Боже підбадьорення для сучасних християн Програма 4

Боже підбадьорення для сучасних християн

 

Програма 4

 

 

Д-р Джон Анкерберг

Копірайт 2012 АТРИ

Джон Анкерберг Показати

JAShow.org

Боже підбадьорення для сучасних християн

+++

 

 

Ведучий: Чи потребуєте Ви Божого підбадьорення в речах, із якими зустрічаєтесь? Багато людей живуть день-у-день із відчуттям, немовби увесь світ лежить на їхніх плечах. Їм здається, що неприємності оточують їх. Від цього їм сумно, і вони збентежені. Вони дуже хвилюються. Іноді життя «накриває» їх хвилею. І потім їм стає важко контролювати свої почуття. Вони рідко відчувають радість. Чи переживаєте ви щось подібне зараз? Інших людей “з’їдають” сумніви. Як знати напевне, що Бог пробачив ваші минулі гріхи? Або, можливо, ви запитуєте себе: «Як мені жити в перемозі, радості та мирі Христовому щодня?»

 

У цьому випуску «Шоу Джона Анкерберга» ми дамо відповідь на запитання: «Як знати напевне, що Бог пробачив ваші гріхи?». Ми запрошуємо вас приєднатися до нас.

 

+++

Програма 4

+++

Анкерберг: Вітаю вас. Чи знали ви, що існує дивовижний дар, який Бог дає лише тим, хто вірить в Його Сина? Що це за дар? Це дар Його миру. Біблія говорить: «І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі». (Послання до Филип’ян, четвертий розділ, сьомий вірш).

Іншими словами, Бог створив християнське життя, аби дати християнам перемогу над тиранією обставин  і проблем. На жаль, багато істинних християн не відчувають мир Божий, який Він бажає дати їм. У сьогоднішньому випуску ми поговоримо про те, чому так відбувається, і як отримати Божий мир не дивлячись на ті обставини, з якими ви зараз зустрілися.

Але я немовби чую, як ви кажете: «Джоне, ти не знаєш моїх обставин. Я не можу навіть спати ночами. Я кручуся з боку в бік, думаючи про свою сім’ю, про свою роботу, про свої фінанси. Я не можу перестати думати про все це. Я не можу перестати хвилюватись про всі погані речі, які можуть статись завтра».

Поговорімо про це. Я вирішив скласти перелік речей, здатних позбавити вас радості і миру в християнському житті. Перевірте, можливо щось із нього стосується і  вас. Почнімо із запитання «Чи погоджуєтеся ви з тим, що люди, які пережили зустріч із природніми катастрофами, як-то підйомом рівня води в річках, затопленням будинків, торнадо, що розриває будинки на шматки, землетрусами, що знищують житло і землю, можуть опинитись в ситуації, коли їх життя наповнене страхом і тривогою?» Можливо, зараз ви переживаєте відносно стихійного лиха, яке ви пережили чи того, що сталось із вашими друзями. Все це може вплинути на вас у майбутньому. В результаті всього цього у вас немає миру.

Або ж ви переживаєте з приводу того, що можете втратити роботу, і будете не здатні забезпечувати свою сім’ю. Чи, гірше того, дехто із вас можуть впасти в депресію, тому що втратили роботу і не знають, що їм робити далі. Чи можемо ми мати мир, якщо втратили роботу?

Дехто з вас нещодавно одружилися чи вийшли на пенсію, і тепер вам доводиться жити на фіксований дохід. І якщо у вас трохи знижується прибуток чи зростають витрати, то у вас виникають труднощі. Або ж ви вважаєте, що подібне може статись із вами, тому і мир і радість втрачаються.

Інші люди нещасливі у своєму шлюбі. Ви намагались і намагались, але нічого не вдається. Ваше життя перетворилось у безлад.

Але найголовніша причина, що змушує тривожитись та навіть панікувати кожного — це потенційна втрата нашого здоров’я і наближення смерті. Коли ми втрачаємо здоров’я, нам доводиться змінювати звичний розпорядок дня. Та ми не хочемо робити цього. Нам доводиться жити зовсім не так, як ми планували.

Окрім того, ми переживаємо з приводу болю, хвороб і смерті. Ми чули історії Крістофера Ріва і Джонні Еріксон Тада, яка була паралізована і виявилась прикутою до інвалідного візка. Ми кажемо: «Якщо б подібне сталось зі мною, я би з’їхав з глузду».

