Віра в переломний момент. Програма 2 з 3.

 

Анкерберг: Сьогодні в «Шоу Джона Анкерберга».

Люцер: Сьогодні ми розмовлятимемо про віру в переломний момент. Питання в тому, через що вам потрібно пройти, щоб зректися Господа й сказати: «Я вже не можу вірити в Його любов». Якої миті ваша віра зламається?

Анкерберг: Чи перебуває ваша віра в пункті розламу? Як нам залишатися вірними Богові посеред проблем та болю в серці?

Люцер: Коли ми стикаємося з випробуванням, то можемо або поблагословити Бога, або проклясти Його. Бог любить, коли в Нього вірять, навіть коли докази свідчать про зворотнє.

Анкерберг: Що Бог хоче, щоб ви знали, щоб ви могли вірити та покладатися на Нього попри все?

Люцер: Ви маєте вірити Божому слову. Іншими словами, ви маєте вірити Його обітницям попри докази навколо.

*****

Анкерберг: Сьогодні моїм гостем є доктор Ервін Люцер, пастор церкви Муді Меморіал у Чикаго, Ілінойс. Послухайте, що він скаже про віру в переломний момент та про те, як підготуватися до важких часів у цьому особливому випуску «Шоу Джона Анкерберга».

Ласкаво просимо на нашу передачу. Сьогодні ми розмовлятимемо на дуже цікаву тему. Ми розмовлятимемо про пустелю – про важкі часи, які переживають люди – про диявола та про вас.

Ми розмовлятимемо про спокуси. Які спокуси приходять до нас? Чому Бог їх допускає? Що диявол хоче зробити в нашому житті? Що відбувається в духовному світі, за лаштунками, коли ми стикаємося з проблемами в житті? Ервіне, ми кажемо про труднощі, про важкі речі в цьому житті. Ти маєш друга, який останні три роки проходив через важкі часи. Розкажи нам хоча б частину того, через що він пройшов.

Люцер: Так, Джоне. Я можу назвати лише частину, бо перелік дуже великий. Він втратив роботу.

Його несправедливо звільнили. Крім того, його друзі-християни не допомогли йому. Він найняв адвоката. І це теж не допомогло. Він живе в будинку, прав на який вже не має. На щастя, він досі в ньому живе. Він не може сплатити за рахунками, не може нічого віддати кредиторам. Його дитина вживала наркотики і цього часу сидить у в’язниці. Його здоров’я похитнулося. Він має рак та інші хвороби. Він пройшов через два розлучення. І якщо зупинитися й замислитися, то це сучасний Йов з усіма його проблемами. Але разом з тим ми маємо поставити собі запитання: “А що робить Бог? Що робить диявол? Що б диявол хотів зробити в житті мого друга?” Ось чому, як ти вже казав, ми звернемося до пустелі. Ми подивимося на історію Ісуса в пустелі, щоб зрозуміти, що відбувалося, і в такий спосіб спробуємо протистати спокусам. Ми зазирнемо в духовний світ у тій мірі, в якій зможемо, й побачимо, що там відбувається, щоб дати людям надію та якусь зброю, з якою вони зможуть вступити в цю велику битву, яку ми називаємо життям.

Анкерберг: Я вважаю, що це просто дивовижно. Ми бачимо Самого Господа Ісуса. Ми бачимо, що Він пройшов через ті самі речі, що й ми. Просто замисліться про той факт, що Йому довелося пройти через це. Сам цей факт свідчить про те, що й нам доведеться пройти через щось схоже. Подивімося на Господа Ісуса. Звичайно, Він Бог і людина, Отже, Він відрізняється від нас. Але до Нього прийшли спокуси. Чого хотів диявол? Що він хотів зробити в житті Ісуса?

Люцер: Не думаю, що можна зрозуміти історію з Матвія чотири, доки ми не прочитаємо кінець третього розділу. Іван Христитель охристив Ісуса. Небеса відчинилися й Батько сказав: “Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!”.

