Життя, смерть та воскресіння Ісуса Програма 2

Життя, смерть та воскресіння Ісуса

 

Програма 2

 

 

 

 

 

Доктор Вільям Лейн Крейг

Доктор Джон Анкерберг

Копірайт 2015 АТРИ

Джон Анкерберг Показати

JAShow.org

Життя, смерть та воскресіння Ісуса

 

Диктор: Сьогодні в «Шоу Джона Анкерберга». Ким був Ісус? Донедавна критики стверджували, що Ісус із Назарету ніколи не називав Себе Месією Ізраїля й ніколи не вважав Себе унікальним Божим Сином. Але сьогодні серед скептиків немає консенсусу. Чому? Крім того, звідки нам знати, що записи про життя Ісуса історично точні? Звідки нам знати, що послідовники Ісуса не вигадали висловлювання та історії про Ісуса? Сьогодні я маю в гостях філософа, доктора Вільяма Лейна Крейга, який відповість на ці запитання. Він має докторський ступінь з філософії Бірмінгемського університету (Англія), а також ступінь доктора теології Мюнхенського університету. Приєднуйтеся до нас сьогодні на цьому особливому випуску «Шоу Джона Анкерберга».

 

+++

Програма 2

+++

 

Доктор Джон Анкерберг: Ласкаво просимо на нашу передачу. Я Джон Анкерберг. Дякую, що приєдналися сьогодні до мене. Ми приготували для вас чудову програму. Мій гість, доктор Вільям Лейн Крейг, один з найкращих філософів нашого часу. Він брав участь у дебатах та діалогах з багатьма відомими скептиками в найпрестижніших університетах світу. Докторе Крейг, я дуже радий, що сьогодні ти знову з нами.

Це дуже важлива тема. Ми розмовляємо про те, хто такий Ісус та чи можемо ми підтвердити, що Ісус справді сказав те, що записано про Нього в Євангеліях? Минулого тижня ми почали з розмови про історичну вірогідність Євангелій Нового заповіту, ранніх джерел про Ісуса та про те, чому ми маємо довіряти їм. Нагадаймо про це нашим глядачам, а потім рушимо далі. Чи називав Себе Ісус Месією? Чи називав Себе Ісус Божим Сином? Чи називав Себе Ісус Сином людським? Що означають ці терміни? Звідки нам знати, що Він справді це сказав? Почнімо.

Доктор Вільям Лейн Крейг: У попередньому випуску ми розглядали кілька критеріїв автентичності, які історичні теологи використовують для вивчення Ісуса. Ці критерії допомогли нам збільшити історичну вірогідність подій або висловлювань, приписуваних Ісусові. Це такі речі, як історична відповідність, замішання, розбіжності, незалежні ранні джерела, тощо. Ми почали застосовувати їх до висловлювань у житті Ісуса, які стосуються того, що Він – єврейський Месія. В відповіді Іванові Христителю у в’язниці ми побачили, як Ісус перелічив типові ознаки, які євреї першого століття приписували Месії. Ми бачимо це в сувоях Мертвого моря громади Кумран.

Крім того, Ісусові приписується ще одне цікаве висловлювання, яке я вважаю автентичним. Воно також стосується Його Месіанського статусу царя Ізраїля. В Луки двадцять два Ісус каже Своїм дванадцяти учням, яких Він обрав: «У новому світі, коли Син Людський сяде на Свій славний престол, ви також сядете на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїля». Ісус обрав дванадцять апостолів, як Своїх учнів. І тут Він каже, що вони сядуть на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїля.

Цілком імовірно, що це було висловлювання історичного Ісуса, бо перша церква знала, що дванадцяти учнів уже не було. Юда спокусився і вчинив самогубство, отже, не було дванадцяти учнів, які могли б сісти на дванадцять престолів Ізраїля. Цілком імовірно, що це висловлювання вийшло з вуст самого Ісуса.