Всього декілька тижнів тому я зустрівся із однією з таких проблем. Я полетів на похорони у Рокфорд, Мічіґан, місто поблизу Ґранд Репідс. В цьому місті живе мій кузен Джим Анкерберг, пастор баптистської церкви.

Півтора року тому Джим зателефонував мені і сказав, що у його одинадцятирічного сина Джоеля почались головні болі. Лікарі обстежили Джоеля і виявили у нього пухлину головного мозку. Ними була зроблена операція, пухлина була видалена, а потім Джоеля відправили на променеву терапію. У нього випало все волосся. Лікарі думали, що видалили пухлину повністю. Цьогоріч Джоелю виповнилось 13. Він був чемпіоном із реслінгу і виграв 19 турнірів. Він грав у бейсбол, футбол і реґбі. Однак у лютому, всього декілька місяців назад, прокинувшись він зрозумів, що в нього частково паралізована ліва частина тіла. Джоеля відвезли до лікарні. Аналізи показали, що у нього з’явилась друга пухлина. І знову лікарі зробили операцію із видалення пухлини. Але вони побачили, що друга пухлина з’явилась через другий різновид раку, який розвивався доволі агресивно.

Я пам’ятаю, як подумав: «Як може маленький хлопець мати два різновиди раку в мозку?» Я зателефонував кільком знайомим лікарям і сказав їм: «Скажіть мені, що це неправда. Що взагалі коїться?» Я пам’ятаю один неприємний дзвінок, коли мій давній друг, відомий доктор-християнин, сказав мені, Джиму і його дружині, що від цього виду раку ліків не існує. Він був правий.

Всього через 4 місяці після цього Джоель відправився додому, на Небеса. Він помер на руках своєї матері у День Матері. Джоель помер в той день, коли його старша сестра закінчила коледж. Вона пропустила свій випускний, щоб бути поруч із братом. Джоель помер в неділю, коли його батько проводив найбільшу посвяту дітей в своїй церкві. Джоель помер через годину чи дві опісля того, як його батько закінчив проповідь на ранковому служінні.

Знаєте, друзі, немає нічого гіршого, аніж бачити смерть своєї дитини. Я хочу запитати вас: «Якщо б ви помінялись місцями із моїм кузеном Джимом, його дружиною Марлін, братом-близнюком Джоеля чи його двома сестрами, то могли б сказати, що відчуваєте мир Божий в цей темний трагічний час?» На похоронах було багато сліз. Але я пам’ятаю, як батько і мати Джоеля говорили про те, що не дивлячись на біль і страждання від втрати Джоеля, вони весь цей час відчували мир Божий.

З якими проблемами зіштовхнулись ви сьогодні? Чи можете ви сказати, що живете в Божому мирі, не дивлячись на проблеми? Якщо ви говорите: «Ні. Я не маю жодного уявлення, про що ти говориш», то я хотів би показати вам, як і де по Божому Слову ви могли би пережити Його спокій. Писання вчить, що Бог може привести нас у таке місце, де ми не будемо ні про що турбуватись. Він дасть нам мир, який дозволить нам відпочити і виспатись вночі.

Питання миру важливе з двох причин. Він важливий для нас, як для особистостей, тому що Божий мир потрібен нам особисто, щоб протистояти обставинам. По-друге, це важливо, якщо ми маємо намір бути свідками Ісуса Христа в цьому світі. Світ спостерігає за нами. Він хоче дізнатись, чи маємо ми щось, чого немає у них у важкі моменти. Де ж нам знайти відповіді на наші запитання?

В посланні до Филип’ян, четвертому розділі, шостому і сьомому віршах Боже Слово говорить нам: «Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі». Давайте дослідимо ці два вірші крок за кроком.

 

Перерва.

 

Боже Слово говорить нам: «Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі». Давайте дослідимо ці два вірші крок за кроком.

По-перше, сказано, щоб ми не турбувались ні про що. Інші переклади говорять: «не хвилюйтесь ні про що». Хвилюватися — це значить тривожитись, нервувати, виявляти надмірну турботу чи тривогу. Апостол говорить, щоб ми не переживали, не нервували. Ми не маємо зациклюватись на цих думках. Ми не маємо знову і знову думати про те, що нас чекає, і якими будуть наслідки. Ось, що означає «не хвилюйтесь ні про що».