Четвертий розділ починається зі слів: «(Відразу) Потому Ісус був поведений Духом у пустиню». Що тут відбувається? Ось що сталося. Коли Ісус одержав об’явлення від Батька, то диявол вирішив зруйнувати взаємини Ісуса з Батьком. Диявол вирішив випробувати ці взаємини. Він спробував зробити так, щоб Ісус почав діяти незалежно від Батька й припинив вірити в турботу Батька. Знаєш, ти маєш цілковиту рацію. Бог має мету в спокусах.

Він хоче, щоб у нас підійнялося найкраще. А мета сатани інша. Він хоче підійняти в нас найгірше. І коли ви стикаєтеся зі спокусою або випробуванням, то бачите дві сили. Диявол має свій інтерес, а Бог – Свій. Ми маємо пам’ятати, що диявол – це “діаболос”, що означає “обвинувач”, або “аполіон”, що означає “винищувач”. Він хоче відокремити нас від Батька.

Анкерберг: Він хоче звинуватити нас перед Богом. Він хоче звинуватити нас і відокремити нас від Божої любові, змусити сумніватися в тому, що Бог нас любить.

Люцер: Знаєш, Джоне, в сьогоднішньому випуску ми порозмовляємо про це й дамо людям зброю для боротьби. Отже, подивімося на три спокуси диявола. Ось перша. Ісус Христос голодний. Він постив сорок днів та ночей. «Перетвори це каміння на хліб».

У Новому заповіті є історії про те, як Ісус дивовижним чином примножив хліб. І в цьому не було б нічого поганого, якби не одна деталь: якби Він зробив це тієї миті, то відокремився б від волі Небесного Батька. Знаєте, що каже Ісус? Він каже: «Якщо Мій Батько хоче, щоб Я пройшов через це випробування, то Я згоден». Ісус цитує Письмо й каже: «Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих».

Диявол повертається до Нього зі своїм віршем. Він може й не втекти, якщо ми прочитаємо йому місце з Письма. Ми маємо цитувати Письмо, але це не все. Друга спокуса була такою: зійдімо на наріжника храму.

Йосип Флавій каже, що наріжник храму – це місце, де стіна Єрусалима з’єднувалася зі стіною храму, опускаючись до Кедронської долини. Він каже Ісусові: «Стрибни».

«Ангели піймають Тебе. Всі побачать це. Це буде доказом того, що Ти – Месія». Іншими словами, він хоче, щоб Ісус вибрав легкий шлях прийняття.

«Ісус відказав йому: Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого!» Важливе зауваження. Коли хтось вириває вірш із контексту, то Ісус чинить, як будь-який добрий теолог – врівноважує його іншим віршем. Ісус сказав: «не спокушуй Господа Бога твого». Він дає йому відповідь. І що робить диявол? Підсуває третю спокусу. Він не йде. Він повертається й каже Ісусові: «Я покажу Тобі всі царства землі».

Біблія каже, що він взяв Його на високу гору й показав усі царства світу та їхню славу. Ми не знаємо, як він це зробив. Напевно, вони бачили піраміди Єгипту, славу Греції з Акрополем та іншими будівлями. Сатана каже: «Все це я дам Тобі. Тобі лише потрібно вклонитися мені».

Насправді він казав: «Я даю Тобі можливість одержати зараз те, що й так буде Твоїм». Диявол читає Письмо. Він знає другий Псалом, де сказано, що Ісус Христос колись сидітиме на престолі й правитиме світом.

Диявол знає про це й тому каже: «Тобі потрібно лише вклонитися мені». Є одне питання, з якого думки теологів розходяться. «чи Мав він право пропонувати Ісусові царства?» Одні кажуть: «Ні, це була неправильна пропозиція». Інші кажуть: «Так, він бог цього світу». Ось у чому суть: хоч би якого погляду ви дотримувалися, диявол однаково залишається в Божих руках та під Божим контролем.