Якщо учні мають сидіти на дванадцятьох престолах і судити дванадцять племен Ізраїля, то хто стоятиме над самим Ізраїлем? Хто стоятиме над усім Ізраїлем? Ісус не міг бути під одним з дванадцяти племен або під одним з дванадцяти престолів, на яких мали сидіти учні. Він має бути царем Ізраїля, який стоятиме над учнями, які судять дванадцять племен Ізраїля. Ось що Він має на увазі, коли каже, що Син Людський сяде на Своєму славному престолі. Іншими словами, Він вважає Себе царем Ізраїля, обіцяним Месією.

Анкерберг: Біле, я гадаю, нам потрібно донести цю думку людям. Ісус мав радикальні заяви, в тому розумінні, що звичайна людина не сказала б такого.

Крейг: Так, Джоне. Це показує, що Ісус не вважав Себе звичайним рабіном або єврейським святим або вчителем. Він вважав Себе екстраординарним, відокремленим Богом, Він був давно обіцяним Царем за лінією Давида, Месією, правління якого Бог встановить на землі.

Анкерберг: Біле, серед багатьох заяв Ісуса про те, що Він Месія, найяскравішою є табличка, яку прибили до Його хреста римські можновладці. Розкажи нам про це.

Крейг: Так. Ісус не лише називав Себе Месією. Я вважаю, що Його справи свідчать про Його месіанський статус. Будучи розіп’ятий, як «Цар юдейський» (а саме ці слова були прибиті до хреста над Ним), ми бачимо, що Ісус був розіп’ятий, як претендент на месіанство. Він вважав Себе обіцяним царем Ізраїля. Ми знаємо, що це історичний факт, бо вислів «Цар юдейський» ніколи не використовувався пізньою християнською церквою для позначення Ісуса. Цей титул не використовувала й перша церква. Очевидно, що євреї також не використовували цей титул для Ісуса, бо вони відкинули Його месіанський статус. Це могли бути слова лише римських катів Ісуса, реальний напис, який був прибитий до Його хреста. Це також показує, що Ісус був розіп’ятий, як претендент на месіанство, що вказує на те, ким Він Себе вважав.

Нам варто нагадати про факт, який ми обговорювали в попередньому випуску. Рання християнська церква вірила, що Ісус був Месією, попри те, що Він зовсім не був схожий на того, ким має бути Месія. Месія має бути царем Ізраїля, який переможе його ворогів (у цьому разі Рим), відновить Давидів престол в Єрусалимі, звідки Він царюватиме й де Його шануватимуть євреї та погани. Він не повинен бути безчесно розп’ятий, як якийсь злочинець. Але попри це рання християнська церква вірила в те, що Ісус був Месією. Він називав Себе Месією й перші учні вірили Його словам попри розп’яття, бо вони вірили і в Його воскресіння з мертвих.

Анкерберг: Так. Ми докладніше розберемо воскресіння в наступному випуску. Продовжімо. Чи називав Себе Ісус Божим Сином і звідки нам знати напевно, що Він мав на увазі, коли це казав?

Крейг: Я вважаю, що Ісус із Назарету називав Себе Божим Сином, що унікальним чином вирізняло Його серед єврейських царів, святих та інших учнів. Про це свідчить Його притча про нечестивих винарів, яка записана в Марка дванадцять.

Анкерберг: Дозволь, я прочитаю її та виведу на екран для наших глядачів, щоб вони могли зрозуміти її: «І почав Він у притчах до них промовляти: Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов. А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб прийняти частину плоду з виноградника в тих винарів. Та вони схопили його та й побили, і відіслали ні з чим. І знову послав він до них раба іншого, та й того вони зранили в голову та зневажили. Тоді вислав він іншого, і того вони вбили. І багатьох іще інших, набили одних, а одних повбивали. І він мав ще одного, сина улюбленого. Наостанок послав і того він до них і сказав: Посоромляться сина мого! А ті винарі міркували собі: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і нашою спадщина буде! І вони схопили його та й убили, і викинули його за виноградник». Далі сказано про те, що єврейські лідери, які слухали Ісуса, хотіли вбити Його, бо знали, що Він казав про них.

Крейг: Так.

Анкерберг: Поясни нам це.

