Впевненість у спасінні в Біблії

Субтитри

Автори: Джон Анкерберг та Джон Велдон, 2006

Повернутися до змісту

Повернутися до попередньої частини

Опис

Багато християн не розуміють, що Біблія каже про спасіння. Наші автори пояснять вам, чому ця доктрина несе благословенну надію для віруючих.

Зміст

1. Впевненість у порятунку в Біблії
2. Примітки

 

Через неправильне вчення багато християн не впевнені в своєму порятунку. Ось чому вони відкидають доктрину вічної впевненості, яка твердить, що справжній віруючий у Христа не може втратити порятунку.

Але ми віримо, що Бог не лише хоче, щоб ми знали, що можливо мати впевненість у порятунку, а й у тому, що його не можна втратити. Коли Христос відбув покарання за наш гріх 2000 років тому, то всі наші гріхи були тоді в майбутньому. Якщо Біблія навчає нас, що наші гріхи були пробачені тієї миті, коли ми по-справжньому ввірували в Христа, то до їхнього числа мали потрапити навіть наші майбутні гріхи. Ось чому написано: «простивши всі гріхи» (Кол 2:13). Тому, хоч би що відбувалося в нашому житті ( будь ласка, прочитайте Рим. 8:28-38) той, хто покладає свій спасіння на Христа, після смерті потрапить на небо. Сам Бог каже віруючому, що він покликаний до «на спадщину нетлінну й непорочну та нев’янучу, заховану в небі для вас» (1-е Пет. 1:4). спасіння, який пропонує Бог, цілком забезпечений, бо містить у собі акт Божої благодаті й не залежить від людських справ або досягнень. Це просто безплатний дар (Рим 3:24)!

 

Бо спасіння приходив лише з Божої благодаті і ніяк не залежить від наших вчинків, а також через те, що Ісус у повноті сплатив за нас на хресті, то, згідно з Біблією, той, хто щиро визнав Христа, як особистого Рятівника, з тієї самої миті може бути цілком впевненим у тому, що має вічне життя. Знову ж, розгляньте уважно такі місця Писання:

 

«Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя». (Івана 5:24, з наголосом)

 

«Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має». (Івана 6:47, з наголосом)

 

«Оце написав я до вас, що віруєте в Ім’я Божого Сина, щоб ви знали, що ви віруючи в Ім’я Божого Сина, маєте вічне життя». ( 1-е Івана 5:13, з наголосом)

Знову ж, ці вірші навчають нас, що Бог хоче, щоб віруючі знали, що вони мають вічне життя завдяки тому, що поклалися на Ісуса. Якщо хтось має вічне життя зараз, то як його можна втратити?

Нажаль, вищевказані місця Писання не відбивають вчення культів, які стверджують, що спасіння – це процес, який триває все життя, і частково або цілком залежить від справ та особистих якостей людини.

З біблійного погляду на спасіння можна дивитися, як на процес, але тільки так: безгрішну досконалість та прославлення можна одержати лише після смерті. В цьому житті нам нелегко стати більш присвяченими і «виконувати спасіння» (Фил 2:12). Але це робота не заради чогось, не заради порятунку і не заради одержання дара вічного життя. Таким чином, з біблійного погляду, справжній спасіння – правильне положення перед Богом та пробачення гріхів – відбувається певної миті (коли ми визнаємо Христа як особистого Рятівника), попри те, що практичні наслідки порятунку (прогресивне освячення та зростання в святості) відбуваються протягом усього життя.

Таким чином, 1) Цілковите примирення з Богом (цілковите пробачення гріхів та скасування покарання за гріх) 2) відновлення (духовне оживлення для Бога та одержання вічного життя) і 3) виправдання (передача повної праведності Христа віруючому) відбуваються тієї миті, коли ми робимо крок віри.

 

Вони незворотні, бо це дари від Бога. Бог каже, що Він ніколи не забере того, що дає: «Бо дари й покликання Божі невідмінні» (Рим 11:29). Серед цих дарів Божий спасіння та обрання (Еф 1:4,5, 11; Дії 13:48)

Підбиймо підсумок:

1. спасіння, або вічне право стояти перед Богом, можливе лише завдяки смерті Христа (Його роботі на хресті) попри справи та особисту праведність (1 Івана 2:2; 1 Пет. 2:24; Рим. 10:13; Івана 14:6; Дії 4:12).
2. На хресті Ісус Христос сповна відбув покарання за будь-який гріх (Евр. 10:12, 14)
3. Коли ми зустрічаємося з Богом, то одержуємо цілковитий спасіння ( 1-е Кор. 5:17-21, 1-е Пет. 2:24) Це не процес довжиною в життя, який збільшується з часом завдяки освяченню.
4. Цілковитий спасіння можна одержати лише вірою – повіривши в Ісуса Христа, як того, хто пробачає будь-який гріх (Івана 1:12, Рим. 10:9,10, Еф. 2:8,9) Добрі справи – це лише результат, а не причина нашого порятунку (Еф 2:10, Рим 12:1,2) Таким чином, добрі справи не є навіть малою складовою порятунку (Рим 11:6, Гал. 3:13,21; 4:9, 10; 5:1,4)
5. У мить порятунку вірою людина виправдовується цілком, а не частково (Рим. 3:28; 5:1) Інакше кажучи, людина проголошується праведною самим Богом –цілковито та остаточно. Всі її гріхи пробачені і Бог проголошує її праведною (цілком праведною в Божих очах), навіть попри те, що вона залишається грішником через гріховну природу (Рим. 3:28-4:6, Як. 2:10, 3:2; 1-е Іван. 1:8-10) Це означає, що в одну мить людина переходить із духовної смерті до духовного життя та що від неї не потрібно більшого, щоб потрапити на небеса (див. Івана 5:24). Після виправдання людина не може втратити свій дар (див. Рим 8:30-38, 11:29). У мить рятівної віри людина оновлюється. Бог оживлює її в духовному плані і дає їй вічне життя. Відновлення не відбувається в момент охрищення або смерті. Воно відбувається в момент рятівної віри. Той факт, що відновлення містить у собі наділення вічним життям, підкреслює ще більше факт необоротності біблійного порятунку (Івана 6:47; 1-е Івана 5:13)
6. Бо в людини з’являється вічне життя, вона вже не може втратити порятунку (Еф. 1:11-12; 1-е Пет. 1:3-5). Така людина одержує вічну впевненість у рятівній вірі, на яку не впливають її гріхи або справи (Рим. 8:28-38).

В підсумку, якщо подивитися на порівняння релігій, то ми побачимо, що вчення Біблії насправді революційне – в жодній іншій релігії немає вічного порятунку, який дається безплатно з благодаті.

Примітки

Ми написали книгу «Знаючи істину про вічну впевненість» (Харвест Хаус), щоб довести це на підставі Писання.