Боже підбадьорення для християн сьогодні

Субтитр – Що Боже Слово каже про пробачення

Автор: доктор Джон Анкерберг, 1999

Повернутися до змісту

Повернутися до попередньої частини

Опис

Багато християн мають почуття провини через свої старі гріхи. Чи дає Біблія якусь надію?

Зміс

 

Чи потрібне вам Боже підбадьорення в тому, з чим ви стикаєтеся? Багато християн проживають своє життя так, немов несуть цілий світ на своїх плечах. Таке відчуття, ніби вони оточені проблемами, які засмучують та бентежать їх. Крім того, вони постійно хвилюються. Іноді здається, що життя бере гору над ними. Через це їм важко контролювати свої почуття і вони рідко відчувають радість. Чи переживаєте ви це просто зараз? Інших мучить постійний сумнів. Як можна знати напевно, що Бог пробачив ваші минулі гріхи? Або, можливо, ви запитуєте: «Як мені жити в перемозі і відчувати радість та мир Христа кожну мить свого життя?» Ця стаття дасть вам відповідь на запитання: «Як знати напевно, що Бог пробачив ваші гріхи?»

Я хочу звернутися до тих, хто вважає себе християнином, але почуває депресію, провину та непробачення. Так. Я вірю, що можна бути християнином і однаково мати такі почуття. Бог не хоче цього, але ви однаково маєте такі почуття.

Багато християн потай скажуть: «Джоне, я насправді не знаю, чи пробачив Бог мої гріхи. Мені б хотілося знати, але я чомусь не відчуваю Божої любові та прийняття».

Вони часто чують свідчення інших християн, які кажуть про реальність дивовижного пробачення Христа, і не розуміють, чому не відчувають того самого.

Деякі християни кажуть, що постійно мають почуття провини, особливо, коли думають про те, як постануть перед Богом у день суду.

Вони казали мені: «Я знаю, що Бог не буде задоволений моїм життям. Він подивиться на мене з розчаруванням і поставить мене вдалині від Себе на небесах».

 

Інші християни стикаються з духовною депресією. Вони практично завжди незадоволені і не можуть насолоджуватися своїм християнським життям. Чи стосується це вас? Якщо так, то я б хотів привернути вашу увагу до доброї звістки Божого Слова, яка підбадьорить та допоможе вам.

 

Багато християн нещасливі й не почувають пробачення, бо вважають, що людина, яка підняла руку на зборах або яка підписала картку обіцянки, автоматично стає християнином і знаходить досконале щастя. І, коли вони це роблять, у них виникає запитання, чому ж вони залишаються нещасними.

Навпаки, на них навалюється ще більше проблем і вони кажуть: «Як усе це може відбуватися зі мною, адже я Боже дитя?»

 

Дозвольте мені сказати вам, що такі почуття та події відбуваються й зі справжніми християнами. Біблія, історія церкви та досвід показують нам, що справжні віруючі так само стикаються з проблемами, сумнівами, депресією та почуттям провини. Мойсей, Давид та Петро є прикладом того.

Крім того, якби для довгого та щасливого життя нам потрібно було лише прийняти порятунок, то ми б не потребували послань Нового заповіту. Люди просто рятувалися б і жили щасливо до кінця життя, не знаючи проблем. Але Біблія – Старий та Новий заповіт – дає нам безліч доказів того, що це не так.

 

Майже весь Новий заповіт був написаний для людей, які стикалися з тими або іншими проблемами, які були нещасливі, які хотіли повернутися до старого життя, від якого були врятовані. Вони були нещасливі та стривожені навіть попри те, що були християнами. Вони не знали, що робити або в що вірити. Їм потрібна була допомога. Інакше кажучи, апостоли писали справжнім людям, накшталт нас, і давали їм Божі відповіді на ті самі проблеми, з якими стикаємося ми. Що вони їм казали? Одне з головних запитань, на яке їм доводилося давати відповідь, було питання Божого пробачення.