Крейг: Винарі являють собою релігійних єврейських лідерів часу Ісуса. Власник виноградника – Бог. Слуги, яких Бог посилає до виноградника, щоб зібрати його плоди – це різні пророки, яких Бог з незапам’ятних часів посилав Ізраїлю. Вони били пророків, убивали їх, ображали їх, не корилися їм. У підсумку Богові залишилося тільки послати «Свого улюбленого сина». Він гадав, що вони послухаються Його сина. Але замість цього вони вбили сина, бо він був спадкоємцем виноградника. Що це каже про самосприйняття Ісуса? Він вважав Себе єдиним Божим Сином. Це вирізняло Його серед усіх пророків, які були раніше. Він вважав Себе спадкоємцем Ізраїля. Навіть скептичні теологи визнають автентичність цієї притчі, бо вона також є в Євангелії від Хоми, яка не входить до Біблії. Але в цій притчі ми ясно бачимо докази того, що Ісус вважав Себе унікальним Божим Сином.

Анкерберг: Біле, я вважаю, що Ісус вважав Себе Божим Сином і це видно в Матвія одинадцять, двадцять сім. Про що цей вірш? Прочитай його нам.

Крейг: У Матвія одинадцять, двадцять сім Ісус каже: «Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити». Є добрі причини вважати це справжніми словами історичного Ісуса. По-перше, вони взяті зі старого джерела, яким Матвій та Лука діляться в своїх Євангеліях. Крім того, малоймовірно, щоб рання церква вигадала це висловлювання, бо в ньому сказано, що Сина ніхто не знає. Тут сказано: «І Сина не знає ніхто, крім Отця». Але пост-пасхальна церква може знати Сина. Ми знаємо Христа, як свого Спасителя. Малоймовірно, щоб це вигадали пізніше. Ці слова пов’язані з історичним Ісусом. Але про що це каже нам? Це каже нам про те, що Ісус вважав Себе єдиним Божим Сином та унікальним об’явленням Бога Батька людству. Це радикальна заява.

Анкерберг: Так. Перейдімо до наступної заяви в Марка тринадцять, тридцять два. Ісус каже про дату Свого другого приходу. Він каже: «Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні Анголи на небі, ні Син, тільки Отець». Порозмовляймо про це.

 

Крейг: Знов-таки, скоріше за все, це справжні слова історичного Ісуса, бо пізня християнська церква, яка вважала Ісуса Божественним, ніколи б не вигадала висловлювань, які свідчать про незнання Ісуса. Але тут Ісус каже, що Він не знає дати Свого другого приходу. Досить імовірно, що це слова історичного Ісуса. Але що Ісус тут каже? Він називає Себе Божим Сином. Ми бачимо якийсь наростаючий масштаб: від людей до ангелів, Сина та Батька. Це показує нам перевагу Ісуса над людьми, ангелами й наближення до Батька. Це справді неймовірні слова.

Анкерберг: Гаразд, Біле, підбий підсумок усього того, що ми встигли розглянути.

Крейг: Ми досліджували деякі висловлювання та вчинки історичного Ісуса, щоб визначити Його самосприйняття та оцінку власної особистості. Ми побачили, що, по-перше, історичний Ісус вважав Себе довгоочікуваним Месією, єврейським царем, який встановить Боже царство в Ізраїлі. По-друге, ми побачили, що Ісус вважав Себе Божим Сином, що вирізняло Його на тлі єврейських царів та святих мужів. Він вважав Себе єдиним об’явленням Бога-Батька людству.

Анкерберг: Потім Він використовував щодо Себе титул «Син Людський». В Євангеліях Він називав Себе так понад вісімдесят два рази. Ніхто не робив цього до та після Нього. Що цей титул означає?

Крейг: Більшість людей, скоріше за все, припустить, що титул «Син Людський» Ісус використовував для того, щоб підкреслити Свою людяність, як Він використовував титул «Син Божий», щоб підкреслити Свою Божественність. Але насправді все навпаки, Джоне.

Ісус не називав Себе сином людським з маленької літери, як робив пророк Єзекиїль, підкреслюючи свою людяність. Він завжди використовував цей титул з великої літери. І, як ти казав, Ісус Сам називав Себе так у Євангеліях і ніде більше – за винятком однієї згадки в книзі Дій. Це, знов-таки, показує, що даний титул не був вигадкою пізньої християнської церкви. Вони не називали Ісуса Сином Людським. Це Ісус називав Себе так.