Анкерберг: Так. Я в захваті від твого пояснення спокус. Перша спокуса після того, як Ісус почув слова Самого Батька – Ти Син Мій коханий… Сатана не хотів, щоб Він у це повірив. Він також хоче, щоб ми не вірили в те, що є коханими синами та дочками Бога. Суть ось у чому: «Якщо Ти Божий Син або Божа дочка, якщо ми звертаємося до наших глядачів, то чому Ти голодний, Ісусе? Чому зазнаєш труднощів?» А друга спокуса була такою: «Якщо Ти Божий Син, то зістрибни, вчини диво, доведи, що віриш Божому слову». Це був хитрий хід.

Люцер: Дуже хитрий хід.

Анкерберг: Так. «Якщо Ти справді віриш, то в Тебе все вийде». Ісус відповідає йому: «Не спокушуй Господа». І фінал: «Послухай, Тобі не потрібно йти на хрест. Це найважчий спосіб одержати царство. Я просто віддам його Тобі, якщо Ти вклонишся мені. Забудь про піт та кров». І щоразу Ісус відмовляв йому. Він був готовий до голоду, був готовий до відсутності див, бо довіряв тому, що Батько сказав Йому: «Ти Син Мій коханий». Цього було досить. Він просто хотів догодити Батькові. Він не хотів перевіряти Батька, пізнавати, чи хотів Батько, щоб Він голодував або перебував у пустелі. Ісус прийняв це відразу. Нам важко бути такими. Ми не додержуємося всього, що каже Бог, як Ісус. Ми не віримо. Ми дивимося на свої обставини й кажемо: «А де Бог? Він забув мене».

Люцер: Твоя правда. Знаєш, Джоне, сатана хотів поклоніння. І він хоче його й сьогодні. Але цього часу Ісус цілком підкорився Батькові. Він повірив ясному Божому слову. Ми розмовлятимемо про наш конфлікт із сатаною, щоб краще розуміти, як з ним боротися.

Анкерберг: Так. Ми ненадовго перервемося. Ми почали з того, що обговорили цілі того, що відбувається за лаштунками у вашому та в моєму житті. Коли ми стикаємося зі спокусами, з різними спокусами, то що відбувається за лаштунками? Ми подивимося, що про це каже Письмо. Залишайтеся з нами. Ервін пояснить це нам після перерви.

*****

Анкерберг: Отже, ми знову з вами. Ми кажемо про пустелю, про важкі моменти нашого життя, про диявола та про вас. Що відбувається навколо вас у духовному світі? Ви не бачите цього. Але якими є божі цілі для вас? Які спокуси приготував сатана? Що він хоче зробити з вами? Ервіне, ти маєш чудовий приклад. Він пов’язаний з мишоловками. Коли ви з Ребекою щойно одружилися й переїхали жити до квартири, то познайомилися з мишами.

Люцер: Так і є. Суть ось у чому: якби сатана приходив до нас, як сатана, й казав: «Я диявол», то ми б лякалися й трималися подалі від нього.

Але він так не робить. Замість цього він ставить пастки. Як і ми. Ми не могли піймати мишей голими руками, бо вони бачили нас. Але встановивши мишоловку й поклавши в неї трохи сиру, нам вдавалося піймати мишу. Ось у чому суть: за мишоловкою стоїть той, хто її встановив. А за спокусою стоїть брехун. Сатана – брехун. Перш ніж продовжити, Джоне, я хочу пояснити людям, як працює сатана. Мені здається, що в книзі Дій п’ять ми бачимо чудовий приклад Ананія та Сапфіри. Вони збрехали про землю. Вони хотіли виглядати в очах церкви краще, ніж були насправді. Вони збрехали про те, за скільки продали ділянку. Я уявляю, як вони снідають разом, можливо, їдять пончики, абощо, й обговорюють це. Вони не мали ні найменшого уявлення про те, що сатана вклав цю ідею в їхні розуми. Насправді саме про це й каже Петро, коли вони приходять до нього. Він каже: «чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав?…»

Вони цього не бачили. Ось чому наші глядачі мають знати про те, що сатана полюбляє вкладати в наш розум ідеї, які ми вважаємо своїми власними, щоб ми їх не боялися. А коли ми так робимо, то йдемо його облудними шляхами. Є різні методи, за допомогою яких сатана намагається достукатися до нас. Перший – поділ.

