Дело о Разумном замысле Програма 3

Дело о Разумном замысле

 

Програма 3

 

 

 

 

 

Доктор Стівен Маєр

Доктор Джон Анкерберг

Копірайт 2015 АТРИ

Джон Анкерберг Показати

JAShow.org

Дело о Разумном замысле

 

Диктор: Сьогодні в «Шоу Джона Анкерберга». Звідки ми з’явилися? Як ми сюди потрапили? Що дало нам життя? В більшості шкіл та коледжів теорію еволюції Чарльза Дарвіна представляють, як науковий факт, а не як теорію. Але сьогодні багато видатних учених у своїх працях відкидають теорію Дарвіна. Однією з головних причин є «Кембрійський вибух», коли в скам’янілостях знаходили сформованих тварин, але при цьому не виявляли якихось предків, які існували перед ними. Чому деякі вчені вважають, що ці тварини є доказом існування всемогутнього розуму, який створив життя?

Сьогодні я маю в гостях доктора Стівена Маєра, якийодержав ступінь доктора філософії Кембриджського університету. Він автор бестселера «Сумніви Дарвіна». Приєднуйтеся до нас.

+++

Програма3

+++

 

Анкерберг: Ласкаво просимо на нашу передачу. Я Джон Анкерберг. Дякую, що приєдналися до нас. Сьогодні ми порозмовляємо про те, чому багато сучасних вчених відкидають стандартну теорію еволюції, відому, як неодарвінізм, якої навчають у школах та коледжах, і звідки починаються проблеми з сучасною теорією еволюції. Останні кілька тижнів ми розглядали теорію еволюції та її проблеми разом з ученим та філософом доктором Стівеном Маєром, колишнім геофізиком, який одержав свій докторський ступінь з філософії в Кембриджському університеті. Він написав два бестселери «Підпис у клітині» та «Сумніви Дарвіна».

В «Сумнівах Дарвіна» доктор Маєр розповідає про те, що Дарвін сам сумнівався в тому, як його теорія може пояснити важливий доказ та як ці сумніви переросли в масштабну кризу сучасного еволюційного мислення. Дарвіна тривожила одна важлива подія в історії життя, відома, як Кембрійський вибух, у якому в палеонтологічному літописі раптово з’явилися перші ключові групи тварин.

Докторе Маєр, ми раді, що ви з нами. Я хочу почати з ролика з чудового документального фільму Ілюстра Медіа «Дилема Дарвіна». Цей ролик розповість нам трохи більше про доктора Стівена Маєра та про теорію розумного задуму, а також покаже наукові докази, які підтверджують цю альтернативну теорію. Я хочу, щоб ви це почули.

Диктор: Якщо механізми Дарвіна не можуть пояснити походження інформації, необхідної для появи Кембрійських тварин, то що може?

Понад двадцять років Стівен Маєр досліджував цю складну загадку.

В серпні дві тисячі четвертого Маєр надрукував кілька своїх висновків у часописі, який був пов’язаний зі Смітсонівським інститутом.

Його есе стало початком бурі протиріч, які поставили під загрозу кар’єру редактора часопису, еволюційного біолога Річарда Стернберга. Але чому технічна стаття про походження структури тіла тварини спровокувала таку бурхливу реакцію?

Стівен Маєр: Для багатьох людей проблема в моїй статті крилася в висновках. Я не лише ставив під сумнів механізми Дарвіна, які не могли пояснити походження нової форми та інформації, яка з’явилася в Кембрії. Я також казав про те, що були важливі моменти вибуху, які вказували на реальність розумного інтелекту в історії життя.

Диктор: Ще будучи випускником Кембриджського університету, Маєр працював над розвитком наукової теорії розумного задуму. Він ґрунтував цю теорію на тих самих логічних методах, які використовували Дарвін та геолог Чарльз Лаєль. Лаєль наполягав на тому, що найкращим поясненням того, що сталося в давній давнині, є подія, яку ми можемо відтворити зараз, актуальний випадок, який діє цієї миті.