Схоже, ці люди зробили стільки гріхів, що переживали, чи Бог їх любитиме, пробачатиме, та чи прийме Він їх на небеса. Деякі з цих людей казали: «Бог не може любити мене, адже я дещо вкрав. Я зробила аборт. Я сказала неправду. Я займався сексом до шлюбу, вчинив перелюб або займався гомосексуалізмом».

Можливо, як і в випадку цих людей, в вашому житті є гріх, який змушує вас думати, що Бог не може полюбити вас та пробачити вам.

Біблія каже, що ви помиляєтеся щодо Бога. Він знає все про ваші гріхи і однаково любить вас. Він хоче, щоб ви прийшли до Нього по пробачення, допомогу та провід. Я хочу показати вам на підставі Старого та Нового заповіту, що це правда. Крім того, ми бачимо те, на підставі чого Бог готовий пробачити наш гріх.

В своїй книзі «Пробудження благодаті» Чак Свіндол згадує одну зі своїх улюблених історій Старого заповіту, яка показує Божу доброту до нас. Це історія людини на ім’я Мефівошет. Пам’ятаєте царя Саула? Він мав сина на ім’я Йонатан, який мав сина на ім’я Мефівошет. Йонатанова дитина стала кульгавою практично відразу після народження, коли годувальниця, яка піклувалася про нього, бігла від солдатів, впала і впустила його. Годувальниця не могла звернутися по допомогу і тому це маля залишилося з травмою. Він прожив усе життя, яке залишилося, будучи кульгавим на обидві ноги. Письмо не розповідає про те, що відбувалося з цим хлопчиком протягом наступних п’ятнадцяти-двадцяти років. Але потім, під час правління царя Давида, його ім’я знову з’являється в Біблії.

Не забувайте про початок цієї історії. Три тисячі років тому, на стародавньому сході, коли новий цар посідав трон, то зазвичай страчував усіх членів родини попереднього царя. Родина попереднього монарха мала привід боятися за своє життя. Крім того, цар Саул кілька разів намагався вбити Давида. Мефівошетові доводилося жити не лише зі своєю травмою, а й з постійним побоюванням за своє життя.

Але письмо каже нам, що одного разу цар Давид згадав про ту дивовижну дружбу, яку він мав з Сауловим сином Йонатаном. Тоді в 2-й Самуїла 9:1 Давид спитав: «І сказав Давид: Чи є ще хто, хто позостався з Саулового дому? Я зроблю йому ласку ради Йонатана».

 

На івриті «милість» звучить як «хесед». Це слово означає «благодать, милість або милосердя» в інших частинах Старого заповіту. Це означає, що Давид не питав: «Якщо хтось з дому Саулового, хто гідний?» Ні. Він запитав: «Чи є ще хто, хто позостався з Саулового дому? » Один з його рабів сказав, що вижив один хлопчик.

Але, він так само додав: «Ти не захочеш, щоб він був поруч. Він кульгавий ». Але, мені подобається відповідь Давида. Він не сказав: «Наскільки він кульгавий?» Ні. Давид сказав: «Йдіть, і приведіть його. Де він живе

Слуга Давида сказав, що ця людина живе в місці під назвою «Лодеварі». Назва того місця, де жив Мемфівоштей асоціювалося з безпліддям. Там не було врожаю. Це була пустеля, гола земля. Якщо говорити на сучасній мові, то можна сказати, що Мемфівоштей  «в нетрах». Він постійно тікав, і ховався від усіх. Але, Давид все одно послав за ним.

Поміркуйте над тим, що коїлося в голові Мемфівоштей, коли він зайшов до царського палацу   в Єрусалимі. Ця людина хотіла залишатися не заміченою.  Він не хотів, щоб його знайшли, і тим паче,  щоб його знайшов сам  цар, який зайняв трон його діда. Він гадав, що йшов на смерть. Не було жодних причин для того, щоб новий цар прийняв його, були все причини для того, щоб він ненавидів його. Але, Мемфівоштей сів на воза, і перш ніж зрозумів, опинився перед царем.