Безумовно, це не означає, що християни не мають піклуватись про своє життя чи забувати про здоровий глузд. Біблія не схвалює лінь. Як ви пам’ятаєте, в посланні до солунської церкви апостол Павло сказав: «як хто працювати не хоче, нехай той не їсть» (Друге послання до Солунян, третій розділ, десятий вірш). Християни повинні працювати. Вони повинні планувати і думати про речі, які необхідно буде зробити в майбутньому. Але після того, як ми обдумали, ми маємо уникати тривожних думок про те, яким буде результат.

По-друге, ці вірші говорять нам, в чому проблема. Ми читаємо: «І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі». Я бажаю, аби ми звернули увагу на те, що Біблія говорить, що саме наші серця і думки чи наш розум, приводять нас в стан тривоги чи переживання. Тут Біблія простою і зрозумілою мовою описує наші переживання.

Я хотів би поділитись з вами думками одного із кращих лікарів Англії, людини, яка час від часу лікує королівську сім’ю. Дивовижно, що з часом Бог зробив із цього доктора одного із найвеличніших Біблійних тлумачів останніх п’ятдесяти років. Його звали Мартін Ллойд-Джонс. Він написав книгу «Духовна депресія: причини і методи лікування». Цей дивовижний лікар задає запитання: «Чи пам’ятаєте ви, коли ви тихо спали, а потім прокинулись, і ваш розум наповнився жахливими тривожними думками, а ваше серце — страхом і жахом? У певному сенсі, ці жахливі думки напали на вас, захопили контроль над вами. Пам’ятаєте такий момент? Що б ви не робили, ви не могли позбавитись від цих почуттів і думок. Ви готові були віддати увесь світ, щоб знову лягти спати, відкинувши ці думки, позбавитись страху. Але не дивлячись на всі ваші зусилля, розум не хотів засинати чи відкинути всі страхи».

У посланні до Филип’ян, четвертому розділі Біблія вчить, що ці думки і страхи походять із глибин нашого єства. І саме Божий дар зберігає ваше серце і ваш розум. Слово «серце», використане в цьому вірші, означає не тільки місце знаходження емоцій. Воно означає ключову частину вашої особи. Це та ваша частина, яка реагує, коли хворіють ваші батько чи мати, чи коли ваша дитина травмувалася в школі. Ваші почуття, ваша любов до когось є причиною переживань і тривог. Якщо б вам сказали, що якийсь незнайомець захворів чи травмувався, ви б не переживали за нього так, як за власну дитину. Писання говорить про джерело ваших почуттів, про ваше серце. З нього і походять всі тривоги.

А про що говорить слово «думки»? Наш розум може навіювати думки, фантазії. Наш розум починає думати: «А що, якщо станеться те чи інше?». Ми говоримо собі, що все під контролем зараз. Але що, якщо завтра в моєї мами підніметься температура, а стан дитини погіршиться, або я втрачу роботу? Ваш розум може годинами думати про це, і ви будете лише розпалювати свою фантазію. Ваш розум лише стимулює відчуття тривоги і страху в серці. В деякому сенсі можна сказати, що ваші серце і розум контролюють вас, керують вами, “тероризують” вас. У цих віршах Біблія говорить нам, що ми маємо уникати подібного за будь-яку ціну.

Але ви скажете: «Я не можу. Як можна подолати почуття і емоції, які йдуть з мого серця і розуму? Що мені потрібно зробити для того, аби уникнути цього сум’яття, тривожних думок і відсутності спокою?»

Я хочу, аби ви звернули увагу на те, що апостол Павло не говорить, що нам робити. Це психологи зазвичай говорять, що нам робити. Зазвичай вони кажуть: «Перестаньте хвилюватись, зберіться». Павло цього не говорить, розуміючи, що нема сенсу говорить людині, що знаходиться в такому стані, щоб вони перестала тривожитись. Це те саме, що вмовляти п’яницю не пити. П’яниця не може перестати пити, бо він залежний від алкоголю.

Біблія не каже: «Не хвилюйтесь, адже це може і не статись». Ви і так знаєте, що це може і не статись. Але ви також знаєте, що може відбутись щось гірше. І якщо гірше може відбутись, то це і є наша проблема. Ось про що ми переживаємо. А що, якщо це станеться? Апостол Павло говорить, що нам робити. Він говорить: «Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою» (послання до Филип’ян, четвертий розділ, шостий вірш). Відповідь проста: Бог зробить для нас те, чого ми не здатні зробити самі.