Маєр: Сьогодення – це ключ до минулого. Такою була логіка Лаєля. Це стандартний метод історичної науки. Якщо ви намагаєтеся відтворити щось, що сталося в давній давнині, то в пошуках найкращого пояснення маєте покладатися на актуальний досвід причинно-наслідкових зв’язків.

Диктор: Ця логіка допомогла Маєрові зробити висновки про походження інформації.

Маєр: Мене осяяло, що це не так вже й складно. Ми шукаємо причини, які дають різні ефекти, які ми й намагаємося пояснити. Я поставив собі запитання: «Яка причина діє зараз і подає нову інформацію, чи то цифровий код, чи ієрархічна інформація в формі креслення? Звідки з’явилася ця інформація?» На підставі досвіду, який є основою для всіх наукових теорій про минуле, ми знаємо, що інформація завжди походить з розумного джерела. І коли ми знаходимо інформацію в Кембрійських тварин, коли ми розуміємо, що для створення цих тварин необхідні масштабні вливання інформації, то логічніше за все дійти висновку, що ці тварини зобов’язані своїм існуванням розумному джерелу, що інформація, необхідна для їхнього створення, мала з’явитися від розуму.

Анкерберг: Докторе Маєр, ви відіграли ключову роль у розвитку та формулюванні наукової теорії розумного задуму. Я хочу, щоб ви розповіли нашим глядачам свою історію. Як це сталося?

Маєр: В середині вісімдесятих я був молодим ученим і працював геофізиком у нафтовій компанії. Я займався обробкою сейсмічних даних. Це була рання форма інформаційних технологій. У Даласі, де я працював, проходила конференція, яка вразила мене. Я вже давно цікавився серйозними питаннями науки, які перебували на перетині науки та філософії. На конференції обговорювали три важливі питання: походження всесвіту, походження життя, а також походження та природу людської свідомості. Там був учений на ім’я Чарльз Текстон, який саме написав книгу про питання походження першого життя. Вона мала назву «Таємниця походження життя». Він показав, що це питання ще не було розв’язане сучасною біологією, що немає теорії хімічної еволюції, яка б могла пояснити, як ми одержали з хімічних речовин пребіотичний бульйон та першу живу клітину. Головна проблема, на якій він зосередився та яку визнають інші вчені – це проблема походження інформації, проблема походження генетичної інформації, яка зберігається в ДНК та є необхідною для створення першої клітини.

Я був вражений цим. У підсумку я познайомився з Текстоном. Мене познайомили з ним на конференції. Я почав приходити до нього після роботи. В епілозі до його книги «Таємниця походження життя» в нього виникла ідея. Він не знав, як її назвати. Він сказав, що є щось у здатності ДНК нести інформацію, що припускає, що ми бачимо докази розумної справи. Ось як він її назвав. Тоді він не розвив свою думку в повноцінну теорію. Це був інтуїтивний зв’язок, заснований на його розумінні, що інформація – це уявний продукт. Це те, що приходить від розуму, інтелекту, а не від хімії.

Я захопився зв’язком між інформацією та інтелектом. Мені стало цікаво, чи можна сформулювати те, що ми пізніше назвали «розумним задумом», як наукову гіпотезу. Рік потому я пішов закінчувати Кембридж. За іронією, я почав уважно вивчати праці Чарльза Дарвіна. Дарвін був цікавий мені через його ідеї про походження видів. Але його робота цікавила мене також, бо він вигадав унікальний метод наукової логіки, який дозволив ученим досліджувати події давньої давнини. Я зрозумів, що, хоч би як пояснювали походження життя – через задум або через некеровані матеріальні процеси – ми намагатимемося пояснити те, що сталося дуже давно в історії життя. Метод, вигаданий Дарвіном, здавався досить важливим у питанні визначення того, можна чи ні розвити наукову теорію розумного задуму.