Він намагається відокремити нас від розуміння того, що Бог любить нас, дбає про нас, що ми Божі діти. Те саме він намагався зробити і в служінні Ісуса.

В першу чергу він використовує обставини. Я уявляю людей, які кажуть: «Насправді Бог мене не любить». Ісус міг сказати те саме в пустелі. Він міг би сказати: «Я в пустелі. Я голодний. Я проходжу через усі ці труднощі. Напевно, Мене позбавили любові Батька». Але замість цього Ісус сказав те, що ми маємо сказати: «Якщо Бог хоче, щоб Я пройшов через ці труднощі, якщо така Його воля для Мене, то Я можу витримати їх, не ставлячи під сумнів Його любов до Мене». Це одна з тих речей, які намагається зробити сатана. Він використовує обставини. Добрим прикладом цього є Йов. Як ти пам’ятаєш, Йов був багатою людиною. Бог поблагословив його. Він був упевнений у тому, що знає Бога. Але раптом десятеро дітей Йова гинуть під час катастрофи. Всі ми знаємо цю історію. Десять свіжих могил на пагорбі. Уяви собі це.

А дружина Йова приходить і каже: «Прокляни Бога й помреш!» Але Йов був справжнім теологом. Він сказав: «Господь дав, і Господь узяв… Нехай буде благословенне Господнє Ім’я!»

Йов відмовився проклинати Бога. Коли ми стикаємося з випробуванням – і це стосується твого запитання – коли ми стикаємося з випробуванням, то можемо або проклясти Бога, або поблагословити Його. Бог любить, коли в Нього вірять, навіть коли здається, що докази свідчать проти цього. Ось чому Бог ушанував Йова за його віру. По-перше, сатана використовує обставини й ми маємо звертати на це увагу. Але по-друге, Джоне, й це надто важливо…

Анкерберг: Так.

Люцер: Сатана використовує почуття провини. Сказано, що він обвинувачує або обмовляє людей вдень і вночі.

Як сатана це робить? Не лише за допомогою слів, а й почуттів. Є люди, які прийшли до Ісуса Христа, повірили в Нього, визнали Христа, але захоплені почуттям провини за гріхи, які вже були пробачені. Я таке переживав. Пам’ятаю, як одного разу їхав у машині з почуттям провини. Я мав виступати на конференції. Я думав: «Як я можу виступати там з таким почуттям провини?» Я не міг заспокоїтися. Я був сам у машині й вирішив процитувати вголос місця Письма. Якщо ви збираєтеся цитувати Письмо, то вам варто їхати в машині самому. Я цитував слова з восьмого розділу послання до Римлян – «Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує. Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас».

Знаєш, після того, як я процитував це місце Письма, почуття провини та тягаря покинуло мене. І коли справа стосується провини, ми можемо боротися з дияволом – і це не секрет – за допомогою Божих обітниць. Ми маємо вірити Богові. Як ми вже казали, той факт, що ви процитували Письмо, не означає, що диявол відразу ж утече. Він повернеться. Але ми маємо постійно противитися йому й не піддаватися. Але, Джоне, є й інша річ, на якій ми маємо наголосити. І це той факт, що Ісус здобув над ним перемогу.