Біблія говорить, що він впав на обличчя перед Давидом зі страхом і  тремтінням.  Він не уявляв, що Давид хотів зробити з ним. Ви можете уявити собі, що він відчув, коли цар сказав йому: «Не бійся. Я прихилюся до тебе заради твого батька, Йонатана ».

Тут ми знову бачимо слово «хесед», що означає милість, благовоління, благодать. Давид шукав цього кульгавого чоловіка не за для того, щоб покарати його. Він бажав йому добра, а не зла. Він хотів підняти його, а не опустити. Чому Давид вирішив вчинити з ним саме так? Давид хотів показати милість Мефівошетові. І не тому, що він зробив щось, а заради його батька, Йонатана. Давид вилив милість на Мефівошета. Це приклад  милості Божої всім нам. Бог проявляє Свою милість нам, і не тому, що ми зробили щось, а тому, що Його Син помер за ради нас на хресті.

 

Апостол Петро пише: «Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскресення з мертвих Ісуса Христа, на спадщину нетлінну й непорочну та нев’янучу, заховану в небі для вас…» (1-е Пет. 1: 3,4)

 

 

Але я хочу, щоб ви звернули увагу на Давидову ласку до Мефівошета. Можливо, ви так само відповідаєте на Божу благодать та милість. Він сказав Давидові: «Що твій раб, що ти звернувся до такого мертвого пса, як я?» (2-а Самуїла 9:8)

Називаючи себе «мертвим псом», він використовував найгірше з того, що міг вигадати, для того, щоб описати себе, як жахливу, нікчемну та негідну людину. Чому? Бо він знав, що не мав жодного значення для царя. Він був кульгавий на обидві ноги. Він не міг принести Давидові грошей або допомогти йому своєю силою. Він не мав ні краплі привабливості. Все це було правдою, але він однаково не збагнув суті. Цар хотів прийняти його в доброті та прихильності, бо він був сином Йонатана. Давид дав цій кульгавій людині ті самі переваги, що мали його власні сини.

Біблія каже нам: «А Мефівошет сидів в Єрусалимі, бо він завжди їв при царському столі. І він був кривий на обидві свої ноги».

Хіба це не дивовижна сцена? Яка благодать. Мефівошет не заслуговував, але одержав безумовну любов Давида. Це дивовижний приклад безумовної любові та благодаті, яку Бог виливає на нас із вами через смерть Його Сина на хресті. Мефівошет був кульгавим, він не зробив нічого, щоб заслужити цареву милість. Він навіть не намагався зробити цього. Все, що він міг –покірно приймати цареву ласку, а також ту прихильність, яка виявлялася до нього.

Біблія каже нам, що ми – грішники, які не мають надії, які не заслуговують нічого, не варті Божої прихильності та пробачення. Але Він виявив до нас свою милість і нам залишається лише з радістю та покорою приймати її, вірячи в те, що Він любить нас.

 

Можливо, ви кажете: «Джоне, це дивовижна історія зі Старого заповіту, але я не думаю, що Бог діє так сьогодні. Навіщо Богові, Цареві Всесвіту, виявляти благодать, милість та доброту до мене? Він явно не в захваті від мене, адже Він знає, скільки я нагрішив».

 

Порозмовляймо про ваш гріх. Вам ніколи не знайти миру, ніколи не відчути радості християнського життя, якщо ви не довідаєтеся і не повірите в основні факти християнської віри. Перед тим, як подати вам факти, я б хотів поставити кілька запитань. Як ви уявляєте собі Бога Батька, коли думаєте про свій гріх? Який вираз Він має, коли ви знову й знову приходите до нього зі старим гріхом? Більшість християн досі вважають, що Бог злиться на нас та що Він покарає нас за всі неправильні вчинки. Ми відчуваємо провину і віддаляємося від Нього. Але, якщо ви, будучи християнином, мислите так, ви помиляєтеся.