А той метод, який він використовував, має назву. Це метод безлічі гіпотез, які суперничають, або, як його іноді називають, метод висновку на підставі найкращого пояснення. І тоді з’явилося ключове запитання: «Що означає «найкраще пояснення?» Заглиблюючись у цю тему, я зрозумів, що одним з його головних наставників був геолог Чарльз Лаєль. Мене осяяло, коли я одного разу читав його книгу «Принципи геології», яка є спробою пояснити минулі зміни поверхні Землі шляхом співвідношення з причинами, які діють нині. І ось що я зрозумів. Лаєль насправді казав, що завдання історичного вченого – пояснити події давньої давнини за допомогою наведення прикладів на підставі діючих сил, які ми бачимо на особистому досвіді й можемо пояснити.

Ось вам приклад. Якщо сьогодні поїхати до східного Вашингтона, то в окрузі Палуза ви знайдете місця, де залишився тонкий шар білої пилоподібної речовини. Якщо ви геолог і не знаєте, що сталося вісімнадцятого травня тисяча дев’ятсот вісімдесятого, коли відбулося виверження на горі Сент-Хеленс, то, дивлячись на цю білу речовину, ви керуватиметеся засадами Лаєля та Дарвіна. Ви вигадаєте безліч гіпотез. Можливо, був потоп, або землетрус, або виверження вулкана. Яка з цих гіпотез пасує найкраще?

Згідно з Лаєлем, найкращим поясненням є те, яке містить у собі причину, яка на нашому досвіді показала ті самі наслідки, що ми намагаємося пояснити. Враховуючи цей критерій, найкращим поясненням є виверження вулкана, бо ми бачили, як вулкани вивергали білу порошкоподібну речовину, а потопи та землетруси – ні. Ось який метод логіки я побачив, коли досліджував праці Лаєля та Дарвіна.

Одного разу я зрозумів, що те саме стосується й походження інформації. Це було ключове запитання, яке здивувало мене, бо я спитав у себе: «Яка причина діє зараз і створює цифровий код? Якою є причина появи коду або інформації?» Незабаром після цього я почав читати щось інше. Це була маленька книга, яка казала про застосування інформаційної теорії або інформації науки до аналізу ДНК. Її написав Генрі Квастлер. І на шістнадцятій сторінці він залишив цікавий коментар. Я прекрасно пам’ятаю той день, коли наштовхнувся на нього. Квастлер сказав, що створення нової інформації «зазвичай асоціюється зі свідомою діяльністю».

Анкерберг: Це ключова фраза.

Маєр: Це ключова фраза, бо Лаєль казав, що повторюваний досвід навчає нас причинно-наслідкових зв’язків.

Отже, якщо щось зазвичай асоціюється зі свідомою діяльністю, якщо інформація зазвичай асоціюється зі свідомою діяльністю, то, згідно з логікою Лаєля, ми бачимо актуальну причину, яка спричиняє бажану дію.

Анкерберг: Насправді, це єдине джерело, яке ми тільки бачили.

Маєр: Саме про це я й подумав. Я вирішив, що щоразу, коли ми бачимо інформацію, ми можемо відстежити її джерело, чи то комп’ютерна програма, чи ієрогліфічний напис, чи абзац у книзі, чи інформація, передана радіосигналом. Щоразу, коли ми бачимо інформацію, ми можемо відстежити її джерело. І ми завжди приходимо до розуму, а не до матеріального процесу, до свідомості та раціональної дії, як казав Квастлер. Я зрозумів, що він має рацію. Насправді, саме це й стало основою наукової теорії розумного задуму, в якій я використовував методи Дарвіна та Лаєля.

В своїй першій книзі «Підпис у клітині» я навів аргументи на користь розумного задуму, підсвідомо використовуючи метод Дарвіна та Лаєля, щоб показати, що джерело інформації, необхідне для створення першої живої клітини, найкраще пояснити за допомогою розумного агента, дії розумного інтелекту в історії життя.