Ми бачимо велику літеру. Про кого ж казав Ісус? Його слова пов’язані з сьомим розділом пророка Даниїла, коли Даниїл одержав видіння вночі. Він побачив Божественну людську особистість, яка, як він каже, схожа на Сина Людського, який приходить перед Бога, перед Божий престол. Бог дає Йому весь суд, всю владу, щоб всі народи землі вклонялися та служили Йому. Саме цю загадкову особистість із Даниїла сім має на увазі Ісус, коли називає Себе Сином людським.

Анкерберг: Біле, ці заяви просто дивовижні. Але в Євангеліях ми також бачимо історію про те, як Ісус зцілює паралізованого. Коли Він це робив, то казав: «Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі». Він сказав цій людині, яка не могла ходити: «Встань». І він встав, вийшов перед усіма. Що це показує нам?

Крейг: І знову, Джоне, ключ криється в титулі – Син Людський – і тій владі, яка дана Синові Людському від Самого Бога, щоб чинити такий суд на землі. А видимим проявом влади Ісуса, як Божественно-людського Сина Людського, є здатність пробачати гріхи.

Анкерберг: Так. Люди, які сиділи там і слухали Його, казали: «Ким Ти Себе вважаєш? Богом? Хто може пробачати гріхи?»

 

Крейг: «… крім Бога».

Анкерберг: «крім Бога?» Це дивовижний доказ. Але перейдімо до уривку, який збирає всі три титули воєдино. В ньому Ісус каже, що Він – Месія, Син Божий та Син Людський. Це історія про суд, на якому єврейські лідери навмисно ставили Йому ці запитання. Розкажи нам про нього.

Крейг: Це сцена суду перед єврейським синедріоном або верховним судом. Вона дивовижна, бо всі три титули, які ми обговорювали, поєднуються в цій сцені. Я хочу прочитати це місце для наших глядачів: «Первосвященик ізнову спитав Його, до Нього говорячи: Чи Христос Ти, Син Благословенного? А Ісус відказав: Я! І побачите ви Сина Людського, що сидітиме по правиці сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!». Тут Ісус називає Себе Месією, Сином Божим та Сином Людським – фактично цитуючи Даниїла сім – який сидітиме по правиці сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме. В цій драматичній сцені поєднуються всі три титули. Як реагує первосвященик? «Роздер тоді первосвященик одежу свою та й сказав: На що нам ще свідки потрібні? Ви чули цю богозневагу. Як вам здається? Вони ж усі присудили, що Він умерти повинен».

Анкерберг: Так, богозневагу. Суть у тому, що Він зробив цю заяву й був розіп’ятий, що приводить нас до запитання: «Чому ж рання церква вклонялася Йому, називала Його Богом після того, як Він був розіп’ятий?» Ми розберемося з цим наступного тижня, а зараз поясни ось що: Який ключовий факт іде далі?

Крейг: Наступний ключовий факт – це воскресіння Ісуса. Розп’яття Ісуса було катастрофою для перших учнів. І не тому, що їхній улюблений вчитель помер, а тому, що розп’яття поставило знак запитання на всьому тому, про що Він казав та чого навчав про Себе. Месія мав встановити Давидів престол в Єрусалимі, скинути ярмо римського гніту, здобути повагу євреїв та поган, правити та царювати в Божому Царстві з Єрусалима. Замість цього Ісус, як і багато інших претендентів на титул Месії перед Ним, був убитий руками римських катів, як звичайний злочинець, переможений і привселюдно посоромлений. Як Він міг бути Месією після цього? Розп’яття було справжньою катастрофою для перших послідовників Ісуса. Вони ніколи не могли повірити в те, що Він був Месією, якби не сталося щось драматичне, що цілком нівелювало катастрофу розп’яття. Вони казали, що щось сталося. Вони казали, що Бог воскресив Ісуса з Назарету з мертвих.