В притчі про блудного сина Ісус показує нам ставлення Бога Батька до нас, коли ми грішимо проти Нього. Ця історія дана тим християнам, які живуть під тягарем провини, сумніваючись у своєму положенні перед Богом, знаючи, що їхні колишні гріхи явно не подобаються Богові. В цій історії Ісус описує взаємини між батьком та сином. Син егоїстично просить свою частку спадщини. За днів Ісуса таке було просто нечувано. Син не міг просити спадщини до смерті батька, доки не була забезпечена мати. Але цей син зробив так і витратив всю свою спадщину на гріховні розваги за невеликий проміжок часу. Фарисеї, які жили за часів Ісуса, цієї миті з упевненістю могли сказати, що батько мав усі права для того, щоб викреслити сина зі своєї родини, назвавши його ганьбою для всіх.

Але це не був кінець. Ісус описує, до яких низів впав цей син. Він каже, що блудний син опинився на свинофермі, де йому доводилося годувати свиней. Для релігійних лідерів нічого не могло бути гіршим за це. Чому Ісус описує всі ті жахливі події, які відбувалися з цим хлопцем? Все тому, що Він намагався показати, що в сина не залишилося нічого, що могло б викликати жалість у батьковому серці. Цей син впав на саме дно.

Але, коли, здавалося, зникла будь-яка надія, Ісус відкрив дивовижне завершення цієї історії, яка шокувала фарисеїв. Він розповів про те, що, коли син сидів біля ночов, помираючи з голоду через свій неправильний вибір, він згадав про свого батька і вирішив повернутися додому. Він не намагався виправдати себе. Він не намагався подати себе. Він прийшов до свого батька брудним, у соромі, знаючи, що він не має права тут бути. Він просив, щоб той взяв його в слуги. Певен, що цієї миті фарисеї думали про те, що

батько не повинен звертати уваги на цього блудного сина. Він пішов своїм шляхом і впав у яму. Він заслуговував на те, щоб назавжди бути вигнаним з родини. Але Ісус здивував їх, показавши, що небесний

Батько не має межі любові. Якби Батько мав межу гріха, то цей хлопець із притчі вже достеменно перетнув би її. Він зробив усе, що тільки можна було зробити.

 

Натяк Ісуса ясний. Людина не може зайти так далеко, щоб їй було відмовлено в Божій любові та пробаченні. Ви маєте зрозуміти, що попри те, що ви зробили, ви не вийшли за межі Бога. Його любов до вас не знає меж. Чому? Бо Він розібрався з вашим гріхом дві тисячі років тому, коли Ісус Христос помер на хресті. Якщо ви прийдете до Бога і приймете Його порятунок, Він полюбить вас, пробачить і прийме.

 

Апостол Павло впевнено каже: «А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками».

В Римлянам 8:1 сказано: «Тож немає тепер жодного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі».

В Ефесянам 2 сказано: «Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив, і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, … Бо спасенні ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився».

Крім того, Павло каже: «Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости».

У притчі Ісус каже, що батько регулярно дивився в напрямку, в якому пішов його син, що збунтувався, сподіваючись, що той повернеться. Він був готовий попри все відновити свого сина. Цілком так само небесний Батько терпляче чекає, коли ви повернетеся до Нього. Він спостерігає за вами. Він хоче мати з вами справжні взаємини. Він хоче, щоб ви повернулися до Нього, і Він полюбив вас. Він хоче, щоб ви користувалися тими взаєминами, які Він дав вам через Христа.

Найбільше в цій історії мене вражає те, що Ісус показує нам, як сильно нашому небесному Батькові хочеться виявити нам Свою любов. Він сказав: «А коли він (блудний син) далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!».