Давайте детальніше розберемося з цим. По-перше, Біблія говорить, щоб ми виявляли свої бажання перед Богом. Але ви відразу ж скажете: «Джоне, я страждаю, і я пробував це. Я молився, і молився, але так і не зміг отримати мир, про який ти говориш. Немає сенсу говорити мені про молитву». Якщо ви говорите так, то я хочу, щоб ви зрозуміли, що апостол Павло знав про це, адже християни його днів говорили йому подібне. Ось чому він дуже обачливо говорить, як нам молитись і просити Бога.

Говорячи про звернення до Бога, він виділяє молитву, прохання і подяку. Що апостол Павло має на увазі, кажучи, що ми маємо молитись? Це загальне поняття, що означає поклоніння і захоплення. Коли ми молимось, то маємо починати з поклоніння, захоплення Господом. Якщо ви зустрілись із неймовірними проблемами, якщо ви постійно тривожитесь і відчуваєте емоційний тягар, і хтось говорить вам молитись — не біжіть до Бога із своїм проханням. Апостол Павло говорить, що так не варто робити. Перш, ніж відкрити свої потреби, перше, ніж звернутись до Бога із проханням, ви повинні помолитись, тобто, поклонитись і вшанувати Господа. Це слово насправді говорить про важливість присутності Божої і особистої зустрічі з Ним. Забудьте про свої проблеми на деякий час. Не починайте зі своїх проблем. Подумайте про те, з Ким ви зустрічаєтесь віч-на-віч — з Богом всього Всесвіту. Згадайте Його обітниці щодо вас. Ви – Його дитина. Ви повністю прощений завдяки тому, що Христос зробив на хресті. Ви в Його присутності, і Він бажає бути з вами. Це початок. Дякуйте Йому за те, Хто Він є.

Після молитви і поклоніння слідом йде прохання. Слово «прохання» означає «петиція». Шукайте Бога у щирій молитві і приносіть Йому у молитві ті речі, які тривожать вас. Але роблячи це, ми не маємо забувати слова Павла: «Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою» (послання до Филип’ян, четвертий розділ, шостий вірш).

Що таке подяка? Подяка — це одне із найголовніших понять. Багато християн, що живуть у тривозі і хвилюванні, не мають миру і зустрічаються із проблемами життя і смерті, часто забувають про подяку. Біблія говорить, що ми маємо молитися «з подякою». Це означає, що якщо в нашому серці є невдоволення відносно Бога, ми не маємо права очікувати, що мир Божий збереже наші серця і думки. Якщо ви стаєте на коліна і думаєте, що Бог проти вас, то краще відразу встаньте і покиньте кімнату. Біблія говорить, що ми повинні приходити до Бога з подякою. Коли ми читаємо Писання, в нашому розумі не має бути сумнівів у доброті Божій щодо нас. Так, ми маємо проблеми і труднощі, маємо гріхи. Але стоячи на колінах перед Богом, запитайте себе: «За що я можу бути вдячним Богові?» Невже ви не можете подякувати Богові за спасіння? Невже ви не можете сказати: «Дякую, Господи, що послав Свого Сина померти на хресті за мої гріхи»?

Так, ви зустрілись із жахливою проблемою. Я знаю. Але Бог вже зробив щось для вас. Він послав Свого дорогоцінного Сина у цей світ, бачив, як Він помирав замість вас, щоб заплатити за ваші гріхи. Біблія говорить в Першому посланні Петра, другому розділі, двадцять четвертому вірші, що Ісус підніс ваші гріхи тілом Своїм на дерево. Ви можете бути вдячні Господу Ісусу за воскресіння заради вашого виправдання. Він вчинив так, щоб Бог міг проголосити в залі суду, що ви навіки виправдані від покарання за гріхи: минулі, теперішні і майбутні. Він вчинив так, щоб після смерті Бог міг взяти вас на Небеса. Ви належите Йому. Подумайте про благословіння, вже отримані вами від Бога. Він дав вам роботу. Він привів вас до чоловіка чи дружини, благословив чудовою родиною. Він дав вам багато чудових друзів. Він дав вам здоров’я і силу. За що ви можете подякувати Богові і прославити Його? Подумайте про це і подякуйте Богові.