Але ту саму логіку можна застосувати, щоб пояснити цю загадкову подію, яку ми називаємо Кембрійським вибухом. Як ми вже казали, Кембрійський вибух не був просто вибухом нових біологічних форм та структур. Це вибух інформації: генетичної та високорівневої, епігенетичної. В обох випадках ми знаємо лише про одну причину появи інформації – про розум. А тому, що Кембрійський вибух є інформаційним вибухом, ми бачимо ще один приклад історичної події, який дає нам докази на користь розумного задуму.

Анкерберг: Так. Мені сподобався твій перший приклад. У своїй книзі ти кажеш про серце, яке було намальоване на піску поруч з океаном. Також там було написано: «Я люблю тебе, Джоанно». Якби ви йшли пляжем, то не подумали б, що серце та послання були роботою води, яка набігає на берег. Ми відразу ж бачимо послання, бачимо інформацію й кажемо, що це послання залишив чийсь розум.

Маєр: Ми постійно використовуємо таку логіку. Вся справа в тому, що ми знаємо про причинно-наслідкові зв’язки в світі. Біл Гейтс сказав, що ДНК – це як комп’ютерна програма, тільки набагато складніша за все те, що ми створили. Ми прекрасно знаємо, що потрібен програміст, щоб створити програму. І ми знаємо, що, коли бачимо інформацію, особливо в цифровій формі, то за виробництвом цієї інформації стоїть розум. І коли ми знаходимо інформацію в основі життя, то бачимо докази серйозних вливань інформації в історію життя. Я вважаю, що ми бачимо докази розуму дизайнера, бо жодна інша причина не здатна виробити інформацію в необхідному вигляді або формі.

Як ми вже казали в попередніх випусках, ми маємо серйозні причини, щоб сумніватися в механізмах Дарвіна, особливо в їхній здатності створення генетичної та епігенетичної інформації, необхідної для появи складних тварин, як це було в Кембрії.

Ми бачимо, що Дарвінізм та схожі матеріалістичні еволюційні теорії не здатні цього пояснити. В своїй книзі я показую, що не лише еволюційна модель неодарвінізму не може пояснити походження інформації, а й інші сучасні моделі. З іншого боку, ми бачимо позитивні причинно-наслідкові зв’язки в світі, де розумний задум відповідає за створення інформації.

Я вважаю, що ми маємо серйозні докази на користь розумного створення. Найцікавіше те, що, формулюючи теорію про розумний задум, ми використовували ту саму наукову логіку, яку використовував Чарльз Дарвін під час написання «Походження видів».

Анкерберг: В своїй книзі ти сказав дещо важливе й я б хотів показати це нашим глядачам. Ти сказав, що «той факт, що Кембрійський вибух показує особливості, які вказують на розумний задум, не означає, що розумний задум був причиною або є найкращим поясненням для цих особливостей». Далі ти кажеш: «Якщо Кембрійські тварини показують особливості, для яких розумний задум є єдиним поясненням, лише тоді історичний вчений може сказати, що це робота розумного задуму». Я вважаю, що це важливі слова. Поясни, що ти маєш на увазі.

Маєр: Так. Це питання логіки. Коли ви намагаєтеся діяти на підставі підказок у сьогоденні, щоб довідатися про причину в минулому, то рішучі висновки можна представляти лише тоді, коли є лише одне джерело для пояснення. Якщо є багато різних причин, які можуть дати той самий результат, то, бачачи результат, можна вибрати кожну з них. Ось чому для історії науки найкращим варіантом є той випадок, коли є лише одна причина, адже саме тоді наслідки явно вказують на неї, а не на інші можливі варіанти. В «Сумнівах Дарвіна» та «Підписі в клітині» я кажу лише про одну відому причину походження функціональної інформації, яка виконує функцію спілкування, й ця причина – розум. Але ми бачимо їхні наслідки в житті й маємо пояснити походження інформації та цифровий код у ДНК. Ми також казали про систему обробки інформації вищого рівня та епігенетичної інформації, необхідної для створення структури тварини.

