до Його рук.

 

Що більше ми віримо в те, що Христос зробив усе необхідне для нашого порятунку, то впевненіші ми в Ньому. Ми можемо почати з маленької віри (Христос сказав, що досить віри з гірчичне зерно), щоб вона виросла. Але не має значення, скільки віри ми маємо – вона має покладатися на самого Христа, бо Бог приймає лише тих, хто приймає Його Сина.

15. Що таке віра, яка рятує?

 

Ісус сказав:

 

«Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя». (Івана 5:24)

 

«Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня». (Івана 6:40)

 

Ар-ті Кендал так описує віру, яка рятує:

 

«Ми рятуємося, бо переконані в тому, що Ісус Христос, Божий Син, Бог і людина, сплатив за нас, проливши Свою кров на хресті… Якщо ми не переконані в тому, що Христос сплатив за нас, то ми не маємо віри, яка рятує, і тим самим не маємо впевненості в порятунку».

16. Що таке віра, яка не рятує?

 

Вірити в Ісуса – це не просто приймати факти про Нього: що Він Бог, що Він любить вас, що Він помер на хресті й сплатив за ваші

гріхи, і готовий пробачити вам. Справжня віра – це коли ви покладаєте всю свою довіру в особистому порятунку на Ісуса. Не досить просто знати факти про життя, смерть та воскресіння Ісуса. Я можу вірити в те, що двічі по два – чотири і при цьому не бути впевненим та не покладатися ні на кого в своїй вірі в цей факт.

Никодим, фарисей, прийшов до Ісуса вночі ( про це написано в Івана 3). Він вірив, що Ісус був учителем від Бога. Але цього було мало для того, щоб Никодим знайшов віру, яка рятує. Він мав покластися на Христа в порятунку. Він мав повірити в Нього.

 

У Діях 26 апостол Павло постав перед судом царя Агріппы. Цар Агріппа вірив у безліч фактів про Ісуса, але однаково не був врятований. Павло сказав: «Чи віруєш, царю Агріппо, Пророкам? Я знаю, що віруєш» (Дії 26:27). Але Агріппа не мав віри, яка рятує, і він сказав Павлові: «Ти малощо не намовляєш мене, щоб я став християнином». (Дії 26:28)

Віра в біблійному плані означає довіру. Довіритися Христу – це не просто повірити у факти про Нього, а особисто довірити себе Йому.

 

Наприклад, я неодноразово виступав на конференціях у Ніагара Фолз. Мені розповідали про те, що в минулому відомий канатоходець натягнув мотузку через Ніагарський водоспад: з канадського на американський бік. Перед враженою публікою він став на неї і пройшов через водоспад. Потім він поставив тачку на мотузку, наповнив її мішками з піском і пішов з нею через водоспад. Коли він повернувся, то сказав глядачам: «Хто з вас вірить у те, що я можу посадити в тачку людину і перевезти її через водоспад і назад?»

 

Юрба закричала: «Так! Ми віримо, що ти можеш це зробити».

 

Тоді він сказав: «Гаразд. Хто з вас хоче бути першим?»

 

Одна справа сказати, що ви вірите, і інша – довірити себе Христу. Ми знаходимо віру, яка рятує, коли готові віддати себе до рук Христа, цілком довіритися Йому в питанні пробачення гріхів та нашої долі в вічності.

 

 

17. Ви можете прийняти Христа зараз у вірі через молитву (молитва – це розмова з Богом).

 

Бог знає наше серце і Його більше хвилюють не наші слова, а ставлення в серці. Ця молитва – лише приклад. Ви можете молитися своїми словами. Справа не в молитві, не в піднятій руці, не в тому, щоб вийти вперед у церкві, щоб одержати порятунок. Вся справа в вашому серці. Ви маєте покластися на Христа, щоб Він врятував вас.

«Любий Господи Ісусе, я зізнаюся перед тобою, що згрішив. Я знаю, що не можу врятувати себе сам. Дякую, що Ти помер на хресті й поніс мій гріх. Я вірю, що Твоя смерть була неспроста, і я приймаю Твою жертву за мене. Я вже не покладаюся на себе та на свої справи. Я покладаюся на Тебе. Я відчиняю двері свого життя Тобі і вірою приймаю Тебе як Рятівника та Господа. Дякую за те, що пробачив мої гріхи і дав мені вічне життя. Амінь».

18. Як вам довідатися, що Христос є в вашому житті?

 

«Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду» (Об’явлення 3:20)

 

Згідно з цим віршем Христос каже, що якщо хтось запросить Його до свого життя, то Він прийде до нього. Апостол Іван написав:

 

«Оце написав я до вас, що віруєте в Ім’я Божого Сина, щоб ви знали, що ви віруючи в Ім’я Божого Сина, маєте вічне життя». ( 1-е Івана 5:13)

 

Якщо ви довірилися Христу, повірили Йому, то, як каже Письмо, Бог хоче, щоб ви знали – а не припускали – що одержали вічне життя.

 

«Бо кожен, хто покличе Господнє Ім’я, буде спасений» (Римлянам 10:13)

Він обіцяє врятувати нас, коли ми кличемо Христа й довіряємося Йому.

 

«А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його» (Івана 1:12)

 

Якщо Христос є в вашому житті – Він ніколи не покине вас. В Євреям 13:5 ми читаємо:

 

«Сам бо сказав: Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!»

 

Можливо, після прочитання цих слів Бог звернувся до вас, і в вас з’явилося бажання прийняти Христа. Якщо це так, то зверніться до Бога просто зараз. Прийміть Христа як того, хто помер за вас і врятував вас. Зверніться до Господа і прийміть від Нього те, що не можете одержати самі. Бог послав Свого Сина, щоб Він помер за вас, а ви одержали пробачення та особисті взаємини з Ним. Визнайте, що ви грішник, і скажіть Йому, що ви вірите в те, що Христос помер за вас і хоче врятувати вас. Скажіть Йому, що ви довіряєте себе Йому з цієї миті.

 

«Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім». (Дії 16:31)

Якщо ви повірили в Христа, прочитайте Як почати християнське життя.