Анкерберг: Біле, ти пам’ятаєш той час, коли ще не був християнином, але читав Новий Заповіт. Ти зрозумів, що Ісус називав Себе Месією, Сином Божим, Сином Людським, та що Він воскрес із мертвих? І тепер ти віч-на-віч зіткнувся з особистістю, яка робила ці заяви, справжньою історичною особистістю. Певен, що багато наших глядачів переживають зараз щось схоже. Що б ти порадив їм зробити?

Крейг: Я вважаю, що воскресіння Ісуса з мертвих вимагає від нас, як і від перших учнів, радикально переглянути тлумачення месіанства та царства Ісуса. Джоне, я співчуваю євреям часів Ісуса, які казали: «Він не схожий на обіцяного Месію. Він не схожий на царя, який прийшов за лінією Давида й який переможе наших гнобителів, Він звичайний злочинець». Я розумію, чому вони не хотіли вірити в Ісуса. Він не відповідав їхнім уявленням про Месію.

Але якщо Бог воскресив Ісуса з мертвих, то виходить, концепція Божого царства, яку Ісус приніс Своєю особистістю в історію людства, не була земним, політичним царством. Його правління не було земним, політичним правлінням. Ісус сказав: «Царство Боже всередині вас». Боже Царство перебуває там, де Бог є царем життів людей, які вірять у Нього і йдуть за Ним.

Таким чином, смерть Ісуса варто вважати не історичною випадковістю, трагічною помилкою, а чимось, що спровокував Сам Ісус. Він знав, коли йшов до Єрусалима, що все закінчиться Його смертю. Він пустив у хід механізм, який закінчився Його стратою. Чому Він так зробив? Уся справа в тому, що Він вважав Свою смерть жертвою Богові, яка укладе новий заповіт між людиною та Богом, стане засобом пробачення гріхів та відновлення правильних взаємин з Богом.

Ми бачимо це в тому, як Він святкував останню вечерю з учнями. Він взяв великодній хліб і дав його їм, а потім сказав: «Це тіло Моє, що за вас ломається». Потім Він взяв вино й сказав: «Це Моя кров нового заповіту, що проливається за багатьох. Її пийте». Він показав їм, як Він принесе жертву Богові Своїм життям, Своїм тілом та кров’ю, щоб укласти новий заповіт між Богом та людьми. Тепер смерть Ісуса набуває величезного значення, як джерело нашого Спасіння. Це не трагічна помилка. Ісус приніс Себе як Пасхального Агнця, Богові, щоб відновити нас і дати нам правильні взаємини з Богом. Ось чому перша церква постійно казала, що Він помер за наші гріхи: «Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево».

Це вимагає кардинальної реінтерпретації месіанства Ісуса, Божого царства, яке тепер стає Його правлінням у наших серцях, серед тих, хто йде за Ним, доки Він не прийде знову, щоб встановити його на землі, і Його смерті, не як трагічної поразки, а як засобу для встановлення нового заповіту між Богом та людьми, жертовним принесенням за гріх, яке дає нам пробачення та правильні взаємини з Богом. Виникає запитання: «Чи повіримо ми, чи покладемося ми на Ісуса, як на жертву за нас, як на Спасителя, як на Господа, на Месію й царя?» Ось той вибір, який нам треба зробити.

Анкерберг: Друзі, важливо, щоб ви подумали над цим. Сподіваюся, ці факти торкнулися вас і ви зрозуміли, що не покладалися на Ісуса, ніколи не просили Його ввійти в ваше життя, спасти вас, забрати ваш гріх. Я хочу сказати: «Чому б вам зараз не попросити Христа стати вашим Спасителем?» Запросіть Його в своє життя.

Наступного тижня ми розмовлятимемо ось про що: «Чи існують історичні докази воскресіння Ісуса з мертвих?» Біл – експерт у цій сфері й я сподіваюся, що ви приєднаєтеся до нас, бо це важлива та цікава тема. До зустрічі.

 

 

 

 

 

 

 

Якщо ви хочете знайти взаємини з Ісусом Христом, заходьте на наш сайт за адресою джей-ей-шоу крапка орг і натискайте на вкладку «Помолитися, щоб визнати Ісуса Христа, як Рятівника».