Анкерберг: Гадаю, варто показати ще один ролик, який не лише пояснить те, про що ти кажеш, а надасть ще більше доказів того, чому розумний задум є найкращим з пояснень. Друзі, я хочу, щоб ви це побачили.

 

Стівен Маєр: Міркуючи над цим питанням протягом багатьох років, я зрозумів, що логіка, застосована до походження інформації, також застосовна й до походження інших ключових особливостей Кембрійського вибуху.

Диктор: Раптова спадна поява типів під час Кембрійського вибуху суперечить шаблону «від простого до складного», який пропонував Дарвін.

Пол Нельсон: В уявленні Дарвіна малі відмінності мали перетворюватися на більші відмінності. Це спадна картина, повернена догори ногами.

Маєр: Спочатку з’являються нові типи й лише згодом – їхні варіації. Але нові форми, ключові відмінності, з’являються на самому початку палеонтологічного літопису. Якщо ж ми розглядаємо можливість дизайну, то такий принцип здається досить логічним. Той самий спадний шаблон ми бачимо в нашій історії технологій.

Даглас Екс: Ми завжди працюємо від високорівневих завдань до дріб’язків, щоб досягти високорівневої мети.

Пол Нельсон: Тільки розум може уявити складний фінальний пункт і зібрати все необхідне, щоб його досягти .

Диктор: Структура тіла Кембрійських тварин в різних видах продовжувала з’являтися протягом всієї історії життя.

Але, хоча ці види й мали схожі структури тіл, вони не були пов’язані безперервним ланцюжком посередницьких матеріальних форм.

Маєр: Послідовність, яка пояснює повторюваність форм у часі – це послідовність ідеї. Коли ми знову й знову бачимо в скам’янілостях ті самі базові ідеї, це свідчить про те, що чийсь розум взяв участь у формуванні цієї форми, цієї організації структури тіла.

Диктор: Системи дизайну також мають одну дивовижну особливість. Вони складаються з мережі складних і точно організованих складових частин.

Даглас Екс: Про це можна казати категоріями ієрархії. Є високорівневі параметри, які вказують на мету всього проекту. Під ними перебуває безліч шарів детальних параметрів, які необхідні для завершення всього проекту.

Диктор: Наприклад, резистори, конденсатори та транзистори складаються зі спеціально обраних матеріалів. Ці компоненти збираються воєдино для створення мікросхеми. Мікросхеми збираються разом для створення комп’ютерів, які, в свою чергу, поєднуються в комп’ютерні мережі.

Стівен Маєр: На кожному рівні є особливості впорядкування, які, в свою чергу, даються розумним дизайнером, інженером, який змушує всю систему працювати. І в біології ми бачимо щось схоже.

 

Диктор: В живих системах гени створюють протеїни, які потім організовуються в певні види клітин, які, в свою чергу, формують тканини та органи. Ті збираються в структуру тіла, подібну до якої ми бачимо в Кембрійському вибуху.

Стівен Маєр: Ми знаємо лише одну причину в усьому всесвіті, яка могла створити таку ієрархічну структуру форми та інформації. І це інтелект. Це те, що робить розум, а не природні некеровані процеси.

Пол Нельсон: Дарвін вважав, що еволюція працює повільно, з безліччю невдалих експериментів. Логічно очікувати, що протягом мільйонів років з нагромадженням осадової породи мали залишитися сліди цих експериментів, перехідних груп, що призвели до появи трилобітів, яких ми знаходимо.

Стівен Маєр: Відсутність цих форм є найбільшою загадкою. Але з погляду розумного задуму тут немає ніякої загадки. Ми знаємо, що розумні істоти можуть створювати те, чого не було раніше, бо вони мають ідеї. В їхньому розумі є креслення, які вони створюють за допомогою творчої діяльності. Немає потреби швендяти без діла протягом мільйонів років еволюційної історії, якщо можна використовувати план у конкретний момент часу. Саме це ми й бачимо на прикладі Кембрійського вибуху.