Ми маємо нагадати собі, що Він є наш Отець, що Він так сильно любить нас, що навіть наше волосся на голові Ним пораховане. Він піклується про нас. І тільки після цього ми можемо виливати свої серця, свої прохання перед Богом. Ми маємо молитись, поклонятись Богові, думати про Його сутність, розуміти, що знаходимось в Його присутності. Ми маємо приходити в Його присутність знаючи і вірячи, що Він любить нас. Так, ми маємо просити, приходити із проханнями, але також хвалити Його за те, що Він зробив для нас в минулому і за те, що зробить в майбутньому, поклоняючись і прославляючи Його з твердою вірою за те, Хто Він є. Тоді ми можемо виявляти свої бажання чи прохання перед Богом.

Пишучи про це, апостол Павло не захищав бездумний крик відчаю вночі чи відчайдушне прохання до Бога без роздумів з нашого боку. Ні. По-перше, ми маємо знати, що поклоняємось благословенному славному Богу. Спочатку ми поклоняємось, а потім виявляємо Йому свої прохання.

Поки що ми побачили, що нам не потрібно робити, і що нам потрібно робити. А тепер Біблія дає чудову обітницю тим, хто буде поступати згідно із Словом Божим.

Подивіться, що вона говорить: «Нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі». (послання до Филип’ян, четвертий розділ, шостий та сьомий вірші). Про який мир говорить апостол Павло? По-перше, він не говорить, що Божий мир складається із відміни усіх негативних обставин і проблем, з якими ви зустрілись. Бог може зробити це, а може і не зробити. Цей вірш не обіцяє, що ваш поганий шлюб, втрата роботи, онкологічне захворювання і інші проблеми відразу ж будуть вирішені. Ні. Біблія вчить, що в будь-яких обставинах, в будь-яких труднощах ми будемо мати мир не дивлячись ні на що.

Це ж можна описати й іншими словами. Біблія не вчить, що те, чого би боїтесь, не відбудеться. Навпаки, Біблія вчить, що Бог збереже ваше серце і думки у світі, не дивлячись на все те, що відбуватиметься довкола. Це надзвичайний мир, який Бог дає, щоб заспокоїти вас, запевнити в тому, що Він тримає все під контролем. Це перемога, яка дається християнам: з чим би ми не зустрілись, ми можемо знаходитись над обставинами в мирі Божому, навіть якщо ми і зустрічаємось із труднощами.

Якщо ви не маєте миру, то чому б вам не зробити так, як говорить Писання, і не виявити свої бажання Богові. Наступного тижня ми обговоримо, що говорить Писання про Боже покарання християн у любові. Це надважливо. Надіюсь, що ви приєднаєтесь до мене.

Дякую, що були сьогодні з нами. Якщо вам сподобався сьогоднішній випуск, і ви хотіли би подивитись його знову, чи хочете подивитись наші передачі на інші теми, встановлюйте додаток «Шоу Джона Анкерберга» чи відвідайте наш сайт за адресою джей-ей-шоу крапка орґ. Ви можете безкоштовно дивитись всі випуски через додаток «Шоу Джона Анкерберга» або ж завантажити будь-який випуск за 5 доларів США для особистого користування на нашому сайті джей-ей-шоу крапка орґ.

Друзі, ми хочемо підбадьорити і зміцнити вам у ходінні з Господом. Можливо, Бог звертається сьогодні до вас. Якщо ви бажаєте дізнатись, як стати християнином, чи хочете помолитись і прийняти Ісуса Христа як свого особистого Спасителя, відвідайте наш сайт і натискайте вкладку «стати християнином». Вона розташована вгорі сторінки. Ми розповімо вам, як помолитись і попросити Господа Ісуса Христа спасти вас від гріха. Ви можете особисто пізнати і пережити Його.

Ми радіємо, що ви були сьогодні разом із нами. Маємо надію, ви приєднаєтесь наступного тижня. Ми підготуємо ще один випуск для вашого натхнення і необхідної інформації для щоденного ходіння з Господом. Нехай Господь поблагословить вас. Зустрінемось наступного тижня.

 

 

 

 

 

 

Якщо ви хочете знайти взаємини з Ісусом Христом, заходьте на наш сайт за адресою джей-ей-шоу крапка орг і натискайте на вкладку «Помолитися, щоб визнати Ісуса Христа, як Рятівника».