У посланні до Колосян два сказано про те, що Ісус роззброїв влади та начальства. Йому оголошений вирок. Зараз диявола випустили на поруки. Але наприкінці, як сказано в відомому Псалмі Лютера: «Його кінець неминучий». І ми маємо на цьому стояти. Дозволь, я наведу приклад. Одного разу я дивився баскетбольний матч зі своїм онуком. Він вже знав, яким буде результат гри. Він сказав: «Не має значення, який зараз рахунок, наша команда переможе». Така була ситуація. Я спитав у нього: «Звідки ти знаєш?» Виявилося, що він мав рацію, бо це був повтор. Він вже знав результат гри. Я кажу всім: «Коли ви читаєте Письмо, то можете довідатися про те, як усе закінчиться. Бог переможе. І якщо ви Йому довіряєте, то теж переможете, бо для Бога це лише повтор. Підсумковий результат уже відомий. Ісус переміг, а диявол програв». Диявол вічно страждатиме в пеклі. Він знає про це. Ось чому я кажу сьогодні людям: коли сатана нагадує вам про ваше минуле, нагадайте йому про його майбутнє, про те, що на нього чекає вогненне озеро.

Він заслужив це. І ми не повинні піддаватися йому.

Анкерберг: Ервіне, я б хотів, щоб ти підбив підсумок того, про що ми казали. Ти маєш чудовий приклад, який ти взяв з каналу «Енімал Ченнел». Розкажи нам про нього.

Люцер: Джоне, крім того, щоб боротися з дияволом, ми також можемо перебувати з Божим народом, молитися разом, підбадьорювати один одного. Сказано, що ми маємо взяти щит віри. За тих днів щити ставилися поруч. І коли армія йшла в атаку, то її прикривала справжня стіна. Я побачив череду буйволів. Леви бігли за одним буйволом. Один лев схопив його за одну задню ногу, а другий – за другу. Вони швидко повалили цю велику тварину. Потім накинулися інші леви. Нам залишається тільки уявляти, що було після цього. Але за всім цим спостерігала сотня буйволів. Якби вони побігли на левів, то сам розумієш, що з ними сталося б. Насправді відомі випадки, коли буйволи кидали левів у повітря за допомогою своїх рогів. Але ці просто дивилися. Я не знаю, чи можуть буйволи думати. Але якщо вони думали, то я певен, що подумки вони казали: «Як добре, що це був не я». Іноді ми бачимо, як брат або сестра проходять через жахливі випробування, але відступаємо назад і кажемо: «Який я радий, що це відбувається не зі мною». Ваші брати та сестри потребують вас у такі моменти. Коли церква Ісуса Христа об’єднується й молиться разом, то стає набагато сильнішою й може перемогти ворога. Бог ніколи не казав нам перемагати сатану поодинці. Ми маємо робити це з громадою Божих людей. Разом ми перемагаємо. Ісус дає перемогу. Він Цар над царями та Господь над панами. Ми стоїмо на цьому, коли дивимося в майбутнє.

Анкерберг: Чудові слова. Наступного тижня ми перейдемо до останньої сходинки. Ми порозмовляємо про віру в переломний момент. Друзі, що потрібно для того, щоб ви зреклися віри в Ісуса Христа? Що має статися, щоб ви сказали: «Я вже не можу довіряти Богові. Я готовий зректися Його, бо…» – заповніть пробіл. Що може повести вас від Бога, змусити зректися Його, віри? І як вам боротися з цим. Ми порозмовляємо про це наступного тижня. Ми розмовлятимемо про це в контексті Великої Скорботи, яка станеться в майбутньому. Християни, які житимуть того часу, люди, які врятуються під час скорботи, стануть мучениками. Ми порозмовляємо про це. Ми використаємо це, як ілюстрацію, яка допоможе нам зараз. Сподіваюся, ви приєднаєтеся до нас наступного тижня. Залишайтеся з нами, щоб подивитися фрагменти наступного випуску.

 

*****

Якщо ви хочете знайти взаємини з Ісусом Христом, заходьте на наш сайт за адресою джей-ей-шоу крапка орг і натискайте на вкладку «Помолитися, щоб визнати Ісуса Христа, як Рятівника».