Анкерберг: Стівене, я вважаю, що це дивовижна теорія. Які її наслідки?

 

Маєр: Перше, що стосується більшості, так це те, як розумний задум відрізняється від всього того, про що зараз кажуть у засобах мас-медіа. Нам знову й знову кажуть, що теорія Дарвіна відповідає на всі ключові запитання. Але ми бачимо безліч статей відомих часописів, де провідні вчені визнають існування проблеми.

Анкерберг: Як ти вважаєш, чому це так важливо?

Маєр: Це, в першу чергу, важливо з наукового погляду, бо сто п’ятдесят років нам кажуть, що в природі немає доказів задуму, а є лише видимість цього. Річард Доукінс добре сказав: «Біологія – це дослідження складних речей, які виглядають так, немов були створені заради певної мети». Але як стверджують сучасні неодарвіністи, це лише ілюзія. Я вважаю, що ми насправді бачимо реальні докази дизайну, роботи інтелекту в історії життя. Це найважливіший поворот за сто п’ятдесят років наукового мислення.

Але це відкриття також стосується й питання світогляду. Адже будь-який світогляд має відповідати на запитання: «Хто або що, який процес усе створив?» Дарвінізм став головною опорою натуралістичного або матеріалістичного світогляду, який стверджує, що все з’явилося в результаті неспрямованих, неконтрольованих матеріальних процесів. Але якщо теорія розумного задуму правильна – й тому є серйозні докази – то це серйозний виклик для матеріалістичного способу мислення. Ми бачимо наукові відкриття, які вказують на необхідність існування розумного творця, характеристики якого євреї та християни здавна приписують Богові. Я гадаю, ми порозмовляємо про це в наступному випуску.

Анкерберг: Так. Друзі, я певен, що через це на нас чекає шквал критики. Наступного тижня ми присвятимо передачу тому, що критики кажуть про цю теорію. Доктор Маєр відповість на їхні запитання. Це буде дивовижна передача. Сподіваюся, ви приєднаєтеся до нас.

Дякую, що були сьогодні з нами. Якщо вам сподобався сьогоднішній випуск і ви б хотіли подивитися його знову або хочете подивитися наші програми на інші теми, встановлюйте додаток «Шоу Джона Анкерберга» або заходьте на наш сайт за адресою джей-ей-шоу крапка орг. Ви можете безплатно дивитися всі випуски через додаток «Шоу Джона Анкерберга», або завантажити будь-який випуск для особистого користування за п’ять доларів через сайт джей-ей-шоу крапка орг

Друзі, ми хочемо підбадьорити та зміцнити вас у ходінні з Господом. Можливо, сьогодні Бог звертається до вас. Якщо ви хочете довідатися, як стати християнином, або хочете помолитися й визнати Ісуса Христа, як Спасителя, заходьте на наш сайт і натискайте на вкладку «стати християнином». Вона розміщена вгорі сторінки. Ми розповімо вам, як помолитися й попросити в Господа Ісуса Христа спасти вас від гріха. Ви можете особисто пізнати та пережити Його.

Ми раді, що сьогодні ви були з нами. Сподіваємося, що ви приєднаєтеся наступного тижня. Ми підготуємо ще один випуск, який надихне вас і дасть потрібну інформацію для щоденного ходіння з Господом. Нехай Бог поблагословить вас. До зустрічі наступного тижня.

 

 

 

 

 

 

Якщо ви хочете знайти взаємини з Ісусом Христом, заходьте на наш сайт за адресою джей-ей-шоу крапка орг і натискайте на вкладку «Помолитися, щоб визнати Ісуса Христа, як Рятівника».

Фільм Ісус

Як стати християнином

Як ви можете стати християнином? Християнин це людина, яка є послідовником Ісуса Христа і повірила в Нього. Біблія дає чітку відповідь, тому ви можете бути впевненими, що ви є християнином, Натисніть сюди.

Аудіо Біблія