Сьогодні Бог біжить назустріч вам, якщо ви готові повернутися до Нього. Фарисеї гадали, що Ісус помилявся, коли показував Бога всесвіту, як того, хто може побігти до грішника і обійняти його. Вони уявляють Бога, як того, хто полюбляє карати грішників. Але, як показав Ісус, вони не мали рації. Навіть після того, як ви згрішили, Богові набагато сильніше хочеться почати взаємини, ніж вам. Йому не терпиться побачити, як ви повернетеся до Нього. Він чекає, коли ви повернетеся до Нього, щоб відновити та очистити вас. Він пробачить всі ваші гріхи і дасть вам силу та мудрість для того, щоб протистати проблемам та обставинам.

Апостол Павло пише про Бога: «Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?» (Римлянам 8:32)

Ви спитаєте: «А як щодо гріха блудного сина? Що батько зробив з ним? Коли вони порозмовляють про це? Як щодо всіх тих грошей, які він витратив? Як щодо тієї ганьби, якої він заподіяв родині?»

Щойно ви повертаєтеся до Бога, визнаєте свої гріхи і просите Його допомоги, то, як каже Біблія, Бог відразу ж приймає вас. Те, що ви зробили та як давно ви це робите, не має значення для Нього. Він відразу ж пробачає вам. Як Бог може любити нас так? Як Він може бути справедливим, святим та праведним і при цьому приймати нас, навіть коли ми грішимо? Основи Письма та Євангелії кажуть, що Батько може ставитися до нас так,бо Він уже розібрався з нашим гріхом. Він вилив весь свій гнів на Христа, коли Той був на хресті.

Біблія каже: «Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!» (2-е Кор 5:21)

Апостол Іван каже: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся» (Івана 3:16-17)

Нам складно зрозуміти, що Бог любить нас так сильно. Так само важко було змінити свої уявлення про Бога тим, хто слухав Ісуса. Але життя тих, хто зробив це, змінилися кардинально.

А як щодо вас? Чи Готові ви сприйняти той опис Бога, нашого Небесного Батька, який дав Ісус? Згідно з Ісусом, ми маємо Батька, який пробачає, чия любов та терпіння необмежені. Ви не можете вийти за Його межі. Він хоче, щоб ви повернулися до Нього і знайшли взаємини з Ним. Він цілком розібрався з вашим гріхом у смерті Христа на хресті. Христос помер за нас. Бог зосереджується на любові до нас, на взаєминах з Ним. Вам може знадобитися час, щоб прийняти біблійний образ Бога, його любов до вас та Його розв’язок проблеми гріха. Але, хоч це й нелегко, я закликаю вас прийняти істину. Подивіться, до чого Бог закликає нас у Євреям 4:16.

Біблія каже: «Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать».

Подивіться, що Бог каже в Псалмі 102:10: «Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими. Бо як високо небо стоїть над землею, велика така Його милість до тих, хто боїться Його, як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини! Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його, бо знає Він створення наше, пам’ятає, що ми порох».

Можливо, ви б хотіли просто зараз промовити просту молитву, розповісти Богові, своєму Небесному Батькові, що ви вірите в те, що Він любить вас, що Христос сплатив за ваші гріхи та що ви повертаєтеся додому, до Нього. Зізнайтеся в своїх гріхах та що ви потребуєте Його. Повірте Йому, прийміть Його дар пробачення та любові через Христа.

Якщо ви б хотіли сказати це Богові просто зараз, то повторюйте цю молитву зі мною: «Небесний Батьку, іноді мені важко повірити в те, що Ти справді любиш мене. Але, бо я вірю свідченню Ісуса, я приймаю Тебе, як Небесного Батька, який пробачає. Батька, який любить мене безмежною любов’ю. Батька з безмежним терпінням. Батька, який хоче спілкуватися зі мною. Батька, який дивиться на мене, як на Своє дитя в Христі, а не на моє минуле. Батька, який радіє, коли я відвертаюся від своїх гріхів і прошу Його проводу та допомоги. Відкрий мені мої помилкові уявлення про Тебе і поведи мене в житті, повному істини про Тебе. Дякую за те, що пробачив мої гріхи та виявив мені Свою милість тадоброту. Амінь».